Проблеми з бюджетом та анонсоване підвищення податків призвели до падіння цін та зростання доходностей російських держоблігацій. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу (ОФЗ), опустився зі 121 пункту на початку вересня до 117. Прибутки довгих паперів зросли приблизно на 1 процентний пункт до 14,4% річних. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на експертів.
Його дефіцит за підсумками восьми місяців становив 4,2 трлн руб., що більше річного плану.
На початку наступного тижня (до 1 жовтня) до Думи має бути внесений бюджет на наступні три роки, а також поправки до бюджету-2025. Це нині головна інтрига: що запропонує уряд, коли можливості щодо безболісного нарощування видатків, як це було три останні роки, обмежені.
В очікуванні цього вибору Центробанк 12 вересня несподівано знизив ключову ставку з 18% до 17%. Ринок чекав від ЦБ різкішого зниження – до 16%, які були закладені в ціни, – і почав переналаштовуватися на вищі ставки.
Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна пояснила рішення ЦБ невизначеністю щодо того, якою будуть бюджетна політика.
За її словами, для ЦБ головне не витрати бюджету, а дефіцит: чим він буде більшим, тим вищою буде ключова ставка. Якщо ж витрати покриватимуться коштом надходження податків, то ставка може бути нижчою.
Прибутки ОФЗ, як і інші ставки на ринку, залежать від ключової ставки та її очікуваної траєкторії.
Як відомо, правлячий режим Росії нині вже обговорює нове підвищення податків, зокрема ПДВ із 20% до 22%.
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Позначка: Налоги
-
Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків
-
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння щодо нагальної проблеми відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, війна у країні ускладнює цей процес. Олександр Мироненко висловив вдячність уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни та розпочати процес модернізації. Мироненко також зазначив, що вартість “зеленої” модернізації активів Метінвесту в Україні, разом зі спільними підприємствами, оцінюється в близько $8 млрд.
-
Конвертцентр на 1,5 млрд: топподатківцю призначили заставу
Колишньому високопосадовцю податкової служби, підозрюваному в організації конвертаційного центру з обігом у 1,5 млрд гривень, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 119 млн гривень. Про це повідомила Київська міська прокуратура в суботу, 6 вересня.
Вказано, що відповідне рішення прийняв Печерський районний суд Києва, який задовольнив клопотання прокуратури. Термін дії запобіжних заходів – до 4 листопада.
Також колишньому топпосадовцеві податкової та його спільникам повідомили про підозру в умисному ухиленні від сплати податків та легалізації грошей, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України). У межах зазначеного провадження підозри отримали ще троє осіб, яких він залучив до участі в розробленій ним схемі. -
“Через податкову помилку”: заступниця прем’єра Британії подала у відставку
Заступниця прем’єр-міністра Великої Британії Анджела Рейнер подала у відставку в п’ятницю, 5 вересня, після того, як визнала, що недоплатила податок на нерухомість за новий будинок. Про це повідомляє Reuters.
ЗМІ зазначає, що 45-річна Рейнер стала восьмим і найстаршим посадовцем, який покинув команду Стармера, що виявилося найбільш руйнівним ударом по уряду, адже британський прем’єр висловив Рейнер свою повну підтримку, коли її вперше звинуватили у навмисній спробі уникнути сплати правильної податкової ставки.
“Я глибоко шкодую про своє рішення не звертатися за додатковою спеціалізованою податковою консультацією… Я беру на себе повну відповідальність за цю помилку”, – зазначила Рейнер у своєму листі до Стармера.
У відповідь Стармер сказав, що йому дуже шкода, що все завершилось таким чином, але додав, що вона прийняла правильне рішення.
Оскільки лейбористи відстають в опитуваннях від популістської партії Reform UK, перед Стармером постає ще більше викликів у спробах відновити свій авторитет та імідж партії, який раніше постраждав від звинувачень критиків у лицемірстві через прийняття дорогих речей, зокрема одягу та квитків на концерти, від донорів.
Рейнер, яку іноді називали потенційною наступницею Стармера, була змушена звернутися до незалежного радника з питань міністерських стандартів у середу після того, як визнала, що припустилася помилки при сплаті податків.
В інтерв’ю Рейнер розповіла про створення трасту для одного зі своїх синів, який має довічну інвалідність внаслідок травми.
Саме цьому фонду вона продала свою частку сімейного будинку на півночі Англії, щоб заплатити за квартиру на південному англійському морському курорті Хоув, вважаючи, що їй не доведеться платити вищий податок, який стягується при купівлі другого житла. Після додаткової юридичної консультації, вона заявила, що помилилася і вживає заходів для сплати додаткового податку.
Втрата восьми членів кабінету і молодших міністрів, п’ятеро з яких подали у відставку через неправомірні дії, означає, що Стармер зазнав найбільшої кількості відставок міністрів, не пов’язаних з перестановками в уряді, серед усіх прем’єр-міністрів на початку їхнього перебування на посаді принаймні з 1979 року. -
РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ
Фінансування російської армії та закупівлі зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “з’їли” кожен другий рубль, зібраний з платників податків до федерального бюджету РФ. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розрахунки наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, зроблених на основі даних системи Електронний бюджет.
Частка витрат на війну в доходах казни в першому кварталі 2025 року становила 50,1%, а на кінець другого – 48,2%.
Тягар війни стає для бюджету все важчим: у 2022 році військова машина “спалила” 24,4% надходжень від податків; у 2023 році – 32,05%, у 2024-му – вже 39,05%. Попередній рекорд був зафіксований у першому кварталі 2023 року – 45,4%.
Частка військових статей у видатках нижча, оскільки самі видатки перевищують доходи, а бюджет – дефіцитний.
За січень-червень Мінфін РФ зібрав 17,584 трлн рублів, а витратив – 21,278 трлн. З суми витрат на війну пішло 39,9% за півріччя, а в першому кварталі – 41,2%.
Такі значення – абсолютні рекорди в сучасній історії Росії, зазначає ЗМІ. -
Бджети отримали 25,5 млрд грн земельного податку
Землевласники та орендарі земельних ділянокза січень – липень 2025 року перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Зазначається, що це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
Як повідомлялося, за І півріччя 2025 року сплачено 526,8 млн грн з урахуванням ПДВ за право користування державними сільськогосподарськими землями в межах проєкту Земельний банк. -
З початку року бюджети отримали 25,5 млрд грн земельного податку
Землевласники та орендарі земельних ділянокза січень – липень 2025 року перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Зазначається, що це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
Як повідомлялося, за І півріччя 2025 року сплачено 526,8 млн грн з урахуванням ПДВ за право користування державними сільськогосподарськими землями в межах проєкту Земельний банк. -
“Податок на Google” приніс до бюджету понад 7,2 млрд
У першому півріччі 2025 року міжнародні компанії – нерезиденти, що надають електронні послуги українцям, перерахували до бюджету 85,7 млн доларів та 76,5 млн євро. Про це повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у п’ятницю, 22 серпня.
Це на 16,2 млн доларів (+23%) та 15,9 млн євро (+26%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про нараховані суми податку прозвітували 132 особи – нерезиденти.
Серед найбільших платників зокрема Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Окрім того, зазначила Карнаух, також зростає кількість осіб-нерезидентів, котрі надають електронні послуги фізичним особам. Станом на сьогодні їх вже 141, – на 16 більше, ніж торік.
“Це значні надходження до бюджету, які посилюють нашу стійкість в надскладних умовах. Більше того, це вирівнює умови конкуренції між українськими й міжнародними бізнесами у сфері цифрових сервісів”, – додала вона.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал. -
Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів
Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США -
Екскерівника підприємства на Вінниччині підозрюють у несплаті 27 млн ренти
Колишньому директору гірничодобувного підприємства на Вінниччині повідомили про підозру в ухиленні від сплати понад 27 млн грн рентної плати за видобуток граніту. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 15 серпня.
Товариство, маючи спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснювало видобуток граніту на одному з родовищ у Вінницькій області. Підприємство-надрокористувач мало виготовляти з видобутого граніту камінь бутовий та щебінь, що відповідають державним стандартам, і сплачувати рентну плату від вартості їх реалізації.
Однак, упродовж 2020-2024 років директор продавав продукцію пов’язаному підприємству за заниженими цінами – від 40 до 90 грн за тонну – та відображав дані у податковій звітності. Загалом реалізували близько 7,5 млн м³ продукції.
Надалі пов’язана фірма збувала камінь та щебінь за ринковими цінами підприємствам будівельної галузі. Це призвело до заниження суми рентних платежів та несплати понад 27 млн грн до бюджету.
Колишньому директору повідомили підозру за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 КК України.