США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн.
Позначка: Нафта
-
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
-
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля -
Євро та нафта підскочили після торгової угоди США та ЄС
Євро зміцнився після новин про тоговельну угоду між США та Європейським Союзом. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 28 липня.
Курс євро досяг 1,1753 долара, подорожчав на 0,1% після початкового зростання на 0,3%.
На зустрічі в Шотландії президент США Дональд Трамп і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що тариф на імпорт товарів з ЄС становитиме 15% – удвічі менше, ніж планувалося раніше. Трамп повідомив, що ЄС планує інвестувати близько 600 млрд доларів у США, а також значно збільшити закупівлі американської енергії та озброєнь.
Незважаючи на домовленість, багато хто в Європі вважає тариф у 15% занадто високим. Євросоюз розраховував на повне скасування тарифів.
Головний стратег Mizuho Securities Шокі Оморі, заявив, що зобов’язання з інвестицій призведуть до відтоку капіталу з Європи і в підсумку зміцнять долар щодо євро.
“У сукупності слабкі перспективи зростання і погіршення платіжного балансу сприяють поступовому зниженню пари євро/долар, незважаючи на тимчасовий підйом”, – сказав він. Видання також зазначає, що після підписання торговельної угоди між США та ЄС ціни на нафту зросли. Угода запобігла більшій торговельній війні між двома союзниками, на яких припадає майже третина світової торгівлі, і може обмежити попит на паливо.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 20 центів, або 0,29%, до 68,64 долара за барель, тоді як ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate зросла на 15 центів, або 0,23%, до 65,31 долара за барель.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.
-
Росія намагається підняти ціни на нафту – експерт
Росія намагається вплинути на світові ціни на нафту, аби штучно стимулювати їхнє зростання. Про це у неділю, 27 липня, в ефірі телеканалу Еспресо повідомив президент Центру глобалістики Стратегія XX Михайло Гончар.
Нафтовий ринок наразі стабільно демонструє низькі цінові показники. Попри це, Росія активно прагне змінити ситуацію, намагаючись створити сприятливі умови для подорожчання. Її дії є прямим наслідком економічних інтересів у енергетичному секторі.
“Йдуть (росіяни. – Ред.) шляхом якихось певних малих кроків, скажемо так. При чому замасковані, на перший погляд, зовсім під інші цілі. Ну, я маю на увазі передусім те, що пов’язано з деякими збуреннями після того, як 21 липня вийшов указ Путіна про певні заходи по перевірці Федеральною службою безпеки всіх суден, передусім танкерів, які заходять в російські порти. Формально це спричинено було тим, що за пів року, що минули, п’ять танкерів, які перевозили російську нафту, стали жертвами, якихось таких атак, внаслідок чого вони були уражені, втратили хід”.
Михайло Гончар підтвердив, що зростання вартості нафти поки не спостерігається. На його думку, тенденція зниження цін триває вже з середини січня, хоча були короткострокові скачки, як-от у червні через напруження між Іраном та Ізраїлем.
Експерт зауважив, що попередні гучні прогнози про карколомне підвищення цін до рівня 100 чи навіть 350 доларів за барель не виправдались. Він підкреслив, що Ормузька протока не була заблокована, а танкерної війни не відбулося, тож очікувані сценарії залишилися на етапі гіпотез.
Нагадаємо, що іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Раніше повідомлялося, що РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Підписуйтесь на наші канали та -
Ціна на нафту з Азербайджану значно впала через виявлені небезпечні домішки
Азербайджанська нафта забруднена органічними хлоридами. Про це заявили нафтові компанії, повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Британська компанія BP та італійська Eni повідомили про забруднення азербайджанської нафти, яка транспортується трубопроводом Баку – Тбілісі – Джейхан.
В сировині виявили органічні хлориди – речовини, що можуть призвести до корозії обладнання на нафтопереробних заводах.
BP зазначила, що поінформувала компанію BTC Co., яка управляє трубопроводом, про потенційні ризики.
Відвантаження з резервуарів, які вже пройшли перевірку, триває. Середній обсяг прокачування нафти з початку року становив близько 575 тис барелів на добу.
Eni підтвердила, що частина придбаної нафти виявилася забрудненою. Компанія заявила, що переробить сировину без шкоди для довкілля чи безпеки.
Танкер Searanger, що прибув до порту Джейхан, зупинив завантаження.
Такі заяви призвели до зниження вартості Azeri Light до мінімального рівня за останні чотири роки. -
Перший танкер відмовився везти нафту на індійський НПЗ Роснафти
Європейські санкції проти “найбільшого НПЗ Роснафти в Індії” спершу позбавили його покупців – танкери почали відмовлятися забирати нафтопродукти, які Брюссель заборонив постачати до ЄС. Нині ж від власника заводу Nayara Energy, в якій Роснафті належить 49,13%, почали відвертатися й постачальники сировини. Про це повідомляє Reuters у четвер, 24 липня.
Nayara вперше після запровадження санкцій не отримала партію сирої нафти Urals. Танкер Omni, що перевозив близько 700 000 барелів російської нафти, прибув до порту Вадінар у штаті Гуджарат, який належить Nayara, 18 липня – саме в день, коли ЄС представив 18-й пакет санкцій. Однак зараз судно стоїть на якорі біля порту Мундра в штаті Пенджаб. Згідно з цими даними, пункт призначення змінили з Вадінара на Мундру в середу.
Раніше два танкери, які підходили до Вадінара, щоб забрати дизельне пальне, вироблене на НПЗ Nayara, скасували свої заявки, розвернулися і пішли порожніми. Спершу так вчинив зафрахтований танкер Talara, а потім – танкер Chang Hang Xing Yun, який тепер прямує до Кувейту, де має намір забрати аналогічний вантаж.
Партію Urals, яку мав доправити Omni, за словами джерел Reuters, перепродали компанії HPCL-Mittal Energy у Мундрі.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%.НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. -
Завершено розслідування щодо розкрадання 2,2 млрд Укрнафти
Завершено спецрозслідування у справі про масштабне привласнення коштів ПАТ Укрнафта. Посадовець укладав фіктивні договори, за якими на рахунки підконтрольних структур виводились державні гроші. Підозрюваний перебуває в міжнародному розшуку. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
За даними слідства, посадовець відігравав ключову роль у реалізації масштабної злочинної схеми, організованої однією з осіб, що до 2022 року мала фактичний контроль над ПАТ Укрнафта, та діяв за розробленим нею планом заволодіння коштами.
За версією слідства, організована група була створена з метою заволодіння коштами учасників договору про спільну інвестиційну діяльність, зокрема у ПАТ Укрнафта.
Загальна сума збитків, завданих у результаті реалізації схеми, перевищує 2,2 млрд грн.
У межах схеми голова правління ПАТ Карпатське управління геофізичних робіт укладав завідомо фіктивні договори на проведення геолого-тематичних та сейсморозвідувальних робіт.
Роботи фактично не виконувались, однак на підставі підроблених актів підприємство отримувало гроші, які перераховувались на рахунки підконтрольної структури. Цими коштами розпоряджалась організована група в інтересах її учасників, включно з ініціатором схеми.
Посадовцю повідомили про підозру у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому як співвиконавцем у складі організованої групи, а також у службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
Підозрюваного оголосили в міжнародний розшук.
Обвинувальний акт скерують до суду після завершення ознайомлення з матеріалами провадження адвокатами.
Раніше екс-виконувачу обов’язків першого заступника голови правління Укртатнафти вручили нову підозру в привласненні палива на два млрд гривень.
Як ми вже писали, 2 вересня, 2022 року прокурори САП та детективи НАБУ повідомили восьми посадовим особам про підозру в заволодінні майном та коштами ПАТ Укрнафта на суму майже 13 мільярдів гривень.
Укрнафта збільшила річний видобуток газу і нафти -
Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ
Іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела у нафтовій галузі.
Мова, зокрема, про порушення експорту нафти з Казахстану, який переважно здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, акціонерами якого є, зокрема, американські компанії Chevron та ExxonMobil.
Заборона також зачепила експорт російської нафти з порту Новоросійськ. За підрахунками Reuters, обмеження можуть вплинути на понад 2% світових поставок нафти.
Нова заборона запроваджена на тлі нещодавніх санкцій ЄС проти Росії.
Указ глави РФ Володимира Путіна вимагає, щоб іноземні судна отримували дозвіл від російської служби безпеки ФСБ для входу в порти. Нові заходи набрали чинності відразу після опублікування указу.
За словами джерел, проблему очікують вирішити найближчими днями. Водночас експорт нафти через термінали Росії у липні та серпні залишався стабільним, але подальші обмеження можуть вплинути на постачання.
Середземноморські ринки вже були напружені через раніше затримки завантаження нафти з інших регіонів, а також через пошкодження інфраструктури внаслідок атаки дронів у лютому. -
В Індії почали шукати заміну російській нафті – ЗМІ
Найбільший нафтопереробний завод Індії Reliance Industries, власником якого є мільярдер Мукеш Амбані, почав шукати альтернативу російській нафті. Причина цього полягає в тому, що політика компанії опинилася під пильною увагою після введення ЄС нових обмежень на дизель. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Наприкінці минулого тижня Reliance придбала нафту Murban з Абу-Дабі – це рідкісна для неї покупка. Зазвичай компанія закуповує дешевші сорти, такі як російська Urals і важкі близькосхідні марки. Купівля Murban одразу після введення пакета санкцій вказує на можливі зміни в стратегії.
Reliance почала шукати способи диверсифікації своїх закупівель, щоб скоротити залежність від Росії. Остання все ще залишається найбільшим постачальником нафти для компанії станом на 2025 рік.
Reliance та інші індійські переробники опинилися серед найбільших бенефіціарів війни Москви проти України.
Європа відмовилася від російської нафти, що призвело до зниження цін на її постачання. Індійські компанії активно скуповували дешеву нафту і переробляли її на дизельне паливо, яке потім продавали європейським клієнтам. Майже половина імпорту нафти Reliance цього року припала на Росію.
Близько 20% всієї продукції Reliance, включно з дизелем, експортувалося в Європу. Тепер компанія опинилася в центрі тиску нового пакета санкцій ЄС, який набуде чинності 21 січня наступного року.
Нині рано говорити про різку відмову від російської нафти, але трейдери відзначають перші ознаки пошуку альтернативних постачальників на Близькому Сході.
Індія розкритикувала нові санкції ЄС. Очільник МЗС країни Вікрама Місрі заявив, при введенні вторинних санкцій необхідно зберігати “баланс”.
Як відомо, Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. Також у пакет увійшли санкції проти 105 суден “тіньового флоту” РФ.
РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики -
Індійський НПЗ Роснафти постає перед ізоляцією після санкцій ЄС
Європейські санкції проти індійської нафтохімічної компанії Nayara Energy, у якій Роснєфть володіє 49,13% акцій, почали впливати на її комерційні зв’язки. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 22 липня.
Судновласники та трейдери почали уникати угод із компанією – як щодо постачання нафти, так і стосовно експорту пального.
Минулої п’ятниці ЄС включив Nayara Energy до санкційного списку, що забороняє імпорт пального, виробленого з російської нафти. У відповідь танкер Talara скасував завантаження (ймовірно, дизелю) в індійському порту Вадінар і встав на рейд. Nayara володіє нафтопереробним заводом і терміналом у цьому порту.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%.НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.