Президент України Володимир Зеленський розмовляв з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте про закупівлю американської зброї для України за рахунок союзників. Зеленський повідомив, що вже отримали понад мільярд доларів від європейських країн-членів НАТО на ці цілі. Рютте також розповів про роботу з іншими країнами щодо долучення до цієї ініціативи. Зеленський також обговорив з генсеком НАТО ситуацію в українських містах, які обстрілює Росія, а також про потреби українських воїнів. Обговорювалися також дипломатичні зусилля для збільшення підтримки України з боку партнерів.
Позначка: НАТО
-

США і НАТО запускають новий механізм підтримки України
США та НАТО запустили новий механізм підтримки України під назвою Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Ця ініціатива спрямована на швидке постачання Україні систем та озброєння від США для зміцнення її обороноздатності та сприяння миру. Угода про цей механізм була досягнута між президентами України та США, а також генеральним секретарем НАТО. Країни-члени НАТО та партнери зможуть фінансувати поставки американського озброєння та технологій через добровільні внески. Пакети допомоги будуть оголошуватися регулярно, а поставки будуть координуватися НАТО через механізми NSATU. Нідерланди вже взяли на себе фінансування першого пакета допомоги на суму 500 млн євро, що дозволить зробити поставки зброї незабаром. Очікується, що у майбутньому буде оголошено ще нові важливі допомоги для України.
-

Польща матиме найбільше танків у Європі
Польща уклала угоду з Південною Кореєю на закупівлю 180 сучасних танків K2, що зробить загальну кількість польських танків понад 1100 одиниць. Ця угода, вартістю понад 6 мільярдів доларів, є частиною зусиль по посиленню оборони країни через війну в Україні та кризу на кордоні з Білоруссю. Польща планує також нарощувати військову присутність на кордоні з Білоруссю та встановити електронну огорожу. Крім того, новий контракт передбачає навчання військового персоналу та передачу технологій.
-

НАТО готує новий механізм озброєння України – ЗМІ
США та НАТО розглядають новий підхід до поставок зброї для України, який полягає в тому, що американську зброю будуть оплачувати європейські країни-члени НАТО. Україна буде визначати пріоритетні види зброї, які їй потрібні, у траншах приблизно по 500 мільйонів доларів, а потім союзники по НАТО будуть вирішувати, хто надасть або оплатить цю зброю. Планується, що загалом НАТО надасть Україні зброю на суму 10 мільярдів доларів. Американські джерела вважають, що такий механізм дозволить уникнути складних процедур продажу зброї, і країни-члени НАТО мають заздалегідь сплатити за цю зброю. Раніше відомо, що президент США планує відправити Україні 17 систем Патріот, однак конкретні деталі ще уточнюються.
-

В Грузії під час навчань НАТО постраждали військові США
Двоє американських військових постраждали під час навчань у Грузії, коли автомобіль, в якому вони їхали, перекинувся на території Спільного центру навчання НАТО-Грузія. Їх госпіталізували у тбіліську клініку Mediclub, де лікарі заявили, що їхні травми не серйозні і життю нічого не загрожує. Інцидент стався під час багатонаціональних військових навчань Agile Spirit, в яких беруть участь солдати з дев’яти країн-членів і партнерів НАТО. НАТО підкреслює важливість того, що Грузія дотримується санкцій проти Росії.
-

НАТО посилило морську присутність в Арктиці
У Північній Атлантиці морська оперативна група НАТО виконує завдання в районах Арктики та Крайньої Півночі, що підтверджує зобов’язання щодо колективної безпеки в цьому стратегічному регіоні. Участь у цих операціях беруть кораблі та авіація з Постійної морської групи НАТО №1, які здійснюють патрулювання та демонструють присутність в цьому регіоні. Морська присутність НАТО в Арктиці стає все важливішою через танення льодів, яке відкриває нові судноплавні маршрути та доступ до природних ресурсів. Альянс також підсилює морське спостереження для кращого розуміння ситуації та оперативної реакції на загрози. Країни-члени НАТО в рамках цих операцій співпрацюють для збереження безпеки морських шляхів та стримування потенційно дестабілізуючих дій. У повідомленні також зазначено, що сім країн Альянсу, які мають власну територію в межах Полярного кола, відіграють ключову роль у спільному підході до безпеки в Арктиці. SNMG1 є одним з постійних морських з’єднань НАТО, яке забезпечує готовність до виконання місій та підвищує взаємосумісність між флотами союзників. Раніше НАТО посилив свою присутність у Балтійському морі після інциденту з пошкодженням підводних кабелів, а країни-члени Альянсу погодили виділити 5% ВВП на оборону.
-

Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
НАТО відправило морську оперативну групу до вод Арктики та Крайньої Півночі, щоб продемонструвати свою згуртованість у забезпеченні колективної безпеки в цьому стратегічно важливому регіоні. Кораблі та літаки Постійної морської групи НАТО 1 беруть участь у морських операціях для підтримки безпеки та контролю в регіоні. Альянс реагує на зростаючий інтерес до Арктики через танення льодовиків, що відкриває нові судноплавні маршрути та доступ до природних ресурсів. НАТО підвищує свою готовність та співпрацю з іншими країнами для збереження безпеки морських шляхів та стримування дестабілізуючої діяльності. У цьому регіоні ключову роль відіграють сім країн-членів Альянсу, які мають власну територію в межах Полярного кола. оперативні групи НАТО сприяють підвищенню зв’язку та спільності між військами Альянсу.
-

Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики
У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.
Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.
Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.
Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.
Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.
Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.
Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.
Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.
-

Навчання “Захід-2025”: чим вони загрожують Україні – і НАТО
Чому “Захід-2025” привертає увагу Російсько-білоруські стратегічні командно-штабні навчання “Захід-2025” заплановані на вересень 2025 року. Ці маневри традиційно викликають серйозне занепокоєння у сусідніх країн, зокрема України, Польщі та країн Балтії. В минулому подібні навчання передували значним військовим діям, як це було після “Захід-2021” перед повномасштабним вторгненням в Україну, або “Кавказ-2008”.
Спочатку очікувалося, що навчання “Захід-2025” будуть масштабними, із залученням від 100 до 150 тисяч військових, переважно на території Білорусі. Однак, за інформацією Інституту вивчення війни (ISW) та заяви міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна, масштаб маневрів було скорочено, а основні дії перенесуть углиб території РБ, подалі від західних кордонів з країнами НАТО (Польщею та Литвою).
Білоруська сторона стверджує, що таке рішення прийняте “для зниження напруженості” в регіоні та свідчить про їхню “готовність до діалогу”. Але це виявилось брехнею – деталі згодом.
Сусідні країни активно готуються до можливих сценаріїв. Польща, наприклад, проведе власні великі навчання у відповідь на “Захід-2025” під назвою “Залізний захисник”. Естонія будує фортифікаційні споруди вздовж своїх кордонів, враховуючи можливі ризики. У Латвії у травні 2025 року вже пройшли навчання НАТО Swift Response 2025 (“Швидка відповідь”), метою яких було відпрацювання спільних дій союзників у разі нападу з боку Росії та Білорусі. А Литва розгортає ППО на кордоні з РБ.
Історично навчання “Захід” завжди були значно інтенсивнішими та масштабнішими порівняно з аналогічними заходами оперативної та бойової підготовки в Європі. Це, разом із поточною геополітичною ситуацією та війною РФ проти України, робить “Захід-2025” об’єктом пильної уваги міжнародної спільноти. Потенційні провокації та демонстрація сили залишаються ключовими аспектами цих маневрів, незалежно від заявлених цілей.
Тим паче, що в навчаннях все ж братимуть участь сотні тисяч вояків. Як розповів заступник державного секретаря Міністерства оборони Латвії з питань логістики, національний директор з озброєння генерал-майор Андіс Діланс в інтерв’ю Radio NV, росіяни завжди оперують фальшивими цифрами. Вони говорять, наприклад, про 13 чи 12 тисяч учасників навчань, бо за Договором про звичайні Збройні сили в Європі передбачений ліміт у 13 тисяч солдат. Але Росія більше не є учасником цього договору: Латвія вважає, на навчаннях в Білорусі буде від 100 до 150 тисяч військових.
І Україна вже готується до можливих провокацій. Накачування пропагандою почалося У ДПСУ не виключають “демонстративних дій” чи провокацій у напрямку українського кордону під час “Заходу 2025”. “Наша основна задача – бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій”,– казав речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в етері телемарафону За словами Демченка, нині прикордонники вивчають, яку кількість російських військ планують залучити до навчань і де вони відбуватимуться.
У Держприкордонслужбі заявили, що нині на території Білорусі не зафіксовано ударних російських угруповань, які могли б загрожувати Україні. Водночас наголошується, що ця держава і надалі підтримує Росію в агресії проти України. Тому наша країна посилює обороноздатність на північному напрямку.
Ми вже писали, що у Мінську обіцяли перенести місце проведення маневрів вглиб країни, і здавалось, що Україна та країни Балтії можуть видихнути. Але несподіванка – диктатори вчергове передумали. Режим Олександра Лукашенка зненацька угледів “войовничу поведінку Польщі та Литви”. Іншими словами, військові навчання “Захід-2025” можуть бути знову перенесені ближче до кордонів країн Європейського Союзу.
Україні теж не час розслаблятись. Згідно з прогнозом Центру протидії дезінформації щодо інформзагроз на першу половину серпня 2025 року, білоруський режим за підтримки російських інформаційних ресурсів може активізувати антиукраїнську риторику. Особливу увагу приділять висвітленню підготовки до масштабних спільних військових навчань “Захід-2025”.
Пишуть, що білоруські та російські медіа навмисно підкреслюватимуть “зростання загрози з боку України”, щоб виправдати розгортання військової техніки та підрозділів поблизу українського кордону. Це вже почалося: сьогодні над Мінськом збили безпілотник, що стало першим випадком у столиці Білорусі. Не варто навіть вигадувати, яку країну звинуватить режим Лукашенка.
Паралельно з цим поширюватимуться візуальні матеріали, що демонструють підготовку до навчань, аби підкреслити “силу союзників” та посилити тривожні настрої серед українців, нав’язуючи думку про нібито загрозу нового вторгнення з території Білорусі.
Але щодо прориву кордону України з боку Білорусі – наразі експерти доволі скептичні. Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло, коментуючи в ефірі 24 каналу навчання “Захід-2025”, не виключив окремі провокації та спроби прориву. Але зараз Мінськ намагається зблизитися з Пекіном і зменшити залежність від Москви. І саме тому експерт скептично сприймає прогнози щодо масштабного наступу на Україну з території РБ.
Голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010) Микола Маломуж також впевнений, що повтору вторгнення Росії в Україну з території Білорусі, як у лютому 2022 року, не буде. В ефірі Еспресо він зауважив, що наразі кордони максимально укріплені, а головні уроки початку повномасштабного вторгнення – вивчені.
З іншого боку, Маломуж вважає, що спеціальні підрозділи під контролем Росії можуть влаштовувати провокації в період навчань. Це потрібно для того, щоб з одного боку звинувачувати Україну, начебто наша країна планує якісь операції. З іншого боку для того, щоб відтягнути українські війська, аби ті не посилювали східний напрямок, а залишались на кордоні з Білоруссю.
Але не лише Україна має готуватися до протидії загрозам. Експерти також попереджають Альянс про небезпеку. Є вірогідність, що росіяни замислили провокації в країнах Балтії. І не факт, що НАТО готово відповісти. Тиск на Європу посилиться Навчання ще не почалися, а в країни Балтії почали “навідуватись” дивні БпЛА. 10 липня у Литву з території Білорусі залетів саморобний дрон. 28 липня вже у Латвію з тієї ж Білорусі залетів безпілотник невстановленого типу.
Як зазначив дипломат Роман Безсмертний в ефірі Еспресо, напруга між Росією та країнами регіону навколо Балтійського моря зростає. Можна прогнозувати можливі використання диверсійних груп росіян для закидання в ці країни
А генерал Роман Полько в розмові з Польським радіо зазначає: Кремль готує кілька сценаріїв, від провокацій із “зеленими чоловічками” до точкового прориву через Сувальський коридор. І наголошує – Росія не нападає на сильних, але зневажає слабкість.
Кремль може використати Білорусь як плацдарм для гібридного нападу, додав генерал. А уповільнена реакція НАТО лише заохочує агресора перевірити, чи спрацює П’ята стаття.
Маломуж не виключає, що мета Росії на навчаннях “Захід-2025” незмінна: напружувати Європу, лякати тим, що в країнах Балтії та Польщі теж можуть бути воєнні операції. Це робиться для того, аби європейці згенерували туди основні військові ресурси, а не на допомогу Україні.
Втім Україна вже дуже ослабила Росію, підкреслює Маломуж. “Я просто можу стверджувати: так, вони готуються, але ще раз підкреслюю, ресурсів для широкомасштабних наступальних операцій на нашу державу і, зрозуміло, на країни НАТО, сьогодні Росія не має достатньо. Тому малоймовірно, що вони почнуть”, – каже експерт. Маломуж додав, що Лукашенко сьогодні будь-яким чином намагається уникнути війни. І цей чинник теж варто врахувати.
Безсмертний теж запевняє: навчання “Захід-2025” перетворяться на мильну бульку. Дипломат передбачає “потішні війська”, які будуть продовжувати “відпрацювати і відпрацьовувати якісь ігрові схеми, як було це раніше, стосовно України і країн Балтійського регіону”.
Але це ні в якому разі не применшує загрозу від РФ для країн НАТО на майбутнє. Він нагадав, що Росія в повсякденному режимі тримає дрони над навіть окремими підприємствами і над портами на Балтиці. “Тобто можна говорити про те, що йде безпосередня підготовка до ведення бойових дій у цьому регіоні. Наскільки швидко, як будуть прийняті рішення? Якщо говорити про підготовлену інфраструктуру – вона не готова на даний час для забезпечення такого контингенту сил”,– каже Безсмертний. Втім інфраструктура для нападу на країни Балтії вже розроблюється, додав дипломат. Включно із сховищами ядерної зброї, і шахтно-пусковими установками для ракет.
Валерія Шипуля -

У Литві вважають, що РФ тестує їхні “червоні лінії”
Запуск дрона на литовську територію міг бути тестом “червоних ліній” НАТО і Литви. Таку думку у понеділок, 28 липня, висловив експерт із питань безпеки й оборони та ексофіцер ССО Литви Аурімас Навіс в коментарі Укрінформу.
“Ми мали б або заглушити цей дрон, або збити його за допомогою ППО. Те, що ми цього не зробили, свідчить про відсутність дієвих протоколів реагування на повітряні загрози в межах чинного законодавства. Ми все ще мріємо про мир і вважаємо, що перебуваємо в мирі – навіть говорячи про гібридну чи неконвенційну війну, ми відмовляємося діяти так, ніби маємо справу з реальним ворогом – Росією”, – зазначив Навіс.
За його словами, порушення повітряного простору Литви невідомим безпілотником також могло бути пов’язане з виступом міністерки оборони країни Довіле Шакалієне у США на Fox News, коли у відповідь на запитання журналіста про перемовини з Росією, вона процитувала Аль Капоне: “єдині хороші переговори – це ті, на яких на столі лежить пістолет”.
“Вона попередила, що Росія продовжує нарощувати свою армію та має імперські амбіції, і водночас чітко заявила: якщо Росія порушить будь-яке перемир’я, відповідь має бути “негайною і жорсткою”. Тож, з огляду на кремлівську логіку, цей інцидент не виглядає дивним”, – підкреслив експерт із безпеки.
При цьому Навіс не виключив, що запуск дрона по Вільнюсу міг бути ідеєю правителя Білорусі Олександра Лукашенка. Однак той навряд чи наважився б на будь-які дії без схвалення Кремля. А отже, за його совами, корінь проблеми все одно у Москві.
