Позначка: Моніторинг

  • Російський дрон залетів у Польщу під час атаки на Україну

    Російський дрон залетів у Польщу під час атаки на Україну

    Під час найбільшої ракетно-дронової атаки Росії на Україну один із безпілотників залетів на територію Польщі, де згодом зник. Про це повідомляє Мілітарний із посиланням на українські моніторингові групи та дані Оперативного командування Збройних сил Польщі.
    Близько 1:13 ночі дрон увійшов у повітряний простір Польщі з боку Волині та рухався курсом на Замосць у Люблінському воєводстві. О 1:41 у цьому районі зафіксували активність польської авіації, після чого дані про маршрут безпілотника зникли. Ймовірно, він або залишив зону роботи українського ППО, або впав на території Польщі. Умовна карта маршрутів російських дронів та ракет під час атаки на Україну в ніч з 6 на 7 вересня 2025 року. Інфографіка t.me/mon1tor_ua О 2:06 польське командування заявило про приведення авіації, наземних систем ППО та радіолокаційної розвідки у “найвищий рівень готовності”, наголосивши, що сили залишаються готовими до негайного реагування.
    Близько 5-ї години ранку польські та союзні літаки завершили операцію у повітряному просторі країни через припинення російських авіаударів по Україні. Повідомлень про нейтралізацію дрона не надходило, попри те, що він перебував у небі Польщі щонайменше пів години та залетів на десятки кілометрів углиб країни. Ймовірний маршрут польоту дрону Shahed, що впав у Польщі 20 серпня 2025 року Це вже не перший випадок проникнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Наприкінці серпня Шахед перебував там понад дві години, перш ніж впав. На початку вересня у полі біля Майдан-Сельці в Люблінському воєводстві знайшли уламки дрона-приманки Гербера, який, за оцінкою польських відомств, використовувався для контрабанди тютюнових виробів. Уламки Гербери з серійним номером ЫЫ 31334 знайдені в Польші. Фото tvn24

  • США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ

    США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ

    Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
    “Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
    Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
    Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
    Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
    Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
    Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
    Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
    За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
    Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
    Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України.

  • США планують взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ

    США планують взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ

    Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
    “Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
    Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
    Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
    Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
    Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
    Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
    Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
    За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
    Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
    Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України.

  • Перекази з картки на картку обмежать: чого чекати з 1 червня

    Перекази з картки на картку обмежать: чого чекати з 1 червня

    З жовтня 2024 року Національний банк України ввів обмеження на P2P-перекази “з картки на картку” для фізичних осіб на суму до 150 тисяч гривень. З 1 квітня 2025 року це обмеження скасували, але вводяться нові правила. Українські банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості ринку банківських послуг і встановили ліміти за грошовими операціями для українців. Меморандум передбачає перевірки клієнтів на етапі відкриття рахунків та обмеження переказів для клієнтів з високим ризиком. Для інших клієнтів також встановлені ліміти на планові операції. Нові правила не стосуються волонтерів, зарплатних карток та осіб з офіційним доходом. Банки можуть блокувати картки у випадку підозр на махінації. Щоб уникнути блокування рахунку, клієнтам рекомендується регулярно оновлювати свої дані у банку та зберігати документи, які підтверджують їх фіноперації.

  • В небі, на морі та на землі: хто і як може моніторити припинення вогню

    В небі, на морі та на землі: хто і як може моніторити припинення вогню

    Під час пресконференції у Києві президент Франції Еммануель Макрон заявив, що США візьмуть на себе головну роль у моніторингу запропонованого Росією 30-денного припинення вогню, але це буде здійснюватися за участю всіх партнерів з “коаліції рішучих”. Він також попередив, що у разі порушення перемир’я Захід запровадить санкції проти Росії, і згода стосовно цього вже є. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер закликав президента Росії Володимира Путіна продемонструвати серйозність у бажанні до миру. Туреччина підтримала ідею встановлення перемир’я між Росією та Україною і готова взяти на себе моніторинг дотримання режиму припинення вогню, якщо досягнута угода.

  • САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Запорізького ТЦК на 5,5 млн

    САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Запорізького ТЦК на 5,5 млн

    У Вищому антикорупційному суді розглядатиметься справа про стягнення майна в родини колишнього керівника Запорізького обласного ТЦК та СП на суму понад 5,5 мільйонів гривень. За даними слідства, родина незаконно отримала житло, автомобілі, готівку та інше майно. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже подала позов про стягнення цих активів. Встановлено, що родина придбала майно за готівку, хоча їхні доходи були переважно безготівковими. Суд наклав арешт на нерухомість родичів колишнього посадовця, яка ще є в їхній власності. Раніше ДБР розкрило схему заробітку на чоловіках, які хотіли уникнути мобілізації, у працівника Приморського РТЦК та СП Одеси. Також майно колишнього глави Одеського обласного ТЦК передали управлінню АРМА.

  • Пальне в Україні подешевшало майже на гривню

    Пальне в Україні подешевшало майже на гривню

    У квітні українці отримали гарну новину – ціни на бензин, дизельне пальне та автогаз знизилися на приблизно гривню за літр. За даними моніторингу Консалтингової групи А-95, ціна на бензин А-95 становить в середньому 54,81 грн/л, дизельне пальне – 53,54 грн/л, а автогаз – 35,32 грн/л. Таке здешевлення спричинене падінням світових цін на нафту, яка є основним джерелом імпортного пального. Це також призвело до перегляду прогнозів Нацбанку, який знизив очікуване річне зростання цін на пальне до 1,2% наприкінці 2025 року. Проте, з 1 травня ціни можуть трохи зрости через введення обов’язкової домішки біоетанолу в автомобільний бензин, що змусить виробників пального встановити відповідну націнку.

  • Уряд впровадив моніторинг способу життя митників

    Уряд впровадив моніторинг способу життя митників

    Уряд ухвалив нову постанову, яка стосується митників. Тепер всі працівники митниць будуть перевірятися на доброчесність та спосіб життя. Це робиться для того, щоб зменшити ризики корупції. Митники будуть проходити таку перевірку кожні три роки або негайно у разі отримання інформації про можливі корупційні дії. Якщо будуть виявлені ознаки недоброчесності, матеріали передаватимуться до спеціального органу для подальшого розслідування. Крім того, митники щорічно мають подавати декларацію про свою доброчесність. Ці заходи спрямовані на покращення роботи митниць та зроблять систему більш прозорою.