Масштабне будівництво військового об’єкту зафіксовано в Калінінградській області Росії всього лишень за 25 кілометрів від кордону з НАТО. Розслідувальна платформа Tochnyi з’ясувала, що йдеться про створення великого кільцевого антенного комплексу у районі міста Черняхівська, повідомляє німецький таблоїд Bild.
За даними супутникових знімків, роботи розпочалися в березні 2023 року. За цей час на місці майбутнього об’єкту розчистили ліс, встановили паркан, проклали дороги та підготували майданчики для спорудження споруд.
На кадрах з космосу помітні котловани під антенні щогли, а також не менше шести концентричних кілець, які мають стати частиною великої конструкції.
Розслідувачі припускають варіант будівництва кільцевої антеної решітки – системи, призначеної для військової радіотехнічної розвідки та зв’язку. Діаметр комплексу може сягати 1,6 кілометра, що значно перевищує розміри стандартних об’єктів цього типу.
Після завершення робіт установка зможе перехоплювати радіозв’язок НАТО на території Східної Європи та країн Балтії, а також забезпечувати більш стійкий зв’язок із російськими підводними човнами у Балтійському морі та північній Атлантиці.
За оцінкою Tochnyi, це будівництво може стати одним із найбільших проектів Росії у сфері радіорозвідки за останні десятиліття.
Раніше в Росії заявляли, що війна в Україні не закінчиться, поки НАТО не прибере свою військову присутність в країнах Балтійського регіону.
ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО
Позначка: НАТО
-
Росія на кордоні з НАТО будує величезний військовий об’єкт – ЗМІ
-
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Польща повідомила, чи направить солдатів в Україну
Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не планує відправляти своїх військових до України після закінчення війни в рамках миротворчих місій. Про це у середу, 20 серпня, повідомляє RMF 24.
Пріоритетом для країни залишається забезпечення спокою на східному фланзі НАТО, зокрема охорона польсько-білоруського кордону, де постійно дислоковані 5000-6000 солдатів, йдеться у повідомленні.
За словами міністра, польський уряд ставить перед собою завдання зміцнення інфраструктури та логістики для потенційних союзницьких операцій. Міністр також наголосив, що ця позиція узгоджена з партнерами НАТО, і союзники повністю її підтримують.
Косіняк-Камиш пояснив, що польські військовослужбовці будуть задіяні на території Польщі для гарантування безпеки союзних військ, що перебувають у країні або виконують завдання в Україні. При цьому він підкреслив, що рішення утриматися від прямого залучення польських військових в Україні має довгостроковий характер і є консолідованою позицією польського уряду та населення.
Як підкреслив міністр оборони, попри це Польща продовжує брати активну участь у підтримці України через “коаліцію рішучих” – групу країн, що надають допомогу у боротьбі проти російської агресії. Косіняк-Камиш зазначив, що роль Польщі як стратегічного партнера та організатора логістичних місій неодноразово обговорювалася з представниками Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, що добре усвідомлюють її значення для регіональної безпеки.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Раніше також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
Ердоган і Рютте розібрали безпеку в морі і Україну
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зателефонував президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, щоб обговорити питання мирного врегулювання між Україною та Росією. Особливу увагу було приділено ролі Туреччини у гарантуванні безпеки в Чорноморському регіоні. Про це 19 серпняв соцмережі Х повідомила пресслужба Ердогана.
За даними пресслужби президента Туреччини, під час бесіди сторони обговорили останні події, пов’язані з мирним процесом, та наголосили на важливій ролі Анкари у цьому контексті. Ердоган і Рютте відзначили внесок Туреччини як однієї з ключових держав НАТО у забезпеченні стабільності та тісної співпраці щодо безпекових питань.
“Президент Ердоган і генеральний секретар НАТО Рютте підкреслили ключову роль Туреччини в мирному процесі в Україні та забезпеченні безпеки на Чорному морі”, – мовиться у повідомленні.
Крім того, лідери провели обмін думками стосовно необхідності запровадження дієвих і довгострокових гарантій безпеки для зміцнення регіональної стабільності.
Раніше повідомлялося, що кілька країн погодилися надати гарантії безпеки Україні. Зокрема, Японія може взяти участь у наданні безпекових гарантій.
Також президент Румунії Нікушор Дан підтвердив намір своєї країни взяти участь у гарантуванні безпеки України.
-
В НАТО повідомили, де відбудеться наступний саміт
Наступний саміт країн НАТО відбудеться 7-8 липня 2026 року в Туреччині. Про це повідомляє прес-служба Альянсу.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив у вівторок, 19 серпня, що саміт відбудеться 7 та 8 липня 2026 року. Він пройде у президентському комплексі Бештепе в Анкарі – столиці Туреччини.
“Я хочу подякувати Туреччині за проведення цієї важливої зустрічі. Туреччина є сильним союзником НАТО вже понад 70 років, роблячи неоціненний внесок у нашу спільну безпеку”, – сказав Рютте.
Це другий раз, коли Туреччина прийматиме саміт НАТО; перший турецький саміт пройшов у Стамбулі у 2004 році. -
Японія готова надати Україні гарантії безпеки
Прем’єр-міністр Японії Шігеру Ішіба заявив, що його країна готова долучитися до гарантій безпеки для України. Про це інформує CNN у вівторок, 19 серпня.
“Ми докладно обговоримо, що наша країна може і має зробити, зокрема з погляду законів та можливостей, і відіграємо відповідну роль”, – заявив Ішіба.
Водночас він наголосив, що Японія наразі “не перебуває у тій фазі, коли ми можемо надати детальну інформацію” про підтримку, яку вона може запропонувати Україні.
Японія, котра не є членом НАТО, тісно співпрацює з Альянсом. Тож, відзначає CNN, заяви Ішіби стали свідченням готовності західних держав допомагати у захисті України після досягнення мирної угоди з РФ.
Після зустрічі у понеділок з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі європейські лідери почали обговорювати майбутні гарантії безпеки для України, зокрема можливість розгортання миротворчої місії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у понеділок заявив, що 30 країн – серед них і Японія – працюють над створенням рамкової угоди для посилення безпеки України після перемир’я чи мирного врегулювання з Москвою. -
У Латвії відбудуться навчання за участю військовослужбовців НАТО
У Латвії з 2 вересня по 8 жовтня проходитимуть масштабні комплексні навчання з національної оборони Namejs 2025. Про це 19 серпня повідомив латвійський новинний портал LSM з посиланням на інформацію Міноборони республіки.
Зазначається, що у навчаннях візьмуть участь близько 12 тис. латвійських і союзних військовослужбовців. Навчання будуть організовані спільно зі штабом багатонаціональної дивізії НАТО Північ. У них візьмуть участь союзні війська з США, Естонії та Литви, штаб багатонаціональної бригади НАТО в Латвії, інтеграційний підрозділ сил НАТО в Латвії та командування канадських збройних сил в Латвії.
В ході навчань також буде здійснено взаємодію з інженерами Збройних сил Великобританії для розвитку можливостей інженерної підтримки та поліпшення взаємної взаємодії під час операцій на території Латвії.
Врамках Namejs 2025 буде відпрацьовуватися взаємодія органів національної оборони і державного управління з представниками приватного сектора, підприємствами, неурядовими організаціями.
Міністерство оборони Латвії також попередило, що протягом осені латвійські та союзні військові і військова техніка будуть інтенсивно пересуватися по дорогах країни. В ході навчань військова авіація здійснюватиме польоти в повітряному просторі Латвії, в тому числі на малих висотах. На полігонах проводитиметься бойова стрільба. -
Рютте візьме участь у переговорах Зеленського та Трампа
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вилетить до Вашингтона для участі у переговорах президента США Дональда Трампа з лідером України Володимиром Зеленським та низкою європейських лідерів. Про це повідомила пресслужба Альянсу в неділю, 17 серпня.
“18 серпня генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідає Вашингтон, округ Колумбія. Генеральний секретар візьме участь у зустрічі, організованій президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, за участю президента України Володимира Зеленського та інших європейських лідерів”, – йдеться в повідомленні.