СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Налоги

  • Маск знову різко розкритикував закон Трампа

    Маск знову різко розкритикував закон Трампа

    Американський мільярдер Ілон Маск різко розкритикував податковий план президента США Дональда Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Про це повідомляє The Guardian у неділю, 29 червня. Запропоновані зміни він назвав “абсурдними”, “руйнівними” та “повністю божевільними”.

    “Останній законопроєкт Сенату знищить мільйони робочих місць в Америці і завдасть величезної стратегічної шкоди нашій країні! Він дає подачки галузям минулого, водночас завдаючи серйозної шкоди галузям майбутнього”, – написав Маск у соцмережі Х.

    За словами мільярдера, ухвалення цього законопроєкту стало б “політичним самогубством для Республіканської партії”.
    Нагадаємо, публічний конфлікт між Маском і Трампом виник після того, як бізнесмен жорстко розкритикував новий законопроект про скорочення держвидатків. Маск назвав ініціативу “огидною” і передрік неприємні для економіки наслідки. Бізнесмен заявив, що без його підтримки Трамп програв би вибори президента США. Мільярдер також підтримав ідею оголошення імпічменту Трампу. Крім того, Маск звинуватив Трампа у зв’язках із Джеффрі Епштейном, якого підозрюють у злочинах сексуального характеру, зокрема за участю неповнолітніх.
    Незабаром мільярдер зізнався, що шкодує про деякі пости про Трампа. На думку бізнесмена, його слова “зайшли надто далеко”.

  • У Кенії спалахнули антиурядові протести, є загиблі

    У Кенії спалахнули антиурядові протести, є загиблі

    У Кенії 25 червня відбулися масштабні антиурядові протести, приурочені до річниці демонстрацій проти підвищення податків у 2024 році. Як повідомляє Reuters з посиланням на Amnesty Kenya, щонайменше 16 осіб загинули, більшість – від дій поліції.
    За словами голови Amnesty Kenya Ірунгу Хоутона, дані підтвердили Всесвітня організація з моніторингу прав людини та Національна комісія Кенії з прав людини (KNCHR). Щонайменше п’ятеро осіб загинули від вогнепального поранення.
    За даними телеканалу NTV, на вулиці Найробі, Момбаси, Китенгели, Кісії, Матуу та Ньєрі вийшли тисячі людей, щоби вшанувати пам’ять понад 60 загиблих торік під час протестів, які супроводжувалися штурмом парламенту.
    У столиці Найробі поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів. KNCHR повідомила, що під час протестів по всій країні постраждали понад 400 осіб, серед них – учасники акцій, поліцейські та журналісти.
    У KNCHR також заявили про надмірне застосування сили поліцією – зокрема, використання гумових куль, бойових набоїв і водометів, що спричинило численні травми. Поліція від коментарів відмовилася.
    Незалежне агентство нагляду за діяльністю поліції (IPOA) повідомило про щонайменше 61 затриманого.
    Національний госпіталь імені Кеніати у Найробі прийняв десятки поранених. За інформацією джерела Reuters, 107 осіб госпіталізували, більшість – з вогнепальними пораненням.

  • Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків

    Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків

    Аптечні мережі в Україні демонструють найнижче податкове навантаження серед усіх учасників фармацевтичного ринку – лише 0,22-0,25% податку на прибуток від загального доходу. Про це у середу, 25 червня, повідомив народний депутат та голова підкомітету з питань фармації у Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у Фейсбук.
    Він отримав офіційну відповідь Державної податкової служби України на свій запит. І за даними відомства, за останні три роки виробники лікарських засобів сплачували 2-3% податку на прибуток, дистриб’ютори – близько 1-1,2%, а аптеки – удесятеро менше, всього 0,22-0,25%.
    За оцінками Кузьміних, на тлі загального обсягу аптечних продажів, який у 2024 році перевищив 200 млрд грн, це означає мільярди гривень недонадходжень до бюджету.
    “Вважаю, що така ситуація неприпустима. ДПС вже оголосила про комплексні перевірки фармринку. Чекаємо на реальні результати і системне донаповнення бюджету”, – зазначив Кузьміних. Фото: Сергій Кузьміних / Фейсбук Раніше експерти ринку вже звертали увагу на те, що аптечні мережі зростають попри загальний спад ринку в упаковках. На цьому тлі низьке податкове навантаження викликає запитання щодо прозорості галузі.

  • Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
    Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
    “Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
    Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:

  • захист інформації про виробників зброї;
  • звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
  • збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.

    • Резиденти Defence City отримають:

  • спрощення митних процедур та експортного контролю,
  • додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
  • підтримку в релокації підприємств,
  • можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.

    • Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
    Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп.

  • Бухгалтера “оборонки” підозрюють в ухиленні від сплати податків на 325 млн

    Бухгалтера “оборонки” підозрюють в ухиленні від сплати податків на 325 млн

    Головному бухгалтеру підприємства, яке виробляє військову техніку, пред’явили обвинувачення у ухиленні від сплати понад 325 млн грн податків. За даними слідства, протягом 2022-2024 років вона подавала недостовірні дані у податкові документи, що призводило до уникнення сплати ПДВ. Однак перед початком судового розгляду було повністю компенсовано збитки державному бюджету.

  • Податкова служба отримала тимчасового керівника

    Податкова служба отримала тимчасового керівника

    Уряд тимчасово призначив Лесю Карнаух виконувати обов’язки голови Державної податкової служби України. Вона працює на держслужбі вже з 2004 року і має досвід роботи у різних посадах, зокрема, в Рахунковій палаті України та Київській обласній державній адміністрації.

  • Китай скасовує мита для найбідніших країн

    Китай скасовує мита для найбідніших країн

    Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
    Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
    У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
    За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
    Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном.

  • В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти

    В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти

    Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
    Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
    За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
    Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
    Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
    Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
    Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
    Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
    Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
    Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
    Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
    Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
    Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
    Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
    Але цих коштів не вистачить.
    Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
    Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
    Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
    Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
    За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
    “Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
    Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
    На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
    “Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
    Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
    Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
    Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
    А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів.

  • Новинському оголосили підозру у несплаті податків

    Новинському оголосили підозру у несплаті податків

    Колишньому народному депутату від забороненої проросійської партії Опоблок повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 4,3 млрд грн податків. За даними слідства, він не задекларував багатомільярдні доходи. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 13 червня.
    Хоч ім’я підозрюваного не називається, але судячи із заблюреного фото на заставці відео та опису мовиться про Вадима Новинського.
    Йому повідомили про підозру за фактом ухилення від сплати до державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб з інвестиційного прибутку, отриманого за кордоном за ч. 3 ст. 212 КК України.
    Як з’ясувало слідство, підозрюваний після набуття громадянства України у 2012 році продовжив свою підприємницьку діяльність на території України, ставши податковим резидентом. Однак, всупереч вимогам законодавства, не задекларував отримані за кордоном доходи та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у понад 4,3 млрд грн.
    Підозрюваний отримав інвестиційний прибуток у понад 25 млрд грн, що на момент продажу становило декілька мільярдів доларів, від продажу інвестиційних активів – акцій іноземних компаній, які здійснювали діяльність на території Республіки Кіпр.
    Порушення призвело до фактичного ненадходження коштів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах.
    Наразі тривають необхідні слідчі дії.