Екс-голові Хмельницької МСЕК Тетяні Крупі, яку підозрюють у незаконному збагаченні, внесли заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Суд змінив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу та поклав на неї ряд обов’язків, включаючи здачу паспортів, носіння електронного браслета та заборону виїзду за кордон. Прокуратура зазначила, що наразі вона дотримується встановлених умов, а сторона захисту надала документи про внесення повної застави.
Позначка: МСЕК
-
Ексголову МСЕК Хмельниччини відпускають під заставу у 20 млн
Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід ексголові МСЕК Хмельницької області Тетяні Крупі. Тримання під вартою замінено на заставу у 20 мільйонів гривень. Про це йдеться у повідомленні ВАКС.
Зазначається, що сьогодні, 4 вересня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП.
У ВАКС також звернули увагу, що сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Це стосується кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Наразі підозрювана утримується під вартою у кримінальному провадженні уже 11 місяців. Окрім того, ВАКС зобов’язав підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду та до 04.11.2025 включно виконувати обов’язки.
Зауважимо, що сума застави, яку призначено Крупі, у 7 разів менша, ніж всі привласнені нею кошти. -
Ексголову Центральної МСЕК викрили на фіктивних інвалідностях
Правоохоронці викрили масштабну схему посадовців Центральної МСЕК, котрі спільно з сімейним лікарем оформляли групи інвалідності чоловікам призовного віку. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок, 19 серпня.
Ексголова Центральної МСЕК підозрюється у систематичній видачі актів огляду та довідок про інвалідність громадянам, які фактично не мали на це правових підстав.
До складу організованої групи входила його заступниця – наразі діюча адвокатка, лікарка та чотири члени комісії, а також один із сімейних лікарів КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Дарницького району м. Києва”.
Як з’ясували слідчі, учасники виготовляли та реєстрували підроблені направлення лікарсько-консультативних комісій і на їх підставі встановлювали інвалідність. Офіційні документи підписувалися та завірялися печаткою ЦМСЕК, після чого особи набували права на соціальні пільги та виплати.
Так, у 2024-2025 роках інвалідність оформили щонайменше для 14 громадян. На підставі рішень Пенсійний фонд України здійснив виплати на понад 2,8 млн грн.
Фігуранти підозрюються в організації та зловживаннях за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також у службовому підробленні за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Наразі до суду скерували клопотання про обрання всім підозрюваним запобіжних заходів. -
Названо число скасованих рішень МСЕК про інвалідність чиновників
Українське Державне бюро розслідувань скасувало понад 800 рішень медико-соціальних експертних комісій про надання інвалідності посадовцям. Це рішення було прийнято у рамках кримінального провадження за рішенням Ради національної безпеки та оборони України. Понад 70 державних установ та 2630 медичних справ перевіряються через підозру у фіктивній інвалідності, яка надавалася для отримання пенсії або ухилення від військової служби. Більшість скасованих рішень щодо інвалідності припадає на працівників митниць, прокуратури та правоохоронних органів.
-
Суд покарав екскерівницю МСЕК за недостовірну декларацію
У соборному районному суді міста Дніпра колишня очільниця Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії була визнана винною у тому, що не вказала у декларації понад 3,2 мільйони гривень свого майна та доходів. Служба ДБР повідомила, що жінка приховала відомості про нерухомість, автомобіль та доходи чоловіка. Суд вважає, що вона умисно подала недостовірні дані у декларації та позбавив її права обіймати посаду директора комунальних підприємств у галузі медицини на один рік, а також наклав на неї штраф.
-
Ексголові МСЕК загрожує до двох роківза недостовірну декларацію
У Дніпрі завершилося розслідування щодо колишньої керівниці обласної МСЕК, яка не включила в декларацію майно та кошти на суму понад 3,2 млн гривень. Державне бюро розслідувань вже направило обвинувальний акт до суду. Жінці доводять, що вона не вказала кілька значних активів, належних її та її чоловікові, у декларації за 2023 рік. Це може призвести до позбавлення волі на до двох років за статтею 366-2 КК України.
-
Ексголову МСЕК підозрюють у приховуванні майна на 3 млн
Ексочільницю Дніпропетровської МСЕК підозрюють у тому, що вона не задекларувала свою елітну нерухомість, автомобіль та мільйони гривень. Її звинувачують у махінаціях з довідками для військовозобов’язаних. Виявлено, що в її декларації за 2023 рік не було зазначено квартиру та авто, що належать її чоловікові, а також дохід та грошові активи чоловіка. ДБР підрахувало, що сума незадекларованого майна та коштів перевищує 3,2 млн гривень. Жінку підозрюють у недостовірному декларуванні за законом і можуть покарати позбавленням волі до двох років. Також проводиться розслідування щодо видачі фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним.
-
У Миколаєві заарешутвали ексглаву МСЕК за допомогу ухилянтам
Суд у Миколаєві вирішив утримати під вартою колишню виконувачку обов’язків головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи. Її підозрюють у сприянні ухиленню від мобілізації шляхом підробки медичних документів і у приховуванні майна. Жінку обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, пов’язаних з фальсифікацією документів та недекларуванням майна. Наразі вона перебуває під вартою без права на заставу.
-
Судитимуть екскерівника Львівської обласної МСЕК за приховування доходів
До суду направлено обвинувальний акт щодо колишнього заступника головного лікаря Львівської обласної МСЕК за умисне надання недостовірної інформації у своїй декларації. Чоловік подав декларацію, в якій зазначив неправдиві дані на суму понад 11 млн гривень. Виявлено, що він не включив до декларації інформацію про два автомобілі, які насправді використовував, а також приховав свої доходи та витрати на ювелірні вироби. Екс-посадовцю інкримінується надання недостовірної інформації у декларації, що є умисним діянням у цьому випадку.