Компанія Maritime Mut№ual з Нової Зеландії страхувала танкери, які перевозили підсанкційну нафту з Росії та Ірану, на десятки мільярдів американських доларів. Про це свідчить журналістське розслідування інформагентства Reuters.
Компанією понад два десятиліття керує 75-річний британець Пол Ранкін та члени його сім’ї. Вони страхують все: від буксирів до поромів та вантажних суден.
Новозеландський страховик також допоміг в торгівлі іранською та російською нафтою на десятки мільярдів доларів, надаючи суднам, що обходять західні санкції, страхування, необхідне їм для заходу в порти.
Дослідницький центр CREA полічив, що судна, застраховані Maritime Mutual, перевезли іранську нафту та енергетичні продукти на суму щонайменше 18,2 млрд доларів США та російську нафту й енергетичні продукти на суму 16,7 млрд доларів США з моменту набрання чинності санкцій (у листопаді 2018 року проти Ірану та у грудні 2022 року проти Росії).
Багато з цих суден належать до так званого “тіньового флоту” – танкерів, які перевозять санкціоновані вантажі з таких країн, як Іран, Росія та Венесуела, приховуючи вантаж фальшивими місцями розташування, документами та іменами.
Розслідування Reuters виявило, компанія з міста Окленд у певний момент застрахувала майже кожен шостий танкер “тіньового флоту”, на який наклали санкції США, ЄС та Велика Британія.
Maritime Mutual в коментарі для Reuters заявила, що “категорично заперечує” будь-які дії, що порушують чинні міжнародні санкції, а також додержує “політики нульової толерантності” до порушень санкцій.
Однак Maritime Mutual не коментувала розслідування агентства. Крім того, сам Ранкін члени його родини не відповіли на запити про коментарі.
Позначка: Нафта
-

Компанія з Нової Зеландії таємно страхувала “тіньовий флот” РФ – ЗМІ
-

Тіньовий флот Росії зупинився після санкцій США
Танкер із “тіньового флоту” Росії, який пррямував до Індії, зупинився через запроваджені Сполученими Штатами санкції. Про це повідомляє Bloomberg.
Судно, що вирушило з Балтійського порту з вантажем російської нафти, розвернулося та стало в дрейф. Ймовірно, цей незвичний маневр здійснили після того, як США запровадили санкції проти Роснафти та Лукойла. Через це індійські нафтопереробні заводи тимчасово призупинили закупівлі російської нафти.
Танкер Furia 20 жовтня завантажив у Приморську 730 тисяч барелів нафти від Роснафти та вирушив у дорогу, вказавши пунктом призначення порт Сікка в індійському штаті Гуджарат. Там розташовані нафтопереробні заводи приватної компанії Reliance Industries і державної Bharat Petroleum. Очікувалося, що судно прибуде туди в середині листопада. Однак у вівторок, проходячи між Данією та Німеччиною, Furia розвернулася, пройшла невелику відстань, різко знизила швидкість і зупинилася, свідчать дані сервісів Kpler і Vortexa.
Після введення санкцій США, згідно з якими всі транзакції з Лукойлом і Роснафтою мають бути завершені до 21 листопада, індійські НПЗ почали зупиняти закупівлі російської нафти. Reliance, головний імпортер сировини з Росії, який отримує нафту за довгостроковим контрактом із Роснафти, заявив, що дотримуватиметься санкцій.
Державні нафтопереробні заводи також почали згортати постачання, які зазвичай переходять у власність покупця після розвантаження в його порту. Тим часом Reliance минулого тижня збільшила замовлення на близькосхідну нафту. Російським постачальникам тепер доведеться шукати нових покупців або чекати, доки буде знайдено способи обійти санкції.
Танкер Furia внесений до чорних списків Європейського Союзу та Великої Британії.
-

НПЗ Індії призупинили нові замовлення на російську нафту – ЗМІ
Нафтопереробні заводи Індії не робили нових замовлень на закупівлю російської нафти з моменту введення американських санкцій, бо чекають на роз’яснення від уряду та постачальників. Про це, посилаючись анонімні джерела, повідомляє інформаційне агентство Reuters у вівторок, 28 жовтня.
Деякі нафтопереробні заводи звертаються до спотових ринків, щоб задовольнити свої потреби в нафті. Державна компанія Indian Oil оголосила тендер на закупівлю нафти, а конгломерат Reliance Industries збільшив обсяги закупівель на спотових ринках.
“Ми повинні переконатися, що наші закупівлі не пов’язані з організаціями, що потрапили під санкції, оскільки банки не будуть здійснювати платежі”, – зазначило третє джерело.
Іще одне джерело повідомило, що компанія чекає, чи зможе вона отримати вантажі від трейдерів або організацій, що не потрапили під санкції.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, за перших дев’ять місяців 2025 року Індія закуповувала 1,9 млн барелів нафти на день, що становить 40% від загального обсягу експорту Росії.
Reuters у четвер, 23 жовтня, повідомило, що індійські нафтопереробні заводи готові різко скоротити імпорт російської нафти, щоб дотриматися нових санкцій США.
Як відомо, Трамп планує зберегти 50% мита на індійський імпорт поти, поки Індія купує російську нафту.
Індія почала скуповувати нафту з Іраку та Катару – Bloomberg -

США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії
Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Вони стали найжорсткішим кроком Вашингтона у цьому секторі за останні два роки. Якими можуть бути наслідки для країни-агресора та чи продовжить США посилювати санкційний тиск на РФ? Кого стосуються санкції До чорного списку Міністерства фінансів США потрапили державна корпорація “Роснєфть”, приватний холдинг “Лукойл” та понад тридцять їхніх дочірніх структур. “З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів вводить санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля”- наголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Під ударом опинилися не лише виробничі, а й логістичні ланки, що забезпечують видобуток, транспортування та морський експорт сирої нафти.
Серед компаній, які підпали під обмеження, фігурують “Лукойл-Пермь”, “Лукойл-Западная Сибирь” , “Лукойл-Калининградморнефть” – три ключові філії, що відповідають за видобуток нафти в основних басейнах країни. Разом вони щороку переробляють понад 40 млн т сировини, або близько 15% загального російського видобутку.
До санкційного списку також внесено Куйбишевський нафтопереробний завод потужністю понад 7 млн т, який забезпечує пальним центральні регіони Росії, а також Rosnefteflot і Prime Shipping – операторів танкерного флоту, що контролюють перевезення нафти через Новоросійськ, Приморськ і Калінінград.
За оцінками партнерів Razom We Stand, аналітиків CREA, саме ці компанії забезпечують близько третини морських перевезень російської нафти, що дає Кремлю щонайменше 1,5–2 млрд дол. доходу на місяць. Санкції – це політичний сигнал Більшість експертів вважають, що санкції проти “Лукойла” та “Роснефті” важливі, але не призведуть до негайних переговорів. “Ділова столиця” пише, що до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
Проте збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (якнайменше 10-15%). Але для цього мають збігтися всі фактори.
Та навіть за таких обставин це не означає, що Путін сяде за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім іншого, він знає: в певний момент Захід скаже: “Ми не можемо допустити повного приниження РФ”.
Як пише Уніан, експерти як у США, так і в ЄС визнають обмежений характер нових санкцій. “Роснєфть” і “Лукойл” давно не мають прямих контрактів із американськими контрагентами, а більшість їхніх експортних угод обслуговуються через банки в Китаї, Індії, ОАЕ та Туреччині.
Без запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти – передусім індійських та китайських нафтопереробників – нові обмеження залишатимуться радше політичним сигналом, ніж економічним ударом.
Водночас ефект санкцій має різноспрямований характер. З одного боку, потенційне скорочення обсягів продажу може поступово обмежити експортні доходи Росії, особливо якщо вторинні санкції ускладнять логістику для “тіньового флоту”. З іншого – вже наявне зростання цін на нафту може частково або навіть повністю компенсувати втрати у фізичних обсягах експорту. За підрахунками Bloomberg Energy Intelligence, підвищення середньої ціни Brent на 4 дол. за збереження нинішніх обсягів експорту приносить Росії додатково близько 28 млн дол. щодня – суму яка може нівелювати початковий вплив санкцій у короткостроковій перспективі.
Таким чином, крок Вашингтона є радше попереджувальним жестом, що демонструє готовність США повернутися до активнішої санкційної політики у сфері енергоресурсів. Реальний вплив стане відчутним лише у випадку, якщо США зможуть переконати своїх союзників приєднатися до обмежень, а також запровадять контроль за покупцями російської нафти поза межами “Великої сімки”. Інакше нові санкції ризикують залишитися лише символічним нагадуванням про те, що фінансова та логістична ізоляція Росії залишається незавершеною. Чи посилюватимуть США санкції надалі залежить від ЄС Відомо, що США можуть не зупинитися на запровадженні санкцій проти нафтової галузі РФ, там розробляють нові пропозиції щодо тиску на РФ. “Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції, які можуть застосувати до ключових сфер російської економіки, якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить вести війну в Україні”, – пише Reuters. Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані на банківський сектор РФ та інфраструктуру, які використовуються для постачання нафти на ринок.
Також відомо, що деякі законодавці відновлюють спроби просунути давно застряглий двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії. За словами одного зі співрозмовників видання, Трамп готовий підтримати цей пакет.
Проте США спочатку хочуть, щоб ЄС посилила свій тиск на РФ.
Один високопоставлений американський посадовець розповів Reuters, що хотів би, щоб європейські союзники зробили наступний великий крок щодо РФ, який може полягати у додаткових санкціях або митах.
Своєю чергою один з високопоставлених чиновників ЄС наголосив, що ЄС буде складніше ввести повні блокувальні санкції проти “Лукойлу”, ніж США, адже ця компанія сильно повʼязана з європейською економікою. Відомо, що “Лукойл” володіє нафтопереробними заводами у Болгарії та Румунії, а також маж розгалужену мережу автозаправних станцій по всьому континенту. “Я думаю, що нам потрібно знайти спосіб розірвати зв’язки… перш ніж ми зможемо ввести повні санкції”, – додав чиновник ЄС. Поки не ясно, чи справді Вашингтон зробить якісь нові кроки проти РФ у найближчому майбутньому, проте очевидно, що адміністрація США має добре розроблений набір інструментів для подальшого підвищення ставок після того, як Трамп вперше з моменту повернення на посаду ввів санкції проти Росії. Реакція Росії Президент РФ Володимир Путін відреагував на нові санкції проти РФ з боку США.
Він заявив, що нові санкції США “мають серйозний характер” та матимуть наслідки для РФ, проте нібито не несуть глобальної загрози для російської економіки. “На російському економічному самопочутті санкції США проти “Роснєфті” та “Лукойлу” не позначаться”, – сказав він. Путін додав, що такі санкції “не зміцнюють” російсько-американські відносити.
Своєю чергою спецпредставник РФ Кирило Дмитрієв заявив, що санкції американського лідера не вплинуть на Росію, а навпаки обернуться зростанням цін на заправках у США. “Вони абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін на автозаправках у США”,- вважає він. За словами Дмитрієва, причина полягає в тому, що ціни на нафтових ринках вже зросли і будуть рости далі. Тому позиції Байдена, помилкові наративи Байдена, які намагаються нав’язати адміністрації Трампа, ми бачили, що вони ніколи не спрацьовували, – наголосив спецпредставник РФ.
Водночас експерти вважають позитивним сигналом для України запровадження санкцій проти нафтової галузі РФ з боку США. Зокрема, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин” Ліана Фікс каже, що минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим сигналом.
Вікторія Хаджирадєва -

Нафта стабілізувалася після недавнього зниження
Ринок продовжує оцінювати вплив надлишкової пропозиції та західних санкцій проти російських нафтових компаній. Ціни на нафту залишаються відносно стабільними після двох днів падіння, оскільки інвестори аналізують ситуацію. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Bloomberg.
Ф’ючерси на нафту WTI утримувалися близько 61 долара за барель, тоді як Brent завершила торги в понеділок нижче позначки 66 доларів. Обсяги морських перевезень сирої нафти досягли рекордного рівня, що відображає зростання світових запасів. Додатковим фактором тиску на ринок може стати очікуване рішення OPEC+ про збільшення видобутку, яке може бути ухвалене цього тижня.
Санкції США проти великих російських нафтових компаній також привертають увагу ринку. Минулого тижня вони спричинили короткочасне підвищення цін. Як стало відомо, Вашингтон запропонував Німеччині відстрочку на шість місяців для вирішення питання з активами компанії Роснефть, що тимчасово зніме з них дію санкцій.
Джерела, знайомі з ситуацією, зазначають, що адміністрація президента Дональда Трампа прагне ускладнити російську торгівлю шляхом підвищення її вартості та ризиків, уникаючи при цьому різкого росту цін на світовому ринку.
Ціни на нафту тим часом рухаються до третього послідовного місячного падіння. Побоювання перенасичення ринку підтримують тиск на нафтові котирування, тоді як виробники країн OPEC+ і незалежні постачальники продовжують збільшувати обсяги видобутку.
Трейдери також уважно стежать за перебігом переговорів між США та Китаєм, які можуть завершитися укладанням торговельної угоди. У четвер на саміті мають зустрітися Дональд Трамп і Сі Цзіньпін після досягнення переговорниками фінальної домовленості щодо ключових параметрів угоди.
-

Лукойл оголосив про продаж іноземних активів
Російська нафтова компанія Лукойл оголосила про намір продати міжнародні активи після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції США. Про це повідомила пресслужба компанії.
“У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів проти компанії та її дочірніх підприємств деякими державами, компанія оголошує про свій намір продати свої міжнародні активи. Розгляд пропозицій від потенційних покупців розпочато”, – йдеться у заяві.
У Лукойлі зазначили, що продаж відбуватиметься в межах ліцензії, виданої Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США. За необхідності компанія планує звернутися щодо продовження дії ліцензії, аби забезпечити безперебійну роботу міжнародних активів до завершення угод. Лукойл займається розвідкою, видобутком, переробкою, маркетингом і дистрибуцією нафти та газу як у Росії, так і за кордоном.
-

ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії
Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі. -

Росія стала аутсайдером на нафтовому ринку – СЗРУ
Провідні виробники нафти мають запас потужностей, який дозволяє їм швидко наростити видобуток майже на 3,2 млн барелів на добу, тоді як у Росії цей потенціал удесятеро менший – лише 190 тис. барелів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України .
Так, за даними Міжнародного енергетичного агентства, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Ірак та Кувейт здатні збільшити видобуток нафти сумарно майже на 3,2 млн барелів на добу впродовж 90 днів.
Тоді як технічний потенціал приросту видобутку в Росії – лише 190 тис. барелів на добу, що ставить її в аутсайдери серед великих експортерів чорного золота.
Найбільший профіцит мають Саудівська Аравія – 2,13 млн бар./д. та ОАЕ – 640 тис. бар./д. Тож, у разі політичного рішення ці країни можуть оперативно наростити обсяги видобутку.
“Профіцит виробничих потужностей країн ОПЕК – прихований важіль впливу на глобальний ринок, який дає їм змогу не лише стабілізувати ціни, а й посилювати конкурентний тиск на інших експортерів, зокрема Росію”, – резюмували у відомстві. -

В ОП оцінили втрати РФ від нафтових санкцій
Через санкції проти Роснєфті та Лукойла Росія потенційно недоотримає мільярди доларів доходів. Про це у суботу, 25 жовтня заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телемарафону.
Він зазначив, що санкції проти Роснєфті та Лукойлу ввели Велика Британія і США. Водночас Євросоюз запровадив обмеження лише проти першого підприємства.
“Це потенційно означає в районі $100 млрд на рік неотриманих доходів. Ми очікуємо, що за умови належного дотримання відповідних санкційних обмежень, Росія втратить не менше, ніж 60–70% свого експорту і до Індії, і до Китаю”, – сказав Власюк.
Це означатиме щонайменше $5 млрд щомісяця втрати доходу.
“Це болюче, це багато. Для порівняння, зараз Росія заробляє в районі $10 млрд на місяць”, – уточнив посадовець, додавши, що це майже половина нафтодоларових доходів.
Власюк наголосив, що Україна хоче більшого, окрім санкцій проти Роснєфті та Лукойлу, вже “є ідеї”. Він висловив сподівання, що американці не зупиняться на нафтовій сфері, а “зазирнуть” і у фінансову. -

Трамп поговорить з Сі про російську нафту
Президент США Дональд Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити із лідером КНР Сі Цзіньпіном питання російської нафти. Про це у суботу, 25 жовтня, повідомляє Суспільне з посиланням на трьох чиновників Білого дому.
Так, відповідаючи на запитання журналістки Суспільного, один з чиновників Білого дому повідомив, що Трамп має намір обговорити із лідером КНР питання російської нафти. Однак, зустріч головним чином фокусуватиметься на торгівлі та критичних мінералах.
“Неможливо передбачити, які теми порушить Китай. Президент має намір зосередитися на торгівлі та економічних відносинах між США та Китаєм, зокрема з огляду на недавні подій із боку Китаю, які загрожують глобальній економічній стабільності”, – повідомив чиновник Білого дому.
У свою чергу президент США продовжуватиме зберігати “стратегічну невизначеність” у питанні Тайваню.
Також у Кореї Дональд Трамп має намір укласти угоду, що сприятиме американському судноплавству.