Міжнародний нафтовий трейдер Gunvor відмовився від угоди з купівлі закордонних активів російської компанії Лукойл після того, як Мінфін США назвав Gunvor “маріонеткою Кремля”. Gunvor заявив, що завжди був відкритим щодо своїх власників і діяльності, дистанціюється від Росії та публічно засуджує війну в Україні. Відкликавши свою пропозицію, Gunvor вплинув на падіння вартості акцій Лукойла на Мосбіржі. Gunvor був заснований у 2000 році й став одним з найбільших трейдерів російської нафти. Лукойл оголосив про продаж іноземних активів, але поки неясно, чи стосується угода заводу у Бургасі.
Позначка: Нафта
-
Сенатори США розкритикували Орбана за купівлю нафти у РФ – ЗМІ
Група сенаторів США закликала Угорщину припинити закуповувати російські енергоносії через їхню залежність від Росії. Сенатори виразили свою занепокоєність тим, що Угорщина не показує жодних знаків зменшення цієї залежності. Вони закликали угорського прем’єра Віктора Орбана та інших споживачів російських енергоносіїв дотриматися плану Європейського Союзу про припинення імпорту до 2027 року. У резолюції підтримку висловили як республіканці, так і демократи, вказавши на небезпеку, яку несе енергетична залежність від Росії. Таке рішення сенаторів було прийняте перед запланованою зустріччю прем’єра Орбана з президентом Трампом у Вашингтоні.
-
Трамп: Індія майже відмовилася від російської нафти
Президент США Дональд Трамп розповів, що Індія припинила покупку російської нафти та що його переговори з індійським премʼєр-міністром Нарендрою Моді йдуть успішно. Трамп назвав Моді своїм другом і повідомив, що отримав запрошення на візит до Індії на наступний рік. ЗМІ раніше повідомляли, що Індія планує замінити російську нафту імпортом зі США у 2026 році.
-
Атака БПЛА: на заводі Росхіму стався вибух і обвал
У російському місті Стерлітамак, розташованому в Башкортостані, на світанку 4 листопада стався вибух на нафтохімічному заводі на фоні оголошеної загрози атаки безпілотників. Інцидент спричинив частковий обвал цеху. Також видно, як мінімум, три вогнища задимлення, свідчать кадри очевидців.
За даними російського Telegram-каналу Astra та місцевої влади, вибух зафіксували у цеху водоочищення АТ “СНХЗ”. У повідомленні адміністрації міста йдеться про те, що причини події наразі встановлюються.
Водночас джерела зазначають, що жителі Стерлітамака чули вибухи, а в регіоні була оголошена загроза атаки дронів. Канал Astra повідомляє, що на записах з камер спостереження зафіксовано два вибухи – о 6:22 та 7:09 ранку за місцевим часом.
Трохи пізніше глава Башкортостану підтвердив, що вибух на Стерлітамакському нафтохімічному заводі стався через атаку дронів.
“Промисловий комплекс Стерлітамака зазнав терористичної атаки двома БПЛА. Силами Міністерства оборони та служби безпеки підприємств обидва безпілотники збиті. Уламки впали в промзоні в районі допоміжного цеху. Загиблих та постраждалих немає, підприємство працює у штатному режимі”, – написав він.
Акціонерне товариство “Стерлітамацький нафтохімічний завод” спеціалізується на виробництві продукції, зокрема каучуків, іонолу та авіаційного бензину. Завод є частиною російського хімічного холдингу “Росхім”.
Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.
У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи в Туреччині прийняли рішення зменшити закупівлі нафти у Росії та звернутися до інших постачальників через заходи санкцій проти Росії. Зокрема, один із найбільших турецьких НПЗ, який належить азербайджанській компанії SOCAR, закупив партії нафти з Іраку, Казахстану та інших країн, що не є Росією. Це призведе до зменшення використання російської нафти. Інша компанія, що також велика нафтопереробницька у Туреччині, також збільшує закупівлі іноземної нафти, подібної до російської. Ці кроки пов’язані з новими санкціями ЄС щодо російських нафтових компаній. Торговці змушені шукати нові маршрути та графіки постачань, щоб уникнути проблем з фінансовими операціями.
-
ОПЕК+ призупинять підвищення видобутку нафти
Країни ОПЕК+ вирішили призупинити підвищення видобутку нафти у першому кварталі наступного року через страх надлишку пропозиції на світовому ринку. Наразі альянс збільшує видобуток на 137 тисяч барелів на добу, але з січня по березень 2026 року підвищень не буде. Ціни на нафту коливаються і зараз становлять близько $65 за барель. Пауза у підвищенні видобутку допоможе зберегти стабільність цін і виграти час для визначення впливу нових заходів санкцій на експорт російської нафти.
-
В МВС назвали довгострокові наслідки удару по порту в Туапсе
Внаслідок атаки на нафтоналивний термінал у російському Туапсе, судновласники можуть припинити направляти свої танкери у цей порт. Речник ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що ця подія матиме серйозні наслідки, оскільки може вплинути на технологічні ланцюжки та викликати реакцію серед мореплавців. Він також вказав, що судна, які взяли участь у відвантаженні нафти в Туапсе, свідомо піддали себе ризику. Порт Туапсе є ключовим у Чорному морі та забезпечує транспортування нафти, вугілля, мінеральних добрив та інших товарів.
-
Названо число уражень НПЗ в Росії з початку року
З початку року на території Росії було уражено 160 об’єктів нафтовидобутку та нафтопереробки з боку України. Лише у вересні та жовтні було атаковано 20 таких об’єктів, включаючи НПЗ, нафтові термінали, нафтобази і нафтоперекачувальні станції. Керівник СБУ Василь Малюк повідомив, що ці удари призвели до значного дефіциту нафтопродуктів на внутрішньому ринку і простою нафтопереробних потужностей Росії. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на ушкодження оборонного бюджету Росії, який є в основному залежним від доходів від нафтовидобутку і нафтопереробки.