Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді.
Позначка: Наука
-
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
-
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Вчені виявили ген муркотіння котів
Дослідники з Центру вивчення дикої природи Кіотського університету виявили можливий генетичний зв’язок між муркотінням домашніх котів і варіаціями андрогенового рецепторного гена. Як повідомляє ScienceX, результати дослідження свідчать, що коти з коротким варіантом цього гена демонструють вираженішу схильність до муркотіння та вокальної комунікації з людьми.
У дослідженні взяли участь 280 кастрованих або стерилізованих безпородних котів, що проживають у домівках своїх власників. Науковці провели оцінку поведінки тварин, зібрали зразки ДНК і проаналізували андрогеновий рецепторний ген, порівнюючи його також із відповідними генами в інших представників родини котових.
Згідно з результатами, коти з коротким типом гена частіше муркотіли та виявляли більшу вокальність у спілкуванні з людьми, особливо самець. Натомість самки з таким самим варіантом гена частіше демонстрували агресію до незнайомців.
Цікаво, що генетичні відмінності також можуть бути пов’язані з умовами виховання: дослідники припускають, що коти з довгим варіантом гена – здебільшого породисті – менше потребують голосової комунікації, на відміну від безпородних і врятованих колишніх вуличних тварин.
У порівнянні з 11 іншими видами родини котових, таких як леопардовий кіт і кіт-рибалка, вчені виявили, що саме домашні коти мають унікальні довгі варіанти андрогенового рецепторного гена. Це може свідчити про еволюційні зміни, пов’язані з одомашненням і селекцією.
На думку дослідників, ці висновки можуть бути використані для прогнозування поведінкових рис тварин на основі генетичних даних, що відкриває нові можливості для догляду за тваринами та підвищення їхнього добробуту. У майбутньому команда планує розширити дослідження і на інших представників родини котових.
“Ми прагнемо поглибити розуміння котів і зробити стосунки між ними та людьми ще гармонійнішими”, – підсумувала авторка дослідження Юме Окамото. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Європейські вчені виявили, що поєднання препаратів рапаміцин і траметиніб подовжує тривалість життя мишей на 30% і покращує їхнє здоров’я. Обидва препарати використовуються для лікування раку, а рапаміцин також застосовується для запобігання відторгнення органів при трансплантації. Дослідження показало, що разом ці препарати забезпечують значний приріст у тривалості життя мишей. Мишам почали давати препарати у віці шести місяців, і вони показали суттєве покращення якості життя в старшому віці. Науковці вважають, що ці результати можуть вказувати на можливість покращення якості життя людей у літньому віці. Після успішних досліджень на мишах, клінічні випробування на людях можуть розпочатися незабаром.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
В Росії “відплив мізків” досяг рекорду за 25 років
У результаті збройного конфлікту між Росією та Україною вчені у російських наукових установах почали масово залишати країну. За дослідженням Андрія Ловакова, темпи втечі вчених з Росії зросли більш ніж у 4 рази, що є рекордним показником з 2000 року. Більшість відпливших учених переїжджають до Німеччини, США та Швейцарії. Це призвело до кризи в академічній системі Росії, підриву наукового потенціалу країни та зменшення її ваги в світі. Ця ситуація може мати серйозні наслідки як для самої Росії, так і для міжнародного співтовариства.
-
Трамп підписав укази про ядерні технології і науку
Президент США Дональд Трамп підписав два укази, спрямовані на реформування науки та ядерних технологій. Перший документ стосується розвитку ядерної енергетики в країні, спрощення процедур отримання ліцензій та можливість будівництва ядерних об’єктів на федеральних землях. Другий указ встановлює “золотий стандарт науки”, який передбачає прозорість, відкритість та відсутність конфлікту інтересів у науковій практиці. Адміністрація Трампа закликає всі федеральні наукові агентства відповідати новим стандартам, а також поширювати високі стандарти наукової доброчесності серед академічних установ та дослідників. Крім того, національний науковий фонд США повідомив про зменшення виділень на нові наукові проєкти, що є найповільнішими за останні 30 років. Також відомо, що США відмовилися від фінансування деяких проектів ООН з прав людини, включаючи в Україні, через перегляд витрат на іноземну допомогу.
-
В Китаї створили контактні лінзи, які дозволять бачити в темряві
Науковці з Університету науки і технологій Китаю розробили контактні лінзи, які дозволяють людині бачити в темряві. Ці лінзи використовують наночастинки для поглинання інфрачервоного світла та перетворення його в видимі хвилі для людського ока. Лінзи не потребують джерела живлення, що є перевагою порівняно з окулярами нічного бачення. Дослідники також працюють над підвищенням чутливості наночастинок, щоб користувачі могли бачити навіть більш низькі рівні інфрачервоного світла. У майбутньому планується розроблення контактних лінз з більшою точністю та чутливістю, а також можливість перетворювати різні довжини світлових хвиль у різні кольори.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia. -
На китайській орбітальній станції виявили невідомий раніше мікроорганізм
Китайські вчені виявили новий вид бактерії на борту космічної станції Тяньгун. Цей мікроорганізм отримав назву Niallia tiangongensis і є раніше невідомим варіантом бактерії на Землі. Він виявлений вперше у китайській космічній лабораторії. Новий штам показав здатність адаптуватися до умов космосу, включаючи високу стійкість до стресу, мікрогравітації та радіації. Його можливість розкладання органічних речовин відкриває перспективи для здійснення сталого перетворення космічних та земних відходів у корисні ресурси. Виявлення цього мікроба є частиною дослідницької програми CHAMP, яка вивчає мікробіом середовища космічної станції під час тривалих місій.