За рік в Україні помітно змінилося ставлення до США і НАТО. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), оприлюднені в понеділок, 15 грудня.
Так, США довіряють 21% опитаних (зниження з 41% у грудні 2024 року), не довіряють – 48% (зростання з 24% у грудні 2024 року), 32% не змогли визначитися. При цьому в травні 2025 року 90% українців добре ставилися до звичайних жителів США.
Окрім того, лише 34% українців довіряють НАТО, тоді як у грудні 2024 року довіряло 43%. Ще 41% не довіряють (зростання з 25%), а 25% не змогли визначитися.
Разом з тим стабільна довіра українців до Євросоюзу: йому довіряють 49% опитаних, не довіряють – 23% (у грудні 2024 року було 46% і 19%, тобто майже без змін). Решта 27% відповіли “важко сказати напевно”. Опитування проводилося 26 листопада – 13 грудня методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів, які контролювалися урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%, але за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Позначка: НАТО Україна
-
Україніці змінили ставлення до США і НАТО – опитування
-
Стратегія нацбезпеки США. Плани щодо України
США опублікували нову стратегію національної безпеки, в якій зазначено, що Штати хочуть відновлення стратегічної стабільності з Росією, припинення війни в Україні та нерозширення НАТО.
Плани щодо НАТО
В документі йдеться, що США не хочуть, щоб НАТО сприймалося як союз, який постійно розширюється. Тому Штати хочуть запобігти такому розвитку подій.
США вважають, що через кілька десятиліть, цілком ймовірно, деякі члени НАТО стануть переважно неєвропейськими.
У стратегії йдеться, що дні, коли США “підтримували весь світовий порядок, як Атлант”, залишилися в минулому.
В документі зазначається, що серед союзників і партнерів США є десятки багатих, розвинених країн, які повинні брати основну відповідальність за свої регіони і робити набагато більший внесок в колективну оборону.
Пентагон хоче, щоб Європа до 2027 року взяла на себе більшу частину оборонних можливостей НАТО. Європейські чиновники вважають цей термін нереалістичним, повідомило Reuters із посиланням на п’ять джерел. За даними видання, відповідне повідомлення було передано на цьому тижні на зустрічі у Вашингтоні між співробітниками Пентагону, які курують політику НАТО, і кількома європейськими делегаціями.
Україна і Росія
Штати називають своїм основним інтересом проведення переговорів щодо найшвидшого завершення війни в Україні з метою “стабілізації європейської економіки та запобігання небажаній ескалації”.
У стратегії також йдеться, що США прагнуть до стратегічної стабільності з Росією, а також забезпечення можливості відновлення України після закінчення війни.
Паралельно було оприлюднено інформацію про те, що Білий дім намагається переконати кілька країн ЄС заблокувати план Євросоюзу щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії для забезпечення репараційного кредиту Україні. За даними європейських дипломатів, знайомих із ситуацією, американські чиновники заявляли, що ці активи необхідні для сприяння мирній угоді між Києвом і Москвою і «не повинні використовуватися для продовження війни», пише Bloomberg.
Видання стверджує, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як інструмент для пропозицій щодо мирних переговорів з Москвою, пропонуючи, щоб вони могли фінансувати післявоєнні інвестиції під керівництвом США. Європейські лідери наполягають, що рішення про використання активів має залишатися виключно європейським, адже більшість коштів зберігається в ЄС. -
В НАТО немає консенсусу щодо України – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що в організації немає єдиного погляду щодо вступу України. Він наголосив, що для прийняття України до НАТО потрібен консенсус усіх країн-членів, якого зараз немає. Водночас, Рютте зазначив, що принципи Вашингтонського договору від 1949 року, який передбачає можливість запрошення нових держав-членів, залишаються актуальними.
-
Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте
Президент Володимир Зеленський провів окремі телефонні розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це повідомила пресслужба українького лідера увечері в неділю, 30 литопада.
“Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку. Україна перебуває в повній координації з Єврокомісією. Лідери обговорили ситуацію в дипломатії та мають спільний погляд на ключові питання”, – йдеться у повідомленні.
За ловами Зеленського, глава ЄК дуже уважно сприймає необхідність посилення стійкості України в умовах постійних російських ударів по українській інфраструктурі та енергетиці.
Під час розмови з Рютте обговорювався “порядок денний на найближчі дні, які будуть дуже важливими”.
“Сторони тісно координують свої кроки. Глава держави наголосив, що в активності України та всіх партнерів надзвичайно ефективними будуть спільні заходи та спільні позиції. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися продовжити контакти протягом найближчих днів”, – додали в ОП. -
НАТО обігнав РФ у виробництві боєприпасів – Рютте
На НАТО-Industry Forum у Румунії, генеральний секретар Марк Рютте заявив, що НАТО вперше виробляє більше боєприпасів, ніж Росія. Він підкреслив, що союзники розширюють виробництво, щоб забезпечити більше озброєнь, і закликав до підвищення швидкості постачання та інновацій. Рютте також попередив про тривале протистояння з Росією, яка залишається дестабілізуючою силою. Також було зазначено, що посол США при НАТО вперше відвідав Україну.
-
Україна та НАТО випробували систему протидії КАБам
Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) та Командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації (ACT) провели черговий етап випробувань інноваційного рішення з протидії керованим авіабомбам на полігоні у Франції. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у п’тницю, 24 жовтня.
“Команди розробників за ускладнених погодних умов перевірили роботу комплексного технічного рішення – радар, програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту та дрон-перехоплювач”, – зазначили у відомстві.
Умовна “ворожа” ціль була ідентифікована, супроводжена і захоплена радаром, оснащеним новітньою сенсорною системою. Після цього, завдяки програмному продукту на основі ШІ, дрон-перехоплювач за попередньо обрахованою траєкторією відпрацьовував ураження цілі.
Як зауважується, технологічне рішення розробляється компаніями країн-членів НАТО за участі представників інноваційного оборонного сектору України та підтримки експертів Міністерства оборони та Збройних Сил України.
Автори ініціативи – JATEC та Командування ОЗС НАТО з питань трансформації.
Розробка пройшла шлях від концепції до прототипів різного рівня технологічної імплементації та покликана захистити українських військових та цивільне населення від однієї з найбільш руйнівних загроз сучасної війни.
Нині українські фахівці беруть безпосередню участь у випробуваннях та надають експертну оцінку, що дозволяє максимально адаптувати рішення до реалій сучасного поля бою. Проєкт з протидії російським керованим авіабомбам розпочався у березні 2025 року з проведення на базі JATEC 15-го інноваційного конкурсу НАТО. Журі, сформоване з експертів ACT НАТО, Міноборони України, Командування Повітряних Сил ЗС України та Командування Сил Безпілотних систем ЗС України відібрало трьох переможців серед 40 команд.
Ними стали французька Alta Ares з ШІ-алгоритмами виявлення, німецька Tytan Technologies із системами перехоплення та французька ATREYD з роями перехоплювачів контейнерного базування. -
Зеленський провів переговори з генсеком НАТО
Президент Володимир Зеленський провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це український лідер повідомив у Телеграм в понеділок, 22 вересня.
“Дуже детальна розмова з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте напередодні багатьох зустрічей у Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї, передусім про необхідність реального захисту від російських ударів”, – написав він.
За словами Зеленського, Україна передала партнерам актуальну потребу в ППО – у системах і ракетах, наявність яких “може значно вплинути на події та обмежити російську здатність воювати”.
“Обговорили з Марком реалізацію програми PURL, передусім щодо ППО, те, що потрібно найшвидше. Марк почав відповідну комунікацію з іншими партнерами”, – додав глава держави.
Раніше ЗМІ повідомили, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL (Перелік пріоритетних потреб України).
У свою чергу Зеленський повідомляв, що перші два пакети в рамках програми PURL міститимуть ракети для систем ППО Patriot і РСЗВ Himars. -
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня у польському повітряному просторі з’явилося близько двадцяти російських безпілотників, які прилетіли з України та Білорусі. Це стало найбільш серйозним порушенням повітряного простору НАТО за всю історію альянсу. Безпілотники були помічені навіть над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією. НАТО має різноманітні системи виявлення та відслідковування загроз, у тому числі літаки з радарами та безпілотники. Польща уклала угоду на закупівлю американських аеростатів для забезпечення безпеки в повітрі. Система протиповітряної оборони НАТО включає в себе винищувачі, наземні системи ППО, а також спільні патрулювання повітряного простору країн-членів альянсу. Проте, існують проблеми з ефективністю цієї системи, в тому числі виснаження арсеналу у Європі, який відправлено в Україну через конфлікт в країні. НАТО планує нарости свої засоби ППО для ефективнішого захисту від подібних загроз.
-
Рютте зробив заяву щодо східного флангу НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сучасні російські ракети можуть швидко долетіти до Лондона і Мадрида, тож життя на заході Європи не є настільки безпечним, як здається. Він наголосив, що загроза існує для всіх країн, а не лише для східного флангу. НАТО посилює свої сили на східному фланзі, розпочавши операцію “Східний вартовий”, в яку включені країни-союзники, такі як Данія, Франція, Британія, Німеччина та інші. Польща вже заявила, що операція фактично розпочалася. НАТО також відповів щодо інтеграції Східного вартового з протиповітряною обороною України.
-
Східний вартовий. Відповідь НАТО на удар по Польщі
НАТО розпочинає операцію “Східний вартовий” у відповідь на вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. У цій операції беруть участь держави-члени, такі як Данія, Німеччина, Франція, Велика Британія. Її мета – виявлення та збивання безпілотних літальних апаратів, а також забезпечення безпеки на східному фланзі Альянсу. Генерал Алексус Гринкевич наголосив на важливості операції та її успішності. Президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у здатності НАТО відповісти на атаку Росії в безпечний та ефективний спосіб.