Родина заступника генпрокурора Ігоря Мустеци під час повномасштабної війни суттєво збагатилася. Родичі чиновника придбали елітну нерухомість у Києві та Чернівцях і дорогі автомобілі на сотні тисяч доларів. Батько Мустеци у березні 2022 року вивіз у Румунію 1,1 млн доларів та 100 тисяч євро готівкою, яку не задекларував. Про це свідчить розслідування видання hromadske.
Наприкінці 2022 року мати заступника генпрокурора Мустеци оформила на себе 202-метрову квартиру в ЖК Парус у Чернівцях. Нині подібна нерухомість коштує щонайменше 200 тис. доларів.
Саме цією квартирою користується сам Ігор Мустеца, його дружина та діти з 2022 року. У цій же будівлі матір Мустеци має невелике нежитлове приміщення.
Мати чиновника веде роздрібну торгівлю з лотків та на ринках із 2008 року. Згідно з податковими деклараціями, у 2021-2024 роках вона декларувала дохід близько 1 мільйона гривень щороку.
Батько заступника генпрокурора – Василь – є ФОПом із 2017 року. Його основна сфера – будівництво. У 2024 році він став співзасновником фірми В.Д.ГРУП КОЛОМИЯ, яка за рік роботи зазнала майже 100 тисяч гривень збитків.
Його бізнес-партнер – підприємець із Івано-Франківська Василь Кавлак, який паралельно веде спільний проєкт з Іриною Кіпер – дружиною голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Разом вони будують найбільший в Україні апарт-готель на 800 номерів.
У березні 2022 року Мустеца-старший вивіз до Румунії 1,1 мільйона доларів та 100 тисяч євро готівкою, не задекларувавши готівку. Того ж дня він повернувся в Україну. Проте, про недекларування коштів довідалася митниця, і батька заступника генпрокурора оштрафували на 1700 гривень, та він оскаржив цей штраф у суді.
Син – Ігор Мустеца – задекларував банківський рахунок дружини в Румунії. Час його відкриття збігається з поїздкою батька.
Дружина, сестра і зять Мустеци займаються роздрібною торгівлею рибою в Чернівцях.
Катерина Мустеца зареєстрована ФОПом уже 10 років. Після призначення чоловіка на посаду її річний дохід зріс у кілька разів – із 1 млн грн у 2021-му до понад 5 млн у 2024-му. Водночас орендувати торгову точку офіційно вона почала лише цього року.
Сестра заступника генпрокурора Наталія Антонюк разом із чоловіком Володимиром мають мережу з трьох кіосків. У 2024 році пара задекларувала 6,5 млн грн доходів, з яких 5,5 млн – на Володимира.
Після початку повномасштабного вторгнення Наталія та її чоловік придбали два авто (Volkswagen Touareg і Hyundai Encino) загальною вартістю близько 100 тис. доларів. Восени 2022-го Наталія стала власницею квартири площею 118 м² у київському ЖК Французький квартал-2. Її ринкова вартість із ремонтом – понад 445 тис. доларів. Нерухомість у 2020 році купив 73-річний пенсіонер Давид Вайнштейн за половину ринкової ціни, а через два роки подарував її Наталії. У договорі дарування об’єкт оцінили вже у 8 млн грн.
Вайнштейн зареєстрований у селі Шубранець – поруч із родинним будинком батьків Ігоря Мустеци. Він володіє ще однією квартирою у ЖК Парус у Чернівцях, де в 2022-му придбала житло мати заступника генпрокурора.
Сам Мустеца, за декларацією, з 2020 року орендує 140-метрову квартиру в Новопечерських Липках у центрі Києва, де ринкова вартість оренди становить понад 75 тисяч гривень на місяць – половину його офіційної зарплати. У декларації також зазначено пенсію – 9,5 тисячі гривень.
Його дружина Катерина не має власного житла, але їздить на Volkswagen Touareg 2021 року, вартістю до 2 млн грн, придбаний у кредит.
Журналісти намагалися отримати коментар від Мустеци та його родичів, але безрезультатно. В
Офісі генпрокурора заявили, що не коментують питання, пов’язані з особистим життям посадовців. Ігор Мустеца родом з Чернівців, має ступінь магістра права та є кандидатом юридичних наук. Вже понад 23 роки працює в органах прокуратури.
Під час Революції гідності він обіймав посаду прокурора Шевченківського району Чернівців. Тоді він оскаржував рішення місцевої ради на підтримку Євромайдану. Попри закон про люстрацію, Мустеца продовжив кар’єру в прокуратурі.
З 2020 року він займає посаду заступника генерального прокурора України. За даними медіа, призначення Мустеци лобіював бізнесмен із Чернівців Ілля Павлюк, якого називали одним із керівників центрального штабу Володимира Зеленського під час виборів 2019 року.
На посаді заступника генпрокурора Мустеца працював із двома керівниками – Іриною Венедіктовою та Андрієм Костіним, а також ще двома виконувачами обов’язків генпрокурора.
Екс-президент Петро Порошенко нагородив його званням Заслужений юрист України та орденом За заслуги III ступеня.
Як ми вже писали, в родини посадовиці ГУ ДПС в Івано-Франківській області за ініціативи ДБР та у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції конфіскують люксовий автомобіль вартістю майже 3 млн гривень.
САП вимагає конфіскувати майно родички міністра Коваля
Позначка: Незаконне збагачення
-
Родина заступника генпрокурора значно збагатилася під час війни – ЗМІ
-
Ексглаву податкової Тернопільщини підозрюють у приховуванні майна на 23 млн
Екс-керівнику податкової Тернопільщини пред’явили підозру у тому, що він приховав у деклараціях суму понад 23,4 мільйонів гривень. Виявилося, що він не включив до декларацій за 2022 та 2023 роки інформацію про два будинки та земельні ділянки, на яких вони розташовані, які насправді використовував разом з родиною. Хоча він запевняв, що це майно належить його матері, докази свідчать про інше. Екс-посадовця підозрюють у умисному внесенні недостовірних відомостей до декларацій, за що може бути покарання у виді позбавлення волі до двох років. Нагадаємо, що у 2023 році його звільнили після затримання заступника на хабарі у 5 тисяч доларів.
-
“Нажив” майна на 83 млн: посадовцю міграційної служби оголосили підозру
На Одещині виявили підозру начальнику управління Міграційної служби у тому, що він не вніс до своєї декларації відомості про майно на суму понад 83 млн гривень. Чоловік, який отримував зарплату у 28 тисяч гривень на місяць, мав нерухомість та авто на суму майже 100 мільйонів гривень. Виявлено, що він не задекларував будинок у центрі Одеси, автомобіль Mercedes, а також інші активи, які формально належали його матері, але фактично контролював сам. Також слідство перевіряє належність криптовалюти та готівки дружині посадовця. За недостовірну декларацію може бути штраф або обмеження волі до 2 років.
-
Посадовець міграційної служби отримав підозру у недостовірному декларуванні
На Одещині виявили, що начальник управління Міграційної служби не включив в декларацію інформацію про майно на суму понад 83 мільйони гривень. Посадовець отримував зарплату у 28 тисяч гривень на місяць, але незрозуміло, як він зміг нажити таке майно. Службовець не вказав у декларації житловий будинок, автомобіль Mercedes-Benz, офісну будівлю, базу відпочинку та інші активи, які фактично контролював сам. Також розслідуються криптовалюта Bitcoin та готівка на суму в євро та доларах. За цим фактом посадовця підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до декларації, за що може бути накладено штраф або обмеження волі.
-
НАЗК виявило порушення в деклараціях ТЦК на 36,8 млн
Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повні перевірки 18 із 23 декларацій посадовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. У результаті виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 28,5 млн грн, незаконного збагачення – на 5,6 млн грн, а також необґрунтованих активів – на 2,6 млн грн.Про це повідомляє пресслужба НАЗК у вівторок, 27 травня.
Зокрема, у декларації начальника Дніпропетровського обласного ТЦК та СП за 2022 рік виявили ознаки незаконного збагачення. Протягом періоду з серпня 2021 до липня 2023 року близькі особи посадовця набули активи на понад 8,8 млн грн, джерела походження яких не підтверджено. Серед них – дві квартири в Дніпрі, автомобілі Volkswagen Passat та Ford Ranger, а також 65 тис. доларів США, подаровані дружині її батьком, чий дохід не дозволяв таких витрат.
Крім того, посадовець не задекларував шість об’єктів нерухомості, які йому належать, ще два – якими користувався, два автомобілі, а також доходи, отримані ним і дружиною.
На підставі цих матеріалів Нацполіція відкрила кримінальне провадження за статтями 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 368-5 (незаконне збагачення) ККУ. Провадження завершено, справу передано до суду.
У декларації офіцера відділу рекрутингу Одеського ТЦК за 2022 рік виявили недостовірні дані на понад 3,8 млн грн. Він не задекларував земельну ділянку, квартиру, якою користувався, та дві квартири, що належать доньці. Також вказав недостовірну інформацію про вартість власної нерухомості, транспортних засобів та не зазначив корпоративні права. НАЗК направило обґрунтований висновок до Нацполіції, відкрито кримінальне провадження.
Також ДБР розслідує справу щодо командира охоронного підрозділу Богодухівського ТЦК (Харківщина), який не вказав у деклараціях за 2022-2023 роки дані на понад 4,6 млн грн: дві земельні ділянки, квартиру, доходи та грошові активи.
Іще одну справу відкрили проти посадовця Дубенського ТЦК на Рівненщині: у декларації за 2023 рік посадовець не зазначив житловий будинок і земельну ділянку, які він використовував із сім’єю.
Крім того, постановою Ленінського райсуду Харкова накладено штраф у 17 тис. грн на командира відділення Харківського обласного ТЦК. Він не задекларував дві земельні ділянки, вказав недостовірну вартість авто та доходу. Загальна сума порушень становила 645 тис. грн. -
У ексчільника Одеської податкової виявили мільйонні активи
Колишньому керівнику Державної податкової служби в Одеській області виявили елітні автомобілі, які були придбані за заниженими цінами. ДБР повідомляє, що прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання цих активів необґрунтованими. Серед автомобілів, які були куплені за низькими цінами, були Toyota Land Cruiser 200 та Audi RSQ8. Пізніше Audi RSQ8 було продано за ринковою ціною, а отримані кошти використано для придбання BMW X7 xDrive. Для забезпечення позову, Вищий антикорупційний суд арештував автомобілі Toyota Land Cruiser 200 та BMW X7 xDrive.
-
У ексочільника Одеської податкової виявили мільйонні активи
Колишньому керівнику Головного управління Державної податкової служби в Одеській області виявили елітні автомобілі, які були придбані за заниженими цінами. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання цих активів необґрунтованими. Зазначені автомобілі – Toyota Land Cruiser 200 (2018 року випуску) та Audi RSQ8 (2020 року випуску), були придбані за значно меншими цінами, ніж їх ринкова вартість. Пізніше один із автомобілів було продано за ринкову ціну, і з отриманих коштів куплено інший автомобіль. Для забезпечення позову суд арештував два зазначених автомобілі.
-
Ексголову МСЕК підозрюють у приховуванні майна на 3 млн
Ексочільницю Дніпропетровської МСЕК підозрюють у тому, що вона не задекларувала свою елітну нерухомість, автомобіль та мільйони гривень. Її звинувачують у махінаціях з довідками для військовозобов’язаних. Виявлено, що в її декларації за 2023 рік не було зазначено квартиру та авто, що належать її чоловікові, а також дохід та грошові активи чоловіка. ДБР підрахувало, що сума незадекларованого майна та коштів перевищує 3,2 млн гривень. Жінку підозрюють у недостовірному декларуванні за законом і можуть покарати позбавленням волі до двох років. Також проводиться розслідування щодо видачі фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним.
-
САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Запорізького ТЦК на 5,5 млн
У Вищому антикорупційному суді розглядатиметься справа про стягнення майна в родини колишнього керівника Запорізького обласного ТЦК та СП на суму понад 5,5 мільйонів гривень. За даними слідства, родина незаконно отримала житло, автомобілі, готівку та інше майно. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже подала позов про стягнення цих активів. Встановлено, що родина придбала майно за готівку, хоча їхні доходи були переважно безготівковими. Суд наклав арешт на нерухомість родичів колишнього посадовця, яка ще є в їхній власності. Раніше ДБР розкрило схему заробітку на чоловіках, які хотіли уникнути мобілізації, у працівника Приморського РТЦК та СП Одеси. Також майно колишнього глави Одеського обласного ТЦК передали управлінню АРМА.
-
До суду скерували справу ексголови АРМА щодо “схеми” з активами
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо 11 осіб, які брали участь у злочинній схемі з продажу арештованого майна на суму понад 440 млн гривень за заниженими цінами. Серед обвинувачених є колишні посадовці Агентства з управління активами, керівники державного підприємства та адвокати. Вони організували схему, яка передбачала продаж майна за низькою ціною через торговельний майданчик, контроль за якими забезпечував організатор схеми. Схема включала продаж земельних ділянок та інших товарів за значно заниженими цінами. Збитки від цієї діяльності оцінюються у понад 440 млн гривень. Серед звинувачених є відомі посадовці, адвокати та оцінювачі.