Високий Суд Англії та Уельсу прийняв рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який знаходиться в ліквідації з 2015 року. Ця ситуація виникла після того, як Національний банк України подав позов для визнання та виконання у Англії судового рішення, що зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Український суд раніше визнав, що Жеваго повинен відшкодувати заборгованість за кредитами, виданими банку “Фінанси та кредит”. Жеваго також підозрюється в причетності до схеми розтрати та легалізації грошей банку, а також у наданні хабаря колишньому голові Верховного суду.
Позначка: НБУ
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України зменшилися і станом на 1 серпня склали $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж попереднього місяця. Зниження резервів було викликане валютними операціями Нацбанку та виплатами країни в іноземній валюті, але частково було компенсоване надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій внутрішньої державної позики. Чистий продаж валюти НБУ становив $3,46 млрд, а на валютні рахунки уряду надійшло $2,12 млрд. Уряд спрямував $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Також Україна сплатила МВФ $2,6 млн. За весь липень вартість фінансових інструментів збільшилася на $101,5 млн.
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України з 6 серпня впроваджує нові правила валютної лібералізації, які передбачають деякі важливі зміни. Зокрема, підприємства тепер матимуть можливість переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік в межах встановленого ліміту, що сприятиме залученню іноземних інвестицій. Також розширюються можливості для хеджування валютних ризиків та укладання форвардних угод. НБУ також вводить нові правила для підтримки вітчизняної ювелірної галузі, дозволяючи юридичним особам та ФОП купувати банківські метали за безготівкові гривні. Крім того, стандартизуються підходи до регулювання зовнішніх позик для спрощення залучення фінансування. НБУ також стимулює репатріацію коштів та конвертацію зовнішнього боргу в інвестиції, що сприятиме розвитку української економіки.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України підвищив курс гривні до долара та євро. Офіційний курс долара склав 41,6845 гривень за один долар, це найнижчий показник з кінця червня. Курс євро встановлено на рівні 48,0914 гривень за один євро. На міжбанку ціни на долар істотно впали, а в обмінних пунктах ціна на долар та євро також знизилася. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн. Офіційний курс гривні до долара у липні також підвищився. На готівковому ринку курс гривні до долара також зміцнився.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України підняв курс долара до гривні, але євро зростає ще більше. Стабільність долара в Україні забезпечує НБУ за допомогою своїх резервів. Однак курс євро залежить від ситуації у світі і може коливатися. Експерти прогнозують, що курс долара лишатиметься стабільним, а курс євро може знизитися через домовленості між Євросоюзом та США. У серпні очікуються коливання курсів долара та євро, але НБУ може вплинути на стабільність курсу. Експерти рекомендують різні стратегії щодо валютних операцій, такі як інвестування у гривню, долар та євро в різних пропорціях. Важливо враховувати ризики та ситуацію на міжнародних ринках для успішних валютних операцій.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За інформацією з Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому проведенню ремонтів у енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. Наразі тривають роботи з відновлення маневрових генеруючих потужностей, що дозволяє знизити прогнозований дефіцит електроенергії з 3% до 1%. У 2026 році прогнозується також 1% дефіциту з урахуванням імпорту, а в 2027 році дефіцит не передбачається. Низькі показники не повинні суттєво вплинути на економічне зростання, а менше аварійне живлення зменшить витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак існують ризики, зокрема загроза атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Нацбанк також вказує на можливі інфляційні ризики від зростання витрат бізнесу на резервні джерела живлення. Важливою є швидка відновлення видобутку газу та розвиток відновлюваної енергетики для стабільності енергосистеми і підтримки економічного зростання. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії та веде торгівлю з європейськими країнами. У Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він.