Ігор Крохмаль, заступник міського голови Чернівців, увійшов до списку НАЗК через порушення антикорупційного законодавства.
Обіймаючи посаду заступника міського голови, він одночасно був директором ТОВ, діяльність якого спрямована на отримання прибутку.
У деклараціях Крохмаля про зміни майнового стану за 2025 рік вказано дарування на суму 2 мільйони 780 тисяч гривень. У тому ж році посадовець задекларував 2,9 мільйона гривень доходу від продажу нерухомого майна. Заробітна плата — 840 тисяч гривень.
Цікаво, що за даними останньої декларації, у родини Крохмалів — немає жодних заощаджень.
Щодо нерухомості: у сина Івана — імовірно, нова квартира в ЖК “Компас” від забудовника “Водограй” (компанія, яку в місті пов’язують із родиною радника мера – Василя Зазуляка). У другого сина, Михайла, — квартира в Києві, ЖК “Файна Таун”, де найдешевші варіанти коштують від 85 тисяч доларів.
Мер-мільйонер, підозри у розтраті та зачинені двері: журналістське розслідування про таємниці Чернівецької міськради.
Чернівці – місто, де журналістів зустрічають не пресбрифінгами, а… зачиненими дверима, а посадовці уникають камер, посилаючись на “відпустки”, “відрядження” або відсутність бажання спілкуватися. Чому мер Роман Клічук не знайшов у своєму графіку вільної хвилинки для діалогу з медіа? Які таємниці приховують декларації посадовця? І до чого тут родинний бізнес і мільярдні тендери?
“Немає бажання спілкуватись”. Саме таким видався перший контакт СтопКору з чернівецькою міською владою у розслідуванні Анастасії Василенко, яке порушує одразу кілька чутливих тем: поєднання бізнесу і влади, мільйонні статки посадовців, закупівлі з ознаками переплат та “ігнор” з боку мерії на чолі з Клічуком на суспільно важливі запитання.
Чернівці – тиловий обласний центр на заході України, який офіційно декларує європейські цінності, відкритість влади та підзвітність громадам. Проте реальність, з якою стикаються журналісти під час спроб отримати відповіді на конкретні запитання, відкрила кардинально іншу картину.
Коли бізнесмен стає мером
“Не хочу бути політиком. Не моє це. Не можуть всі бути політиками. Комусь же ж треба і бізнесменами… Не уявляю собі, як би я ходив і агітував: голосуйте за мене, бо я такий класний!”
Ці слова Романа Клічука публічно звучали раніше. Сьогодні вони сприймаються інакше. Адже Роман Клічук – з 30 листопада 2020 року міський голова Чернівців і водночас входить до неофіційного переліку “мерів-мільйонерів”. До цього 20 років присвятив бізнесу. Він є засновником таких компаній, як ТОВ “РОМА”, ТОВ “Гойра Груп”, ТЗОВ “Брусницька Мацеста”.
Закон забороняє міському голові вести підприємницьку діяльність. Клічук заявив, що передав бізнес в управління. Але запитань це не зняло – навпаки.
За інформацією, оприлюдненою компанією Клічука, ТОВ “РОМА” за підсумками 2024 і 2025 років стало найбільшим платником податків в Чернівцях. При цьому в реєстрі Роман Клічук досі зазначений як кінцевий бенефіціар товариства — особа, яка ймовірно може контролювати бізнес та отримувати дохід.
Окрему увагу привертають активи компанії. Автомобіль Land Rover Velar 2019 року випуску вартістю близько 2 мільйонів гривень належить ТОВ “РОМА”, але, за даними журналістів, фактично ним може користуватись дружина міського голови.
Примітно, що друге місце серед найбільших платників податків посіло ТОВ “Тайстра Груп”, власником якого є син мера — Богдан Клічук. Компанія є дочірньою структурою ТОВ “Гойра Груп”, де серед бенефіціарів знову ж фігурує сам Роман Клічук.
Якщо коротко підсумувати, родина мера володіє від 40 до 100% корпоративних прав у трьох компаніях. Загальна задекларована вартість бізнес-активів — понад 77 мільйонів гривень.
Готівка, Jaguar та питання без відповідей
У власності ТОВ “Гойра Груп”, де мер має 100-відсоткову частку і є кінцевим бенефіціаром, фігурує автомобіль Jaguar. Основним видом діяльності компанії є діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчування, що викликає питання щодо справжнього призначення люксового авто.
Згідно з річною декларацією Романа Клічука за 2025 рік, родина міського голови має понад 6 мільйонів гривень, 209 тисяч євро та 177 тисяч доларів готівкою — разом понад 24 мільйони гривень. Цікаво, що всі ці кошти зберігаються не на рахунках, а саме як “кеш”.
Родина мешкає у будинку площею понад 500 квадратних метрів у Чернівцях. У декларації за 2019 рік фігурував ще водний засіб, тобто яхта вартістю близько 7 мільйонів гривень, яка вже наступного року з декларацій Клічука кудись зникла.
Серед задекларованого майна — годинник IWC Schaffhausen вартістю 323 тисячі гривень та Mercedes-Benz S 350 2017 року випуску вартістю 2,3 мільйона гривень.
Медіа також повідомляли, що у 2018 році племінниця родини Клічуків — Божена Клічук-Петренко — придбала дві квартири та автомобіль на суму близько 7 мільйонів гривень.
Редакція ЗМІ направила до НАЗК офіційний запит щодо перевірки відомостей, зазначених у декларації міського голови.
Передвиборчі обіцянки: з 119 обіцянок — 13 виконано
За даними проєкту “Слово і Діло”, напередодні виборів Роман Клічук дав 119 обіцянок. Згідно з відкритими даними, за оцінками журналістів, виконаними можна вважати лише 13 з них. Ще 100 обіцянок перебувають у статусі “в процесі”, а 6 фактично зависли без зрозумілих термінів реалізації.
Мер у відпустці, заступники відсутні
Знімальна група відвідала Чернівецьку міськраду з метою отримати коментарі від міського голови та його заступників. Проте журналістів зустріли як “надзвичайну ситуацію”.
При першому візиті 6 січня 2026 року Олександр Докієн, начальник Управління комунікацій та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради, повідомив: “Він зараз перебуває у відпустці на тиждень”.
На запит щодо можливості поспілкуватися з радником міського голови Зазуляком або заступниками, журналістам відповіли: “У нас тут є відділ комунікацій, якщо коментар”.
У відповідь на офіційний запит міськрада повідомила, що міський голова Клічук перебував у щорічній відпустці з 5 по 9 січня 2026 року.
Журналісти повернулися до мерії після завершення відпустки мера. Цього разу почули: “Мера немає. Мер поїхав, бо у нас три котельні”.
На уточнююче запитання про можливість зустрічі з міським головою працівниця міськради відповіла: “Він не має бажання”.
А на зауваження про відкритість влади пролунало: “Міський голова не зобов’язаний давати коментарі на камеру. Бо закон не передбачає це”.
Своєю чергою, в офіційній відповіді міськради зазначено: “На цей момент відмова від надання коментаря в запропонованому вами форматі є остаточною позицією. Альтернативний формат або інший час для коментаря наразі не розглядаємо”.
Заступник із порушенням антикорупційного законодавства?
Ігор Крохмаль, заступник міського голови Чернівців, потрапив до переліку НАЗК за порушення антикорупційного законодавства. Будучи заступником міського голови, він одночасно обіймав посаду директора ТОВ, що має на меті одержання прибутку.
У деклараціях Крохмаля про зміни майнового стану за 2025 рік зазначено дарування на суму 2 мільйони 780 тисяч гривень. Того ж року посадовець задекларував 2,9 мільйона гривень доходу від продажу нерухомості. Заробітна плата — 840 тисяч гривень.
Цікаво, що згідно з останньою декларацією, у сім’ї Крохмалів — жодних заощаджень.
Щодо нерухомості: у сина Івана — ймовірно, нова квартира в ЖК “Компас” від забудовника “Водограй” (фірма, яку в місті асоціюють із родиною радника мера – Василя Зазуляка). У другого сина, Михайла, — квартира в Києві, ЖК “Файна Таун”, де найдешевші варіанти стартують від 85 тисяч доларів.
Заступники-мільйонери
Заступник мера Юрій Лисюк у 2024 році задекларував 905 тисяч гривень заробітної плати плюс майже 20 тисяч від викладання. Проте заробітна плата дружини — майже 280 тисяч гривень — вказана без джерела доходу, що може вважатись помилкою під час заповнення декларації.
Заощадження заступника — майже мільйон гривень готівкою, що перевищує його річну заробітну плату.
У 2022 році, в розпал повномасштабного вторгнення, Юрій Лисюк придбав BMW 518 2016 року за понад 700 тисяч гривень. У 2025 році він задекларував продаж цього авто та придбання TESLA — знову за 700 тисяч гривень.
Цікава деталь: згідно з останньою декларацією, Лисюк має лише земельну ділянку і квартиру, яка досі не введена в експлуатацію.
Заступник Маховік може похизуватися ще більш переконливими цифрами. При заробітній платі 920 тисяч гривень родина задекларувала: 97 тисяч доларів готівкою, понад 335 тисяч гривень та ще 2900 доларів на банківському рахунку дружини. У підсумку — близько 4,2 мільйона гривень, або майже 100 тисяч доларів.
Підозри у розкраданні: ремонт доріг з переплатою у 3,5 млн грн
Чернівецька обласна прокуратура повідомила про підозру двом посадовцям міськради у справі про ремонт доріг з переплатою майже у 3,5 мільйони гривень.
Наталія Соколовська, речниця Чернівецької обласної прокуратури, пояснила:
“Процесуальне керівництво у зазначених кримінальних провадженнях здійснюють прокурори Чернівецької обласної прокуратури у межах досудового розслідування, зареєстрованого за фактом зловживання посадовими особами міської ради під час закупівлі послуг з благоустрою, а саме поточного ремонту вуличного покриття в Чернівцях. Повідомлено про підозру двом особам — колишньому директору департаменту та фахівцю з публічних закупівель. Їм інкримінували закупівлю послуг за завищеними цінами, що спричинило збитки територіальній громаді майже на три з половиною мільйони гривень”.
Один із фігурантів — Григорій Прохоренко, який на момент ймовірного злочину був директором Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.
Договір укладено з ФОП Криваком Андрієм, який за 2022–2023 роки виграв лише 5 тендерів на суму понад 27,9 мільйона гривень. Із них 4 — саме від департаменту інфраструктури міськради на понад 24 мільйони.
Знімальна група побувала в департаменті. Ігор Ніколенко, нинішній директор департаменту, на запитання про аудит діяльності попереднього керівництва відповів:
“Є роботодавець, де міська рада? Є відповідні структурно кому підпорядковується. Тобто я не можу ініціювати там зараз по попередньому якесь розслідування, ще щось. Є роботодавець, є прес-служба міської ради”.
Григорій Прохоренко, який на момент розслідування продовжує працювати першим заступником директора департаменту, на запитання про підозру відповів: “Я про це не можу говорити. Поки йде слідство в суді, будемо відстоювати свою честь”.
На запитання, чи проводилася службова перевірка або внутрішній аудит, Прохоренко заявив: “Наш департамент перевіряла чотири рази. Аудит є, перевірка аудиту є. Вона не зафіксувала порушень”.
Скандальні тендери департаменту
Капітальний ремонт вулиці Головної — майже 170 мільйонів гривень. Міський голова Клічук особисто коментував складнощі цього тендеру.
Ремонт вулиці Фучика — 32 мільйони гривень. За даними аналітики “Наші гроші”, окремі матеріали закуповувалися у 1,5–2 рази дорожче за ринок. Орієнтовна переплата — близько 1,11 мільйона гривень, що еквівалентно 64 FPV-дронам для фронту.
Витрати Департаменту інфраструктури на тендери зростали стрімко:
2021 рік — 9 млн грн;
2022 рік — 220 млн грн;
2023 рік — 653 млн грн;
2024 рік — 1,6 млрд грн;
2025 рік — майже 870 млн грн.
У підсумку майже два мільярди гривень за чотири роки. При цьому посадовець департаменту, який отримав підозру, продовжує працювати першим заступником керівника.
Міськсвітло: підозра директору підприємства
За даними ProZorro, найбільшу кількість тендерів Департаменту інфраструктури виграло МКП “Міськсвітло” — підприємство, що перебуває у власності Чернівецької міськради та підконтрольне міському голові. Директора підприємства призначив нинішній мер.
Наталія Соколовська повідомила:
“У іншому кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом розтрати бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання в Чернівцях, повідомлено про підозру директору комунального підприємства, колишньому директору приватної компанії, бухгалтеру цієї компанії, а також колишньому співробітнику. Їм інкримінували розтрату бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання за завищеними цінами. Збитки, завдані комунальному підприємству, сягають близько 2,2 мільйонів гривень”.
Суд ухвалив рішення про продовження строку відсторонення директора Андрія Шалєєва до 14 січня 2026 року. Проте апеляція вирішила інакше — у продовженні відсторонення відмовлено.
Цікава деталь: коли знімальна група перебувала в мерії, працівники запевняли, що керівник “Міськсвітла” відсторонений: “Шалєєв відсторонений, я вам сказав”.
Незадекларований Land Cruiser та дарування землі
У 2024 році Андрій Шалєєв користувався автомобілем TOYOTA LAND CRUISER, який, згідно з декларацією, належав іншій особі — Петру Трунову. Проте за даними розслідування, з 18 червня 2025 року цей автомобіль перебуває у власності самого Шалєєва.
Про це НАЗК повідомлено не було. Декларацію про зміни в майновому стані не подано. Середня ринкова вартість такого авто — близько 50 тисяч доларів, або понад 2 мільйони гривень. Для розуміння масштабу: офіційна річна заробітна плата посадовця — 825 тисяч гривень.
Саме цей автомобіль журналісти побачили біля підприємства, коли юрисконсульт повідомив: “Його зараз немає. Машина стоїть, він на службовому авто поїхав у міську раду”.
Згідно з декларацією, у 2024 році певна Ірина Новікова подарувала Андрію Шалєєву земельну ділянку в Чернівцях, а також понад 190 тисяч гривень у грошах.
Ймовірно, син Шалєєва володіє квартирою та паркомісцем у новому житловому комплексі, введеному в експлуатацію у 2023 році. На запитання журналістів, звідки у сина така нерухомість, посадовець відповів: “Запитайте в нього”.
У жодній декларації журналісти не змогли знайти інформації про нерухомість, яка могла б належати дружині посадовця.
Нова підозра: розтрата 300 тисяч під час ремонту укриття
Двом посадовцям Чернівецької міськради повідомили про підозру у розтраті понад 300 тисяч гривень під час ремонту укриття. Серед фігурантів — директор департаменту Ігор Ніколенко, той самий посадовець, який у розмові з журналістами відправляв “до міськради”, оскільки він “не роботодавець”.
Ніколенко прокоментував ситуацію:
“Наразі ознайомлюсь з матеріалами підозри. Не погоджуюсь з підозрою. Звісно, буду доводити відсутність провини в судовому порядку”.
Показово, що це відбувається на тлі судового рішення, яке зобов’язало Чернівецьку міську раду довести до належного стану укриття в школах міста. Тобто питання безпеки дітей під час повітряних тривог вирішувалося не управлінським рішенням, а через суд.
Позиція мера: підозри — це “перебор”
Щодо роботи посадовців із підозрами міський голова має свою позицію. У публічній заяві Роман Клічук заявив:
“Коли є обґрунтовані речі і підозри є слушними, коли є необґрунтованими це є. Це є ненормально. Це демотивує всіх працівників… Тому я вважаю, що на сьогоднішній день є перебор. Це є ненормально, бо чиновник і бізнесмен це не автоматично злодій… Так вліво право розкидатися підозрами. Це неетично”.
Водночас мер зазначив:
“Але ми завжди співпрацювали з правоохоронними органами. Я розумію, що вони допомагають нам попереджувати корупцію, і це є нормально. Але коли є підстави згідний, а коли безпідставно, просто для кількості. Я вважаю, що це не є нормально”.
Скандал з безкоштовним паркуванням для УБД
Один із найбільш резонансних випадків — заява міського голови щодо безкоштовного паркування для учасників бойових дій. Роман Клічук публічно заявив, що не підтримує цю ідею, аргументуючи тим, що “не всі УБД — справжні”.
Реакція була миттєвою. Після хвилі критики риторика мера змінилася: почалися зустрічі з ветеранами й обговорення можливих рішень.
Для порівняння: в Івано-Франківську безкоштовне паркування для УБД підтримали одразу, у Львові це стало предметом відкритої публічної дискусії.
Що далі?
Редакція ЗМІ направила офіційні запити до Чернівецької міської ради, Департаменту інфраструктури, КП “Міськсвітло” та НАЗК. Команда юристів готує звернення до правоохоронних органів.
Наразі отримано відповіді від Департаменту інфраструктури та благоустрою, а також виконкому Чернівецької міської ради про те, що “строк розгляду запиту продовжено до 20-ти робочих днів у зв’язку із великим обсягом запитуваної інформації”.
“Коли куди не глянь — підозри, коли мільярдні тендери, коли посадовці з підозрами залишаються на посадах, коли мер із бізнес-активами керує містом, а його заступники декларують мільйони готівкою — це не “перебор”. Це вже має вигляд системного корупційного ризику, який потребує нашої перевірки”, — резюмує авторка розслідування Анастасія Василенко.
Якщо влада не дуже розуміє, навіщо журналісти приходять з питаннями — ЗМІ продовжить показувати навіщо. Бо це не влада контролює людей. Це люди мають контролювати владу.
Депутату Ужгородської міської ради від партії “ОПЗЖ” Павлу Маєрчику, який раніше мав судимість, повідомлено про підозру у недекларуванні активів на суму понад 13,8 млн грн.
Виявлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн грн, а сума легалізації незаконно отриманих активів — 11,5 млн грн.
За інформацією слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної НАЗК, встановлено, що депутат свідомо не зазначив у декларації дані про низку активів і фінансових зобов’язань.
Зокрема, у декларації не вказано інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, зокрема приватний житловий будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у Києві.
Крім того, не задекларовано понад 315 тисяч доларів США готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши їх як позику. Слідство встановило, що таким чином він намагався легалізувати кошти невідомого походження.
Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн на особистих банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.
Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 ККУ (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Під час санкціонованих обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, Mercedes-Benz S-class та Mercedes-Benz GLE (2021), мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.
Ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн, а також арешт майна депутата з метою подальшої конфіскації.
Раніше Маєрчика було засуджено до умовного строку за ч. 3 ст. 197-1 ККУ.
Битва за «Енергоатом»: старі схеми під маскою реформ.
У той час, як після справи «Мідас» влада на публіці заявляє про перезапуск енергетичного сектору, за зачиненими дверима розгортається запекла боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“» — компанією, що виробляє близько 60% електроенергії України та керує фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень. Йдеться не про професійне управління, а про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів країни.
Після заяви Володимира Зеленського про «чистку» галузі Кабінет Міністрів 11 листопада достроково розпустив наглядову раду «Енергоатома», а 28 січня поспішно затвердив новий склад, не чекаючи крайнього терміну 31 січня. Це дозволило раді стати правомочною і дало старт змаганню за посаду голови правління, яка наразі залишається вакантною. Формально рішення приймає наглядова рада, але насправді список кандидатів формується в кабінетах на Банковій та Хрещатику.
Серед ключових претендентів згадується Ольга Буславець — колишня в.о. міністра енергетики. Її ім’я часто асоціюється з оточенням Ріната Ахметова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році вона приймала рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, при цьому обмежуючи потужності атомних станцій. Буславець згадувалася у справах НАБУ та перевірялася НАЗК щодо конфлікту інтересів через втручання в закупівлі ядерного палива. Її можливе призначення може означати повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів «Енергоатома».
Ще більш суперечливою виглядає кандидатура Павла Павлишина — екс-керівника Рівненської АЕС, який нині обіймає посаду першого заступника мера Вараша. Його ім’я пов’язане з низкою корупційних скандалів. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні, а у 2025 році отримав лише умовний термін. Походження статків родини Павлишиних викликає сумніви у НАЗК: дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 і Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші не відповідають офіційним доходам чиновника.
За часів керівництва Павлишина Рівненською АЕС регулярно замовчувалися аварійні ситуації — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Водночас діяли схеми виведення коштів через пов’язані компанії, такі як група «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз», які, за даними розслідувань БЕБ і НАБУ, використовувалися як посередники для завищення цін у 2–3 рази. Незважаючи на заклики депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у Києві його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.
Як альтернативу називають Андрія Козюру, нинішнього директора Хмельницької АЕС. Його роботу супроводжували сумнівні тендери та значні виробничі збої: у 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через несправності турбіни працював лише на 80–85% потужності, що в умовах дефіциту енергії призвело до втрати сотень мегават. Галузеві фахівці покладають провину за неякісний ремонт на Козюру.
На цьому тлі виділяється чинний в.о. голови правління Павло Ковтонюк — професійний інженер, не замішаний у корупційних схемах. У документах «Міндічгейта» він згадувався як «незручний» керівник, який не бажає брати участь у тіньових угодах. Однак йому бракує політичного впливу: фінансові плани «Енергоатома» на 2025–2026 роки так і не отримали затвердження.
Наразі вибір керівника «Енергоатома» — це не просто кадрове рішення, а перевірка для влади. Або під прикриттям гасел про реформи до управління атомною галуззю повернуться колишні клани з відпрацьованими схемами, або держава зробить реальний крок до руйнування системи. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи черговою ширмою для перерозподілу фінансових потоків.
Запрошуємо на вебінар, присвячений етичній та безпечній взаємодії зі штучним інтелектом в освітньому процесі та професійній діяльності.
Під час онлайн-зустрічі обговоримо:
🔹 принципи доброчесного, етичного використання ШІ;
🔹 які дані збирають чат-боти (на прикладі OpenAI);
🔹 чим не варто ділитися з генеративними АІ-чат-ботами.
Окрема увага буде приділена європейському та українському законодавству щодо регулювання використання штучного інтелекту.
Не завадили й результати перевірок НАЗК. Наприклад, знайдені 4 незадекларовані будинки в Києві вартістю ≈14 млн гривень, записані на співмешканку Меньшикова. Або заощадження у 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, які декларує все та ж співмешканка і які не співмірні з її доходами.
«Бачу своє призначення не як особисту ціль, а як можливість реалізувати системну, всеохопну реформу митниці – реформу, що базується на принципах доброчесності та антикорупційній політиці», – пише Меньшиков у мотиваційному листі. Як ви вважаєте, вийде у нього?
Запрошуємо на вебінар, присвячений етичній та безпечній взаємодії зі штучним інтелектом в освітньому процесі та професійній діяльності.
Під час онлайн-зустрічі обговоримо:
🔹 принципи доброчесного, етичного використання ШІ;
🔹 які дані збирають чат-боти (на прикладі OpenAI);
🔹 чим не варто ділитися з генеративними АІ-чат-ботами.
Окрема увага буде приділена європейському та українському законодавству щодо регулювання використання штучного інтелекту.
На будівництві укріплень для Збройних сил України виявлена корупційна схема, що призводить до завищених цін та перехоплення коштів. Компанія ТОВ “ПВК Арсенал” регулярно отримує контракти на будівництво фортифікаційних споруд, при цьому власники компанії пов’язані з Росією. Є підозри про виведення коштів до Росії. Схема роботи полягає у перепродажу тетраедрів з накрученою ціною та фіктивних послугах. Усе це створює загрозу для життя військових, які залишаються без необхідних укриттів. Розслідування цієї справи передано до правоохоронних органів.
Заступник голови Подільського районного суду Києва Дмитро Петров привернув увагу своїми рішеннями, які викликали сумніви у громадськості. Він схвалив будівництво на місці зруйнованої історичної поліцейської дільниці та передав арештоване майно військовій частині, яка не подавала позов до суду. Також виникли питання щодо викрадених горіхів, які безслідно зникли, і розгляду справи бізнесмена, який побив велосипедиста. Діяльність судді Петрова знову викликала підозри у зв’язку з його нерухомістю в Італії, використанням автомобілів та поїздками до країни без офіційних запрошень. Все це викликало обурення в суспільстві та вимагає уваги від відповідних органів.
Прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури Андрій Піварчук отримав подарунки у негрошовій формі на суму понад 1 мільйон гривень від лікаря Наталії Тершак. Подарунки включають ділянки землі, будинок у місті Косів та сонячну електростанцію. Дивно, що лікарка може собі дозволити таке майно. Також відомо, що прокурор купив автомобіль за заниженою ціною, не вказавши його в декларації. Родина прокурора також має кілька нерухомостей та грошові активи. Існує підозра у можливу легалізацію майна через подарунки від родичів.
