У вересні цього року світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак за іншими базовими продуктами, такими як зерно, молочні продукти, цукор і рослинні олії, відзначили зниження цін. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Зниження цін на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії переважило зростання цін на м’ясо. Зокрема, ціни на яловичину та баранину зросли через збільшення попиту, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти також знизилися, особливо на масло та молочний порошок, через певні фактори, такі як сезонність і конкуренція на експорт. Крім того, ціни на рослинні олії також знизилися частково через падіння котирувань пальмової та соєвої олії. Усі ці коливання в цінах відбуваються на фоні глобальних ринкових тенденцій та внутрішніх факторів, що впливають на виробництво та споживання продуктів харчування.
Позначка: Мясо
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
Науковий огляд показав, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса, яке може призвести до підвищеного ризику розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Учені досліджували зв’язок між споживанням обробленого м’яса, солодких газованих напоїв та трансжирів і ризиком хронічних захворювань на мільйонах учасників. Виявилося, що навіть невелике щоденне споживання обробленого м’яса може підвищити ризики. Наприклад, один хот-дог на день може збільшити ризик діабету на 11% та раку товстої кишки на 7%. Автори дослідження закликають обмежити споживання обробленого м’яса та ультраоброблених продуктів для збереження здоров’я.
-
Яловичина: маловідомі властивості для серця, мозку, психічного здоров’я
Спеціальний огляд рандомізованих досліджень виявив, що щоденне споживання 1–2 порцій нежирної яловичини (приблизно 120–150 г) не погіршує серцево-судинні показники (news-medical). Іншими словами, навіть 200–300 грамів пісного стейку або фаршу на день, поєднані з великою кількістю овочів і цільнозернових, не збільшують ризику серцевих хвороб. Важливо пам’ятати, що здоров’я серця залежить від загального раціону: стейк, приготований без зайвої солі й жирів, у складі збалансованої дієти діє зовсім по-іншому, ніж оброблені ковбаси чи фастфуд. Серцево-судинна система Ключовий висновок: червоне мʼясо майже не впливає на артеріальний тиск і рівень «поганого» холестерину (news-medical). Наприклад, учасники дослідження, які щодня їли по 120–150 г пісного стейку у рамках дієти DASH (збагаченої овочами, фруктами та знежиреним молоком), зберегли нормальні рівні холестерину (news-medical). Лікарі пояснюють: негативний ефект на серце часто викликає не саме м’ясо, а добавки – сіль, оброблені жири, консерванти. У натуральній яловичині переважають корисні ненасичені жири, які навіть знижують рівень холестерину, аніж підвищують його. Тому за умов помірності і правильної обробки (готуйте на грилі або запікайте) стейк із яловичини може бути частиною «серцевозахисної» дієти. Нейронна функція та імунітет Яловичина відрізняється високим вмістом ряду амінокислот і пептидів, відсутніх у рослинних продуктах. Таурин, карнозин, ансерин і креатин містяться саме в червоному м’ясі (nutrients). Ці речовини мають сильні антиоксидантні та протизапальні властивості: наприклад, креатин є важливим джерелом енергії для клітин мозку й м’язів (nutrients), а карнозин захищає тканини від окисного стресу. Споживання лише ~30 г сушеної яловичини на день задовольняє добову потребу дорослої людини в таурині й карнозині (nutrients) – саме ті речовини, що підтримують метаболізм і витривалість.
Крім того, зазначені нутрієнти покращують імунітет. Дослідження показують, що таурин та споріднені амінокислоти підвищують здатність організму боротися з інфекціями (nutrients). Це означає, що під час сезонних хвороб яловичий бульйон чи м’ясне рагу можуть прискорити одужання і пом’якшити запалення, адже ці компоненти активізують захисні клітини імунітету. Психічне здоров’я Не менш важливе те, що яловичина містить мінерали і вітаміни для мозку. Насамперед – це гемове залізо: воно легко засвоюється і забезпечує клітини киснем. Його нестача призводить до анемії, а та – до хронічної втоми, поганого настрою та зниження концентрації. Яловичина також багата на вітаміни групи B (особливо B6, B12, ніацин), необхідні для синтезу серотоніну і допаміну – «гормонів щастя», а також для енергії в нервових клітинах. Ці речовини в помірній порції яловичини підтримують ясність мислення і стабільний настрій.
Статистика це підтверджує: за даними 2021 року, люди, які повністю відмовилися від м’яса, значно частіше страждали на депресію і тривожність, ніж ті, хто вживає його помірно (cambridge). Можливо, однією з причин є дефіцит саме «тваринних» амінокислот. Помірна порція пісної яловичини в раціоні відновлює необхідні мікроелементи в організмі – зокрема карнозин і креатин у мозку, що сприяє нормальній роботі нервової системи. Додаткові нутрієнти Окрім амінокислот, яловичина містить корисні цинк і селен. Цинк прискорює загоєння тканин, підтримує імунітет і регулює гормони, а селен – потужний антиоксидант, що захищає клітини від ушкоджень. Навіть 2–3 стейки на тиждень забезпечують помітну частину добової норми цих мікроелементів, підвищуючи стійкість організму до стресу і інфекцій.
Висновок. Помірне споживання пісної яловичини може зміцнювати здоров’я. Це не лише джерело повноцінного білка, а й комплекс вітамінів та мінералів (заліза, B-вітамінів, креатину, карнозину тощо), які підтримують серце, мозок та імунітет одночасно. Головне – правильно готувати м’ясо: запікати чи готувати на грилі, з мінімумом солі та жиру. Зважене ставлення до порцій (1–2 у тиждень) і технологія приготування зберігають лише користь від стейка. Для зручності українських споживачів у онлайн-супермаркеті VARUS є широкий вибір пісної яловичини – від стейків до фаршу – щоб включити її в меню і отримати максимум користі.