Позначка: Налоги

  • Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків

    Виробника олії викрили у несплаті 11 млн грн податків

    Компанія, що виробляє соняшникову олію, була виявлена у ухиленні від сплати податків на велику суму. Директор компанії включив у звітність купівлю соняшнику від фіктивних підприємств, яка насправді не відбулася, що дозволило йому ухилитися від сплати понад 11 мільйонів гривень податку на додану вартість. Директору оголошено підозру, а компанія вже відшкодувала бюджету несплачені податки та сплатила штрафні санкції у ході досудового розслідування.

  • “Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал

    “Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал

    У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
    Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:

  • 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
  • 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
  • У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
    “Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
    Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
    Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року.

  • В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
    За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
    За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
    Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
    За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
    Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
    Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
    Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
    Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
    Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
    Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
    Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
    Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
    Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
    Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
    Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
    На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
    З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
    Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
    На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
    Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
    НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
    Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Уряд хоче оподатковувати доходи полонених росіян

    Уряд хоче оподатковувати доходи полонених росіян

    Уряд України прийняв законопроєкт, який стосується оподаткування доходів військовополонених громадян РФ. Згідно з цим законопроєктом, військовополонених визнають окремою категорією фізичних осіб – нерезидентів, які мають статус полонених за міжнародним правом. Тепер податкові агенти, такі як табори для тримання полонених, зобов’язані включати до звітності суми нарахованих доходів полоненим та утриманого податку на ці доходи. Ця ініціатива спрямована на впорядкування оподаткування військовополонених у відповідності з Податковим кодексом України.

  • Кабмін схвалив законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ

    Кабмін схвалив законопроєкт про оподаткування доходів з цифрових платформ

    Уряд затвердив законопроєкт про оподаткування операторів цифрових платформ, які надають різноманітні послуги онлайн, такі як таксі, оренда нерухомості та інше. Згідно з цим законопроєктом, ці оператори стануть податковими агентами і автоматично стягуватимуть податки з громадян, які отримують доходи через їх платформу. Податок складатиме 5%, а також буде стягуватися 5% військового збору. Законопроєкт охоплює різні види діяльності, такі як оренда нерухомості, особисті послуги, продаж товарів та оренда транспортних засобів. Податкова ставка може досягати 18% у разі перевищення річного доходу встановленого ліміту.

  • Українські моделі OnlyFans заробили понад 100 млн доларів

    Українські моделі OnlyFans заробили понад 100 млн доларів

    Українські моделі платформи OnlyFans за період з 2020 по 2022 рік заробили 111 млн доларів, як повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко. ДПС почала перевірки та вимагає від моделей сплатити податки за отриманий дохід. Більше 5400 українців отримували доходи від OnlyFans, при цьому було зареєстровано понад 7000 акаунтів. Дані про моделі були передані з Великої Британії, де зареєстрована компанія власник OnlyFans. Більше 5000 запитів було надіслано моделям щодо податкових зобов’язань, і близько 750 осіб вже подали декларації на суму 356 мільйонів гривень. Деякі моделі сплачують податки як фізичні особи, а інші зареєстрували ФОПи. Деякі моделі отримують лише частину доходу від OnlyFans через співпрацю з агенціями, які забирають плату за послуги. Наразі суди в Україні винесли шість вироків за створення контенту на OnlyFans, і поліція витратила понад 15 тисяч на розслідування злочинів вебкам-моделей.

  • В Україні введуть податки на криптовалюти

    В Україні введуть податки на криптовалюти

    Україна планує прийняти закон про віртуальні активи, який включатиме оподаткування криптовалют. Народний депутат Ярослав Железянк повідомив, що фінансовий комітет підтримав законопроєкт до першого читання. Згідно з цим законом, в 2026 році передбачається пільговий період оподаткування на рівні 5%.

  • В Україні планують оподатковувати прибуток від криптоактивів

    В Україні планують оподатковувати прибуток від криптоактивів

    На засіданні парламентського комітету 24 квітня буде розглянуто законопроєкт про віртуальні активи, який представив голова Фінансового комітету Данило Гетманцев. Цей документ містить більше 200 сторінок і визначає ключові аспекти регулювання обігу криптоактивів, включаючи оподаткування та статус регуляторів. Один із головних пунктів – оподаткування прибутку від криптоактивів, де податок сплачуватиметься з різниці між витратами на їх придбання та доходами від продажу. Також передбачено можливість протягом року продати криптоактиви та задекларувати дохід зі ставкою 5% без підтвердження витрат на придбання. Деталі законопроєкту обіцяли оприлюднити після засідання комітету. Раніше Гетманцев висловив думку, що в Україні криптовалюту можуть легалізувати до 2025 року. Національний банк України наголошував, що криптовалюта не є законним засобом платежу і закликав до законодавчого регулювання цього ринку. Катерина Рожкова з НБУ висловила намір України узгодити європейські норми регулювання ринків криптоактивів для захисту споживачів, оскільки країна є кандидатом в члени ЄС.