СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Місія

  • NASA відтерміновує запуск місії навколо Місяця

    NASA відтерміновує запуск місії навколо Місяця

    NASA перенесло запланований запуск місії Artemis II щонайменше на березень після виявлення витоку водню під час ключового паливного тесту. Про це повідомляє Bloomberg.

    Запуск відтермінували для аналізу отриманих даних і проведення повторного випробування – так званої “мокрої репетиції”, під час якої ракета повністю заправляється паливом.

    У зв’язку з цим екіпаж місії, до складу якого входять працівники NASA Рейд Візман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також астронавт Канадського космічного агентства Джеремі Гансен, звільнять з передпольотного карантину, в який їх відправили 21 січня.

    Місія Artemis II має на меті вперше з 1972 року доправити астронавтів до Місяця. Під час тесту інженери постали перед низкою проблем, зокрема з посиленням витоку рідкого водню, несправністю клапана, пов’язаного з герметизацією люка модуля, а також перебоями в аудіоканалах.

    Метою випробування є перевірка готовності ракети Space Launch System компанії Boeing та корабля Orion компанії Lockheed Martin до десятиденної місії з польоту навколу Місяця та поверненням на Землю. NASA також планує протестувати системи життєзабезпечення корабля Orion перед місією Artemis III, яка передбачає висадку астронавтів на Місяць не раніше 2028 року.

    Раніше NASA вивела свою мегаракету-носій Space Launch System на стартовий майданчик у Флориді, розпочавши завершальний етап підготовки до місії Artemis II.
    Зауважимо, нова прихильність Трампа до дослідження Місяця є ключовим фактором для досягнення “орбітальної економіки”. Він наголосив, що Місяць має значний науковий, економічний і стратегічний потенціал для США, зокрема з точки зору національної безпеки.

  • Мерц відреагував на ідею армії ЄС в Україні

    Мерц відреагував на ідею армії ЄС в Україні

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скептично оцінив ідею формування європейської армії, яка могла б бути залучена до миротворчих місій в Україні після завершення війни, розпочатої Росією. Про це повідомило Politico у матеріалі від 30 січня.

    Раніше Манфред Вебер, президент Європейської народної партії та керівник її фракції в Європарламенті, заявив на Forum Europa в Брюсселі, що відправлення “миротворчих військ” до України могло б стати першим кроком до створення “європейської армії”, як тільки буде досягнута угода про припинення війни. Він наголосив, що ці війська мають виступати під європейським прапором, символізуючи спільну підтримку свободи та демократії.

    Втім, за словами Мерца, подібна ініціатива на даному етапі не є першочерговим пріоритетом для Європи. Він підкреслив важливість концентрації зусиль на поточних викликах, зокрема зміцненні обороноздатності та підвищенні конкурентоспроможності європейської промисловості.

    Канцлер також зазначив, що внесення змін до договорів ЄС із 27 країнами-членами є складним і тривалим процесом, тому наразі уникає пропонувати масштабні реформи.

    Щодо питання про можливе направлення миротворців, Німеччина поки не прийняла остаточного рішення, однак така можливість не виключається.

    Нагадаємо, у Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Однак Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг від створення в ЄС окремої військової структури, наголосивши, що європейська оборона має спиратися на Альянс, а не дублювати його функції.

  • Мегаракету NASA вивели на позицію для пілотованого польоту на Місяць

    Мегаракету NASA вивели на позицію для пілотованого польоту на Місяць

    NASA вивела свій потужний ракета-носій Space Launch System на стартовий майданчик у Флориді для підготовки до місії Artemis II – першого пілотованого польоту на Місяць за десятиліття. Ракету перемістили на стартовий майданчик у вертикальному положенні, де проводяться останні перевірки систем і репетиція запуску з заправленням паливом. Планується, що запуск відбудеться не раніше 6 лютого, але можливі інші дати у лютому, березні та квітні. На борту ракети будуть астронавти NASA та канадський астронавт. Це буде перший пілотований політ на Місяць з 1972 року. Ця місія є частиною стратегії дослідження Місяця, яку підтримує інтерес до орбітальної економіки.

  • Екіпаж МКС уперше достроково повернувся на Землю

    Екіпаж МКС уперше достроково повернувся на Землю

    Космічна капсула SpaceX Dragon з чотирма членами екіпажу Міжнародної космічної станції приземлилася поблизу узбережжя Каліфорнії. Це стало першим в історії МКС врожаєм через проблеми зі здоров’ям одного з космонавтів. На початку січня стало відомо про захворювання на борту, що призвело до припинення місії. Екіпаж складався з американців, японця та російського космонавта, але не було розкрито, хто саме захворів. За словами головного медика NASA, стан хворого стабільний і не пов’язаний з роботою на станції. Тим часом, інші астронавти, які прибули на станцію у листопаді, залишаються продовжувати місію.

  • РФ втратила можливість запускати людей у ​​космос – ЗМІ

    РФ втратила можливість запускати людей у ​​космос – ЗМІ

    Аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій. Інцидент відбувся 27 листопада, коли під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції (МКС) зафіксували обвал кабіни обслуговування. Як заявляють експерти, це перешкоджає Росії у наступних спробах відправки людей у космос. Про це в четвер, 27 листопада, повідомляє The Insider.

    За даними видання, проблема виникла через руйнування конструкцій стартового комплексу. Йдеться про механізми, що забезпечують обслуговування ракети перед запуском.

    Аналітик Георгій Трішкін уточнив, що пошкоджена кабіна розташована на єдиній платформі, з якої здійснювалися всі пілотовані запуски в напрямку МКС. Він зазначив, що такі місії можуть бути відкладені на невизначений період.

    За інформацією каналу Юра, прости, частина стартового комплексу була вирвана потужним газовим струменем двигуна у момент старту. Хоча космонавти не постраждали, усунення пошкоджень об’єкту потребує тривалого часу. Експерти прогнозують, що ремонт стартового майданчика може тривати до двох років.

    Віталій Єгоров, популяризатор космонавтики, після аналізу відео з місця подій зазначив, що Росія втратила здатність запускати людей у космос – ситуація, яка не траплялася з 1961 року.

    В общем да, худший сценарий, под 31 площадкой после запуска Союз МС-28 обвалилась кабина обслуживания, причина неизвестна. Комментарий будет хз когда. Состояние причастных можете себе представить.Российские пуски Союзов и Прогрессов к МКС откладываются на неопределённый срок https://t.co/fdsdkD5wJP pic.twitter.com/8ZK44ULBoo— Кукуруза как у томакруза 🌽 (@KYKYPY3A_B) November 27, 2025

    У Роскосмосі підтвердили факт пошкодження. Представники організації наголосили, що ремонт буде проведений якнайшвидше, адже наявні всі необхідні резервні деталі. Наразі триває оцінка масштабів руйнувань.

    Існує варіант модернізації стартового комплексу Гагарінського майданчика № 1, який наразі передали до музею космонавтики в Казахстані. Раніше оновлення цього майданчика розглядалося як перспективний проект разом із інвестиціями Об’єднаних Арабських Еміратів. Проте після початку війни в Україні співпраця з Абу-Дабі була припинена.

    Зазначимо також, що МКС продовжить свою роботу щонайменше до 2028 року, а її вихід із орбіти запланований на 2030 рік.

    Раніше ракета-носій Союз-2.1б з двома космічними апаратами Іоносфера-М, іранським та 17 російськими малими попутними супутниками стартувала з космодрому Східний. Про це повідомляє Роскосмос.

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Данські винищувачі екстрено підіймалися над Балтійським морем

    Данські винищувачі екстрено підіймалися над Балтійським морем

    У неділю ввечері винищувачі F-35 піднялися в повітря над данським островом Борнгольм у Балтійському морі. Ці польоти були частиною системи перехоплювального чергування, яка має захищати суверенітет країни та контролювати повітряний простір. Дані поліції острова підтвердили наявність двох військових літаків F-35 над островом. У Збройних силах Данії подію не прокоментували. Місцеві мешканці спостерігали за сильним шумом від літаків і підозрювали можливу активність дронів. Черговий офіцер Александер Вольтов зазначив, що винищувачі базуються на авіабазі Скридструп і готові до вильоту в будь-який час. З початку року система перехоплювального чергування активувалася 33 рази, усі випадки були пов’язані з Балтійським морем. Недавно також зафіксовано збільшення польотів безпілотників над стратегічними об’єктами у Данії, що спричинило занепокоєння прем’єр-міністерки Метте Фредеріксен. Росія відреагувала на ці події, вважаючи звинувачення у своїй причетності “інсценованою провокацією” та “абсурдними спекуляціями”.

  • В Латвії зник безвісти канадський військовий

    В Латвії зник безвісти канадський військовий

    Військовослужбовець з Канади зник безвісти на території Латвії. Він перебував там у межах операції зі зміцнення східного флангу НАТО. Про це у пʼятницю повідомили Національні збройні сили Латвії (NBS).
    Канадська сторона підтвердила зникнення свого військового у Латвії, його пошуки тривають.
    Розслідування здійснює поліція Латвії разом з військовою поліцією Канади, багатонаціональною бригадою НАТО в Латвії та Національними збройними силами “з максимальною підтримкою та використанням усіх доступних ресурсів”, йдеться в пресрелізі.
    Поки що подробиці щодо особи канадського солдата, його підрозділу чи останнього відомого місця перебування, а також обставин зникнення не наводяться.
    В межах операції REASSURANCE Канада розгорнула у Латвії приблизно 2000 військовослужбовців, які очолюють міжнародну бригаду для стримування російської агресії та захисту території НАТО.

  • ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    В Організації Об’єднаних Націй висловили обурення через ракетний удар, здійснений російськими військами проти гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова 4 вересня. Про це стало відомо з заяви гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале.

    Він висловив своє потрясіння через загибель двох співробітників Данської ради у справах біженців та поранення ще восьми осіб, які виконували свої гуманітарні обов’язки під час атаки.

    “Я шокований трагічною новиною про те, що двоє наших колег із Данської ради у справах біженців загинули, і ще восьмеро були поранені під час виконання своїх обов’язків унаслідок сьогоднішнього удару Збройних сил Російської Федерації в Чернігівській області”, – передає слова Шмале пресреліз ООН.

    Шмале наголосив, що його колеги присвятили життя допомозі постраждалим від війни в Україні, часто ризикуючи власною безпекою. За його словами, тільки цього року до зазначеного удару в Україні вже загинули щонайменше чотири гуманітарні працівники, а ще 34 отримали поранення.

    Гуманітарний координатор акцентував увагу на тому, що цивільне населення та ті, хто надає їм допомогу, повинні бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права і не можуть ставати ціллю.

    Нагадаємо, російські війська 4 вересня завдали ракетного удару по блокпосту біля Новоселівки на околиці Чернігова. Російський удар був спрямований по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які виконували роботи з очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

    Повідомлялося, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати.

  • Лубінець зреагував на удар по гуманітарній місії на Чернігівщині

    Лубінець зреагував на удар по гуманітарній місії на Чернігівщині

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права”. Так він зреагував на ракетний удар по співробітниках гуманітарної місії вдень 4 вересня.
    Лубінець зазначив, що сьогодні неподалік Чернігова росіяни завдали удару по співробітниках гуманітарної місії з розмінування “Данська рада у справах біженців”. Під час атаки загинули дві людини, ще троє осіб зазнали поранень.
    “Це черговий цинічний злочин. Атакувати людей, які виконують гуманітарну роботу – означає свідомо ставити під удар гуманітарну діяльність. Росія вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати”, – наголосив омбудсман.