Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.
Позначка: Міжнародні відносини
-
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
-
Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США
Лідери країн Європейського Союзу провели зустріч, де обговорили стосунки між ЄС та США. Вони ухвалили висновки, які підтверджують важливість партнерства та союзництва між обома сторонами. Лідери ЄС висловили підтримку для Данії та Гренландії і наголосили на важливості співпраці в рамках НАТО. Також зазначили позитивне рішення про відсутність нових тарифів США на Європу. Європейський Союз далі буде захищати свої інтереси та компанії від будь-яких форм примусу. Крім того, лідери ЄС висловили сумніви щодо статуту Ради миру та підтримали імплементацію Плану миру для Гази в умовах виконання місії Ради миру як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС планується на 12 лютого та буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в нових геоекономічних умовах.
-
Лідери Японії й Південної Кореї разом зіграли на барабанах
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі закінчили зустріч на високому рівні неочікуваним виступом на барабанах. Вони разом грали пісні BTS та фільму Кейпоп-мисливиці на демонів. Такаїчі, яка виявилася фанаткою хеві-металу, похвалила музичні навички Лі Чже Мьона. Обидва лідери висловили бажання поглибити взаємовідносини між країнами та провести дипломатичні переговори. Цей несподіваний виступ також допоміг поліпшити взаємини між Японією та Південною Кореєю.
-
Американці визначилися зі ставлення до операції у Венесуелі
Згідно з опитуванням Reuters, кожен третій американець підтримує військову операцію США у Венесуелі, але більшість, а саме 72% опитаних, є стурбовані втручанням країни у внутрішні справи Венесуели. Дослідження також показало, що більше республіканців, ніж демократів і незалежних, підтримують військову операцію та контроль над нафтовими родовищами у Венесуелі. Проте значна частина республіканців також висловила стурбованість з приводу залучення США у внутрішні справи Венесуели та фінансових витрат на цю операцію. Рейтинг схвалення президента Дональда Трампа зросло до 42%, що є найвищим показником з жовтня. Нагадаю, що в ООН висловили занепокоєння щодо операції США у Венесуелі, під час якої був викрадений президент Ніколас Мадуро.
-
Американці визначилися зі ставленням до операції у Венесуелі
За даними Reuters, кожен третій американець підтримує військову операцію США у Венесуелі, але більшість опитаних вважають це втручанням у внутрішні справи країни. Дослідження також показало, що значна частина республіканців підтримує військову операцію і контроль над нафтовими родовищами у Венесуелі, але водночас вони стурбовані можливими фінансовими витратами та занадтою втягнутістю у справи країни. Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа зросла до 42% внаслідок цієї операції. ООН висловила занепокоєння щодо викрадення президента Венесуели та його доправлення за межі країни у результаті спецоперації США.
-
В Білому домі пояснили дії США за каденції Трампа
Один з помічників президента США Дональда Трампа, Стівен Міллер, заявив, що реальний світ керується силою, а США являються наддержавою і поводитимуться відповідно до цього статусу. Він вказав, що США будуть використовувати свою збройну силу для захисту американських інтересів, які представляють майбутнє вільного світу. Міллер також заявив, що Гренландія повинна стати частиною США, і намекнув на можливі військові дії. Ці коментарі були зроблені в контексті попередження Трампа про можливі нові дії проти інших країн. Також було згадано про погрози в адресу Колумбії та Мексики, а також про обіцянку покарати Іран за насильство протестувальників.
-
Віце-президент Венесуели після погроз Трампа змінила тон
Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес пом’якшила свою риторику, заявивши про готовність до співпраці зі Сполученими Штатами та запросила уряд США долучитися до спільної “програми співпраці”. Про це повідомляє CNN.
За її словами, порядок денний буде спрямований на “спільний розвиток у рамках міжнародного права для зміцнення міцного співіснування громад”.
Венесуела “надаватиме пріоритет” переходу до “збалансованих і поважних міжнародних відносин” зі США та регіоном.
“Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і тепер це послання всієї Венесуели… Венесуела має право на мир, розвиток, суверенітет і майбутнє”, – сказала Родрігес у коментарі, адресованому безпосередньо президенту США.
Останні коментарі Родрігес змінили тон порівняно з попередніми заявами, в яких вона засуджувала “брутальне застосування сили” з боку Сполучених Штатів для усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. -
Спецпосланник Трампа заперечив плани “завоювання” Гренландії
Сполучені Штати не планують “завоювання” острова Гренландія. У цьому запевнив призначений президентом США Дональдом Трампом спецпосланник у Гренландії і також губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, це повідомляє AP.
Лендрі, у своїх перших детальних коментарях після призначення на нову роль, заявив, що адміністрація Трампа не збирається “намагатися когось завоювати” чи “відібрати чиюсь країну”.
Він переконує, що це суперечить прямим заявам Трампа про те, що він хоче взяти острів під контроль “з міркувань безпеки США”.
“Думаю, наші дискусії мають бути з людьми у Гренландії… чого вони прагнуть, яких їм можливостей не надали, чому вони не мають захисту, на який заслуговують”, – стверджує американський посадовець.
Як відомо, Дональд Трамп оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії. -
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
Китай наполягає, щоб глава уряду Японії забрала назад слова про Тайвань
Китай вимагає від Японії відкликати “неправомірні заяви” прем’єр-міністра Такаїчі стосовно острова. Китайський речник МЗС заявив, що Японія не поважає міжнародне право та намагається відродити мілітаризм. Китай обурений висловами Такаїчі щодо Тайваню, який Китай вважає своєю територією. Генконсул Китаю дав навіть загрозу прем’єру Японії. Китай закликає Японію відмовитися від таких заяв.