На нафтовому танкері Mersin, який перевозив російську нафту, сталися чотири зовнішні вибухи поруч із західним узбережжям Африки, неподалік столиці Сенегалу. Це вже третій подібний випадок з танкерами, які перевозять російські нафтопродукти, за останній тиждень. В результаті вибухів та пробоїн у корпусі танкера потрапляла вода, але судно залишилося стабільним і небуло забруднення довкілля. Влада Сенегалу повідомила, що вдалося стабілізувати ситуацію з танкером Mersin, його взяли на буксир та технічний контроль. Планується провести ремонт пробоїни у корпусі та перевалку вантажу, щоб уникнути дестабілізації під час відкачування води.
Позначка: Нафта
-
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ
Дві державні нафтопереробні компанії Індії, Indian Oil та Bharat Petroleum, вирішили закупити російську нафту для постачання у січні, оскільки вони отримали знижки та доступні обсяги від постачальників, які не потрапили під санкції. Це дозволило їм заощадити на вартості закупівель. Інші індійські нафтопереробні заводи також розглядають можливість повернення до російської нафти, але загальні обсяги закупівель залишаються обмеженими через невизначеність санкційного середовища. Приватні компанії, такі як Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., відмовляються від закупівлі російської нафти. Ціни на російську нафту для Індії у середньому становлять 40-45 доларів за барель, а оплата здійснюється у дирхамах ОАЕ та доларах США.
-
В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти
Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року. -
Казахстан відреагував на удар ЗСУ по Новоросійську
Казахстан закликав Україну припинити атаки на Чорноморський нафтовий термінал у Новоросійську після того, як серія дронових атак зупинила експорт і серйозно пошкодила інфраструктуру завантаження. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Казахстану в неділю, 30 листопада.
Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), до складу якого входять акціонери з Росії, Казахстану та США, заявив, що призупинив свою діяльність після того, як одне з причалів на його російському терміналі на Чорному морі було значно пошкоджене атакою морського дрона.
МЗС Казахстану стверджує, що ці дронові атаки стали вже третіми на об’єкт, який є “виключно цивільним об’єктом, робота якого охороняється нормами міжнародного права”.
У відомстві заявили, що Казахстан “висловлює свій протест щодо чергового навмисного нападу на критично важливу інфраструктуру міжнародного Каспійського трубопровідного консорціуму в акваторії порту Новоросійськ”.
“Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, що завдає шкоди двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України, і очікуємо, що українська сторона вживе ефективних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому”, – зазначили у міністерстві.
Нагадаємо, вранці 29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму.
-
Удари по Новоросійську: Казахстан почав переспрямовувати експорт нафти
Після чергового удару Сил оборони України по російському місту Новоросійську Казахстан почав екстрено шукати шляхи переспрямування експорту нафти, повідомляє пресслужба міністерства енергетики Казахстану.
У повідомленні йдеться про те, що вночі 29 листопада об’єкти морської інфраструктури Каспійського трубопровідного консорціуму в районі порту Новоросійськ зазнали атаки безекіпажними плавзасобами, внаслідок чого швартовий пристрій ВПУ-2 був значно пошкоджений і виведений з ладу.
“З метою мінімізації негативних наслідків та збереження темпів видобутку на великих родовищах, міністерством в екстреному порядку активізовано план перенаправлення експортних обсягів нафти на альтернативні маршрути”, – повідомляють у міністерстві енергетики Казахстану. -
Термінал Каспійського трубопровідного консорціуму атакували морські дрони
Безпілотні катери вранці 29 листопада повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Новоросійську, унаслідок чого було зупинено відвантаження нафти. Про це повідомив телеграм-канал Astra із посиланням на пресслужбу КТК.
У консорціумі заявили, що через атаку безекіпажних катерів було значно пошкоджено виносний швартовий пристрій КТК, констатувавши, що він не підлягає відновленню.
Зазначається, що капітан морського порту Новоросійськ наказав припинити здійснення вантажних та інших операцій, а танкери були виведені за межі акваторії КТК. Постраждалих унаслідок атаки серед персоналу консорціуму немає.
Також у пресслужбі КТК заявили, що, попередньо, нафта в акваторію Чорного моря після атаки не потрапила, бо в момент вибуху швартового пристрою системи аварійного захисту забезпечили перекриття відповідних трубопроводів.
Подальша експлуатація ураженого пристрою Морського терміналу неможлива, тоді як відвантаження на терміналі здійснюватимуться згідно із встановленими правилами після скасування загрози безпілотників та безекіпажних катерів, додали в КТК.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко також повідомив, що морськими дронами вдалося знищити один із трьох нафтоналивних причалів Каспійського трубопровідного консорціуму в районі Новоросійська. -
Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій
Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року. -
Росія втратить $30 млрд нафтогазових доходів – СЗРУ
Санкційний тиск на енергетичний сектор РФ уже позбавив Росію близько 30 млрд доларів доходів від нафти й газу у 2024 році, а наступного року втрати можуть зрости до 50 млрд доларів. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України під час Київського санкційного саміту у четвер, 27 листопада.
Під час виступу перший заступник голови СЗРУ Олег Луговський наголосив, що енергетичний сектор залишається ключовим джерелом фінансування російської військової машини.
Цього року санкційна коаліція запровадила обмеження стосовно понад 500 суб’єктів енергетичного сектору РФ. Це нафтові танкери, трейдери, фінансові інституції та значна кількість організацій, які є частиною екосистеми російського тіньового флоту.
На сьогодні ціна російської нафти знизилася до рекордних 40 доларів за барель у морських портах. Крім того, дисконт на нафту марки Urals зріс майже вдвічі – з 12 до 20 доларів за барель, а вартість фрахту танкерів збільшилася на 15 %. Починаючи з листопада фіксуємо зменшення експорту росією нафти морем.
“Санкційний тиск призвів до зменшення видобутку нафти в Росії до 30 млн тонн цього року. Цей тренд буде посилюватися”, – наголосив Луговський, додавши, що у 2025 році в РФ відбулося 20% зниження буріння нових свердловин для видобутку нафти.
Як результат – міжнародні санкції призвели до значного дефіциту російського федерального бюджету. Відповідно до оцінок СЗРУ, цього року росія втратить 30 млрд доларів у доходах від нафти та газу та може втратити близько 50 млрд доларів наступного року.Нагадаємо, Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота з резервів у рамках операцій мінфіну РФ з фінансування державного бюджету.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Путіну доповіли про падіння нафтогазових доходів -
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
У середу стало відомо, що нафтопереробні заводи в Балканських країнах, які потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії розглядають поправку до бюджету, яка дозволить купити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич надав Москві ще 50 днів для пошуку нового власника NIS. Якщо покупця не знайдуть, Сербія введе власне управління на заводі. Схожа ситуація розвивається в Болгарії, де влада готується придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій на 2 млрд євро. Російська нафтова компанія Лукойл, що потрапила під санкції США, планує продати свої закордонні активи міжнародному трейдеру Gunvor.
-
Ціни на нафту у світі почали зростати після місячного мінімуму
На початку тижня світові ціни на нафту зазнали падіння, але в середу вони почали зростати. Це сталося після того, як Росія та Україна погодилися на потенційну мирну угоду, що обмежило зростання цін. Ціни на ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 27 центів до 62,75 долара за барель, а ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялись на 24 центи до 58,19 долара за барель. Аналітики зауважують, що ринок залишається нестабільним через надлишок пропозиції нафти та відсутність переконливого попиту. Ринок очікує на ясність у відносинах між Росією та Україною, але існує ризик подальшого зниження цін, якщо переговори не вдаються.