Головному бухгалтеру підприємства, яке виробляє військову техніку, пред’явили обвинувачення у ухиленні від сплати понад 325 млн грн податків. За даними слідства, протягом 2022-2024 років вона подавала недостовірні дані у податкові документи, що призводило до уникнення сплати ПДВ. Однак перед початком судового розгляду було повністю компенсовано збитки державному бюджету.
Позначка: Налоги
-
Податкова служба отримала тимчасового керівника
Уряд тимчасово призначив Лесю Карнаух виконувати обов’язки голови Державної податкової служби України. Вона працює на держслужбі вже з 2004 року і має досвід роботи у різних посадах, зокрема, в Рахунковій палаті України та Київській обласній державній адміністрації.
-
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном. -
В бюджеті утворилась “дірка”. Де шукати кошти
Український уряд шукає додаткові гроші для фінансування бюджетних витрат. Коштів на цей рік не вистачає. Крім того, влада вже почала планувати державний бюджет на наступний рік. Де братимуть кошти? Бюджет перепишуть Кабінет Міністрів найближчим часом внесе до Верховної Ради запит збільшити видатки держбюджету напоточний рікприблизно 400 млрд грн. Ці зміни треба внести до вересня. У першому півріччі витрати на закупівлю зброї були більшими, ніж очікувалося, тому треба корегувати бюджет.
Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
За словами першого заступника голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка,уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
Своєю чергою, народна депутатка, очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа сказала, що до бюджету треба вносити зміни. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – зазначила народна депутатка. Де братимуть кошти? За підсумками січня-травня до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1,54 трлн грн податків, зборів та платежів. Перевиконання планів Податкової служби та Митної служби становило 41,4 млрд грн. Але потреба вже цього року є значно більшою.
Водночас підвищення податків наразі не планується. “Попри складні виклики війни, Мінфін робить усе можливе для того, щоб податкова політика залишалася стабільною та передбачуваною. Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться”, – відповіли в пресслужбі Міністерства фінансів на запит hromadske. В Мінфіні кажуть, що сфокусуютьсяна покращенні адміністрування доходів. Додаткові видатки держбюджету здійснюватимуться коштом внутрішніх джерел: економії видатків, перевиконання планових показників доходів, а також завдяки збільшенню внутрішніх запозичень.
Своєю чергою економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта -у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Детінізація вже відбувається. Фінансово-податковий комітет Ради вважає, що вона вже цього року дасть змогу залучити до бюджету додаткові 4 млрд дол., якщо порівнювати з 2,5 млрд дол. минулого року.
Зростають і вкладення громадян та бізнесу в ОВДП. Так, обсяг інвестицій юридичних та фізичних осіб в ОВДП протягом року зріс на 25%. Але це ринок, де майже все залежить від того, скільки ОВДП купують НБУ та комерційні банки.
Також деякі експерти радять почати економити на регіональних громадах, особливо це стосується тимчасово окупованих громад.
Так, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що фінансувати українські адміністрації окупованих регіонів слід вкрай ощадливо. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат. Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”,- каже він. Чи варто розраховувати на союзників Нещодавно США заявили про припинення допомоги Україні. Адміністрація президента Дональда Трампа змінює підхід до війни в Україні, і тепер Вашингтон припиняє пряму військову допомогу Києву.
Під час слухань у Конгресі, присвячених проєкту оборонного бюджету США на 2026 р., міністр оборони Піт Гегсет заявив, що команда Трампа має “принципово інше бачення” конфлікту, ніж попередній уряд. На його думку, дипломатичний підхід до врегулювання війни є вигідним як для Києва і Москви, так і для самих США.
Також відомо, що Угорщина та Словаччина відмовилися від участі у фонді 40 млрд дол. військової допомоги Україні. Своєю чергою
Італія та Іспанія утримуються та не підписуються під пропозицією, але офіційно не заблокували рішення.
Водночасвлада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми UkraineFacility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. У травні 2025 р. місія МВФ розпочала обговорення восьмого перегляду в Києві. Очікується, що рішення Рада директорів ухвалить найближчими тижнями, після чого буде виділений 9‑й транш. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів. З бюджетом-2026 буде ще складніше Ще складніше уряду буде сформувати державний бюджет на 2026 р., бо підтримка з боку Заходу слабшає. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко. За підрахунками аналітиків групи ICU, потреби у зовнішньому фінансуванні бюджетного дефіциту України у 2026 р. становитимуть 40-45 млрд дол. Відповідно до планів МВФ, який контролює параметри українського бюджету, передбачено фінансування на 2026 р. розміром до 25 млрд дол., включно з частиною коштів, які надійдуть цьогоріч і які можна буде перенести на наступний рік. Ще 15-20 млрд дол. треба знайти.
Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Новинському оголосили підозру у несплаті податків
Колишньому народному депутату від забороненої проросійської партії Опоблок повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 4,3 млрд грн податків. За даними слідства, він не задекларував багатомільярдні доходи. Про це інформує Офіс Генпрокурора у п’ятницю, 13 червня.
Хоч ім’я підозрюваного не називається, але судячи із заблюреного фото на заставці відео та опису мовиться про Вадима Новинського.
Йому повідомили про підозру за фактом ухилення від сплати до державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб з інвестиційного прибутку, отриманого за кордоном за ч. 3 ст. 212 КК України.
Як з’ясувало слідство, підозрюваний після набуття громадянства України у 2012 році продовжив свою підприємницьку діяльність на території України, ставши податковим резидентом. Однак, всупереч вимогам законодавства, не задекларував отримані за кордоном доходи та не сплатив податок на доходи фізичних осіб у понад 4,3 млрд грн.
Підозрюваний отримав інвестиційний прибуток у понад 25 млрд грн, що на момент продажу становило декілька мільярдів доларів, від продажу інвестиційних активів – акцій іноземних компаній, які здійснювали діяльність на території Республіки Кіпр.
Порушення призвело до фактичного ненадходження коштів до Державного бюджету України в особливо великих розмірах.
Наразі тривають необхідні слідчі дії. -
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році. -
В Україні за три роки вдвічі побільшало ФОПів із податковим боргом
За даними ДПС, кількість ФОПів із податковим боргом в Україні зростала з 670 тисяч у лютому 2022 року до 1,29 млн на початок травня 2025 року. Ці підприємці заборгували державі понад 13 млрд гривень. Найбільший приріст боржників спостерігався у перший рік війни, коли їхня кількість зросла в 1,6 рази. У 2024 році ситуація знову погіршилася, приріст боржників склав 16%. На початку поточного року було 42 282 підприємці з податковими боргами, але протягом наступних місяців багато з них виправили свої заборгованості. Загалом, загальний податковий борг ФОПів від початку війни збільшився майже удвічі, до понад 6 млрд гривень. Частина цих боргів належить мобілізованим підприємцям. Аналітики зазначили, що точно визначити кількість мобілізованих підприємців із податковим боргом наразі неможливо через обмеження доступу до цих даних.
-
Рада звільнила оптоволокно для дронів від митних платежів
Верховна Рада 4 червня проголосувала в цілому два законопроєкти, котрі звільняють від ввізного мита та ПДВ товари, що імпортуються для потреб безпеки та оборони. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про законопроєкти №13305 та №13306, котрі також усувають технічні неузгодженості в законодавстві.
“Дані законодавчі ініціативи передбачають звільнення від оподаткування митними платежами оптоволокна для виробництва дронів, що дозволить забезпечити сприятливі умови для розроблення та виробництва безпілотних систем, які використовують оптичний кабель для управління та передачі відеосигналу необхідних для оборони України”, – пояснив Гетманцев. -
Трамп відтермінував нові мита для Британії
Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення мит на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Документ набуває чинності вже усереду. Про це повідомив Bloomberg напередодні, 3 червня.
У Білому домі пояснили, що цей крок необхідний для захисту національної безпеки. За словами Трампа, попередній рівень мит нібито “не дозволяв” американській промисловості “розвинути та підтримувати темпи використання виробничих потужностей, необхідні для сталого здоров’я промисловості та для прогнозованих потреб національної оборони”.
Збільшення мит має зменшити загрозу, яку створює імпорт металів і пов’язаних з ними виробів.
Водночас Велика Британія тимчасово звільнена від дії нових тарифів. Для британських металів мита залишаються на рівні 25%, щоб дозволити обом країнам укласти нові домовленості до 9 липня.
В указі Трамп заявив, що Велика Британія потребує “іншого ставлення” через Угоду про економічне процвітання між США і Британією (EPD), підписану 8 травня 2025 року.
Однак глава Білого дому попередив, що у разі невиконання Лондоном зобов’язань за угодою, тарифи можуть бути підвищені й для Британії після 9 липня.
Британський уряд уже заявив про намір домовитися про повне скасування мит “якомога швидше”.