Індійські імпортери нафти з Росії вимагають більших знижок від російських продавців через зростання ризиків у торгівлі. Вони просять знижки до 10 доларів за барель від базової ціни Brent, щоб відповідати новим обмеженням через розбіжності між політикою ЄС і США. Російські продавці вважають, що така вимога занадто велика, тому частина нафти може бути відправлена до Китаю замість Індії. Обсяг поставок до Індії в жовтні може зменшитися, але ціни на російську нафту продовжать залишатися високими.
Позначка: Нафта
-
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту -
Свириденко закликала Захід до крутих санкцій проти нафтових гігантів РФ
Українська прем’єр-міністр Юлія Свириденко взяла участь у зустрічі представників США та ЄС, яка була відкрита президентом Дональдом Трампом. На зустрічі обговорювалися питання про обмеження нафтових доходів Росії через санкції проти нафтових гігантів та інших компаній. Свириденко закликала партнерів продовжувати посилювати тиск на Росію, щоб зменшити її ресурси для ведення війни проти України. Вже проведено санкції, які суттєво вплинули на російську економіку, і планується введення нових заходів тиску.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може зазнати втрат у розмірі понад 4% ВВП через відмову ЄС від російських енергоресурсів. Росія є ключовим постачальником газу і нафти для Угорщини, а також іграє важливу роль в енергопостачанні країни. Залежність Угорщини від російських енергоресурсів зросла за останні роки, що створює вразливість перед можливими перебоями та ціновими шоками. Щоб зменшити ризики, Угорщині рекомендують швидко диверсифікувати джерела постачання енергії, підвищувати енергоефективність та глибше інтегруватися на ринок електроенергії. Реалізація комплексу заходів може допомогти знизити енергетичні ризики на 30% і скоротити витрати на енергетику до 10% ВВП протягом п’яти років, а також сприятиме досягненню кліматичних цілей ЄС.
-
Франція і ФРН домагаються санкцій ЄС проти Лукойлу
Франція та Німеччина внесли пропозицію до Європейського Союзу щодо запровадження нових санкцій проти російської нафтової компанії Лукойл та інших учасників ринку, які допомагають Росії продавати нафту. Ці санкції мають на меті обмежити доходи Росії від нафти, які використовуються для фінансування війни проти України. Франція та Німеччина закликають ЄС підсилити тиск на учасників ринку та компанії, що допомагають Росії в енергетичному секторі, включаючи Лукойл. Також вони пропонують заходи проти нафтопереробних заводів, які обходять існуючі санкції. ЄС має узгодити запропоновані заходи після розробки Європейською Комісією. США також готові запровадити нові санкції проти Росії та закликають Європу до спільних дій.
-
Нічого особистого: навіщо Україна зупиняє білоруські НПЗ
Український командувач безпілотних систем Роберт Бровді повідомив у соцмережі, що безпілотники ушкодили нафтопровід на території Брянської області, який має стратегічне значення для транспортування нафти з білоруських нафтопереробних заводів до Росії. Це стало частиною стратегії України з позбавлення Росію нафтових грошей для продовження війни. Раніше українські дрони атакували нафтоперекачувальні станції в Росії, що спричинило великі проблеми з постачанням палива. Білорусь також допомагає Росії у цій ситуації, але обмежує постачання палива, що призводить до дефіциту в Росії. Наступні дії в України та Росії щодо цієї ситуації залишаються неясними.
-
В Індії оцінили збитки від тарифів США за купівлю нафти РФ
Головний економічний радник Індії заявив, що тарифи в 50%, які ввів президент США Дональд Трамп, можуть зменшити валовий внутрішній продукт країни на пів відсотка цього року. Він вважає, що це може призвести до втрати у 20 мільярдів доларів лише за один рік. Якщо невизначеність з тарифами триватиме й в наступному році, це стане серйозним ризиком для економіки Індії.
-
Країни ОПЕК+ погодили збільшення видобутку нафти
Країни, що входять до складу ОПЕК+, вирішили з жовтня наростити обсяг видобутку нафти, збільшивши його на 137 тисяч барелів щоденно. Про цей крок повідомляє агентство Reuters.
У неділю, під час онлайн-зустрічі, вісім країн-членів організації підтримали це рішення. Водночас картель залишає право змінювати свій план у майбутньому: прискорювати процес збільшення, тимчасово призупиняти або навіть повністю скасовувати ці наміри. Наступне засідання ОПЕК+ заплановане на 5 жовтня.
Контекст розширення видобутку нафти пов’язаний, зокрема, зі спробами Саудівської Аравії покарати Казахстан за перевищення узгоджених квот. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати вже завершили модернізацію своїх виробничих потужностей для збільшення обсягів видобутку.
Раніше стало відомо, що члени Європейського Союзу знизили вартісні ліміти на російську нафту, що є частиною економічного тиску. Крім того, Росія продовжує втрачати прибутки від експорту своїх енергоносіїв – зафіксовано падіння доходів на 20% від початку року.
-
Без російської нафти. Зустріч Зеленського та Фіцо
Володимир Зеленський зустрівся в Ужгороді з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Словацький прем’єр уже неодноразово контактував з президентом країни – агресора Володимиром Путіним, а тепер приїхав в Україну. З Зеленським вони говорили про нафту, газ, ЄС і Росію.
Енергетика
“Ми з прем’єр-міністром Словацької Республіки паном Фіцо говорили про енергетику. Ми готові до поставок газу і нафти в Словаччину – якщо це не російський газ і не російська нафта. Тому що у нас війна. На цьому крапка”, – заявив Зеленський.
Він зазначив, що зараз Україна відповідає на російські удари по енергооб’єктах.
“І буде відповідати. Але ми хочемо, щоб ця війна закінчилася”, – сказав Зеленський.
Угорщина і Словаччина продовжують отримувати російську нафту, зокрема, через нафтопровід “Дружба”, на який Україна останнім часом здійснила низку атак. Словаччина, як і Угорщина, скаржилася Єврокомісії на ці удари.
“Окреме і важливе питання енергетичної незалежності Європи. У російської нафти, як і у російського газу, немає майбутнього”, – заявив Зеленський.
Вступ до ЄС
За словами Зеленського, Словаччина підтримує Україну в русі до Євросоюзу.
“Це дуже вагомо. Однаково бачимо і те, що Україна і Молдова повинні і надалі разом рухатися до членства в Євросоюзі. Так само важливо, щоб двостороннє співробітництво в економічних, енергетичних і інфраструктурних питаннях тут, у нашому регіоні, зміцнювало наші народи, наші країни”, – відзначив Зеленський. Він вказав також на важливість продовження діалогу зі Словаччиною.
“Членство в Європейському Союзі, звичайно, пов’язане зі складним процесом, який потрібно пройти. Я запропонував пану президенту весь досвід, який має словацький уряд”, – заявив словацький прем’єр.
За його словами, перед процесом вступу Словаччина зробила “немало фатальних помилок”.
“Якби ми їх не зробили, наше становище в Європейському Союзі, можливо, могло б бути ще сильнішим, ніж є зараз”, – додав Фіцо.
Зустріч з Путіним
Зеленський поінформував словацького прем’єра про розмову вчора з президентом США Дональдом Трампом, про роботу з лідерами “коаліції рішучих” для наближення миру і забезпечення безпеки України, про архітектуру безпеки для Європи. За його словами, Словаччина не залишиться осторонь.
Фіцо сказав, що його контакти з Володимиром Путіним пов’язані з надією на якнайшвидше завершення повномасштабної агресії Росії проти України.
“Знову ж таки, у цьому між нами можуть бути різні погляди, але ми віримо, що війна закінчиться, і дуже швидко закінчиться, і що нормалізуються відносини з Російською Федерацією. Ми просто заздалегідь хочемо говорити про можливості і завдання, які постануть перед нами”, – розповів він.
Словацький прем’єр також назвав “абсолютною неправдою” інформацію про те, що з господарем Кремля обговорювалася “якась енергетична блокада України”.
“Це абсолютно не було предметом переговорів з Володимиром Путіним. Ми передусім говорили про двостороннє співробітництво між Словаччиною і Російською Федерацією”, – додав Фіцо.
Зеленський висловив надію, що Словаччина приєднається до надання Україні гарантій безпеки. “Ми обговорили тематику гарантій безпеки для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію з цього питання і відкрита до діалогу з нами”, – додав він.
За словами глави держави, “було б правильно, щоб Словаччина також була частиною нової системи безпеки”. -
Атака БпЛА зупинили головну установку найбільшого НПЗ Роснафти – ЗМІ
Рязанський НПЗ зупинив переробку на найпотужнішій з трьох своїх установок через удар безпілотника у ніч на 5 вересня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на два джерела у галузі.
Внаслідок пожежі на заводі, який постачає пальне, зокрема, для московського регіону, постраждала установка АТ-6, на яку припадає 48% потужностей підприємства, або 23 тисячі тонн на добу.
АТ-6 була єдиною працюючою установкою на НПЗ, який вже зазнавав атак БпЛА на початку серпня. Тоді заводу довелося аварійно зупинити дві установки – АВТ-3 та АВТ-4.
Одна з них наразі повертається в роботу, повідомляють джерела Reuters, а це означає, що НПЗ працюватиме лише на 23% потужності. За словами одного зі співрозмовників агентства, очікується, що підприємство зможе відновити всі первинні потужності і повернутися до повного завантаження приблизно через два тижні.
З початку серпня завод Роснафти в Рязані, який входить до топ-найбільших у Росії та забезпечує близько 5% усієї нафтопереробки в країні, працював на половину потужності. Минулого року НПЗ випустив на ринок 2,3 млн тонн бензину і 3,4 млн тонн дизельного пального, а також понад 4 млн тонн мазуту.
Станом на кінець серпня, за підрахунками Reuters, атаки БпЛА вивели з ладу близько 17% потужностей російських НПЗ. Щонайменше п’ять із них повністю зупиняли виробництво — Куйбишевський, Новокуйбишевський, Саратовський, Волгоградський та Сизранський. Загальний простій потужностей НПЗ у серпні досяг 6,4 млн тонн, що стало історичним рекордом.
Раніше Генштаб підтвердив, що у ніч на п’ятницю українські військові уразили Рязанський нафтопереробний завод (НПЗ) та низку інших об’єктів російських агресорів.
До того, командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді повідомив про удари по НПЗ в Рязані і атаку на об’єкт в Луганську.Відразу повідомлялося, що в Луганську спалахнула нафтобаза.