У травні Китай суттєво зменшив експорт рідкісноземельних товарів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай запровадив обмеження на експорт у відповідь на митні тарифи США. Незважаючи на заяви Трампа про вирішення проблеми, дані показують зворотній рух. Експорт рідкісноземельних товарів знизився майже удвічі порівняно з квітнем і на 61% у порівнянні з минулим роком. Німеччина й Вʼєтнам стали головними напрямками китайського експорту. Китай скасував мита для найбідніших країн.
Позначка: Мінеральні ресурси
-
Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ
Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
“Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
“Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
“Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи. -
Автовиробники в паніці через дефіцит рідкоземельних магнітів
Світові автовиробники стикаються з кризою через дефіцит рідкоземельних магнітів, які є важливими компонентами для виробництва електромобілів та сучасних автомобілів. Китай має значний контроль над виробництвом цих магнітів, що призвело до обмежень у їх експорті. Це призвело до того, що автовиробники готові платити великі суми за отримання запасів магнітів, а деякі європейські заводи навіть призупинили роботу. Деякі автовиробники шукають альтернативні рішення, такі як створення електродвигунів без рідкоземельних металів. Європейські країни намагаються розширити видобуток рідкоземельних магнітів у своїй території, але цей процес є повільним. Аналітики попереджають про ризики залежності від Китаю у постачаннях інших ключових матеріалів, таких як графіт, марганець та алюміній.
-
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни. -
Половина стратегічних мінералів України – під окупацією – Міндовкілля
Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук розповіла у інтерв’ю Reuters, що понад половина стратегічно важливих матеріальних ресурсів країни знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Це стосується, зокрема, великої кількості вугілля, а також покладів літію, марганцю та інших корисних копалин. Внаслідок війни та бойових дій поблизу лінії фронту галузь природних ресурсів зазнала збитків на суму близько 70 трильйонів гривень. Україна та США уклали угоду про створення фонду відновлення з рівним розподілом участі, який сприятиме розвитку гірничодобувної галузі. Міністерка висловила сподівання, що ця угода приверне увагу та зробить іноземні інвестиції в Україну більш привабливими та прозорими.
-
В Росії передали ключове родовище рідкоземів соратнику Путіна
Російська нафтова компанія Роснефть, керівником якої є Ігор Сєчін, отримала повний контроль над компанією-оператором родовища Томтор, яке є найбільшим родовищем рідкісноземельних металів у Росії. Це стало відомо з державного реєстру юридичних осіб РФ. Родовище розташоване в Якутії і є важливим елементом стратегії Росії щодо зменшення залежності від імпорту цих ресурсів. Рідкісноземельні метали використовуються у військовій промисловості та виробництві електроніки. Роснефть отримала контроль над оператором – компанією Vostok Engineering – 20 травня. Ця угода не була коментована компанією. Попередній оператор родовища був критикуваний за затримки у розробці проекту, і після цього контроль перейшов до Роснефти. Росія планувала інвестувати $1,5 млрд у видобуток рідкісноземельних металів, щоб стати другим у світі в цій галузі до 2030 року. Попереднім власником був бізнесмен Олександр Нєсіс через свою компанію IST Group.
-
Китай поставив під загрозу виробництво електромобілів у Європі
Китай призупинив експорт рідкоземельних елементів, необхідних для виробництва постійних магнітів у електродвигунах електромобілів. Це призвело до загрози для світового виробництва електромобілів, оскільки європейські та американські компанії мають обмежені запаси цих елементів. Якщо постачання не відновлять, виробництво електромобілів може зупинитися вже у середині червня. Експерти попереджають, що ця ситуація може бути ще серйознішою, ніж дефіцит чипів у минулому році, оскільки вона впливає на ключову інфраструктуру електромобільності, яку активно розвиває Європа.
-
В Україні розробляють 3500 родовищ із 20 000 – геологи
Президент Спілки геологів України, Павло Загороднюк, на з’їзді геологів розповів, що в Україні розвідано 20 тисяч родовищ, але лише 3,5 тисячі з них розробляються. Більшість родовищ датуються радянським часом і експлуатуються приватними підприємствами. Проблемою є “сплячі” ліцензії, коли ніяких робіт на ділянках не ведеться. Галузь геології зустрічає великі виклики, включаючи технологічні та соціальні складності. Проекти розвідки й розробки родовищ вимагають значних фінансових витрат і часу. Підписання ресурсної угоди зі США може принести нові інвестиції в геологорозвідку та надрокористування в Україні.
-
Україна завершила всі процедури для запуску інвестфонду відбудови
Україна успішно завершила всі процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови разом з США. Віцепрем’єр-міністерка – міністрка економіки Юлія Свириденко підтвердила цю інформацію, зазначивши, що Україна передала дипломатичну ноту представникам США. Угода передбачає створення фонду на паритетних умовах, з обох сторін з рівними правами голосу. Україна зберігає повний контроль над своїми надрами та ресурсами, а угода не включає жодних боргових зобов’язань. Угода має сприяти відновленню та розвитку країни, залучаючи стратегічні інвестиції.