Україна успішно відкрила 17 нових ринків для експорту аграрної продукції з початку 2025 року, що перевищило планований показник на цей період. Загалом українські товари тепер постачаються до 381 торговельного напрямку. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук повідомив, що відкрито нові можливості для експорту різних аграрних товарів до різних країн, таких як Албанія, Канада, Китай, Туреччина та інші. Також відзначено прискорення процесу відкриття нових ринків, що раніше займало набагато більше часу. Україна розширює співпрацю з країнами Африки та робить акцент на розвиток експорту аграрної продукції. Наразі країна має можливість експортувати свою аграрну продукцію до 381 торговельних напрямків.
Позначка: Мінагрополітики
-
В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю
Українські фермери зібрали вже понад 29 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур на площі понад 7 мільйонів гектарів. Намолочено більше 22 мільйонів тонн пшениці, 5 мільйонів тонн ячменю, понад 600 тисяч тонн горошку та 192 тисячі тонн кукурудзи. Лідерами за обсягами збору є фермери Одеської області. Також активно збирають олійні культури – ріпак, сою та соняшник. Уже розпочали збір кукурудзи в шести областях України.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2025/2026 експортувала 5,028 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зазначено, що з цієї загальної кількості 3,42 мільйона тонн складає пшениця, 685 тисяч тонн – ячмінь, і 890 тисяч тонн – кукурудза. Наголошено, що поставок жита поки не було здійснено, а також відзначено зменшення поставок борошна з 14,4 тисяч тонн минулого року до 11,3 тисяч тонн у поточному.
-
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника.. -
У Мінагрополітики знизили прогноз врожаю зернових на 5%
Заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що у 2025 році посівні площі в Україні зростуть завдяки розмінуванню, але врожай зернових буде меншим. Всього виробничі посівні площі залишаться на рівні минулого року, але додатково буде введено 270 тисяч гектарів завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році, а експорт пшениці очікується в межах 15-16 млн тонн. Врожай ячменю оцінюється на рівні 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у попередньому році. Урожай олійних культур також буде меншим: ріпаку очікується 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн. Найбільші ризики пов’язані з урожаєм соняшнику через посушливі умови на півдні країни, тому валовий збір може знизитися до 15 млн тонн і менше.
-
Аграрії наблизилися до збору першого мільйона тонн зерна
На початку липня 2025 року вже завершили жнива в дев’яти областях України, де було обмолочено 331,9 тис. гектарів та намолотили 865,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Найбільше пшениці та ячменю було зібрано в Одеській області. Окрім того, сільгоспвиробники з Миколаївської, Одеської, Запорізької і Херсонської областей зібрали 71,6 тис. тонн ріпаку. У порівнянні з попереднім роком, жнива в 2025 році відстають від минулорічних у 4,3 рази.
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану
Україна станом на 30 травня поточного року засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 5,5 млн га, або 97% плану, що фактично відповідає минулорічним показникам – 5,5 млн га, або 98%. Про це повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю, 30 травня.
За тиждень було засіяно 0,2 млн га, а відставання від графіку 2024 року скоротилося.
Кукурудзою наразі вже засіяно 3,94 млн грн (3,76 млн га тижнем раніше), ячменем – 744,4 тис. га (743,6 тис. га), ярою пшеницею – 217,1 тис. га (215,3 тис. га), горохом – 212,1 тис. га (212 тис. га), вівсом – 158,6 тис. га (158,4 тис. га), гречкою – 66,0 тис. га (49,7 тис. га), просом – 66,1 тис. га (43,9 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 98%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 98%, вівса – 98%, гречки – 75%, проса – 87%.
У минулому році на 31 травня кукурудзою було засіяно 3,895 млн грн, ячменем – 782,6 тис. га, ярою пшеницею – 252,5 тис. га, горохом – 162,5 тис. га, вівсом – 163,7 тис. га, гречкою – 97,7 тис. га, просом – 63,6 тис. га.
За темпами сівби лідирують Полтавська область – 557,3 тис. га, Чернігівська – 489,7 тис. га, Вінницька – 393,8 тис. га, Сумська – 390,6 тис. га та Черкаська – 387,7 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 7,38 млн га (93%) порівняно із 6,8 млн га тижнем раніше та 7,05 млн га торік на цю ж дату. У тому числі посіви під соняшником досягли – 4,73 млн га (3,9 млн га тиждень тому та 5,12 млн га торік), сої – 2,23 млн га (2 млн га та 1,93 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
У Мінагрополітики зазначили, що посіви соняшнику наразі складають 93% від плану, сої – 92%, тоді як цукрового буряку – 99%, але його сівба вже завершена. Раніше писав, що окрім воєнних ризиків фермери стикнулись з несприятливими погодними умовами. Це може вплинути на врожай 2025. Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
В Україні нині зареєстровано 38 підприємств з вирощування конопель
Українські суб’єкти планують займатися вирощуванням та переробкою конопель для промислових цілей. За даними міністра аграрної політики та продовольства, 38 компаній зареєструвалися в електронній системі єКоноплі. Серед них 27 вже заявили про планову площу посівів на понад 3 тисячі гектарів землі. Ця система була створена для оптимізації державної аграрної політики та боротьби з корупцією. Тепер аграріям не потрібно отримувати ліцензії на вирощування конопель, а достатньо лише зареєструватися в системі. ЄКоноплі інтегрується з іншими державними реєстрами та системами. Реалізація цієї системи стала можливою завдяки співпраці Міністерства аграрної політики та Міністерства цифрової трансформації, а також підтримці Фонду Східна Європа та Європейського Союзу. Із законом про легалізацію медичного канабісу, підписаним президентом минулого року, промислові коноплі отримали нові перспективи в Україні.