Позначка: Мінеральні ресурси

Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:
10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.

Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.

05.06.2025

Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США

Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:

Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля

Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук розповіла у інтерв’ю Reuters, що понад половина стратегічно важливих матеріальних ресурсів країни знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Це стосується, зокрема, великої кількості вугілля, а також покладів літію, марганцю та інших корисних копалин. Внаслідок війни та бойових дій поблизу лінії фронту галузь природних ресурсів зазнала збитків на суму близько 70 трильйонів гривень. Україна та США уклали угоду про створення фонду відновлення з рівним розподілом участі, який сприятиме розвитку гірничодобувної галузі. Міністерка висловила сподівання, що ця угода приверне увагу та зробить іноземні інвестиції в Україну більш привабливими та прозорими.

В Росії передали ключове родовище рідкоземів соратнику Путіна

Російська нафтова компанія Роснефть, керівником якої є Ігор Сєчін, отримала повний контроль над компанією-оператором родовища Томтор, яке є найбільшим родовищем рідкісноземельних металів у Росії. Це стало відомо з державного реєстру юридичних осіб РФ. Родовище розташоване в Якутії і є важливим елементом стратегії Росії щодо зменшення залежності від імпорту цих ресурсів. Рідкісноземельні метали використовуються у військовій промисловості та виробництві електроніки. Роснефть отримала контроль над оператором – компанією Vostok Engineering – 20 травня. Ця угода не була коментована компанією. Попередній оператор родовища був критикуваний за затримки у розробці проекту, і після цього контроль перейшов до Роснефти. Росія планувала інвестувати $1,5 млрд у видобуток рідкісноземельних металів, щоб стати другим у світі в цій галузі до 2030 року. Попереднім власником був бізнесмен Олександр Нєсіс через свою компанію IST Group.

Китай поставив під загрозу виробництво електромобілів у Європі

Китай призупинив експорт рідкоземельних елементів, необхідних для виробництва постійних магнітів у електродвигунах електромобілів. Це призвело до загрози для світового виробництва електромобілів, оскільки європейські та американські компанії мають обмежені запаси цих елементів. Якщо постачання не відновлять, виробництво електромобілів може зупинитися вже у середині червня. Експерти попереджають, що ця ситуація може бути ще серйознішою, ніж дефіцит чипів у минулому році, оскільки вона впливає на ключову інфраструктуру електромобільності, яку активно розвиває Європа.

В Україні розробляють 3500 родовищ із 20 000 – геологи

Президент Спілки геологів України, Павло Загороднюк, на з’їзді геологів розповів, що в Україні розвідано 20 тисяч родовищ, але лише 3,5 тисячі з них розробляються. Більшість родовищ датуються радянським часом і експлуатуються приватними підприємствами. Проблемою є “сплячі” ліцензії, коли ніяких робіт на ділянках не ведеться. Галузь геології зустрічає великі виклики, включаючи технологічні та соціальні складності. Проекти розвідки й розробки родовищ вимагають значних фінансових витрат і часу. Підписання ресурсної угоди зі США може принести нові інвестиції в геологорозвідку та надрокористування в Україні.

Україна завершила всі процедури для запуску інвестфонду відбудови

Україна успішно завершила всі процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови разом з США. Віцепрем’єр-міністерка – міністрка економіки Юлія Свириденко підтвердила цю інформацію, зазначивши, що Україна передала дипломатичну ноту представникам США. Угода передбачає створення фонду на паритетних умовах, з обох сторін з рівними правами голосу. Україна зберігає повний контроль над своїми надрами та ресурсами, а угода не включає жодних боргових зобов’язань. Угода має сприяти відновленню та розвитку країни, залучаючи стратегічні інвестиції.

Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між Україною та США щодо рідкісноземельних металів. Цей документ був підтверджений Верховною Радою, де за нього проголосували 338 народних депутатів. Угода передбачає створення спільного Інвестиційного фонду відбудови на паритетних умовах між Україною та США. Фонд буде інвестувати в проекти та гарантувати комерційні закупівлі, залишаючи за Україною повний контроль над надрами та природними ресурсами. Угода не передбачає боргових зобов’язань і не перешкоджає майбутньому вступу України до Євросоюзу.

На Буковині видобували вапняк під виглядом облаштування бомбосховища

У Чернівецькій області виявили нелегальний видобуток вапняку, який призвів до збитків у розмірі понад 5 мільйонів гривень. Директор комунального підприємства та підприємець спільно організували цю діяльність під виглядом облаштування бомбосховища. Вони залучили працівників для видобутку вапняку та його реалізації, використовуючи спеціальну техніку. Правоохоронці вже повідомили про підозри трьом фігурантам і проводять розслідування. Нагадаємо, що нещодавно на Полтавщині та Дніпропетровщині також виявили факти незаконного видобутку корисних копалин.

У США пояснили, що дасть Україні угода про надра

Угода про корисні копалини, яку уклалиСША та Україна, не повʼязана з переговорами про завершення війни. Про це під час брифінгуу четвер, 8 травня, заявила речниця Державного департаменту США Теммі Брюс.
“Угода про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною – це окрема динаміка. Це щось, що має тривати і забезпечувати надходження грошей у майбутньому для відбудови (України, – ред.) після закінчення конфлікту”, – наголосила вона.
За її словами, йдеться про економічне партнерство між Україною та США, яке “триватиме поколіннями, матиме значення для кожного українця та посилить національну безпеку їхньої країни”.
“Проте знову ж таки, цей механізм не повʼязаний з переговорами, з припиненням вогню, з війною. Але коли йдеться про національну безпеку і те, хто є твоїми друзями, бути другом Сполучених Штатів – це щось, що зробить вашу країну більш захищеною та відкриває майбутнє для людей”, – сказала речниця Держдепу.