Позначка: Мітинг

  • У Празі відбувся масштабний мітинг на підтримку президента

    У Празі відбувся масштабний мітинг на підтримку президента

    У Празі в неділю, 1 лютого, відбулася акція на підтримку президента Чехії Петра Павела, який нещодавно відмовився затверджувати кандидатуру міністра довкілля, і зіштовхнувся з погрозами з боку опозиційного уряду, пише видання IDNES.
    За оцінками організаторів, у центрі Праги зібралося від 80 до 90 тисяч людей. Демонстрацію організував громадський рух Milion chvilek za demokracii (“Мільйон моментів за демократію”).
    Учасники зібрання висловили підтримку главі держави та виступили проти грубості й тиску в політиці. Акції солідарності також відбулися в інших містах Чехії.
    Голова руху Мікулаш Мінарж оголосив, що в разі збору одного мільйона підписів під зверненням на підтримку глави держави організація скличе ще масштабнішу акцію в Празі.
    Станом на неділю звернення підтримали понад 600 тисяч осіб.
    Павел 27 січня оприлюднив офіційну заяву, в якій повідомив, що міністр закордонних справ і лідер партії Motoristé Петр Мацінка з нового чеського уряду погрожував йому “наслідками”, якщо той продовжить виступати проти призначення міністра довкілля Чехії. Павел оцінив цей крок як спробу шантажу та збирається звернутися до силових структур.
    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, коментуючи мітинг, заявив, що позитивно оцінює можливість громадян вільно збиратися та висловлювати свої погляди.
    Водночас Петр Мацінка наголосив, що, попри право на протест, учасники мають поважати результати демократичних виборів. А президент партії Філіп Турек назвав акцію зібранням виборців політичних сил, які програли на виборах.
    Організатори оголосили про плани провести 15 лютого нові акції в Чехії, а також закликали долучитися до демонстрації на підтримку України, запланованої на 21 лютого.

  • У Франції люди масово мітингують через недостатнє фінансування поліції

    У Франції люди масово мітингують через недостатнє фінансування поліції

    У суботу, 31 січня, в різних регіонах Франції відбулися численні мітинги через недостатнє фінансування правоохоронних органів. Про це повідомило видання RFI.

    Організатори акцій вказують, що дефіцит ресурсів, застаріле обладнання та нестача персоналу суттєво ускладнюють виконання поліцейськими їхніх обов’язків. Крім того, частина відділків перебуває у незадовільному стані, а французька національна поліція, за оцінками активістів, значно поступається іншим європейським службам безпеки – приблизно на 30 років.

    Як повідомляє ЗМІ, французькі поліцейські стикаються з посиленням злочинності, наркоторгівлі та насильницьких дій, працюючи в умовах недостатнього фінансового забезпечення. Профспілка працівників національної поліції (Alliance Trade Union) повідомляє, що найбільша демонстрація відбулася в Парижі, де зібралося до 20 тисяч громадян. Загальна кількість учасників акцій по всій країні склала близько 45 тисяч осіб.

    Протестувальники тримали плакати із закликами на зразок “Усі поліцейські – герої” та “Безкарність породжує злочинців”, а також виконували Марсельєзу.

    ЗМІ відзначають присутність деяких політиків крайніх правих сил серед учасників заходів. Серед них були кандидати на місце мера Парижа Сара Кнафо і Тьєррі Маріані, а також Маріон Марешаль, племінниця лідерки французьких правих Марін Ле Пен.

    Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс утримався від участі у протестах, посилаючись на необхідність зберігати нейтральність. Він підкреслив, що з 2017 року силами внутрішньої безпеки створено 12,5 тисяч нових робочих місць, закуплено 19 тисяч автомобілів, а уряд виділив удвічі більше грошей на кредити для поліцейських.

    Нагадаємо, восени близько пів мільйона людей вийшли на вулиці французьких міст, протестуючи проти економічної і соціальної політики уряду, зокрема, намірів скоротити бюджет і соцвиплати. ЗМІ озвучили реальну кількість загиблих в Ірані внаслідок протестів

  • Трамп не виключає удару по Ірану для підтримки протестувальників – ЗМІ

    Трамп не виключає удару по Ірану для підтримки протестувальників – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон розглядає “дуже жорсткі” варіанти дій щодо Ірану у відповідь на масові протести та загибель їхніх учасників. Серед сценаріїв, за його словами, розглядається і можливість застосування військової сили. Про це в понеділок, 12 січня, повідомляє агентство Reuters.

    У відповідь на запитання про ймовірність силового сценарію Трамп зазначив, що така можливість перебуває у полі розгляду, зазначає агентство.

    Раніше спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф заявив, що у випадку удару з боку США або Ізраїлю, іранські військові вважатимуть законними цілями ізраїльські об’єкти, а також американські бази, центри й кораблі у регіоні.

    У свою чергу, коментуючи цю заяву, Трамп зробив жорстке попередження. За його словами, будь-які дії проти США чи їхніх союзників зустрінуть надзвичайно потужну відповідь.

    Крім того, президент США висловив намір розглянути можливість надання Ірану доступу до супутникового інтернету за допомогою терміналів Starlink. Це рішення Трамп пояснив бажанням допомогти протестувальникам, які зіткнулися з обмеженням доступу до інтернету з боку іранської влади.

    Президент додав, що готовий обговорити це питання з Ілоном Маском – засновником і керівником компанії SpaceX.

    Нагадаємо, 2 січня Трамп уже заявляв про готовність Сполучених Штатів втрутитися в ситуацію, якщо іранська влада продовжить придушення протестів, які тривають з кінця грудня.

    Раніше Дональд Трамп на своїй сторінці у соцмережі Truth Social написав, що Іран, як ніколи раніше, прагне до свободи, і США готові надати необхідну допомогу.

  • Лувр закрили через страйк працівників музею

    Лувр закрили через страйк працівників музею

    Паризький музей Лувр буде закритим у понеділок, 15 грудня, на тлі того як співробітники проголосували за страйк через оплату праці та умов праці. Страйк, який підтримали 400 співробітників, був оголошений представниками профспілок CFDT, CGT і Sud. Про це повідомляє Reuters.
    “Через публічні страйки музей поки що закритий”, – заявили в Луврі.
    Своєю чергою профспілки заявили, що співробітники страждають від “постійно зростаючого навантаження” та “суперечливих інструкцій”, які заважають їм належним чином виконувати свої обов’язки.
    Профспілки вимагають найняти більше постійних співробітників, особливо в службах безпеки та обслуговування відвідувачів, а також поліпшити умови праці.
    Профспілки виступають проти підвищення вартості квитків на 45% з середини січня для туристів з країн, що не входять до ЄС. Це підвищення має допомогти фінансувати реконструкцію.
    ЗМІ зазначає, що Лувр приймає кожен день приблизно 30 тисяч відвідувачів.
    Страйк відбувається в особливо складний час для музею, який все ще не оговтався від жовтневої крадіжки коштовностей на суму 88 млн євро і недавніх проблем з інфраструктурою, включно із витоком води, який пошкодив старовинні книги.
    Як відомо, 19 жовтня четверо грабіжників серед білого дня винесли коштовності на десятки мільйонів доларів. Пізніше паризька прокуратура повідомила що пограбування було здійснене не професіоналами зі світу організованої злочинності, а “дрібними злочинцями”.
    В листопаді через конструктивні проблеми частково закрили галерею з грецькими вазами та офіси. Серед менших скандалів – знущання бельгійських пранкерів, які зуміли обійти контроль і розмістити власний портрет у Луврі, попри одну з найкращих у світі охорон.
    Новий скандал у Луврі: через прорив труби затоплені сотні рідкісних книг

  • Жителі Одеси вийшли на мітинг проти Труханова

    Жителі Одеси вийшли на мітинг проти Труханова

    У Одесі 14 жовтня ввечері відбувся мітинг проти міського голови Геннадія Труханова через інформацію про припинення його громадянства України. Приблизно 150 людей взяли участь у протесті, де вони висловлювали своє незадоволення шляхом скандування гасел, зокрема “Українському місту – українську владу”.

  • Зупиніть Трампа: у Лондоні мітингують тисячі осіб

    Зупиніть Трампа: у Лондоні мітингують тисячі осіб

    У середу, 17 вересня, у Лондоні відбувся масовий протест проти політики президента США Дональда Трампа під час його візиту до Великої Британії. Тисячі активістів висловили свою незгоду з Трампом, підтримуючи організацію Stop Trump UK, яка об’єднала понад 50 груп. Учасники протесту вимагали від британського уряду виступити проти американського президента. Їхні гасла були спрямовані проти расизму, підтримки Ізраїлю та фашизму. Трамп прибув до Великої Британії разом із дружиною в ніч на 17 вересня, і це був його другий державний візит до країни. На вечері з королем Великої Британії Чарльзом III Трампу було зроблено заклик підтримати Україну спільними зусиллями міжнародних союзників.

  • Бунт зумерів. Незвичний переворот в Непалі

    Бунт зумерів. Незвичний переворот в Непалі

    У Непалі виникли масові протести, які стали найбільшими за останні роки. Головні причини – недовіра уряду через корупцію, слабку економіку та заборону соціальних мереж. Протести під назвою “революція зумерів” відбуваються після того, як уряд намагався обмежити доступ до Facebook та інших платформ для боротьби з поширенням фейкових новин та ненависті. Протести викликали також рух “непо-кідс”, коли громадяни публікували відео та фото дітей політиків, обвинувачуючи їх у корупції. Сутички між протестувальниками та правоохоронцями призвели до смерті 19 людей та поранень у понад 300. Уряд скасував заборону на соцмережі після цього, але протести продовжуються. Прем’єр-міністр подав у відставку, а чотири міністри також покинули свої посади. Влада вже погрожувала вжити військових заходів, якщо протести не припиняться.

  • У Вірменії пройшов мітинг з вимогою вивести росіян з військової бази

    У Вірменії пройшов мітинг з вимогою вивести росіян з військової бази

    Вірменська партія В ім’я Республіки та її прихильники організували акцію протесту біля 102-ї російської військової бази в Гюмрі в суботу, 23 серпня. Протестувальники вимагали від уряду Вірменії вивести російську військову базу з Гюмрі. Про це повідомляє місцеве медіа News.am.
    Учасники протесту також тримали плакати з написами на зразок “102-га військова база – геть з Вірменії”, а також скандували гасла проти російської влади й показували в бік бази середнього пальця.
    На відео видно, що базу охороняє значна кількість поліції.
    Як ми вже писали, російські пропагандисти почали публічно погрожувати Азербайджану війною після заяви президента Ільхама Алієва на підтримку України. У промові азербайджанський лідер закликав українців “ніколи не здаватися”, “не погоджуватися на окупацію” та “не миритися з порушенням територіальної цілісності”.
    Мир між Вірменією і Азербайджаном: РФ втрачає Південний Кавказ – Reuters

  • Ескалація в Сербії: мітинги стають вуличними боями

    Ескалація в Сербії: мітинги стають вуличними боями

    З вівторка у Сербії спалахують сутички між антиурядовими протестувальниками та прихильниками влади і поліцією, що стало серйозною ескалацією після понад дев’яти місяців мітингів проти проросійського президента Александара Вучича. Причина протестів Студентські протести в Сербії – найбільші з 1996 року – розпочалися ще в листопаді минулого року після обвалу навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді, внаслідок чого загинули 16 людей. Тоді чиновники інфраструктурних проектів отримали звинувачення в корупції.
    В результаті трагедії міністр будівництва Горан Весич подав у відставку, а пізніше він і ще 12 осіб, пов’язаних із реконструкцією вокзалу, були затримані.
    Відтоді протести зібрали сотні тисяч людей, похитнувши міцну владу друга Путіна Александара Вучича. Нещодавно його прихильники почали організовувати контрдемонстрації, які почали підживлювати атниурядові настрої в країні. Нова хвиля та “іноземні сили” У вівторок-середу у Белграді та Нові-Саді під час мітингів прихильники президента почали атакувати опонентів феєрверками. В ситуацію втрутилась поліція, яка застосувала сльозогінний газ.
    На прес-конференції пізно в середу Вучич, якого супроводжував міністр внутрішніх справ Івіца Дачич, заявив, що 16 поліцейських та близько 60 його прихильників отримали поранення в Нові-Саді. Він також звинуватив невстановлені іноземні сили в організації заворушень та пообіцяв провести арешти.
    “Особи, які порушили закон, будуть затримані… Сьогодні ввечері нам вдалося запобігти катастрофічному сценарію, спланованому кимось із-за кордону”, – сказав він.
    Водночас Вучич не надав доказів на підтвердження своїх звинувачень. Атака на мітингарів На кадрах приватного телебачення N1 видно, як з боку офісів Сербськой прогресивної партії (СПП – правоцентристська партія, яку очолює Александар Вучич) кидають фаєри та петарди в протестувальників у Нові-Саді.
    На кадрах також видно антиурядових протестувальників, деякі з яких мали закривавлені обличчя. Вони переконують, що саме прихильники Вучича атакували першими, використавши палиці та кийки.
    Опозиційний рух Move-Change також заявив, що прихильники Вучича несуть відповідальність за зіткнення.
    “Напади на людей із застосуванням піротехнічних пристроїв порушують їхнє право на життя та протест”, – йдеться у заяві.
    Водночас у столиці Белграді поліція у повному спорядженні для боротьби з масовими заворушеннями не дала антиурядовим протестувальникам наблизитися до території в парку біля будівлі парламенту, де з березня розташувалися табори прихильників Вучича.
    В інших місцях Белграда антиурядові протестувальники зіткнулися з поліцією, яка не дозволила їм наблизитися до місцевих офісів СПП.

  • У Києві мітингувальники знову вийшли на протести

    У Києві мітингувальники знову вийшли на протести

    У центрі Києва біля театру Франка вже шостий день поспіль триває протест проти закону, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Про це повідомляє Укрінформ у неділю, 27 липня.

    Хоча 24 липня президент Володимир Зеленський подав до Ради новий законопроєкт, який повертає повноваження антикорупційним органам, протести в містах України тривають.
    Щовечора близько 21:00 люди у Києві збираються біля театру: хтось приходить зі своїм плакатом, хтось обирає гасло на місці. На шостий день протестів вимог стало більше – учасники закликають також призначити керівника БЕБ і почати реформу митниці.
    Протестувальники сподіваються, що 31 липня депутати підтримають ініціативу Зеленського й ухвалять новий закон.