У Гренландії Данія проводить військові навчання Arctic Light 2025, в яких беруть участь понад 550 військовослужбовців з Данії та країн-членів НАТО, таких як Франція, Німеччина, Швеція та Норвегія. Голова Об’єднаного арктичного командування Данії підкреслив важливість обережності щодо Росії через її вплив у регіоні. Данські війська провели навчання з висадки на кораблі та бойової стрільби, в яких також брали участь військові з США, Великої Британії, Канади, Швеції та Німеччини. Ці навчання спрямовані на підвищення бойової готовності данських збройних сил та захисту Гренландії, яка є напівавтономною територією Данії. Військові тренуються разом із союзниками для посилення спільних можливостей реагування на загрози для регіону Північної Атлантики та Арктики.
Позначка: Навчання
-

Норвегія розгорнула у Польщі навчальний табір для українських військових
У східній частині Польщі Норвегія відкрила новий полігон-табір Camp Jomsborg для навчання українських військових. Цей полігон був побудований з нуля, і вже прийняв своїх перших курсантів, які мають досвід бойових дій. Навчання на цьому полігоні буде максимально реалістичним, з фокусом на стрес у бойових умовах та інші тематичні модулі. Норвезькі інструктори не лише навчатимуть українських військових, а й збиратимуть досвід від них та вивчатимуть нові тенденції на військовому фронті. У таборі будуть різні групи людей, які отримають різні види навчання, від спеціалізованого до базового військового.
-

Навчання в Білорусі: які є небезпеки для України
Російська та білоруська армії проводять спільні військові навчання Захід-2025, під час яких тренуються з різних аспектів бойової діяльності. В рамках навчань відбулися низка військово-морських тренувань, авіаційних навчань та інших дій. Російські війська виконали низку завдань, включаючи нанесення авіаударів та використання ракетних комплексів. Водночас, українські прикордонники відзначають відсутність активності в напрямку кордону з Україною, хоча підтримують високий рівень готовності. Також існує загроза ракетного удару під час навчань, що вимагає підвищеної уваги та готовності з боку українських військових.
-

Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають українських військових
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців разом з інструкторами з різних країн. Він оглянув умови навчання та поспілкувався з військовослужбовцями та інструкторами, щоб дізнатися їхні думки про процес навчання. Також Шмигаль взяв участь у церемонії завершення курсу для групи з 150 воїнів, які незабаром приєднаються до Сил оборони України. Він вручив військовослужбовцям відзнаки та подякував їм за готовність до важливої роботи. Операція Interflex – це програма підготовки українських військових за стандартами Королівських збройних сил Великої Британії, спільно організована з іншими країнами-учасницями та союзниками.
-

Шмигаль відвідав полігон у Британії, де навчають бійців для ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де тренують українських військовослужбовців. Йому показали умови навчання, де працюють інструктори з різних країн. Шмигаль поспілкувався з українськими та іноземними військовими, які беруть участь у програмі підготовки за стандартами британських збройних сил. Він також взяв участь у церемонії завершення курсу для групи військових, які незабаром долучаться до армії України. Шмигаль нагородив учасників курсу відзнаками та подякував за готовність допомагати в перемозі.
-

“Критичні дні”. Старт навчань в Білорусі
Росія та Білорусь розпочали спільні військові навчання Захід 2025, які триватимуть до 16 вересня. Ці навчання викликали напруженість у країнах НАТО через ескалацію конфлікту, спричинену вторгненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Польща, Литва та Латвія перебувають у стані підвищеної готовності, а Польща навіть закрила свій кордон. Президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість щодо дій Росії, вважаючи, що ці навчання можуть бути спрямовані не тільки проти України. Попередні навчання Захід проводилися кожні чотири роки, але цього разу вони відбуваються в умовах конфлікту між Росією та Україною. Росія відправила на навчання менше військовослужбовців, ніж минулого разу, але вони все одно створюють напруженість в регіоні.
-

ПТУ більше не буде: де і як українці опановуватимуть робітничі професії
Нові можливості Ухвалений закон став результатом п’ятирічної роботи парламентарів та експертної спільноти. Цей документ необхідно було ухвалити для того, щоб реабілітувати непрестижну профтехосвіту. Адже нині більшість випускників шкіл намагаються вступити до вишів, хоч потім за отриманим фахом не працюють. Тим часом, зокрема, на ринку послуг для населення більшість майстрів не мають підтвердження своєї кваліфікації. “Нині люди з вищою освітою працюють зовсім не за тим напрямком, не за тією спеціальністю, яку вони отримували у закладі вищої освіти, яку здебільшого вони ще й отримували її за державним замовленням”,- зазначив міністр освіти Оксен Лісовий. То ж тепер, за словами народного депутата, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, офіційно: більше ніяких ПТУ чи “бурс”. Відтепер – професійний коледж.
Отже, різноманітні училища та “бурси” з різним статусом підуть в небуття, а базовим типом навчального закладу стане професійний коледж. Водночас працюватимуть військові коледжі, навчальні центри та центри професійної досконалості.
Коледжі зможуть працювати як некомерційні товариства: відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, залучати інвесторів, самостійно розпоряджатися коштами, що дасть змогу підвищувати зарплати кращим педагогам і майстрам виробничого навчання, повідомляє онлайн-видання “Вчися.Медіа”.
Для ефективнішої роботи у кожному коледжі створять наглядові ради, половину яких становитимуть роботодавці, які братимуть участь у виборі керівників, формуванні фінансових планів і навчальних програм. При цьому бізнес стане не спостерігачем, а партнером у підготовці кадрів.
Навчання і перевірку знань розділять: дипломи видаватимуть лише після незалежного оцінювання у кваліфікаційному центрі, що підвищить довіру до документів і гарантуватиме якість підготовки.
Вводять і визнання неформальної освіти: досвід, отриманий поза закладами (курси, робота, самоосвіта), можна буде підтвердити в кваліфікаційних центрах без повторного навчання.
Важливо також те, що ухвалений закон не лише змінює правила, а і вводить нові підходи. Зокрема, учнів коледжів відтепер офіційно називатимуть студентами; “кваліфікований робітник” стане “спеціалістом”; директори закладів отримають KPI (ключові показники ефективності), від яких залежатиме їхня робота.
Загалом усі зміни в перспективі дадуть можливість запроваджувати сучасні програми, виплачувати викладачам вищі зарплати, забезпечувати кращу якість навчання та готувати висококваліфікованих фахівців, яких потребує ринок праці. Також буде створено умови для перекваліфікації дорослих, зокрема ветеранів війни, які зможуть швидко отримати нову спеціальність.
До слова, крім освітніх змін, цей закон є одним із ключових індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Тому після його ухвалення в державний бюджет має надійти понад 350 млн євро підтримки від ЄС. Справа не одного року Після підписання президентом та набуття чинності частина змін, що запроваджують цим законом, почне діяти з 2026 року, а остаточне втілення очікується до 2030-го.Адже передбачене законом напрацювання престижу закладів профосвіти – справа не одного року.Швидкість і відчутність змін залежатиме від трьох факторів. “По-перше, від імплементації, тобто від того, наскільки швидко та якісно МОН і Кабмін створять відповідну нормативну базу підзаконних актів”, – пояснив Бабак у коментарі Укрінформу. Також, за його словами, впровадження закону залежить і від гнучкості закладів освіти – директорів та педколективів, їхньої оперативної реакції на нові можливості.Успішне втілення закону залежить і від участі бізнесу, особливо промислового, який має побачити в новому законі шлях до вирішення кадрової кризи. “Спробуємо змоделювати, що відбудеться після вступу закону в силу. Почнемо з того, що вже зараз коледжі і технікуми можуть запроваджувати короткострокові програми, які включатимуть у себе суто професійне навчання”, – зауважив очільник профільного комітету парламенту. Він пояснив, що такі програми можуть бути різної тривалості, наприклад, три або шість місяців – все залежить від специфіки професії.
Разом з тим отримати першу професію можна буде у будь-якому віці, а другу чи третю – через три роки після здобуття першої. Однак для ветеранів та переселенців, які потребують якнайшвидшої інтеграції в суспільство, передбачено винятки.
Також запроваджуватимуть розділені функції навчання й оцінювання – в сфері професійної освіти кваліфікація встановлюється спеціальними центрами. Нині йде активний процес їхнього відкриття – вже працює 177 кваліфікаційних центрів у 22 областях.
До 2027 року МОН має розробити формулу фінансування профосвіти, яка враховуватиме кількість студентів, пріоритетність кваліфікацій за потребами ринку праці, відсоток виконання плану набору за попередній рік, відсоток випускників, яким професійні кваліфікації присвоєно кваліфікайційними центрами, працевлаштування випускників, обсяг залученого додаткового фінансування.Тобто бюджетне фінансування буде визначатиметься відповідно до чітких даних і доволі прозорих розрахунків.
Передбачено, що з 1 січня 2030 року набере чинності норма, згідно з якою обсяг фінансування на навчання у новому навчальному році узгоджуватимуть з вимогою забезпечити навчання у закладах профосвіти не менше 25% випускників 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл.У2026 році цей норматив становитиме 13% і зростатиме на 3% щороку.
Окрім того, закон передбачає, що до 1 вересня 2027 року всі комунальні та державні заклади профосвіти, де навчається понад 400 осіб, мають бути реогранізовані у некомерційні товариства, а з 2030 року на заклади профосвіти, де здобувачів менше 150, субвенція не виділятиметься. “Але головне в тому, що закон сприятиме культурному переходу від сприйняття професійної освіти як “бурси”, як “другого вибору” до сучасної, гнучкої та адаптивної системи здобуття кваліфікації. Швидкої та якісної. Європейська система корпоративного управління, участь бізнесу та прозора можливість отримати спеціальність – ті умови, які, сподіваюся, змінять ставлення до профосвіти в суспільстві”, – підсумував Бабак. Галина Гірак -

У Білорусі відпрацюють застосування ядерної зброї
У Білорусі на навчаннях Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) відпрацюють “планування застосування ядерної зброї” без її фактичного використання. Про це повідомив начальник Генштабу Білорусі Павло Муравейко, передають росЗМІ.
У маневрах беруть участь військові Білорусі, Росії, Киргизії, Таджикистану та Казахстану – понад 2 тис. осіб та близько 450 одиниць техніки.
Серія навчань у Білорусі стартувала 31 серпня та триватиме до 6 вересня. За цей період відбудуться три заходи ОДКБ: Взаємодія-2025, Пошук-2025 та Ешелон-2025.
З 12 по 16 вересня заплановано російсько-білоруські навчання Захід-2025.
За словами міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна, на них також передбачено “планування застосування” ядерної зброї та ракетної системи Орєшнік.
Як вказував Хренін у середині серпня, ці заходи є “відповіддю на мілітаризацію” біля кордонів країни, зокрема на створення у Польщі угруповання чисельністю 30-34 тисяч військовослужбовців
Лукашенко покладається на Росію, в разі “нападу” на Білорусь -

Зеленський відвідав початкову школу нового типу в Броварах
Президент України Володимир Зеленський відвідав одну зі шкіл в Броварах Київської області. Там він поспілкувався з дітьми та вчителями. Про це він написав на своєму Telegram-каналі у понеділок, 1 вересня.
“У школі є все для безпечного, комфортного й цікавого навчання. Тут подбали і про безбар’єрність. Це дуже важливо. Саме так маємо підтримувати наших дітей, допомагати їм і створювати умови, в яких діти хочуть вчитися, розвиватися та мріють про велике”, – написав голова держави.
Начальник обласної воєнної адміністрації Микола Калашник своєю чергою повідомив, що президент відвідав нову початкову школу у Броварах, де ознайомився з роботою закладу.
“Школа розрахована на учнів 1–4 класів і спроєктована з урахуванням особливостей молодшого віку. Вона не просто нова — вона інша. Її ідея — не лише навчати, а й розвивати, підтримувати, надихати”, – запевняє урядовець.
Він додав, що в школі навчатиметься 960 учнів у 32 класах, серед них – 8 перших.
Заклад працює за моделлю школи повного дня: навчання відбувається зранку, а після обіду учні займаються в гуртках, секціях та творчих студіях.
“Для першачків облаштовано спальні кімнати, також є сучасні кабінети, лабораторії, лінгафонні класи та простори для дослідницької й проєктної роботи”, – додав він. -

В Україні навчальний рік розпочали 3,5 млн школярів
Новий навчальний 2025/2026 рік в Україні розпочинають 3,5 млн школярів. Більшість з них – офлайн. Про це на своїй Facebook-сторінці написав міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
“Сьогодні 3 млн 500 тис. школярів розпочинає новий навчальний рік. Попри війну більшість дітей сіли за парти офлайн. За рік ми змогли повернути понад 100 тис. учнів у класи… Ми разом із громадами не зупиняли роботу над створенням безпечних умов для навчання”, – написав урядовець.
Навчання триває навіть там, де ворог намагався знищити українську освіту: в деяких містах запрацювали чотири релоковані школи з Донеччини. Загалом у всій країні релоковані 56 шкіл.
Іще понад 338 тис. дітей продовжують здобувати освіту дистанційно в українських школах.
До закладів вищої освіти, без урахування вступників до військових та інших спеціалізованих закладів, вступили понад 178 тис. молодих людей.
“Багато хто обирає напрями, критично потрібні для відбудови та розвитку країни, а саме: медицину, інженерію, будівництво. Держава продовжує підтримувати студентів: понад 50% з них отримають фінансову допомогу”, – зауважив Лісовий.
Понад 66 тис. заяв подано на вступ до профтехів та понад 248 тис. — до закладів фахової передвищої освіти. Міністр освіти та науки додав, що вступна кампанія до профтехів триватиме до жовтня.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко своєю чергою в Telegram повідомила, що в новому 2025/2026 навчальному році дистанційно навчатиметься на 103 тис. учнів менше, ніж торік. Майже 2,3 мільйона учнів навчатимуться очно.
Також вона розповіла, що до кінця 2026 року в Україні заплановано відкриття 203 нових укриттів.
“На жаль, за деякими партами сьогодні нікого не буде. Деякі діти підуть до школи без батька чи матері. Деякі вчителі не зможуть зустріти своїх учнів. Кожна відремонтована школа, кожна стипендія, кожен новий клас – це наш борг перед тими, хто віддав життя за наше майбутнє”, – написала голова українського уряду.
