Президент США Дональд Трамп заявив, що Китай та Росія можуть купувати у США необмежену кількість нафти. Про це він сказав на пресконференції в рамках зустрічі зкерівниками нафтогазових компаній, яка у п’ятницю, 9 січня, відбулася у Білому домі.
“Ми відкриті для бізнесу. Китай може купувати у нас стільки нафти, скільки захоче, чи тут, чи в Сполучених Штатах. Росія може отримувати від нас всю потрібну їй нафту. І їм подобається нафта, навіть незважаючи на те, що вони самі її багато видобувають. Але Китай, Росія та решта можуть приходити, і ми будемо відкриті для бізнесу”, – зауважив Трамп.
Також глава Білого дому заявив, що всі нафтові доходи Венесуели витрачатимуться на продукцію зі США.
“Кожен пенні, все, що вони купують на гроші, які вони заробляють, купуватиметься з Америки”, – сказав Трамп.
Він додав, що йдеться про абсолютно будь-яку продукцію – від обладнання для нафтової промисловості, до продуктів харчування і медицини.
Трамп також зазначив, що США очікують інвестицій у Венесуелу щонайменше на $100 млрд.
Позначка: Нафта
-

Трамп запропонував РФ і Китаю купувати нафту у США
-

США та Венесуела узгоджують постачання підсанкційної нафти – ЗМІ
Венесуела нині активно співпрацює з адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо планів з відновлення експорту нафти. Про це пише Financial Times з посиланням на близького до уряду Венесуели співрозмовника.
Зокрема нинішня лідера країни Делсі Родрігес перебуває у постійному контакті з державним секретарем США Марко Рубіо. Команди експертів з обох країн працюють над подоланням юридичних і бюрократичних перешкод, щоб реалізувати план експорту до США від 30 до 50 млн барелів венесуельської нафти, яка наразі перебуває під санкціями.
Співрозмовник зазначив, що стабілізація ситуації у Венесуелі є першочерговим завданням, втім, для цього необхідно зберегти видобуток нафти та забезпечити надходження коштів до країни. Він наголосив, що це відповідає інтересам обох сторін.
Раніше Трамп повідомив про домовленість з владою Венесуели щодо передачі США 30-50 млн барелів санкційної нафти. За його словами, нафту продаватимуть за ринковою ціною, а доходи контролюватиме Вашингтон з метою використання коштів на користь Венесуели та Сполучених Штатів.
Родрігес публічно не коментувала заяву Трампа. Водночас джерело зазначило, що вона налаштована на компроміс і зацікавлена в реалізації плану стабілізації країни та залученні нових інвестицій у нафтогазовий сектор.
Державна компанія PDVSA підтвердила, що веде переговори зі США щодо продажу нафти. Нині компанія Chevron, яка вже має ліцензію США, експортує близько 240 тис. барелів на добу.
За оцінками співрозмовника, за нинішніх ринкових цін 50 млн барелів венесуельської нафти можуть принести до 2,6 млрд доларів доходу.
-

Енергетична блокада у дії: чи вдасться лишити РФ без грошей на війну
Двопартійна “картина” санкціями Законопроєкт, котрий американські сенатори республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь внесли до Сенату США, офіційно називається Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241). Він передбачає запровадження нових, жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабну війну проти України.
Цей документ, нагадаємо, пропонує накладати широкі санкції на Росію, якщо вона відмовиться вести переговори про мир або порушить існуючі домовленості; вимагати підвищення тарифів на імпорт із Росії та з країн, що купують російські енергоносії, до рівня 500% (що суттєво ускладнить економічні звʼязки та скоротить доходи Кремля від продажу ресурсів); розширити обмеження щодо фінансових транзакцій та боргових інструментів, повʼязаних із російськими структурами.
Проте при цьому Білий дім наполягав на “гнучкості” для президента щодо контролю над санкціями, що вимагало змін у формулюваннях документу перед голосуванням (фактичне ручне управління).
Проєкт був внесений до Конгресу 1 квітня 2025 року, мав широку двопартійну підтримку (понад 80 голосів у Сенаті та підтримку у Палаті представників), однак його просування неодноразово відкладалося через політичні розбіжності та тактичні суперечки.
Це ставалося насамперед тому, що президент Дональд Трамп декілька разів віддавав пріоритет власним мирним ініціативам і стратегії щодо Росії.
Чому ж документ знову на порядку денному зараз?На початку січня 2026 року сенатор Грем повідомив: після місяців обговорень та консультацій Трамп таки “дав зелене світло” цьому двопартійному законопроєкту після зустрічі у Білому домі.
За словами Грема, таке рішення є своєчасним, оскільки, бо позиція України у мирних переговорах змінилася, а Росія продовжує агресію (підтвердження тому у ніч проти 9 січня прилетіло у вигляд Орєшніка по Львову й іншої балістики та крилатих ракет і дронів по Києву), що робить необхідними нові інструменти тиску на РФ.
Що ж зміниться у разі ухвалення цього документу? Якщо закон буде ухвалено Конгресом і підписано президентом, США зможуть запроваджувати автоматичні та значні митні тарифи (до 500%) на товари з Росії і на імпорт із країн, що купують її нафту, газ, уран або нафтопродукти. Такий механізм зробить санкції більш жорсткими і менш залежними від окремих указів президента, що теоретично посилить здатність США економічно тиснути на Москву.
Закон також розширює повноваження щодо блокування майна і кредитів повʼязаних із російськими структурами.
Все це разом може призвести до серйозного тиску на російську економіку та зменшення коштів, що їх Кремль використовує для фінансування збройної агресії проти України.
Документ має пройти через голосування в Сенаті та Палаті представників Конгресу США, й Грем висловив сподівання, що голосування може відбутися в найближчі тижні за широкої двопартійної підтримки. Проте деякі законодавці все ще можуть вимагати змін або окремих поправок, що може вплинути на терміни голосування. Росії ще є куди падати? Правда, багато хто з фахівців сумнівається у тому, що законопроєкт Грема-Блюменталя загалі колись буде прийнятий. Однак наголошуючи, що він таки відкриває пряму дорогу для посилення санкційного тиску США на агесивну Росію.
Тим часом Штатами блискавично “помножуються на нуль” не лише партнерські військові зв’язки РФ із Венесуелою та Іраном, а й можливості енергетичного їх співробітництва – про що свідчать арешти підсанкційних танкерів тіньового флоту, котрі зазвичай курсували із вантажами не лише російської, а й іранської та венесуельської нафти.
Нині Трамп і його радники розробляють масштабний план щодо встановлення контролю над нафтовою промисловістю Венесуели на роки вперед, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. На думку президента США, це допоможе знизити ціни на нафту до 50 доларів за барель: Трамп неодноразово говорив, що вважає таку ціну за барель нафти найбільш прийнятною.
Цікаво, що нафтові котирування наче й не помітили ці кризи, що свідчить про перенасичення ринку нафти у світі. Певні “конвульсії” пішли лише у Китаї: тамтешній завод по виготовленню дизпалива був “заточений” на венесуельську важку нафту, але тепер США хочуть самі постачати її китайцям з Венесуели.
То чи вдасться перекрити Росії кисень, позбавивши її грошей на війну?
На думку журналіста і публіциста Віталія Портникова, коли настане крах РФ, сказати сьогодні важко. “Цього ніхто не знає. Це може відбутися і 2026 року, і 2032-го. Це залежить від ресурсів, які є у Російської Федерації на продовження війни і дотримання соціальної стабільності. Зараз багато хто вважає, що цей рік може бути останнім з точки зору виживання російської економіки. Якщо цей закон буде ухвалений, він, звичайно, допоможе цим процесам деградації. Хоча, з іншого боку, наскільки я розумію, цей закон буде все ж таки передбачати, що остаточне рішення щодо запровадження дискримінаційних тарифів проти країн, які купують російську нафту, буде за Дональдом Трампом. І ми не знаємо, як він цим інструментом буде користуватись”, – сказав Портников у ефірі Говорить Великий Львів. За його словами, все залежить від того, наскільки президент США буде готовий до нового раунду економічної війни з Китаєм та до довиборів у Конгрес. “Ми ж розуміємо, що будь-який новий раунд економічної війни з КНР передбачувано призводить до економічних проблем у самих Сполучених Штатах. На Індію, на Бразилію, можливо, буде натиснути легше. Ми зараз вже бачимо, що Індія, її найбільші нафтопереробні комбінати, починають набагато менше купувати російської нафти. Ми знаємо, які є втрати у російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл. Все це реально відбувається. Але, знову-таки, ми не знаємо, наскільки зараз Росія має можливість з абсолютно зниженими цінами продавати цю свою нафту і який прибуток вона від цієї нафти отримує”, – додав він. Окрім того невідомо, наскільки Путін готовий витрачати російські золотовалютні запаси. Бо, за словами Портникова, “дякуючи діям Дональда Трампа і тієї нестабільності хаосу, котрий панує у сучасному світі і нікуди не дінеться у наступні роки”, ціна того золота, що його має Росія, значно збільшилася. “Золотовалютні запаси Росії збільшилися фактично вдвічі. Й очевидно, що на наступні кілька років, якщо продавати це золото, Росії вистачить грошей і на війну, і на соціальну стабільність, але в обмеженому варіанті. Питання в тому, що буде, коли золото закінчиться, а нове не з’явиться, нових доходів не буде. Тоді ми зможемо говорити про колапс Росії, можливо, там наприкінці 20-х, на початку 30-х років цього сторіччя, можливо раніше. Я ще раз повторюю: ніхто не знає, що відбуватиметься у найближчі роки війни. Але очевидним є те, що Путін з тих людей, які не звертають уваги на економіку”, – підкреслив Портников. Ірина Носальська -

Захоплення танкера РФ: Трамп відмовився сказати, чи дзвонив Путіну
Президент США Дональд Трамп відмовився відповідати, чи телефонував йому після захоплення американськими військовими нафтового танкера Marinera російський диктатор Володимир Путін. Про це свідчить інтерв’ю голови Білого дому для Fox News.
Інтерв’юер під час бесіди поставив Трампу запитання, чи телефонував той хазяїну Кремля після захоплення танкера.
“Я не хочу цього говорити. Але факт у тому, що російські кораблі – там був підводний човен й есмінець – вони обидва дуже швидко відпливли, коли ми прибули. І ми захопили корабель”, – заявив американський лідер.
Він додав, що нафта, яку перевозив танкер, вже розвантажується.
Як ми вже писали раніше, військові США перехопили в Атлантичному океані підсанкційний танкер Bella1.
Крім того, американські військові захопили ще один танкер, Sophia, що теж належить до “тінььового флоту” РФ.
ЗМІ з’ясували власника захопленого США танкера Marinera -

Трамп задумав обвалити ціни на нафту: чим це загрожує Росії
Президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
План, що готується в Білому домі, передбачає встановлення часткового контролю над нафтовою держкомпанією Petroleos de Venezuela, включаючи придбання та реалізацію більшої частини видобутої нею нафти.
Практично відразу після захоплення експрезидента Ніколаса Мадуро Білий дім почав приватно обговорювати з новою владою Венесуели отримання контролю над постачанням нафти і роль США в нарощуванні видобутку в країні, кажуть джерела WSJ. Оскільки Венесуела має найбільші на Землі запаси нафти, США таким чином зможуть отримати контроль над більшою частиною запасів у Західній півкулі, якщо врахувати їхні власні родовища і ті, де працюють американські компанії. Це також допоможе витіснити з Венесуели Росію та Китай та знизити ціни для американських споживачів.
Трамп уже заявив, що США отримають від Венесуели до 50 млн барелів, а виручкою від їх реалізації за ринковими цінами розпоряджатися він особисто “на благо народів” двох країн. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив, що після цього США протягом “невизначеного часу” продаватимуть нафту, що видобувається у Венесуелі.
Дешева венесуельська нафта дозволить зменшити витрати на переробку, ціни на бензин, дизель та низку інших нафтопродуктів. Трамп неодноразово порушував питання про необхідність знизити ціни на нафту до $50 доларів за барель, для нього це найкращий рівень, розповіли WSJ два високопосадовці адміністрації.
Йдеться про ціну американського еталонного сорту WTI, який зараз коштує приблизно на $4 дешевше за середземноморську марку Brent. На денних торгах у четвер вони котируються по $56,7 та $60,7 за барель відповідно.
Збільшення постачання з Венесуели, яке також звільнить додаткові обсяги для експорту американської нафти, здатне призвести до ще більшого зниження цін у ситуації, коли Міжнародне енергетичне агентство і так прогнозує рекордний надлишок на світовому ринку в 2026 році.
Здешевлення WTI до $50 може призвести до падіння Brent (при збереженні спреду) до $54 за барель. У цьому випадку російська нафта Urals (знов-таки при збереженні нинішнього спреду з Brent) може впасти у вартості приблизно до $30 за барель. -

Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході. -

Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ
Нафтові компанії США вимагають юридичних і фінансових гарантій від адміністрації президента країни Дональда Трампа для інвестування у нафтовий сектор Венесуели. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на свої джерела.
Американський бізнес занепокоєний активними діями Вашингтона щодо Венесуели та закликами Трампа підтримати його ініціативи з реформування глобальних енергетичних ринків.
ЗМІ нагадав, що американські урядовці провели переговори з главами провідних нафтових компаній в середу, 7 січня, в Маямі.
В п’тницю, 9 січня, керівники найбільших енергетичних груп країни зустрінуться з Трампом у Білому домі.
Джерела розповіли, що керівники компаній хочуть чітких гарантій захисту інвестицій, перш ніж вкладати гроші у країну з високими політичними та правовими ризиками. -

США отримають до 50 млн барелів нафти з Венесуели – Трамп
Президент США Дональд Трамп оголосив в соцмережі Truth Social, що Сполучені Штати планують отримати великий обсяг венесуельської нафти – від 30 до 50 мільйонів барелів. Він зазначив, що ця нафта буде продаватися за ринковою ціною і гроші будуть контролюватися ним для блага народу Венесуели та США. Трамп закликав міністра енергетики виконати цей план негайно, а нафту планують доправити морським шляхом до США. Крім того, американська нафтова компанія Chevron повертає своїх співробітників до Венесуели після відновлення експорту нафти до США.
-

Chevron відновлює експорт венесуельської нафти до США
Американська нафтова компанія Chevron повертає своїх працівників до Венесуели після того, як розпочалася експортація нафти з цієї країни до США. Транспортування нафти стало складнішим через присутність американських військ у регіоні та арешт президента Ніколаса Мадуро та його дружини. Однак, Chevron все ще дотримується законодавства, забезпечуючи безпеку своїх співробітників та цілісність активів. Компанія стала першою, яка змогла експортувати нафту з Венесуели після введення США нафтової блокади у грудні минулого року. Тим часом інші танкери також покинули Венесуелу з нафтою та пальним, можливо, порушуючи американську блокаду.
-

Як вплине скинення венесуельського диктатора на події в Україні
У ніч на 3 січня 2026 р. США провели безпрецедентну військову операцію у Венесуелі під назвою “Південний спис”. Американські сили завдали серії авіаударів по стратегічних об’єктах у Каракасі та затримали президента Ніколаса Мадуро. Що стало причинами цієї операції та як вплине на війну між РФ та Україною? Причини військової операції США Американські сили завдали серії авіаударів по стратегічних об’єктах у Каракасі, включаючи військову базу Форт-Тіуна та авіабазу Ла-Карлота. Головною метою рейду, здійсненого спецпідрозділом Delta Force, було затримання президента Ніколаса Мадуро.
Президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив, що Мадуро та його дружину Сілію Флорес захопили та вивезли до США. “На мій наказ збройні сили США розпочали операцію з визволення Венесуели. Ніколас Мадуро, лідер наркокартелю “Сонця”, заарештований. Він та його дружина Сілія зараз перебувають на шляху до США, де вони постануть перед правосуддям”, – сказав він. За його словами США зробили те, що мали зробити давно. Венесуела тепер вільна. Ми збираємося відновити цю країну, і вона знову стане великою завдяки своїм ресурсам і неймовірним людям. Мадуро більше ніколи не завдасть шкоди своєму народу.
Зараз Мадуро перебуває у слідчому ізоляторі в Брукліні. Американська сторона обґрунтовує ці дії звинуваченнями у наркотероризмі та нелегітимності режиму. Трамп заявив, що США фактично керуватимуть країною до моменту безпечного переходу влади та відновлення демократії, окремо згадавши про намір залучити мільярдні інвестиції у венесуельську нафтову галузь.
У самій Венесуелі ситуація залишається напруженою: у столиці запроваджено надзвичайний стан, а повноваження глави держави тимчасово перейшли до віцепрезидентки Делсі Родрігес, яка, втім за даними деяких ЗМІ, зараз перебуває в РФ. Відновлення демократії чи “СВО” США? Реакція на операцію “Південний спис” та затримання Ніколаса Мадуро спричинила глибокий розкол у світовій геополітиці. Країни розділилися на тих, хто вбачає в цьому шанс на відновлення демократії, і тих, хто вважає дії США небезпечним прецедентом порушення суверенітету.
До табору тих, хто підтримав дії США або висловив стриманий оптимізм, увійшла значна частина латиноамериканських держав. Президент Аргентини Хав’єр Мілей одним із перших привітав завершення “диктатури Мадуро”, назвавши це перемогою свободи. Аналогічну позицію зайняла частина венесуельської опозиції, яка сподівається на проведення чесних виборів під міжнародним контролем.
ЄC та ООН зайняли більш обережну позицію. Більшість європейських столиць, зокрема Берлін та Париж, засудили метод силового втручання, хоча і не висловили підтримки самому Мадуро. Вони наполягають на дипломатичному врегулюванні та дотриманні прав людини під час перехідного періоду. “Наскільки б ми не вітали кінець режиму, який зруйнував власну країну, міжнародне право має залишатися керівною основою, а юридична оцінка цього втручання є надзвичайно складною”, – сказав Фрідріх Мерц, федеральний канцлер Німеччини. Генсек ООН висловив серйозне занепокоєння ризиком масштабного цивільного конфлікту в регіоні та закликав усі сторони до стриманості.
Категорично засудили військову операцію традиційні союзники Каракаса. Росія та Китай виступили з різкими заявами, назвавши затримання Мадуро “актом агресії” та “державним піратством”. Пекін висловив занепокоєння через дестабілізацію енергетичного ринку, а Москва закликала до негайного скликання Радбезу ООН, звинувачуючи США в нехтуванні статутом організації. “Те, що ми побачили в Каракасі – це не просто порушення міжнародного права, це відкрите державне піратство та акт прямої агресії проти суверенної держави. США вчергове довели, що для них не існує законів, а лише власні колоніальні апетити. Викрадення чинного президента та окупація столиці під прикриттям демократичних лозунгів є небезпечним прецедентом, який ставить під загрозу кожного лідера, що не бажає підкорятися волі Вашингтона”, – сказала Марія Захарова, офіційнапредставниця МЗС РФ. Куба та Іран також висловили солідарність із режимом Мадуро, побоюючись аналогічних дій щодо своїх лідерів.
Своєю чергою Україна висловила розуміння дій США, наголосивши на необхідності відновлення міжнародного правопорядку та боротьби з режимами, що підтримують тероризм.
Українські експерти почали порівнювати дії Вашингтона з російським вторгненням в Україну, яке в РФ називають “СВО”. Військовий експерт та капітан 1 рангу запасу ВМС України Андрій Риженко в ефірі телеканалу “КИЇВ24” провів чітку паралель між цими подіями, але з акцентом на ефективність. “Повалення американцями режиму Мадуро є політичним ляпасом для Путіна. Росія роками підтримувала диктатуру у Венесуелі, вкладала туди ресурси та політичний капітал. Тепер цей форпост втрачено в результаті блискавичної операції. Якщо порівнювати з тим, як Росія роками буксує у своїй так званій “СВО”, то США показали різницю в класі, виконавши завдання за лічені години без великих втрат”, – сказав він. Що буде з цінами на російську нафту? Операція “Південний спис” спричинила короткочасний стрибок світових цін на нафту через фактор невизначеності, проте в довгостроковій перспективі це несе серйозну загрозу для російського бюджету. Оскільки Венесуела володіє найбільшими у світі розвіданими запасами сировини, перехід галузі під контроль США та залучення американських інвестицій дозволить швидко наростити видобуток. Повернення великих обсягів венесуельської нафти на ринок неминуче призведе до зниження світових котирувань, що позбавить Росію можливості отримувати надприбутки.
Для Кремля ситуація ускладнюється тим, що венесуельська нафта є прямим конкурентом російської марки Urals через схожі фізичні характеристики. “Для Путіна це справжня катастрофа. Венесуельська нафта – це прямий конкурент російської. Якщо США зараз почнуть вливати гроші у венесуельську нафтовидобувну галузь, ціна нафти у світі може впасти до 40 або навіть 30 дол. за барель. Для російського військового бюджету це буде означати повний параліч”, – сказав політичний оглядач Іван Яковина. Поява альтернативного постачальника важкої нафти дозволить Індії та Китаю вимагати від Москви ще більших дисконтів або взагалі відмовитися від російської сировини. Таким чином, втрата політичного впливу у Каракасі перетворюється на економічне виснаження РФ, адже падіння вартості бареля навіть на кілька доларів критично б’є по наповненню російської державної скарбниці. Як вплинуть події у Венесуелі на здатність РФ воювати Успіх американської операції у Венесуелі створює прямі передумови для послаблення військового потенціалу Росії через суттєве скорочення її фінансових ресурсів. Оскільки російська воєнна машина критично залежить від експорту енергоносіїв, будь-яке системне зниження світових цін на нафту призводить до дефіциту бюджету агресора. Повернення венесуельської нафти на світовий ринок під управлінням США здатне обвалити котирування, що змусить Кремль обирати між фінансуванням армії та підтриманням соціальної стабільності всередині країни.
Зменшення валютних надходжень від продажу нафти також неминуче призведе до здорожчання імпорту комплектуючих для російської зброї та обмежить можливості РФ закуповувати дрони чи снаряди у третіх країн. У підсумку, поєднання економічного тиску від падіння цін на нафту та дипломатичної ізоляції створює умови, за яких продовжувати війну високої інтенсивності для Росії стає дедалі складніше та дорожче.
Окрім суто фінансового аспекту, події у Венесуелі мають і важливий психологічний та стратегічний вплив на хід війни в Україні. Втрата ключового союзника в Латинській Америці демонструє неспроможність Москви захистити власні інтереси та сателітів на міжнародній арені.
Вікторія Хаджирадєва