Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.
Позначка: Націоналізація
-
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
-
В РФ бізнес пожалівся Путіну на масову націоналізацію
Представники великого бізнесу в Росії написали листа президенту Путіну з проханням розібратися у масовій націоналізації приватної власності на суму понад 4 трлн рублів. Вони стурбовані тим, що держава може незаконно захоплювати їхні підприємства. Це не перше звернення бізнесменів, але вони сподіваються, що цього разу Путін вреагує. Військові витрати Росії значно зросли в 2025 році через війну в Україні, що призвело до скорочення соціальних програм і збільшення фінансування армії.
-
Путін ухвалив вилучення житла в окупованих регіонах України
Окупаційна “влада” в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях здобула право вилучати житло українців, що втекли від війни, до 2030 року. Відповідний закон підписав 15 грудня російський диктатор Володимир Путін, повідомляє The Moscow Times.
“Житлові будинки, квартири та кімнати, які мають ознаки безгосподарного майна”, що перебувають на захоплених територіях, визнаватимуться власністю регіонів або їх муніципалітетів. Критерії “безхазяйності” визначать самі окупаційні адміністрації за погодженням з Росреєстром та Росмайном.
Утім, навіть відсутність даних про власника або неможливість встановлення його за наявними документами не буде перешкодою для вилучення.
Законом передбачено різні варіанти використання конфіскованого майна. Його можуть передати громадянам Росії, які проживають на окупованих територіях і втратили житло “через бойові дії, диверсії, теракти чи акти агресії проти РФ”.
“Влада” також може виділяти вилучені об’єкти як службове житло держслужбовцям, військовим, чиновникам, працівникам правоохоронних органів, вчителям та лікарям.
В націоналізованій нерухомості дозволено розміщувати (за договором соцнайму) місцевих жителів, “які перебувають на обліку як нужденні”. Після них відкриється шлях до приватизації.
У законі йдеться про компенсації, на які можуть претендувати колишні власники квартир та будинків, що втратили право власності. Проте мовиться тільки про тих, хто дістав собі громадянство Росії. Порядок компенсацій визначить окупаційна влада.
Контролювати вилучення та розподіл “безгосподарного” житла буде команда віце-прем’єра РФ Марата Хуснулліна, який очолює наглядову раду Фонду розвитку територій. -
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
У середу стало відомо, що нафтопереробні заводи в Балканських країнах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії розглядають поправку до бюджету, яка дозволить купити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич надав Москві ще 50 днів для пошуку нового власника NIS. Якщо покупця не знайдуть, Сербія введе власне управління на заводі. Схожа ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій на 2 млрд євро. Російська нафтова компанія Лукойл, що потрапила під санкції США, планує продати свої закордонні активи міжнародному трейдеру Gunvor.
-
ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд
Український Високий суд в Англії прийняв рішення, згідно з яким колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов повинні відшкодувати банку понад $3 млрд за збитки та судові витрати. Суд визначив, що сума складається з основної суми збитків та процентів. Коломойський та Боголюбов подали клопотання про апеляцію, але їхні прохання було відхилено. Якщо гроші не будуть сплачені добровільно до 24 листопада 2025 року, ПриватБанк розпочне процес стягнення. Суд вважає, що колишні власники представили недостовірну інформацію та намагалися обманути суд. У липні цього року суд вже вирішив у справі на користь ПриватБанку, вказавши на неправомірні дії Коломойського та Боголюбова.
-
ISW: Окупанти Криму заробили $28 млн на вкраденому
Окупаційна влада Криму за перше півріччя 2025 року отримала понад 28 мільйонів доларів від продажу майна, яке було вилучене в рамках так званої “націоналізації”. Про це інформує у своєму звіті від 17 липня Інститут вивчення війни (ISW),
У звіті, зокрема, йдеться, що очільник так званої Державної ради Криму Володимир Константинов заявив, що з продажу 25 об’єктів нерухомості, “націоналізованих у ворогів Криму та Росії”, окупаційний бюджет отримав близько 2,2 млрд рублів (приблизно 28 млн доларів).
Експерти зазначають, що Росія систематично використовує вилучення майна на окупованих українських територіях як інструмент репресій, залишаючи людей без власності. Крім того, продаж такого майна забезпечує дохід для окупаційної адміністрації та є одним із джерел її фінансування.
У звіті також зазначено помітне збільшення темпів “націоналізації”. За період з 2022 по 2024 рік до бюджету Криму було спрямовано 4,8 млрд рублів (близько 61 млн доларів). Натомість лише за перше півріччя 2025 року ця сума вже становить половину зазначеного трирічного показника.
Раніше повідомлялося, що Росія вивезла з окупованого Криму понад 100 культурних цінностей. Українська розвідка оприлюднила докази масштабного археологічного пограбування.
Окрім того, протягом десятиліття анексії Криму російська влада замінила понад 35% мешканців півострова.
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.