У Балтійському морі стартували навчання під назвою Baltops 2025, організовані НАТО. Участь у вправах беруть близько 50 кораблів різних типів. США направили на навчання штабний корабель USS Mount Whitney, а Німеччина приєднається з фрегатом FGS Bay та іншими кораблями. Польща також візьме участь з ракетним фрегатом і корветом. Учасники тренуватимуться на південній частині Балтійського моря, проводячи артилерійські стрілянини та борючись з безпілотниками. У навчаннях також буде задіяна військова авіація.
Позначка: НАТО
-
Літаки ЗСУ підключать до “військового Wi-Fi” НАТО
Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила у Фейсбук, що українські бойові літаки та літаки країн НАТО будуть координуватись в єдиній цифровій системі. Була підписана ліцензійна угода на використання програмного забезпечення НАТО – CSI, яке є частиною системи бойового управління за допомогою протоколу передачі даних Link-16. Це дозволить керувати літаками і системами оборони, такими як F-16, Mirage 2000 та Patriot, які були надані в рамках міжнародної військової допомоги. CSI використовується більшістю країн НАТО, що забезпечить взаємодію з партнерами. Черногоренко підкреслила, що це крок до спільних операцій з союзниками, який стає реальністю завдяки впровадженню цієї системи.
-
НАТО і Росія одночасно проведуть навчання на Балтиці
Країни НАТО та Росія планують провести навчання в Балтійському морі одночасно. Є обурення щодо можливих провокацій в результаті цього. Країни НАТО почнуть свої військово-морські навчання Baltops на початку червня, як це вже роблять протягом більш як 50 років. Однак цього разу Росія також відправить свій флот на навчання раніше, ніж зазвичай, залучивши 20 кораблів. Експерти вважають, що ситуація в Балтійському морі може стати напруженою, але не передбачають нападу з боку Росії. Проте, можливі провокації, такі як блокування шляху кораблям НАТО чи проліт російських літаків над кораблями Альянсу. Це сприймається як спроба Росії продемонструвати свою силу та здатність залякування.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Великобританія планує збільшити видатки на оборону до 3% свого ВВП до 2034 року, заявив голова Міноборони країни. Ця мета пов’язана зі збільшенням оборонних витрат у Європі, оскільки США вимагають від країн-членів НАТО витрачати не менше 2% ВВП на оборону. Планується, що лідери НАТО можуть підвищити цей показник навіть до 3%. Ці питання стали актуальними після перемоги Дональда Трампа на виборах у США, коли він критикував європейських союзників за недостатні оборонні витрати.
-
Трамп планує змінити головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп планує призначити нового Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Він особисто повідомив про це генеральному секретарю НАТО Марку Рютте. Офіційне оголошення очікується найближчим часом, а головний кандидат на цю посаду – генерал-лейтенант ВПС Алексус Гринкевич. Це рішення може свідчити про збереження американського зацікавлення у європейській безпеці та заспокоїти союзників по НАТО. Також обговорювалася можливість передачі цієї посади представнику європейської країни. США готові обговорити вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід в контексті мирного вирішення конфлікту в Україні.
-
США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
Спецпосланець президента США з питань України, Кіт Келлог, заявив, що США визнають обгрунтованість вимог Росії щодо нерозширення НАТО на схід і готові обговорити це питання у рамках урегулювання конфлікту в Україні. Він також заявив, що президент Трамп готовий обіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід у разі завершення війни. Келлог підкреслив, що вступ України до НАТО зараз не на порядку денному і що цю позицію підтримують інші країни-члени Альянсу.
-
Названо дату наступного засідання Рамштайну
Наступного тижня відбудеться 28 засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Це буде вже друге засідання в цьому році, а попереднє відбулося 11 квітня. Зустріч запланована на середу, 4 червня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Велика Британія та Німеччина взяли на себе організацію цього засідання. На попередньому засіданні країни-учасниці Рамштайну обіцяли надати військову допомогу Україні на 21 млрд євро. Також є ідея провести наступне засідання Рамштайну в Україні з участю представників українських Збройних сил та оборонно-промислового комплексу.
-
Рютте звинуватив Китай у кіберагресії проти Чехії
Генсек НАТО Марк Рютте осудив велику кібератаку Китаю на Міністерство закордонних справ Чехії. НАТО висловило підтримку Чехії, яка звинуватила Китай у цьому, зокрема угруповання APT31, пов’язане з Міністерством державної безпеки Китаю. У заяві зазначено, що кібератака спрямована на підрив національної безпеки, демократичні інституції та критичну інфраструктуру. НАТО наголосило, що кіберпростір знаходиться у постійному конфлікті, і висловило занепокоєння через зростаючу кількість кібератак з Китаю. Альянс закликав усі держави, включаючи Китай, припинити зловмисні кібердіяльності та дотримуватись міжнародного права в цифровому просторі.
-
Путін висунув умови для припинення війни – ЗМІ
Російський президент Володимир Путін представив умови для припинення війни в Україні, вимагаючи письмових зобов’язань від західних лідерів не розширювати НАТО на схід, скасувати частину санкцій проти Росії та забезпечити нейтралітет України. Путін також бажає повний контроль над чотирма регіонами на сході України, на які претендує Росія. Якщо умови не будуть виконані, він може намагатися досягти перемог військовим шляхом.
-
Нідерланди звинуватили проросійських хакерів у зламі мереж НАТО
Угруповання хакерів Laundry Bear із Росії вчинили кібершпигунство проти державних та комерційних структур Нідерландів, а також інших країн-членів НАТО та ЄС. Їхні атаки не були помічені до вересня 2024 року, коли вони вкрали конфіденційні дані співробітників нідерландської поліції. Хакери отримали доступ до імен, робочих електронних адрес та номерів телефонів практично всіх працівників поліції, а в окремих випадках — й персональні дані. Laundry Bear також збирав інформацію про виробництво й закупівлю військової техніки західними країнами, у тому числі для постачання Україні. Хакери також намагалися дізнатися інформацію про високотехнологічні товари, доступ до яких ускладнений для Росії через санкції. Крім того, міністр цифровізації Польщі повідомив про кібератаку на шпиталь МВС у Кракові.