У липні міжнародні резерви України зменшилися і станом на 1 серпня склали $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж попереднього місяця. Зниження резервів було викликане валютними операціями Нацбанку та виплатами країни в іноземній валюті, але частково було компенсоване надходженнями від міжнародних партнерів та розміщенням валютних облігацій внутрішньої державної позики. Чистий продаж валюти НБУ становив $3,46 млрд, а на валютні рахунки уряду надійшло $2,12 млрд. Уряд спрямував $793 млн на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Також Україна сплатила МВФ $2,6 млн. За весь липень вартість фінансових інструментів збільшилася на $101,5 млн.
Позначка: Нацбанк
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України з 6 серпня впроваджує нові правила валютної лібералізації, які передбачають деякі важливі зміни. Зокрема, підприємства тепер матимуть можливість переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік в межах встановленого ліміту, що сприятиме залученню іноземних інвестицій. Також розширюються можливості для хеджування валютних ризиків та укладання форвардних угод. НБУ також вводить нові правила для підтримки вітчизняної ювелірної галузі, дозволяючи юридичним особам та ФОП купувати банківські метали за безготівкові гривні. Крім того, стандартизуються підходи до регулювання зовнішніх позик для спрощення залучення фінансування. НБУ також стимулює репатріацію коштів та конвертацію зовнішнього боргу в інвестиції, що сприятиме розвитку української економіки.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України підвищив курс гривні до долара та євро. Офіційний курс долара склав 41,6845 гривень за один долар, це найнижчий показник з кінця червня. Курс євро встановлено на рівні 48,0914 гривень за один євро. На міжбанку ціни на долар істотно впали, а в обмінних пунктах ціна на долар та євро також знизилася. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн. Офіційний курс гривні до долара у липні також підвищився. На готівковому ринку курс гривні до долара також зміцнився.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За інформацією з Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому проведенню ремонтів у енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. Наразі тривають роботи з відновлення маневрових генеруючих потужностей, що дозволяє знизити прогнозований дефіцит електроенергії з 3% до 1%. У 2026 році прогнозується також 1% дефіциту з урахуванням імпорту, а в 2027 році дефіцит не передбачається. Низькі показники не повинні суттєво вплинути на економічне зростання, а менше аварійне живлення зменшить витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак існують ризики, зокрема загроза атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Нацбанк також вказує на можливі інфляційні ризики від зростання витрат бізнесу на резервні джерела живлення. Важливою є швидка відновлення видобутку газу та розвиток відновлюваної енергетики для стабільності енергосистеми і підтримки економічного зростання. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії та веде торгівлю з європейськими країнами. У Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. -
В Україні з початку року закрилося 77 банківських відділень
Банки України скорочують відділення і переводять обслуговування в онлайн-формат. За останні 15 років відділень стало вчетверо менше, свідчать дані Національного банку України.
Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 4 934 діючих структурних підрозділів банків. З початку року кількість скоротилася на 77.
Крім того, 812 відділень банків перебувають у статусі “тимчасово зупинених”.
Найбільша кількість відділень у державному Ощадбанку – 1147. Роботу 622 його відділень тимчасово зупинено.
Державний ПриватБанк перебуває на другому місці – 1 102 відділення. Ще 65 тимчасово призупинено.
Далі йдуть банк іноземної банківської групи Райффайзен Банк (321), приватний ПУМБ (219) і банк іноземної банківської групи УкрСиббанк (218). Станом на 1 липня 2025 року в Україні налічувалося 60 банків.
Нагадаємо, раніше НБУ назвав найприбутковіші банки України. Також стала відома сума збитів українських банків від агресії Росії. -
НБУ утретє поспіль зберіг рівень облікової ставки
Національний банк України утретє поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це регулятор повідомив у четвер, 24 липня.
“Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, – йдеться у повідомленні.
У центробанку зазначили, що інфляція очікувано почала знижуватися, а інфляційні очікування залишаються контрольованими.
Що стосується ситуації на валютному ринку то вона була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект, підкреслили в НБУ.
Наразі регулятор не вбачає потреби в додаткових кроках з підвищення облікової ставки.
“Однак, зважаючи на повільніше, ніж очікувалося, зниження інфляції та баланс ризиків для цінової динаміки, НБУ наразі не бачить і простору для пом’якшення процентної політики”, – додали в Нацбанку.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.