Конгресмен США Джо Вілсон висловив свою обуреність після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі, країни-члена НАТО. Він закликав президента Трампа ввести суворі санкції проти Росії і збільшити військову допомогу Україні. Вілсон вважає, що це акт агресії проти альянсу та вимагає рішучої реакції. Він також наголосив на необхідності постачання сучасної зброї Україні для протистояння Росії. Вілсон підкреслив, що дії Росії свідчать про її прагнення до експансії, але демократичні країни готові захищати свою територію та принципи свободи.
Позначка: НАТО
-
У Польщу залетіли дрони: літаки НАТО напоготові
Уночі 10 вересня російські безпілотники вторглися в повітряний простір Польщі під час повітряної атаки на Україну. Польща, Румунія та Угорщина відповіли, піднявши в повітря свої бойові літаки. Також було збито два безпілотники над Польщею, один дрон прямує до міста Жешув. Росія також підняла в повітря стратегічні бомбардувальники, що може свідчити про готовність до ракетного удару на Україну. У Києві пролунали вибухи під час повітряної тривоги, але протиповітряна оборона успішно відпрацювала по цілях.
-
Дрони РФ у Польщі: літаки НАТО в небі, реакція ЗС
У ніч на 10 вересня російські безпілотники вторглися в повітряний простір Польщі під час повітряної атаки на Україну. Польща відразу реагувала, піднявши свої бойові літаки для захисту свого повітряного простору. Також Румунія та Угорщина прийняли заходи для реагування на потенційну загрозу. Над Польщею було збито дрони, які прямували до України. Росія вилетіла стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, що може свідчити про підготовку до нового ракетного удару. У Києві також були вибухи під час повітряної тривоги, але сили протиповітряної оборони успішно захистили місто.
-
В Латвії зник безвісти канадський військовий
Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО. -
Зеленський і Рютте обговорили гарантії безпеки
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це він повідомив у Телеграм в п’ятницю, 5 вересня.
“Дуже предметно, дякую. Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО”, – написав Зеленський у телеграм-каналі у п’ятницю.
Він повідомив про подальшу координацію заради реальної дипломатії.
“Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятись, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну”, – підкреслив президент і подякував усім, хто допомагає. -
Генсек НАТО зробив різку заяву щодо Путіна
Росія і її лідер Володимир Путін не мають права визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Це рішення може ухвалювати виключно Київ, сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте, повідомляє Politico у четвер, 4 вересня.
“Чому нас має хвилювати, що Росія думає про Україну? Україна – незалежна держава. Вона сама вирішує, як забезпечувати свою безпеку. Фінляндія не питала дозволу Росії на вступ до НАТО. Ми також суверенні країни, і якщо Україна вважатиме за потрібне запросити сили безпеки для підтримки миру, це її право”, – заявив він на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень IISS, коментуючи слова глави Кремля Володимира Путіна про неприпустимість розміщення західного контингенту на українській території.
Рютте зазначив, що США будуть готові підтримати миротворчу місію в Україні, проте відправлення американських військ виключено. За його словами, президент Дональд Трамп розуміє необхідність реальних гарантій для Києва та діє у цьому напрямі.
“Він (Трамп – ред.) не повторює помилок Будапештського меморандуму або Мінських угод”, – запевнив генсек НАТО.
Окремо Рютте застеріг союзників від перебільшення можливостей Москви.
“Економіка Росії не більша за економіку Техасу. Треба припинити приписувати Путіну зайву силу – він лише “губернатор Техасу” і не більше. Давайте не сприйматимемо його надто серйозно”, – заявив він.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія негативно ставиться до можливого розміщення в Україні військових із країн Європи. За його версією, “не існує європейських військових, існують військові конкретних країн і більшість цих країн є членами НАТО”.
Також ЗМІ повідомили, що Захід готує трирівневий план захисту України. І на третьому рівні будуть розташовані сили стримування під керівництвом Європи, а американські ресурси підтримуватимуть їх з тилу. -
Хаб допомоги Україні: в Румунії з’явиться найбільша база НАТО в Європі
Кількість військових НАТО на базі Михаїл Коґелнічану в Румунії планують збільшити. Цей військовий об’єкт стане хабом для поставок озброєнь в Україну, повідомляє румунський телеканал Digi24.
Військова база в румунському місті Констанца може перетворитися на головний стратегічний об’єкт НАТО в Європі. Зокрема, раніше повідомлялося, що база прийме 10 тисяч солдатів. Проте джерела телеканалу зазначають, що додатково тут можуть тимчасово розміститися ще 10 тисяч військових.
База стане одним із ключових хабів для підтримки України: тут зберігатимуться ракети, боєприпаси та бронетехніка для ЗСУ.
Об’єкт стане важливим елементом логістики НАТО для допомоги українській армії.
Проєкт Михаїл Коґелнічану вважається одним із найдорожчих для армії Румунії. Зокрема, на його модернізацію планується витратити 2,5 млрд євро.
Влада Румунії має надію одержати близько 400 млн євро з фондів Єврокомісії.
За планом, ця база до 2040 року стане найбільшою в Європі, перевершивши навіть німецьку базу Рамштайн.
Раніше ЗМІ повідомили, що європейські країни закликали президента США Дональда Трампа розгорнути винищувачі F-35 на базах в Румунії в рамках гарантій безпеки для завершення війни в Україні.
Румунія готова допомогти з авіапідтримкою України -
Рютте прояснить роль США у гарантіях безпеки для України
Під час спільної пресконференції з президентом Естонії Аларом Карісом, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. Про це повідомляє N-TV.
За словами Рютте, обговорення з Коаліцією охочих допоможе активізувати переговори зі США щодо їхнього внеску у гарантії безпеки.
“Це означає, що ми зможемо ще інтенсивніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, що вони готові забезпечити у межах безпекових гарантій”, – пояснив він.
Зустріч Коаліції охочих відбудеться 4 вересня у Парижі за запрошенням президента Франції Емманюеля Макрона. До неї входять передусім європейські союзники.
Безпекові гарантії мають стримати Росію від повторного вторгнення в Україну після завершення війни. Очікується, що ключовим елементом стане продовження підтримки Збройних сил України, а також формування міжнародної контингентної сили. -
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Шмигаль зустрівся з представником НАТО
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що під час зустрічі зі старшим представником НАТО в Україні Патріком Тернером обговорили шляхи забезпечення пріоритетних потреб Сил оборони України.
Шмигаль подякував країнам та керівництву Альянсу за допомогу Україні, зокрема запуск механізму PURL разом зі США.
Він наголосив, що ініціатива вже довела свою ефективність, зокрема союзники профінансували закупівлю американської зброї для України на 2 млрд доларів.
Під час зустрічі йшлося про довгострокову підтримку України в межах PURL, залучення нових учасників та збільшення внесків, які є критично важливими для отримання Силами оборони американського озброєння.
Окремо сторони зупинилися на інших шляхах забезпечення пріоритетних потреб оборони України. Шмигаль підкреслив, що до кінця року Україна потребує близько 6 млрд доларів на ключові типи безпілотного озброєння: FPV-дрони, дрони-перехоплювачі, далекобійні безпілотники та ракети.
Очільник Міноборони наголосив на важливості підтримки українських виробників у межах програм Build in Ukraine та Build with Ukraine та акцентував увагу на міцній промисловій кооперації з країнами НАТО й значних перспективах її розвитку.
Крім того, під час зустрічі обговорили формування дієвих гарантій безпеки за участі Коаліції охочих та кроки, необхідні для забезпечення тривалого миру та недопущення повторної агресії Росії.