Крим — це не лише пейзажі й історія, а й багата вишивальна традиція кримських татар. Візерунки, що розповідають про гідність, рід і землю. Попри тиск Росії, ця культура живе й говорить: Крим — це Україна.
Спецпроєкт до Дня вишиванки реалізовано УКРІНФОРМ за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій та у співпраці з Офісом підтримки відновлення, який реалізує ЮНЕСКО та імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Локація: Національний музей народної архітектури та побуту України
У Херсонській області орнаменти — це голос жінок і чоловіків, які залишаються незламними. Вишиванка — як знак приналежності до вільної України. Її не зняти, як прапор з будівлі. Бо вона — у серці.
Спецпроєкт реалізовано за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій та у співпраці з Офісом підтримки відновлення, який реалізує ЮНЕСКО та імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Вишивка Луганщини — ніжна, графічна, стримана. Її візерунки — це не лише краса, а й опір забуттю. В умовах окупації ці орнаменти звучать як молитва за повернення додому.
Спецпроєкт до Дня вишиванки реалізовано УКРІНФОРМ за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій та у співпраці з Офісом підтримки відновлення, який реалізує ЮНЕСКО та імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Локація: Національний музей народної архітектури та побуту України
Східна Україна має свої унікальні шви та кольори. Вишиванки з Донеччини — це голоси прабабусь, це пам’ять про свободу. Вони зберігають національну ідентичність навіть під окупацією.
Спецпроєкт до Дня вишиванки реалізовано УКРІНФОРМ за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій та у співпраці з Офісом підтримки відновлення, який реалізує ЮНЕСКО та імплементує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні».
Локація: Національний музей народної архітектури та побуту України
Вони — символ української ідентичності, яку не здолати. Це відео — про вишиванки з тимчасово окупованих українських земель. Про візерунки, що зберігають пам’ять і силу рідної землі, попри тимчасову окупацію.
Бо культура — це наша зброя.
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо останній десятий ролик, у якому розвінчуємо міф про популярне гасло повоєнного часу: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте».
Заклик, що нібито увічнює пам’ять усіх загиблих у війні радянських громадян, насправді неправдивий, адже офіційний перелік жертв війни був далеко не повним. Детальніше про це дивіться у відео.
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо дев’ятий ролик, у якому розповідаємо, чому «9 травня — День великої перемоги» — це міф. Цей наратив був штучно створений радянською пропагандою за ініціативою особисто Йосипа Сталіна, щоб підкреслити велич СРСР. У подальші десятиліття його активно використовував і режим Леоніда Брежнєва для формування ідеологічної єдності в межах радянського простору.
Насправді Друга світова війна для Радянського Союзу завершилась 2 вересня 1945 року.
У сучасній росії цей конструйований міф набув форми культу, який називають «побєдобєсієм». Замість гідного вшанування пам’яті мільйонів загиблих у найкривавішій війні ХХ століття, російська пропаганда просуває карнавальні форми святкувань, агресивну риторику та залякування всього цивілізованого світу.
Вісімдесят років тому було здобуто перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.
Цей день нагадує нам важливу закономірність: будь-яке зло неодмінно закінчується. Будь-який окупант врешті-решт залишає нашу землю. Завжди життя повертається. Саме за це стоїмо сьогодні. Саме це одного дня станеться.
У межах проєкту «Війна і міф» спільно з УІНП ми презентуємо восьмий ролик, у якому розвінчуємо міф про «Велику Вітчизняну війну» — ідеологічне кліше, яке створили у СРСР, щоб наголосити на «великій війні всього радянського народу проти німецько-фашистських військ».
Цей пропагандистський штамп є перифразом назви франко-російської кампанії Наполеонівських війн в Європі – Вітчизняної війни 1812 року. Протягом десятиріч радянська та російська пропаганда створювали гранд-наратив «Великої Вітчизняної війни», на якому тримався весь ідеологічний конструкт московського режиму.