Міжнародні резерви України у січні 2025 року зросли на 0,6% порівняно з груднем і станом на 1 лютого становили $57,7 млрд. Про це повідомляє Національний банк України. Загалом динаміку резервів у січні визначала низка чинників, зазначає регулятор.
По-перше, це надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу. На валютні рахунки уряду в Нацбанку в січні надійшло понад 3,1млрд дол. через рахунки Світового банку.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,7 млн дол., у тому числі 233,9 млн дол. – обслуговування та погашення ОЗДП та 76,8 млн дол. – сплата іншим кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ 171,6 млн дол.
По-друге, це операції Нацбанку на валютному ринку України.
У січні 2026 року порівняно з груднем 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 20,7%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку понад 3,7 млрд дол.
По-третє, це переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). У січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на понад 1,4 млрд дол.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 6 місяців майбутнього імпорту”, – заявили у НБУ.
Позначка: Нацбанк
-
Резерви України уп’яте оновили історичний рекорд
-
Фільм, якого не існує як голова НБУ Андрій Пишний створив фейкову атаку, щоб захиститися від справжньої критики
Голова Національного банку України Андрій Пишний, який опинився в епіцентрі одразу кількох корупційних та управлінських скандалів, зробив випереджальний хід — спробував заздалегідь знешкодити будь-яку майбутню критику, оголосивши себе об’єктом «інформаційної атаки».
Приводом стало повідомлення пресслужби НБУ про нібито підготовку проти Пишного «документального фільму», який мав би його дискредитувати, повідомляють Карти, гроші, офшори.
Як доказ НБУ послався на односторінковий сайт неіснуючого фільму та сторінку вигаданого режисера на IMDb. Конструкція виглядає настільки грубо і примітивно, що викликає питання не до «авторів атаки», а до тих, хто вирішив представити це серйозно. Ні трейлера, ні кадрів, ні фрагментів — нічого, що хоча б віддалено нагадувало реальний медіапродукт. У епоху, коли за допомогою ШІ за кілька годин можна створити хай примітивний, але візуально переконливий ролик, відсутність навіть спроби створити видимість фільму виглядає демонстративною.
Показово й інше: до заяви пресслужби НБУ цей «фільм» не обговорювався, не поширювався і фактично ніким не був помічений. Ні журналісти, ні професійна медіаспільнота, ні соцмережі не фіксували інтересу до цього ресурсу. Єдиним джерелом його «виявлення» стала команда самого Пишного. Це перетворює всю історію з прикладу зовнішньої атаки на типову інформаційну самозахист — заздалегідь створений привід пояснювати будь-які незручні питання підступами ворогів.
Контекст тут принциповий. Нацбанк під керівництвом Пишного регулярно зазнає критики за падіння курсу гривні, непрозорі кадрові рішення та звинувачення в лобіюванні інтересів окремих фінансових груп. Замість публічної та предметної відповіді на ці претензії голова регулятора обирає стратегію превентивної жертви: тепер будь-яку критику — від макроекономічних показників до корупційних розслідувань — можна буде списувати на «інформаційну атаку, що триває».
Такий підхід давно відомий у міжнародній практиці як інструмент уникнення відповідальності. Коли реальних спростувань немає, у хід іде універсальний аргумент про «чорний піар». У випадку з Андрієм Пишним ця схема виглядає особливо показово: спочатку створюється очевидний фейк, потім він використовується як доказ ворожої кампанії, а після — як щит від будь-яких незручних питань.
У результаті Національний банк, який за визначенням має бути взірцем інституційної стійкості та прозорості, виявляється втягнутим у дешеву інформаційну гру. І що голосніше пресслужба говорить про уявні атаки, то наполегливіше звучить питання, від чого саме голова НБУ намагається захиститися насправді.
-
НБУ пояснив коливання гривні на початку року
Національний банк України пояснив коливання курсу гривні наприкінці грудня 2025 року та на початку січня 2026 року сезонними, бюджетними та ситуативними факторами. Про це повідомив заступник голови НБУ Юрій Гелетій 29 січня під час брифінгу з монетарної політики, передає Мінфін.
Він зазначив, що ключовим фактором тиску на гривню стали великі бюджетні видатки у грудні 2025 року – близько 93 млрд грн, що перевищує показники минулого року. Також на валютний ринок вплинули виплати “13-х зарплат” та річних премій, які підвищили попит на долари з боку населення.
На курс гривні впливали й воєнні ризики: через атаки рф на енергетичну інфраструктуру Україна нарощувала імпорт енергетичного обладнання, пального та електроенергії, що додатково збільшило попит на валюту.
Тоді як погодні умови зменшили валютну пропозицію від агросектору, який готується до посівної кампанії.
За словами Гелетія, курс гривні на початку року зріс із 42,35 грн до 43,41 грн за долар, що відповідає девальвації близько 2,5%. Протягом минулих восьми днів спостерігається ревальвація, що є закономірним для цього періоду.
Щодо євро, основними драйверами коливань залишаються геополітична ситуація, тарифні “війни” США та динаміка японської єни. Важливим фактором також є рішення ФРС США та Європейського центрального банку щодо облікових ставок. Котирування пари долар/євро наразі перебуває поблизу рівня 1,1950–1,20.
НБУ продовжує здійснювати валютні інтервенції у доларах США, наголошуючи, що міжнародні резерви країни перебувають на задовільному рівні.
Попри тимчасові девальваційні тенденції, чистий попит на валюту в готівковому сегменті значно знизився: із 56 млн доларів на початку січня 2025 року до 35 млн доларів на початку 2026-го, що свідчить про зростання довіри населення до гривні.
-
Євро знову на рекордному піку в Україні
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара, а також опустив його щодо євро до чергового історичного мінімуму. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 30 січня.
Так, офіційний курс долара у середу становитиме 42,8483 гривень (+0,0794). У свою чергу курс євро теж зріс і втретє на поточному тижні оновив історичний максимум – 51,2423 гривень (+0,0137). З початку січня євро подорожчало на 1,45 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта впала на 5 копійок і тепер перебуває на рівні 42,77-42,80 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара практично не змінився – 43,13 гривні. Курс продажу євро становить 51,64 гривень. -
НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку
Національний банк України змінив облікову ставку вперше за 10 місяців – знизив її з 15,5% до 15% річних. Про це повідомила пресслужба регулятора у четвер, 29 січня.
Вказано, що правління Нацбанку “вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням”.
“Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку”, – йдеться у повідомленні, в якому підкреслюється, що НБУ і “надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків”.
Регулятор прогнозує, що і надалі буде відбуватися поступове зниження облікової ставки.
Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки”, – додли в Нацбанку.
Як відомо, у 2025 році НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Нацбанк оновив прогнози щодо інфляції і ВВП
Національний банк України погіршив прогнози щодо рівня інфляції і зростання ВВП на поточний і наступний роки. Про це повідомила пресслужба регулятора в четвер, 29 ічня.
Так, Нацбанк погіршив очікування щодо інфляції на 2026 рік з 6,6% у своєму жовтневому інфляційному звіті до 7,5%, а на 2027 рік – з 5% до 6%.
“Зниження інфляції триватиме й у наступні місяці, передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми”, – вказано у повідомленні.
За оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.
“Монетарна політика НБУ сприятиме обмеженню фундаментального цінового тиску. Однак відкладені ефекти руйнувань в енергосекторі стримуватимуть дезінфляцію. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%”, – запевнив регулятор.
У Нацбанку додали, що очікують сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.
Водночас регулятор очікує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році на рівні 1,8%, тоді як у жовтневому Інфляційному звіті йшлося про показник на рівні 2%.
“Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури й оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році зросте помірно – на 1,8%”, – йдеться в релізі НБУ.
Вказано, що наприкінці 2025 року економіка пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв, у тому числі з огляду на зміщення жнив на IV квартал, а також на тлі нарощування бюджетних видатків. Проте через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році – до 1,8% з 1,9%.
Щодо прогнозу на наступні роки, то в НБУ очікують пришвидшення економічного зростання – до рівня 3-4% у 2027-2028 роках. Серед факторів, що сприяють поліпшенню: поступове покращення ситуації в енергосекторі та збільшення приватних інвестицій. -
НБУ вперше за 10 місяців знизив облікову ставку
Національний банк України знизив облікову ставку вперше за 10 місяців – з 15,5% до 15% річних. Про це повідомила пресслужба регулятора у четвер, 29 січня.
Вказано, що правління Нацбанку “вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням”.
“Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку”, – йдеться у повідомленні, в якому підкреслюється, що НБУ і “надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків”.
Регулятор прогнозує, що і надалі буде відбуватися поступове зниження облікової ставки.
Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки”, – додли в Нацбанку.
Як відомо, у 2025 році НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні. -
Нацбанк знову встановив рекордний курс євро
Національний банк України вдруге поспіль зміцнив курс гривні відносно долара, але знизив його щодо євро до історичного мінімуму. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 27 січня.
Так, офіційний курс долара у середу становитиме 42,9563 гривень (-0,1690). У свою чергу курс євро теж зріс і другий день поспіль оновив історичний максимум – 51,2297 гривень (+0,1650). З початку січня євро подорожчало на 1,44 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта прискорила зниження, впала на 17 копійок і тепер перебуває на рівні 42,79-42,84 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара впав на 8 копійок і тепер складає 43,29 гривні. Курс продажу євро знизився на 3 копійки – 51,44 гривні. -
Фасад реформ та стара система чому призначення Юрія Каціона в Ощадбанк називають консервацією минулого
Призначення Юрія Каціона головою правління “Ощадбанку” оформлено за всіма правилами — рішення наглядової ради, відкритий конкурс, погодження НБУ.
Але за правильною процедурою ховається банальна реальність: це не оновлення і не реформа, а акуратне відтворення старої управлінської системи, яка роками обслуговувала політичні та корпоративні інтереси, повідомляє Bankova Mail.
Каціон працює в Ощадбанку з 2001 року. Понад двадцять років всередині одного інституту, шлях від головного економіста до заступника голови правління, контроль корпоративного бізнесу — тобто ключових клієнтів, потоків і домовленостей. Такий бекграунд сьогодні подають як «досвід». Фактично це означає повну вбудованість у чинну модель, з усіма її компромісами, ручним управлінням і залежністю від зовнішніх політичних рішень.
Попередні п’ять років банк очолював Сергій Наумов, і за цей час Ощадбанк так і не став ні прозорим, ні по-справжньому ринковим. Він залишився гібридом — державним банком з комерційною вивіскою та політичним змістом. Призначення людини з того ж середовища означає одне: змінювати нічого не планують. Систему не ламають — її консервують.
Окремо варто враховувати політичний шлейф. У профільних колах Каціона вже розглядають як потенційного кандидата в Офіс президента — на заміну Ростиславу Шурмі або в орбіту Андрія Єрмака. Згадується і роль Рози Тапанової як рекоменданта. У цьому контексті крісло голови правління Ощадбанку виглядає не вершиною кар’єри, а транзитною позицією — з доступом до державних фінансових ресурсів, контактів і впливу.
Саме так в Україні традиційно використовуються держбанки: не як інструменти розвитку економіки, а як зручні кадрові хаби та точки накопичення управлінського ресурсу. «Відкриті конкурси» у цій схемі — лише декоративний елемент, що прикриває заздалегідь зрозумілі рішення.
Призначення Каціона — не помилка і не ексцес. Це холодний, раціональний сигнал: в Ощадбанку не буде перезавантаження, не буде розриву з минулим і не буде конфлікту з системою. Буде керованість, лояльність і передбачуваність. А значить — усе залишиться як є, лише з новим прізвищем на табличці.
-
Курс євро подолав психологічний рубіж в Україні
Національний банк України трохи зміцнив курс гривні відносно долара, але суттєво знизив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 26 січня.
Так, офіційний курс долара у вівторок становитиме 43,1253 гривень (-0,0138). У свою чергу курс євро різко зріс і оновив історичний максимум – 51,0647 гривень (+0,4108). З початку січня євро подорожчало на 1,27 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта впала на 15 копійок і тепер перебуває на рівні 42,96-43,01 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара впав на 3 копійки і тепер складає 43,42 гривні. Курс продажу євро знизився менше ніж на 1 копійку – 51,42 гривні.