Кабінет Міністрів 12 січня затвердив переможця конкурсу на розробку родовища з літію Добра за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Пілотний проєкт з розробки корисних копалин – літієве родовище “ділянка Добра” в Кіровоградській області”, – зазначила вона. За словами глави уряду, родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища. До конкурсного відбору за 100-бальною системою оцінки були запрошені українські та іноземні компанії й консорціуми.
Переможцем стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings. Свириденко наголосила, що вони мають значний досвід у галузі видобутку критично важливих корисних копалин. Компанія Techmet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в 10 активах на чотирьох континентах та має досвід реалізації складних проєктів з розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів.
“Ділянка Добра є лише першою із амбітного плану інтеграції України у ланцюги постачання наших стратегічних партнерів. Отже, робота в цьому напрямку триває”, – додала прем’єрка.
Вона нагадала, що механізм УРП дає змогу інвесторам видобувати корисні копалини в межах укладеного з державою партнерства. Водночас родовище залишається у власності народу України.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища “Добра” інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа.
Позначка: Мінеральні ресурси
-
Україна обрала інвестора для літієвого родовища на Кіровоградщині
-
США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів
Адміністрація президента Трампа планує створити коаліцію країн для боротьби з домінуванням Китаю в галузі критичних мінералів та високих технологій. Ця ініціатива має на меті забезпечити доступ до рідкоземельних металів і передових технологій, зокрема в області штучного інтелекту та квантових обчислень. Адміністрація планує запустити коаліцію партнерів після підписання Декларації Pax Silica, яка об’єднає країни, такі як Сінгапур, Австралія, Японія, Південна Корея та Ізраїль, для спільної роботи над проблемою дефіциту доступу до важливих корисних копалин. Ця ініціатива відображає занепокоєння США щодо монопольного становища Китаю у глобальних ланцюгах постачання та інвестицій у високі технології. Коаліція має стати аналогом G7 для епохи штучного інтелекту, сприяючи координації експортного контролю та захисту ключових точок глобального ланцюга постачання.
-
КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ
Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути їхнього використання у військових цілях американськими оборонними компаніями. План передбачає полегшення постачання цих металів китайським компаніям для цивільних потреб у США. Китай впроваджує схему, схожу на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Ця програма дозволяє китайським компаніям отримувати загальний дозвіл на купівлю спеціальних товарів для експорту без необхідності окремих ліцензій на кожну покупку. Таким чином, Китай хоче відповісти на вимоги США щодо експорту рідкісноземельних ресурсів, проте плани можуть бути змінені у майбутньому.
-
США та Австралія уклали багатомільярдну угоду
Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали важливу угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, уряди обох країн планують інвестувати понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Також передбачено розвиток різних напрямків оборонної співпраці, включаючи закупівлю обладнання та розвиток виробництва боєприпасів. Крім того, сторони домовилися про спільні інвестиції у галузі технологій, включаючи штучний інтелект та квантові технології. Наприкінці угоди йдеться про співпрацю між NASA та Австралійським космічним агентством у дослідженні космосу, з метою створення місячного ровера для програми Artemis.
-
На Хмельниччині викрили схему незаконного видобутку вапняку
У Кам’янець-Подільському районі директор кар’єру протягом двох років незаконно видобував вапняк на понад 50 мільйонів гривень. Він видобув понад 237 тисяч тонн вапняку, що перевищує дозволену норму в 50 тисяч тонн. Після цього він продавав видобуте із прибутком близько 57 мільйонів гривень. Ці дії спричинили значну шкоду навколишньому середовищу, що оцінюється приблизно в 240 мільйонів гривень. Чоловікові оголосили підозру у незаконному видобутку корисних копалин та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Питання щодо обрання запобіжного заходу наразі вирішується. Крім того, в інших регіонах України також розглядаються судові справи щодо незаконного видобутку корисних копалин та рятування шахтарів, заблокованих під землею.
-
Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС
За головою італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA Роберто Вавассорі, нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Запаси цих матеріалів у Європі практично вичерпано. Хоча у липні було досягнуто угоди щодо прискорення постачання до ЄС, Китай продовжує стримувати експорт цих стратегічних ресурсів. Китай є ключовим центром переробки рідкоземельних металів, які важливі для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів для автомобільної промисловості. Внаслідок обмежень можуть виникнути проблеми з виробництвом автомобілів по всьому світу.
-
Трамп скасував зустріч із Сі
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів. Про це заявив глава Білого дому у соцмережі Truth Social.
“В Китаї відбуваються дуже дивні речі! Вони стають надзвичайно ворожими”, – написав Трамп, коментуючи різке посилення контролю Пекіна над експортом рідкоземельних металів.
Президент США пригрозив відповідними заходами.
“Я мав зустрітися з головою Сі через два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї, але тепер, схоже, для цього немає жодних підстав”, – додав Трамп. Як одну з можливих відповідних дій він назвав “масове підвищення мит на китайську продукцію, що надходить до Сполучених Штатів Америки”, зауваживши, що “є багато інших контрзаходів, які також серйозно розглядаються”.
Заява Трампа ставить під сумнів не лише його заплановану поїздку до Азії, котра включала зустріч із Сі наприкінці жовтня на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, але й майбутнє переговорів щодо закупівель Китаєм американської сої, зазначає Bloomberg.
З початку року Китай не придбав жодної партії сої, що, за повідомленнями американських ЗМІ, поставило фермерів на межу виживання. Під загрозою опинилася й ширша торговельна угода, яку делегації двох країн намагаються досягти з літа, коли між Вашингтоном і Пекіном було оголошено своєрідне торговельне перемир’я.
У квітні Китай, який контролює близько 90% видобутку та переробки рідкоземельних металів, вже різко обмежував їхній експорт, що призвело до дефіциту в інших країнах. Після переговорів із ЄС та США Пекін частково пом’якшив обмеження, втім, тепер знову їх посилив.
Сімнадцять таких елементів є критично важливими для різної продукції – від електромобілів до авіаційних двигунів і військових радарів. Експорт 12 із них тепер обмежено після того, як міністерство додало п’ять нових елементів (гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій), а також супутні матеріали.
Нагадаємо, Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у Китаї експорт рідкісноземельних металів у червні досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит світових покупців на матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США -
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
В Ірані знайшли велике родовище газу
Міністр нафти Ірану Мохсен Пакнеджад оголосив про відкриття великих запасів газу та нафти на родовищі Пазан у провінції Фарс. Це родовище містить 10 трильйонів кубічних футів газу і може допомогти вирішити проблему дефіциту енергоресурсів в країні. Розташоване воно близько 21 км від міста Джам у провінції Бушер. Розвідувальні роботи на цьому родовищі були відновлені після восьмирічної перерви, і результатом стало досягнення цього значного успіху.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
У Кіровоградській області директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного підприємства стали обвинуваченими у завданні збитків навколишньому середовищу. Директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, навіть коли ліцензія на це була призупинена. У результаті було вибухово видобуто 42 тисячі тонн корисних копалин, що призвело до збитків у розмірі 43 мільйонів гривень. Дії обвинувачених кваліфікували як порушення закону про видобування корисних копалин загальнодержавного значення.