Позначка: Нацполіція

Капітан поліції Олександр Коваленко загинув 23 грудня 2024 року в місті Торецьк Бахмутського району на Донеччині. Йому назавжди 34 роки. Відважний та відданий своїй країні, він став прикладом справжнього героїзму.
Олександр Коваленко народився 4 травня 1990 року в місті Біла Церква на Київщині.
Після закінчення Білоцерківської загальноосвітньої школи Олександр вступив до Національної академії внутрішніх справ. Уже у 21 рік розпочав службу на посаді оперуповноваженого, а згодом працював слідчим. Хлопець займався розслідуванням кримінальних справ, пов’язаних із грабежами, розбійними нападами, крадіжками та наркотиками. У щоденній роботі вирізнявся принциповістю та сумлінністю — для нього захист прав громадян був не просто обов’язком, а справою життя.
У 2017 році Олександр Коваленко став на захист країни, приєднавшись до спецпідрозділу «Миротворець». Його командири та побратими згадують, що він завжди брав на себе відповідальність, не ховався за спинами товаришів і без вагань йшов тільки вперед.
«Він казав: “Якщо ми один одному не допоможемо, то ніхто нам не допоможе!”» — пригадує слова Олександра його побратим Максим.
Побратими називали Олександра юристом, адже він фахово знав законодавство. Це і стало його позивним. У 2024 році спецпризначенець продовжив свою службу на посаді командира взводу полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій», а згодом — у «КОРД» (стрілецький) столичного регіону.
23 грудня 2024 року в Торецьку під час запеклого бою з військовими російської федерації Олександр Коваленко отримав смертельне поранення. Він виконував бойове завдання до останнього подиху.
«Моя дитина ще досі малює йому малюнки і не може зрозуміти, чому ми не дзвонимо, адже раніше були постійно на відеозв’язку. Ми навіть на Новий рік купили подарунок для Матвійчика начебто від Олександра. Він завжди казав: “Це мій Сашка — воїн!”» — розповідає сестра загиблого.
Маленький племінник і досі запитує, коли повернеться його Саша з війни, бо дуже скучив за ним…
Олександр Коваленко похований 1 лютого 2025 року у рідному місті на Київщині.
За проявлену мужність та героїзм майора поліції Олександра Коваленка Указом Президента України нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Президента України «За оборону України», а також почесним нагрудним знаком «Комбатантський хрест» Головнокомандувача Збройних сил України — посмертно.
Усі, хто знав Олександра, пам’ятатимуть його позитивною, доброю, турботливою людиною, мужнім воїном, відданим своїй країні до останнього подиху.
Назавжди в строю…

До останнього подиху захищав країну від ворожої навали: пам’яті полеглого поліцейського Юрія Лисенка
23 грудня 2024 року на найгарячішому напрямку фронту – у місті Торецьк – під час виконання бойогово завдання загинув поліцейський полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) капрал поліції Юрій Лисенко. Йому назавжди 29 років.
У 2023 році Юрій Лисенко приєднався до лав Національної поліції України, розпочавши службу у батальйоні «Миротворець» Головного управління поліції столичного регіону. Згодом, у 2024 році, він продовжив службу у стрілецькому полку поліції особливого призначення. У складі підрозділу він нищив ворога там, де тривали найзапекліші бої.
«Юра завжди підтримував, ніколи не відмовляв у допомозі. Веселий, завжди на позитиві», – згадує побратим героя.
Його позивний – Віскас. Бійці прозвали його так через те, що він постійно піклувався та підгодовував на позиціях котиків, які ховалися від звуків пострілів.
Юрій Лисенко пройшов бої за Кліщіївку та Торецьк, де віддав своє життя за Україну. Він навчався керувати безпілотниками, однак того дня пішов у бій у складі піхоти.
23 грудня 2024 року капрал поліції Юрій Лисенко загинув у місті Торецьк Бахмутського району під час обстрілу бойової позиції, де разом із побратимами перебував на завданні.
Тіло Юрія ще близько місяця не могли забрати з поля бою через постійні інтенсивні обстріли.
Похований Герой 22 січня 2025 року в місті Києві. Без батька залишилися дві донечки, без сина – батьки.
За особисту мужність і відвагу капрала поліції Юрія Лисенка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та Відзнакою Президента України «За оборону України», а також почесним нагрудним знаком «Комбатанський хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України.
Світла пам’ять про героя житиме вічно в серцях рідних і всіх, хто знав Юрія Лисенка.
🕯️ Назавжди в строю…

Ці кошти мали спрямовуватися на соціальні, оздоровчі та культурні програми для працівників газотранспортної сфери, однак були привласнені керівниками профспілок – структур, створених для представництва інтересів працівників і реалізації таких програм за рахунок коштів, які підприємство перераховує відповідно до колективного договору.

Поліцейські затримали учасників злочинної групи, які організували збут мефедрону та амфетаміну на території держави. За результатами спецоперації правоохоронці вилучили майже 160 кг наркотиків. Фігурантам оголосили підозри.

Національна поліція України у взаємодії з австрійськими правоохоронними органами та за підтримки Європолу встановила та затримала двох громадян України, які можуть бути причетними до тяжкого злочину, скоєного на території Австрійської Республіки. Слідчі поліції повідомили їм про підозри.

Сьогодні, 16 грудня, треті роковини загибелі поліцейського Михайла Пустовіта. У жовтні 2022 року Михайло у складі зведеного загону вирушив на деокуповану Херсонщину. Поліцейські документували воєнні злочини ворога, виявляли зброю та боєприпаси, встановлювали осіб, що співпрацювали з окупантами. Указом Президента України Михайла Пустовіта нагороджено відзнакою «За оборону України» (посмертно).

Злочинна організація діяла одночасно в кількох регіонах України — у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Звідти зловмисники телефонували громадянам Чехії, Латвії та Литви, представляючись співробітниками банківських установ або правоохоронних органів цих держав. Потерпілим повідомляли про нібито злам банківських рахунків, спроби незаконного оформлення кредитів або втручання третіх осіб у фінансові операції. Далі шахраї переконували негайно «рятувати кошти» шляхом переказу на так звані безпечні рахунки, купівлі криптовалюти або передачі готівки кур’єрам.

Пам’яті старшого сержанта поліції Максима Джуяна – поліцейського Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють»
13 грудня 2024 року під час ворожого обстрілу обірвалося життя поліцейського штурмового полку «Сафарі» батальйону Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» Максима Джуяна за позивним Рен. Поліцейський виконував бойове завдання в місті Торецьк на Донеччині. Йому назавжди 23 роки.
«Я свідомий українець» — ці слова були життєвим кредо Максима. Він народився та виріс у Полтаві. Закінчив 11 класів Полтавської загальноосвітньої школи №5, поглиблено вивчав китайську мову, професійно займався плаванням і став кандидатом у майстри спорту. Після третього курсу Полтавського юридичного інституту імені Ярослава Мудрого Максим взяв академічну відпустку, адже твердо вирішив: коли країні потрібні захисники, він має бути серед них.

Руслан Дидик народився 7 листопада 1986 року на Бережанщині. У лютому 2023 року разом з іншими добровольцями став до лав Об’єднаної штурмової бригада Нацполіції «Лють». Жук – так кликали його побратими, бо він обрав позивний, співзвучний із назвою села Жуків, де минули його дитячі та юнацькі роки, де досі живуть батьки.

Служба в поліції — одна з найскладніших та найвідповідальніших професій, що вимагає стійкості, дисципліни й готовності діяти в екстремальних умовах. Поліцейські виконують свої завдання в районах, де тривають бойові дії, на деокупованих територіях, у зоні постійної загрози обстрілів. Вони забезпечують публічний порядок, беруть участь у рятувальних та евакуаційних операціях, документують воєнні злочини, надають допомогу потерпілим.