Бундестаг 17 вересня схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони Німеччини на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділено 24,06 млрд євро на Спеціальний фонд Бундесверу. Документ підтримали правлячі фракції і частину опозиції, але деякі опозиційні сили проголосували проти. Загалом на оборону цього року буде витрачено 86,37 млрд євро. Це на 10,36 млрд євро більше, ніж у попередньому році. Гроші підуть на військові закупівлі, системи озброєння, авіаційне обладнання, військово-морське обладнання, боєприпаси та персонал. Наприклад, на закупівлю системи озброєння Eurofighter буде виділено 796,97 млн євро.
Позначка: Німеччина
-

Мирна угода щодо України: Мерц назвав головну умову
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з закликом до справедливого миру для України, підкресливши, що війну проти країни потрібно припинити. Він підкреслив, що мирна угода не може бути досягнута за умови жертвування політичним суверенітетом та територіальною цілісністю України. Мерц також попередив про російську диверсійну політику, яка спрямована на дестабілізацію вільних суспільств. Він наголосив на важливості підтримки Збройних сил України як головної безпекової гарантії для країни.
-

Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі, канцлер Німеччини відмовився виплачувати репарації за Другу світову війну. Польща вимагала виплат, але Мерц пояснив, що це питання вже вирішене. Він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-

Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив президенту Польщі Каролю Навроцькому у виплаті репарацій за Другу світову війну під час їх зустрічі. Польща вимагала від Німеччини компенсації за завдані збитки під час війни, але Мерц заявив, що це питання вже вирішене. Водночас він підтримав Польщу у справі безпеки перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-

Німеччина посилила візовий контроль для росіян
Німеччина вирішила посилити візові правила для громадян Росії та закликала інші країни Євросоюзу домовитися про спільні обмеження у Шенгенській зоні. Нові правила передбачають більш строгу перевірку заявників і скорочення категорій росіян, які можуть отримати візу. Проте Німеччина наголошує, що гуманітарні випадки, такі як виїзд опозиційних діячів чи переслідуваних осіб, залишаються пріоритетом. Мета заходу – зменшити потік російських туристів до Європи і зробити політичний тиск на Кремль. Також генконсульство Іспанії в Москві призупинило оформлення віз.
-

Підрив Північних потоків: підозрюваного екстрадують до Німеччини
Суд в Італії вирішив екстрадувати українця Сергія Кузнєцова до Німеччини, де його підозрюють у причетності до нападів на газопровод Північний потік у 2022 році. Рішення про екстрадицію було ухвалено апеляційним судом Болоньї після слухання 9 вересня. Захисник Кузнєцова планує подати апеляцію до Касаційного суду Італії через порушення основних прав свого клієнта, зокрема права на справедливий суд, умови утримання під вартою та функціональний імунітет.
-

В Німеччині розбився літак: є загиблі
У Німеччині сталася авіакатастрофа, під час якої розбився невеликий літак. Двоє людей загинули. Літак зник у ніч на 15 вересня, коли мав приземлитися у Бітбурзі. Пізніше його знайшли розбитим на полі поблизу Фліссема. Поки невідомі особи загиблих та причина аварії.
-

Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування
У Німеччині зросло занепокоєння щодо можливості нападу Росії на країни-члени НАТО після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Опитування показало, що 62% німців вважають реальним ризик такої агресії, особливо щодо Польщі та Литви. Більшість опитаних підтримує посилення заходів проти Росії, наприклад, 49% підтримують припинення постачання російської нафти та газу до ЄС. Також половина респондентів вважає, що заморожені російські активи в ЄС слід використовувати для допомоги Україні.
-

Британія, Франція та Німеччина закликали Ізраїль зупинити наступ у Газі
Міністри закордонних справ Великої Британії, Німеччини та Франції виступили з спільним заявленням щодо удару Ізраїлю по керівництву ХАМАС у столиці Катару Досі. Вони засудили ці удари як порушення суверенітету Катару та ризик подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Міністри закликали припинити військові дії Ізраїлю в Газі, оскільки це призводить до переміщення цивільного населення, жертв серед мирних мешканців та руйнування інфраструктури. Вони також вимагають від ХАМАСу негайно звільнити заручників, бути роззброєним та виключеним з управління сектором Гази. 9 вересня Ізраїль здійснив удар по керівництву ХАМАС у Катарі. Також, 28 серпня війська Ізраїлю знищили прем’єр-міністра уряду єменських хуситів у столиці Ємену.
-

Вперше за понад 30 років: у Берліні перевірили сирени
У Берліні та Бранденбурзі вперше за понад 30 років перевірили систему масового оповіщення населення. Місцева влада включила понад 200 сирен, щоб випробувати різні сигнали тривоги та навчити людей реагувати на надзвичайні ситуації. Це тестування було проведено у рамках Дня попередження, який проводиться в Німеччині щорічно у другий четвер вересня. Сенаторка з внутрішніх справ Берліна Іріс Шпрангер пояснила, що зростання загроз безпеці зумовило потребу у відновленні системи сигналізації. Планується активувати ще більше сирен у майбутньому, оскільки важливо бути готовими до різних небезпек.
