Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з медицини й фізіології за 2025 рік. Нагороду отримали науковці Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі за їхні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які запобігають імунній системі нападати на власний організм. Ці відкриття допомогли краще зрозуміти роботу імунної системи та розвивати нові методи лікування раку та аутоімунних захворювань. Результати досліджень лауреатів вже застосовуються в клінічній практиці та сприятимуть удосконаленню трансплантацій.
Позначка: Наука
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA виявили, що хмари на планеті Венера містять приблизно 60% води, а не лише сірчану кислоту, як раніше вважалося. Вони дослідили склад хмар і виявили, що вони складаються з гідратів – сполук води з різними солями, такими як сульфати заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери становить 62%, а сірчана кислота – близько 22%. Крім того, вчені виявили сполуки заліза у хмарах, яке можливо потрапило туди разом із космічним пилом. Ці відкриття переосмислюють наше розуміння складу атмосфери планети Венера.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські науковці з Університету Умео провели дослідження, яке показало, що лід вивільняє залізо з мінералів ефективніше, ніж рідка вода. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які набувають помаранчевого відтінку через викид заліза з мінеральних відкладів. Експерименти показали, що при низькій температурі лід виділяє більше заліза, оскільки між кристалами льоду утворюються рідинні “кишені”, які підвищують кислотність і сприяють вивільненню речовин з мінералів. Зі зростанням температури на планеті цей процес може стати ще активнішим, що може негативно вплинути на якість води та екосистему у великих регіонах.
-
В РПЦ заявили, що причиною всіх бід Росії є освіта
У Російській православній церкві висловили думку, що освіта є причиною всіх проблем у Росії. Протоієрей заявив, що навчання призводить до відсутності віри в Бога. Він звинуватив освічених людей, зокрема біологів, у поширенні безбожності. Священник вважає, що багато вчених із академій наук є безбожниками.
-
Китай вивів на орбіту сім нових супутників
Китай здійснив успішний запуск у космос нових супутників дистанційного зондування Землі. Про це інформує CCTV у вівторок, 19 серпня.
“19 серпня 2025 року ракета-носій Лі Цзянь-1 (Kinetica-1) успішно вивела на орбіту сім нових супутників”, – мовиться у повідомленні.
Серед виведених на орбіту зокрема супутник Zhongke 05, обладнаний радаром із синтезованою апертурою для дистанційного зондування й отримання зображень із високою роздільною здатністю, а також комерційний електрооптичний супутник Tianyan-26 для спостереження.
Окрім того, Китай запустив три багатофункціональні експериментальні апарати 01, 02 та 03 сімейства Tiantuo-6, для тестування й перевірки технологій збору даних для відстеження руху контейнерів у межах розвитку Інтернету речей, та два апарати ThumbSat-1 і ThumbSat-2 – дешеві міні-супутники для збору й проведення біологічних експериментів, вирощування кристалів за умов мікрогравітації, моніторингу магнітного поля та тестування високотехнологічного обладнання.
Запуск відбувся з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі.
Це була восьма місія ракети Лі Цзянь-1 та перший запуск з використанням модифікації Yao-10.
Раніше Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. -
Континенти Землі висихають із безпрецедентною швидкістю – дослідження
Вода на нашій планеті зникає з небаченою швидкістю, і новий аналіз свідчить, що значна її частина потрапляє в океан. Як повідомляє ScienceAlert, cуша зараз відіграє важливішу роль у підвищенні рівня моря, ніж танення льодовиків.
Дослідницька група з Університету Флейм (Індія) проаналізувала понад два десятиліття супутникових спостережень NASA і створили картину змін водних запасів суші з 2002 року. Результати показують, що території, що висихають, збільшуються щороку приблизно на площу, вдвічі більшу за штат Каліфорнія у США.
“Сухі регіони висихають швидше, ніж вологі стають ще вологішими, а площа посушливих земель збільшується”, – йдеться у звіті. Це означає загальне зменшення водних ресурсів суші, що негативно впливає на річки, озера та підземні води. Сьогодні 75% людства живе в країнах, де запаси прісної води зменшуються.
Більшість виведеної з континентів води потрапляє в океан, що прискорює підвищення рівня моря. Особливо серйозні втрати відбуваються у високих широтах, де танення льодовиків і вічної мерзлоти спричиняє витік води. У регіонах без льодовиків основним чинником є надмірне використання підземних вод людиною.
Екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також посилюють проблему. Зміни в режимі опадів, спричинені викопним паливом, змушують людей звертатися до підземних вод, що додатково виснажує ці ресурси. Значне споживання води спостерігається в посушливих аграрних регіонах, таких як Центральна долина Каліфорнії та території навколо висохлого Аральського моря. -
США й Індія запустили у космос незвичний супутник-радар
США та Індія запустили у космос перший супутник NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar mission (NISAR), який відстежуватиме майже непомітні зміни на поверхні Землі та може допомогти у реагуванні на природні катастрофи. Про це повідомляє америкнаський телеканал CNN.
Радар, розроблений NASA для використання у космосі, завдяки вдосконаленим технологіям обробки даних дає змогу побачити різні деталі у високій роздільній якості. Проте він ще й працює як звичайнісінький радар, використовуючи мікрохвилі для виявлення віддалених поверхонь і об’єктів.
NISAR стартував з Космодрому ім. Сатіша Дхавана на південно-східному узбережжі Індії о 08:10 ранку за Східним часом у середу на борту ракети носія Geosynchronous Satellite Launch Vehicle, або GSLV-F16.
Супутник буде обертатися навколо Землі 14 разів на день, щоб двічі на 12 днів сканувати майже всю крижану та суху поверхню планети, виявляючи при цьому зміни на поверхні Землі з точністю до частки дюйма. Дані, які будуть загальнодоступними після їх збору та завантаження з супутника, також використовуватимуться для підготовки та реагування на урагани, виверження вулканів, повені та лісові пожежі. Космічний апарат розробленими Національним управлінням США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) та Індійською організацією космічних досліджень (ISPRO).
Місія була вперше запропонована у 2014 році, тоді як 30 вересня 2014 року два агентства підписали угоди про партнерство у місії NISAR. Апаратне забезпечення було зібрано на двох різних континентах, а потім інтегроване в Індії для завершення створення супутника. -
Вчені виявили невідомий міф на шумерській табличці віком 4400 років
Вчені розшифрували давній шумерський міф, який міститься на глиняній табличці віком близько 4400 років. Хоча через тріщини текст зберігся не повністю, його достатньо, аби скласти уявлення про сюжет, повідомляє IFLScience.
Табличка із кодовим позначенням Ni 12501 була створена приблизно у 2400 році до нашої ери в місті Ніппур – одному з автономних шумерських міст-держав у Месопотамії, на території сучасного Іраку. Місто було релігійним центром, присвяченим богу Енлілю, покровителю вітру, повітря, землі та бурі у шумеро-аккадській міфології.
Хоча табличку виявили ще у XIX столітті, її текст довгий час залишався поза увагою дослідників через поганий стан. Лише зараз фахівцям вдалося встановити, що клинопис розповідає про події у шумерському підземному світі – Куру.
У міфі йдеться про зникнення бога дощу Ішкура, що призводить до серйозних наслідків: пересихання річок, загибелі тварин і страждань людей. Щоб урятувати ситуацію, бог Енліль скликає раду богів. Завдання повернути порядок несподівано бере на себе лисиця – персонаж, який раніше не мав ключового значення в месопотамських міфах.
Один з епізодів описує, як вона за допомогою хитрощів пробирається до підземного світу, відмовляючись від їжі й пиття – важливих символічних елементів в міфологічному контексті. На цьому табличка обривається, тож фінал історії залишається таємницею, проте навіть ця частина тексту дозволяє зробити важливі висновки. По-перше, Енліль однозначно виступає головним богом шумерського пантеону, бо саме він ініціює зібрання богів. По-друге, сюжет про зникнення Ішкура можна трактувати як міфологічне пояснення періодів засухи, адже він є богом бурі й дощу.
Дослідники також звертають увагу на образ “безпомічного” бога, якого рятує герой – у цьому випадку хитра тварина. -
Вчені розробили ефективний та екологічний метод переробки батарей
Команда науковців з Політехнічного інституту Вустера (США) розробила методику переробки літій-іонних батарей, яка є одночасно ефективною та безпечною для довкілля, повідомляє Techxplore.
Нова гідрометалургійна технологія орієнтована на переробку зношених катодів з низьким вмістом нікелю – матеріалів, які зазвичай складно відновити стандартними способами. На відміну від традиційної переробки, новий метод дозволяє відновити понад 92% важливих металів – нікелю, кобальту та марганцю – та перетворити їх на високопродуктивний катодний порошок.
Випробування показали, що акумулятори, виготовлені з використанням перероблених матеріалів, демонструють ефективність, аналогічну батареям з первинної сировини: вони зберігають 88% ємності після 500 циклів заряджання та понад 85% після 900 циклів у комерційних акумуляторах.
Окрім цього, новий метод споживає на 8,6% менше енергії, ніж звичайна гідрометалургія, і зменшує викиди CO2 на 13,9%, що робить його ще більш привабливим з екологічної точки зору. -
Китайські вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на цукор
Китайські науковці розробили нову технологію, яка дозволяє перетворювати вуглекислий газ на складні вуглеводи, такі як цукор, фруктоза, глюкоза та інші органічні речовини. Це може бути корисним для харчової та хімічної промисловості, а також допомагати в зменшенні парникових викидів та вирішенні проблеми продовольчої безпеки. Науковці зуміли знайти простий спосіб синтезу цих речовин з вуглекислого газу, що раніше вважалося складним завданням. Ця нова технологія має великий потенціал і може стати важливим рішенням для Китаю, який щороку імпортує велику кількість цукру. Наразі технологія успішно протестована в лабораторії, і дослідники планують її подальший розвиток у комерційне виробництво.