СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Мінеральні ресурси

  • Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

    Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
    За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
    “Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
    Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:

  • ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
  • видачі нових спецдозволів на користування надрами;
  • реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.

    • Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
    Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
    Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
    Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
    А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни.

  • Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля

    Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля

    Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук розповіла у інтерв’ю Reuters, що понад половина стратегічно важливих матеріальних ресурсів країни знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Це стосується, зокрема, великої кількості вугілля, а також покладів літію, марганцю та інших корисних копалин. Внаслідок війни та бойових дій поблизу лінії фронту галузь природних ресурсів зазнала збитків на суму близько 70 трильйонів гривень. Україна та США уклали угоду про створення фонду відновлення з рівним розподілом участі, який сприятиме розвитку гірничодобувної галузі. Міністерка висловила сподівання, що ця угода приверне увагу та зробить іноземні інвестиції в Україну більш привабливими та прозорими.

  • В Росії передали ключове родовище рідкоземів соратнику Путіна

    В Росії передали ключове родовище рідкоземів соратнику Путіна

    Російська нафтова компанія Роснефть, керівником якої є Ігор Сєчін, отримала повний контроль над компанією-оператором родовища Томтор, яке є найбільшим родовищем рідкісноземельних металів у Росії. Це стало відомо з державного реєстру юридичних осіб РФ. Родовище розташоване в Якутії і є важливим елементом стратегії Росії щодо зменшення залежності від імпорту цих ресурсів. Рідкісноземельні метали використовуються у військовій промисловості та виробництві електроніки. Роснефть отримала контроль над оператором – компанією Vostok Engineering – 20 травня. Ця угода не була коментована компанією. Попередній оператор родовища був критикуваний за затримки у розробці проекту, і після цього контроль перейшов до Роснефти. Росія планувала інвестувати $1,5 млрд у видобуток рідкісноземельних металів, щоб стати другим у світі в цій галузі до 2030 року. Попереднім власником був бізнесмен Олександр Нєсіс через свою компанію IST Group.

  • Китай поставив під загрозу виробництво електромобілів у Європі

    Китай поставив під загрозу виробництво електромобілів у Європі

    Китай призупинив експорт рідкоземельних елементів, необхідних для виробництва постійних магнітів у електродвигунах електромобілів. Це призвело до загрози для світового виробництва електромобілів, оскільки європейські та американські компанії мають обмежені запаси цих елементів. Якщо постачання не відновлять, виробництво електромобілів може зупинитися вже у середині червня. Експерти попереджають, що ця ситуація може бути ще серйознішою, ніж дефіцит чипів у минулому році, оскільки вона впливає на ключову інфраструктуру електромобільності, яку активно розвиває Європа.

  • В Україні розробляють 3500 родовищ із 20 000 – геологи

    В Україні розробляють 3500 родовищ із 20 000 – геологи

    Президент Спілки геологів України, Павло Загороднюк, на з’їзді геологів розповів, що в Україні розвідано 20 тисяч родовищ, але лише 3,5 тисячі з них розробляються. Більшість родовищ датуються радянським часом і експлуатуються приватними підприємствами. Проблемою є “сплячі” ліцензії, коли ніяких робіт на ділянках не ведеться. Галузь геології зустрічає великі виклики, включаючи технологічні та соціальні складності. Проекти розвідки й розробки родовищ вимагають значних фінансових витрат і часу. Підписання ресурсної угоди зі США може принести нові інвестиції в геологорозвідку та надрокористування в Україні.

  • Україна завершила всі процедури для запуску інвестфонду відбудови

    Україна завершила всі процедури для запуску інвестфонду відбудови

    Україна успішно завершила всі процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови разом з США. Віцепрем’єр-міністерка – міністрка економіки Юлія Свириденко підтвердила цю інформацію, зазначивши, що Україна передала дипломатичну ноту представникам США. Угода передбачає створення фонду на паритетних умовах, з обох сторін з рівними правами голосу. Україна зберігає повний контроль над своїми надрами та ресурсами, а угода не включає жодних боргових зобов’язань. Угода має сприяти відновленню та розвитку країни, залучаючи стратегічні інвестиції.

  • Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США

    Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між Україною та США щодо рідкісноземельних металів. Цей документ був підтверджений Верховною Радою, де за нього проголосували 338 народних депутатів. Угода передбачає створення спільного Інвестиційного фонду відбудови на паритетних умовах між Україною та США. Фонд буде інвестувати в проекти та гарантувати комерційні закупівлі, залишаючи за Україною повний контроль над надрами та природними ресурсами. Угода не передбачає боргових зобов’язань і не перешкоджає майбутньому вступу України до Євросоюзу.

  • На Буковині видобували вапняк під виглядом облаштування бомбосховища

    На Буковині видобували вапняк під виглядом облаштування бомбосховища

    У Чернівецькій області виявили нелегальний видобуток вапняку, який призвів до збитків у розмірі понад 5 мільйонів гривень. Директор комунального підприємства та підприємець спільно організували цю діяльність під виглядом облаштування бомбосховища. Вони залучили працівників для видобутку вапняку та його реалізації, використовуючи спеціальну техніку. Правоохоронці вже повідомили про підозри трьом фігурантам і проводять розслідування. Нагадаємо, що нещодавно на Полтавщині та Дніпропетровщині також виявили факти незаконного видобутку корисних копалин.

  • У США пояснили, що дасть Україні угода про надра

    У США пояснили, що дасть Україні угода про надра

    Угода про корисні копалини, яку уклалиСША та Україна, не повʼязана з переговорами про завершення війни. Про це під час брифінгуу четвер, 8 травня, заявила речниця Державного департаменту США Теммі Брюс.
    “Угода про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною – це окрема динаміка. Це щось, що має тривати і забезпечувати надходження грошей у майбутньому для відбудови (України, – ред.) після закінчення конфлікту”, – наголосила вона.
    За її словами, йдеться про економічне партнерство між Україною та США, яке “триватиме поколіннями, матиме значення для кожного українця та посилить національну безпеку їхньої країни”.
    “Проте знову ж таки, цей механізм не повʼязаний з переговорами, з припиненням вогню, з війною. Але коли йдеться про національну безпеку і те, хто є твоїми друзями, бути другом Сполучених Штатів – це щось, що зробить вашу країну більш захищеною та відкриває майбутнє для людей”, – сказала речниця Держдепу.

  • Зеленський розповів, про що говорив з Трампом

    Зеленський розповів, про що говорив з Трампом

    Президент Володимир Зеленський під час розмови з американським лідером Дональдом Трампом обговорив подальші кроки заради досягнення миру, зокрема, тиск на Росію та підтримку України. Про це у вечірньому зверненні у четвер, 8 травня, розповів Зеленський.
    “Мав гарну розмову з Президентом Трампом. Привітали наші народи з днем перемоги у Європі – перемоги над нацизмом. Привітали ратифікацію Верховною Радою угоди про економічне партнерство – по-справжньому історичного документа, який відкриває багато нових можливостей для співпраці”, – заявив Зеленський.
    Також президенти обох країн обговорили необхідність подальших зусиль заради миру, зокрема конкретні кроки, які можуть бути зроблені.
    “Президент Трамп поцікавився ситуацією на полі бою, і я коротко його поінформував. Також повідомив, що Україна готова до 30-денного припинення вогню хоч відсьогодні. Ми очікуємо від Росії на згоду із цією пропозицією. Я також підтвердив, що Україна готова до переговорів у будь-якому форматі. Але для цього Росія має показати серйозність своїх намірів завершити війну, почавши з повного й безумовного припинення вогню”, – зазначив Зеленський.
    За його словами, президент США підтвердив, що хоче завершення цієї війни, готовий допомагати та підтримує необхідність припинення вогню.
    Українська та російська сторони також погодили подальші контакти.
    Раніше у пресслужбі ОП повідомили про телефонну розмову Зеленського і Трампа, яка сталася після ратифікації Верховною Радою угоди про надра.
    В Раді пояснили, що передбачає угода про надра