Україна та НАТО запускають спільну програму під назвою UNITE – Brave NATO, яка спрямована на швидше впровадження оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс з загальним бюджетом 10 млн євро стартує в 2026 році. Програма буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Україною програму координуватиме Brave1, а НАТО відповідає за перший конкурс через Агенцію зв’язку та інформації НАТО. Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для боротьби з безпілотниками, підвищення протиповітряної оборони та покращення систем зв’язку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок на конкурс розпочнеться у лютому 2026 року, а переможці будуть оголошені навесні того ж року. У планах є збільшення спільного фінансування програми до 50 млн євро.
Позначка: НАТО
-
До кінця року Україна отримає зброї на $5 млрд – генсек НАТО
НАТО планує надати Україні військову допомогу на суму у 5 мільярдів доларів до кінця цього року через програму підтримки PURL. Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що Україна вже отримує важливе військове обладнання, але лише США можуть забезпечити певні можливості. Президент Трамп погодився фінансувати американську зброю для України разом з Канадою та європейськими союзниками. За словами Рютте, Україна щомісяця отримує озброєння на суму близько 1 мільярда доларів, а до 2025 року отримає ще 5 мільярдів доларів військової підтримки. Крім програми PURL, існують інші ініціативи, наприклад, чеська щодо боєприпасів та зусилля Литви та Данії щодо закупівлі обладнання для оборонної промисловості України. НАТО закликає країни Європи продовжувати постачати обладнання, хоча після тривалої війни їх запаси зменшуються.
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні на фоні санкцій, які наклали на російські нафтові компанії США. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зауважив, що такий крок є непопулярним і свідчить про глибину економічного тиску на Росію. Він вважає, що економічний тиск може змінити настрої російського суспільства та еліт стосовно війни проти України. Економічна ситуація в Росії погіршується: ВВП не зростає, промисловість скорочується, корпоративні прибутки зменшуються, а ринки падають.
-
Закінчення війни в Україні: Рютте зробив прогноз
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю іспанському виданню El Pais висловив думку, що війну в Україні можна завершити до кінця 2025 року. Він підкреслив, що російські втрати в цьому конфлікті є великими, і територіальні здобутки Росії сумнівні. Рютте також наголосив, що Росія має значні втрати, намагаючись захопити певні міста в Україні, і відзначив, що це призводить до багатьох жертв серед російських військових.
-
Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа
Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
“Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників. -
ЗМІ:”Мирний план” США передбачає захист від нападу
“Мирний план” адміністрації Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні включає надання гарантій безпеки на зразок статті 5 НАТО, які зобов’язують США та європейських союзників розглядати напад на Україну як атаку на всю трансатлантичну спільноту. Про це повідомляє видання Axios, посилаючись на проєкт відповідної угоди.
Адміністрація Трампа підготувала план, який вимагає від України значинх поступок, але буцімто пропонує безпрецедентну обіцянку щодо гарантій безпеки, пише ЗМІ.
Видання зазначає, що це перший випадок, коли Дональд Трамп висловив готовність винести це питання на обговорення.
Проєкт угоди передбачає, що будь-яке майбутнє “значне, навмисне і тривале збройне вторгнення” РФ на територію України через узгоджену лінію розмежування буде розцінюватися як атака, що загрожує миру і безпеці трансатлантичної спільноти. США та їхні союзники зобов’язуються відреагувати належним чином, зокрема із застосуванням військової сили.
Проєкт нібито передбачає, що президент США, після негайних консультацій з Україною, НАТО та європейськими партнерами, визначатиме заходи для відновлення безпеки, які можуть включати розвідувальну та логістичну допомогу, економічні та дипломатичні дії, а також безпосереднє застосування збройних сил.
Документ містить положення про те, що члени НАТО визнають безпеку України невід’ємною частиною європейської стабільності та зобов’язуються діяти спільно зі США для забезпечення єдиної стратегії стримування.
Гарантії безпеки діятимуть протягом перших 10 років з можливістю продовження за взаємною згодою.
Контроль за додержанням умов здійснюватиме Спільна моніторингова комісія під керівництвом європейських партнерів за участю США. Угода передбачає підписи представників України, РФ, США, ЄС та НАТО.
За словами чиновника Білого дому, Росію було поінформовано про проєкт. Нині невідомо, чи поставить під ним підпис російський диктатор Володимир Путін.
Як відомо, “мирний план” містить суворі вимоги до української сторони:- втрата більшої частини території, ніж та, яку тепер контролює Росія;
- створення демілітаризованої зони між територіями на сході країни.
На додачу до цього, документ вимагає прийняти Росію назад до кола цивілізованих країн, що включає скасування санкцій та амністію за воєнні злочини.
Американські чиновники припускають, що цей план може викликати негативну реакцію союзників Трампа з руху MAGA, бо фактично “зобов’язує” американські збройні сили захищати Україну в разі нової війни.
Представники Білого дому підкреслили, що пропозиція ще має бути обговорена з європейськими партнерами і може зазнати змін. -
НАТО пришвидшить строки перекидання військ до кордонів з РФ
Згідно з повідомленням Financial Times, перекидання військ НАТО від західних портів до країн, що межують з Україною або РФ, зазвичай займає близько 45 днів через різні стандарти ширини залізничних колій та бюрократію. Проте зараз планується скоротити цей термін до 3-5 днів. Наразі у Європі існують проблеми з транспортуванням важкої військової техніки через стандарти габаритів вагонів та нахил колій. Європейські країни, такі як Естонія, Латвія та Литва, вже працюють над проєктом Rail Baltica для покращення залізничної інфраструктури. Також потрібні зміни в автомобільній інфраструктурі, особливо в Німеччині, яка є ключовою для транспортування військової техніки. Брюссель також розглядає створення “військового Шенгену”, який спростить переміщення військ.
-
У НАТО розповіли про небезпеку нової зброї Путіна – ЗМІ
У Росії є кілька нових видів зброї, які становлять велику загрозу для інших країн. Про це йдеться в конфіденційному документі розвідувального управління НАТО, з яким ознайомилися журналісти німецької газети Die Welt.
Зазначається, що в документі міститься аналіз новітнього арсеналу стратегічних ядерних сил РФ. Зокрема, у ньому згадується крилата ракета з ядерною енергетичною установкою Буревісник, розробку якої Москва почала понад десять років тому.
Згідно з даними розвідувального управління НАТО, попередні випробування Буревісника у 2018 і 2019 роках показали далеко не найкращі результати. Проте у 2025 році російський диктатор Володимир Путін заявив, що розробку ракети нібито завершено.
У документі сказано, що ракета Буревісник здатна розвивати швидкість понад 900 км/год, а також має високу маневреність і велику дальність польоту. Ба більше, у НАТО з’ясували, що цю ракету можна запускати з мобільних систем. За попередньою оцінкою, РФ може ввести цю зброю в експлуатацію вже через два-три роки.
Крім того, експерти НАТО вивчили російську балістичну ракету Орєшнік. РФ використала її під час удару по Дніпру 21 листопада 2024 року.
У документі йдеться про те, що технічні характеристики Орєшніка досі залишаються практично невідомими. Західні фахівці занепокоєні її потенційною дальністю польоту до 5500 кілометрів і можливістю оснащення боєголовкою різних типів (включно з ядерною).
Також у документі підкреслюється загроза безпілотного підводного апарату Посейдон. Фахівці НАТО занепокоєні його надзвичайно великою дальністю ходу, а також тим, що його можна використовувати для знищення військово-морських баз, портів і прибережних міст у Тихому океані. Нагадаємо, 26 жовтня російський диктатор Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин. Розвідка Норвегії встановила, що пуск російської ракети Буревісник відбувся з арктичного архіпелагу Нова Земля у Баренцовому морі. -
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
-
ЗМІ: Україна розгорне першу у світі “стіну дронів”
Першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія. Про це повідомляє видання Business Insider.
Засновник західної компанії Atreyd у коментарі виданню зуважив, що система складається з десятків невеликих безпілотників, з яких формується “летюче мінне поле”.
За його словами, “стіну дронів” вже відправили в Україну і її мають ввести в експлуатацію.
Розгортання “стіни дронів” стане першим відомим випадком використання подібної оборонної технології в реальних бойових умовах, що дасть Україні новий рівень захисту від російських атак, зазначає ЗМІ.
Спочатку таку систему використовуватимуть для захисту міст і критично важливої інфраструктури, але потім її можуть застосовувати ближче до лінії фронту – для захисту від російських керованих авіабомб.
На додачу до цього, Північноатлантичний альянс провів конкурс для українських і західних оборонних компаній, щоб знайти рішення проти російських авіабомб. Концепція “стіни дронів” від Atreyd увійшла до числа фіналістів.
Система складається з групи дронів з управлінням від першої особи, які запускаються з платформ при виявленні загрози радарами. Кожен безпілотник працює від батареї і несе невелику вибухівку. Дрони можуть розташовуватися на різних висотах. Після зльоту дрони формують “завісу” в небі, яка покликана послабити атаку – безпілотники підриваються поруч із боєприпасами, що наближаються, і нейтралізують загрозу.
Система застосовує штучний інтелект, який дає змогу змінювати конфігурацію “стіни” в реальному часі залежно від траєкторії виявлених цілей.
У компанії Atreyd зазначили, що комплекс здатний функціонувати навіть у разі глушіння GPS, бо має заздалегідь завантажену тривимірну карту зони відповідальності.
Безпілотники можуть підніматися на висоту в кілька тисяч метрів і обладнані системою ідентифікації, що запобігає випадкам “дружнього вогню”. Оператор у будь-який момент може втрутитися і вручну активувати аварійне відключення.
Один військовослужбовець здатний керувати близько сотнею дронів, але йому не потрібна спеціальна підготовка або досвід пілотування – достатньо базового навчання роботі з системою.
Під час випробувань “стіна дронів” продемонструвала стопроцентну ефективність, однак використання системи в Україні стане її першим застосуванням в умовах реального бою, зазначають в Atreyd.
Як відомо, Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”.
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія