Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі, звинувачуючи режим Лукашенка у створенні міграційної кризи, що порушує міжнародне право. Литва стверджує, що з 2021 року вони стали свідками великого напливу нелегальних мігрантів з Білорусі, який, за їхніми доказами, був спланований білоруським режимом. Це було здійснено через збільшення кількості рейсів з країн Близького Сходу, видачу віз та спрощення процедур розміщення мігрантів. Білоруські силовики супроводжували цих мігрантів до литовського кордону і змушували їх нелегально перетинати його. Литва вимагає повного відшкодування збитків та гарантій, що подібні порушення більше не повторяться. Позов вважається історичним кроком і свідченням лідерства Литви у захисті інтересів ЄС, доводячи, що жодна держава не має права використовувати мігрантів як знаряддя політичного тиску без наслідків.
Позначка: Мігранти
-
У Польщі затримали українку за перевезення мігрантів
У Польщі затримали українку у віці 36 років підозрювану у сприянні нелегальному перетину кордону між Білоруссю та Польщею групою мігрантів з Афганістану. Поліцейські зупинили автомобіль, в якому перебували п’ятеро афганців, які незаконно потрапили на територію Польщі, і за кермом яка була саме українка. Спочатку вона намагалася виправдатися, але пізніше визнала, що приїхала спеціально, щоб забрати мігрантів за згоду, яку домовилися в одному з месенджерів. За це їй загрожує до восьми років ув’язнення. Раніше також затримали двох громадян України, одного з яких підозрюють у причетності до перевезення нелегальних мігрантів, а іншого – впіймали під час самого перевезення.
-
Мігрантам стане важче потрапити до Британії
Уряд Великої Британії планує введення нових обмежень для іммігрантів з метою зменшення їхнього числа на ринку праці та стимулювання роботодавців наймати більше місцевих працівників. Згідно з повідомленням, вони планують посилити вимоги до освіти для отримання кваліфікованих віз та обмежити видачу віз для низькокваліфікованих працівників. Також вивчається можливість введення короткострокових віз для низькокваліфікованих працівників лише у випадках дефіциту кадрів, за умови підготовки та працевлаштування місцевих працівників. Ці заходи є відповіддю на зростання міграції в країні. Опозиційні консерватори вважають, що запропоновані заходи недостатні та закликають ввести обов’язкові імміграційні квоти, а також критикують уряд за недостатній захист трудових мігрантів від експлуатації та інших негативних явищ.
-
Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти
Міграцію візьмуть під контроль Передусім йдеться про тих українців, які не змогли інтегруватися в життя країни перебування, досі не мають роботи і не в змозі самостійно оплачувати житло. Отримавши десятки тисяч євро безповоротної допомоги, ці люди в Україні зможуть придбати будинок чи квартиру, а може – авто, або ж розпочати власний бізнес.
Однією з перших країн, яка має намір матеріально простимулювати повернення українців на батьківщину, є Швеція.
Прем’єр-міністр цієї країни Ульф Крістерссон в інтерв’ю Euronews заявив, що існує абсолютна необхідність взяти міграцію під контроль, тому буде збільшено гранти на повернення мігрантів з 900 до 32 тис. євро.
Нині цей грант складає 900 євро на одну дорослу людину. Але така ініціатива поки що не стала популярною. Як повідомило Шведське міграційне агентство, у 2023 році була схвалена лише одна із 70 заявок.
Для того, щоб переламати цю тенденцію, нова пропозиція уряду збільшить суму до 32 тис. євро, що на 3400% більше.
Взагалі-то програма фінансових стимулів для добровільного повернення існує вже кілька десятиліть, але, як заявив Крістерссон, тепер він надихається прикладом Данії, яка встановила цільову групу в 22 тис. осіб. “Ми в основному копіюємо данську модель і значно збільшуємо цю суму, щоб полегшити життя тим, хто розуміє, що хотів би повернутися до своєї країни, але з різних причин не відчуває, що може знайти собі зручне життя в Швеції”, – сказав він. Прем’єр визнав, що такий підхід може не сподобається багатьом, але наголосив на основній проблемі. “Я не думаю, що цей метод спрацює для багатьох людей, але в нас дійсно є проблема з інтеграцією, і якщо люди, які мають законне право залишатися в Швеції, по суті, не інтегруються, по суті, не цінують шведський спосіб життя, то принаймні вони могли б подумати про повернення в країну свого походження”, – сказав він і додав, що ця пропозиція набуде чинності 1 січня 2026 року. Крістерссон також рішуче підтримав політику регульованої міграції, зокрема, Міграційний пакт ЄС, і підкреслив, що ті особи, які отримали відмову в наданні притулку, не повинні залишатися в Європі. “Зараз у нас близько 80% тих, хто має негативне рішення щодо надання притулку, проте вони залишаються в Європі. Це просто неприйнятно у Швеції. Ми впоралися з цим, я думаю, у нас зараз близько 20% залишаються, хоча вони не повинні залишатися тими, хто має негативне рішення. Тому абсолютно необхідно взяти міграцію під контроль”, – сказав політик. На його думку, зараз погляди щодо міграції по всій Європі різко змінюються, що може полегшити ухвалення відповідних політичних рішень. Наприклад, Європейська комісія нещодавно запропонувала заходи, які зроблять репатріацію нелегальних мігрантів ефективнішою. Хаби єдності За даними Євростату, станом на 31 січня 2025 року в Європейському Союзі тимчасовий захист мали майже 4,3 млн українців, які виїхали з України через російське вторгнення.
Найбільше українських біженців прийняли Німеччина (понад мільйон 170 тис.), Польща (більше ніж 990 тис.) та Чехія (майже 395 тис.).
Порівняно з кінцем грудня 2024 року, у січні 2025-го загальна кількість тих, хто перебуває під тимчасовим захистом, зросла на 25 530 осіб (+0,6%): найбільше – в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%).
Водночас у деяких країнах кількість біженців зменшилася: у Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) та Литві (-155; -0,3%).
Майже половину (44,8%) серед українських біженців становлять дорослі жінки, діти – 31,8% та дорослі чоловіки – 23,4%.
Програму тимчасового захисту в ЄС запровадили 4 березня 2022 року, коли українці масово почали виїжджати за кордон через російську війну. У червні 2024 року Європейська Рада вирішила продовжити цей статус – до 4 березня 2026 року.
Тим часом Україна вживає заходів для повернення своїх громадян додому, і в тих країнах, де тимчасово проживають українці, почали відкривати хаби національної єдності для того, щоб підтримувати зв’язок з українцями, які перебувають за кордоном. “Хаби національної єдності відкривалися і будуть відкриватися в багатьох країнах, де є велика присутність українських громадян. Ми відкриваємо в Німеччині, в Іспанії, в Польщі, в Чехії. Ми обговорюємо питання відкриття в Великій Британії. Важливо підкреслити, що ми дуже віримо, що після закінчення гарячої стадії війни українцям буде можливість повернутися до України. І ви знаєте, що є різні причини, чому їхали люди за кордоном. Є розділення сімей, є там, де абсолютно чоловіки героїчні, залишилися захищати державу. Жінки з дітьми поїхали. Війна – це трагедія, яка і розділяла сім’ї, і яка залишала без домівок, без життя дітей, без дитинства”, – зазначив президент України Володимир Зеленський на брифінгу під час візиту в Чехію, де мають відкрити один з таких хабів. Завдання цих хабів – встановлення зв’язку з українцями за кордоном, юридична допомога їм та підтримка в поверненні на батьківщину. Окрім того, нове Міністерство національної єдності має створити нову програму, якаповинна сприяти поверненню українців з-за кордону.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов, українська діаспора разом з трудовими та вимушеними мігрантами нині є найбільшою у світі. За оцінками Всесвітнього конгресу українців, нині не менше 25 млн українців та їх нащадків живуть за межами України. Вимушені мігранти, які втекли від війни, стали вже п’ятою зафіксованою хвилею масової міграції.
Він нагадує, що в 1991 році населення України становило 52 млн осіб. У 2013-му, напередодні російського вторгнення, кількість населення оцінювали в близько 45 млн осіб. Нині в Україні проживає, за різними оцінками, від 32 до 34 млн, тобто за останні 10 років з очевидних та неочевидних причин країна втратила понад 10 млн людей.
Чернишов вважає, що при збереженні цих тенденцій може справдитися тривожний прогноз ООН: до 2050 року кількість українців в Україні зменшиться до 25 млн, а до 2100 року – до 15 млн, а населення планети становитиме у цей час близько 13 млрд (на кінець квітня 2025-го на Землі налічувалося 8,219 мільярда осіб).
На його думку, така кількість людей фізично не зможе забезпечити безпеку, захист кордонів та економічний добробут такої великої країни, як Україна.
Галина Гірак -
Литва не пропустила через кордон понад 30 мігрантів з Білорусі
Литовські прикордонники затримали понад 30 нелегальних мігрантів на кордоні з Білоруссю. Дві групи, одна з 10 людей інша з 11, намагалися перетнути кордон у південному районі Литви. Затримані мігранти були громадянами Афганістану та Пакистану. Ще 10 людей були затримані вранці. З початку року в Литву не пропустили 628 нелегальних мігрантів, а торік зафіксували понад 1000 спроб перетнути кордон з Білорусі. Польща також планує розмістити міни на кордонах з Росією та Білоруссю.
-
У США обіціяють нелегалам по $1 тис. за добровільний від’їзд з країни
Адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує нелегальним іммігрантам, які вирішать добровільно покинути країну, отримати по $1 тис. Вони можуть скористатися новим мобільним застосунком CBP Home, щоб отримати оплату за проїзд та винагороду за самодепортацію. Глава міністерства внутрішньої безпеки наголосив, що цей спосіб покинути США є оптимальним та безпечним для нелегальних іммігрантів.
-
Швеція платитиме мігрантам €32 тис. за повернення додому
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон висловив необхідність контролю над міграцією і запропонував значно збільшити фінансову допомогу для мігрантів, які вирішать повернутися на батьківщину. Він заявив про план зі збільшенням суми виплат з €900 до €32 000 на одну дорослу особу, що становить понад 3400%. Ідею впровадження такої програми він запозичив у Данії. Крістерссон також підтримав регульовану міграційну політику та висловив обурення тим, що багато осіб з відмовою у наданні притулку залишаються в Європі. Він наголосив на необхідності взяття міграції під контроль і відзначив зміну ставлення до цієї проблеми в Європі, що може сприяти ухваленню політичних рішень.
-
Трамп розповів про свої досягненні за 100 днів на посаді
Президент США Дональд Трамп виступив на мітингу у Мічигані, відзначивши завершення перших 100 днів свого другого терміну. Він похвалив свої дії по видворенню мігрантів, вихід з Паризької кліматичної угоди та ВООЗ, введення мит та назвав цей період “революцією здорового глузду”. Трамп також заявив про досягнення у зменшенні нелегальних перетинів кордону та впевнено висловився про позитивний вплив нових тарифів, зокрема з Китаєм, на економіку країни. Він обіцяв укласти чесну угоду з Китаєм та розкритикував колишнього президента Байдена та інших осіб, які перешкоджали його діям. Трамп також назвав опитування ЗМІ про рейтинги його адміністрації “фейком”.
-
У США арештували суддю, звинувативши у перешкоджанні арешту іммігрантів
Суддю округу Мілуокі, Ханну Дуган, заарештували федеральні служби США під звинуваченням у перешкоджанні операції з затримання іммігранта. Вони стверджують, що суддя допомогла підсудному уникнути затримання агентами, виведши його з будівлі через інший вихід. Хоча Дуган вже звільнена під особисте зобов’язання до наступного судового засідання, протести та політичні реакції на цей випадок вже виникли. Захист судді стверджує, що вона планує активно захищати себе в суді, тоді як критики обвинувачують адміністрацію Трампа у поширенні страху в громаді.
-
У Польщі відбили масову спробу прориву мігрантів
На кордоні між Польщею та Білоруссю за останні чотири дні виявили понад 250 випадків незаконного перетину кордону. Польські прикордонники повідомили про інциденти агресії, коли невідомі кидали каміння у бік патрулів. Всі спроби незаконного перетину були зупинені, дві особи були затримані. Раніше також було зафіксовано понад 210 випадків незаконного перетину кордону між Польщею та Білоруссю.