Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.
Позначка: Метінвест
-
У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості
-
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що для відродження української промисловості потрібна підтримка великого бізнесу, розвиток кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зауважив, що потрібні великі проєкти, що залучають суміжні галузі та сприяють використанню конкурентних переваг країни. Олександр Водовіз підкреслив, що привабливість промисловості для молоді теж є важливою, а також наголосив на проблемі браку кадрів у промисловості через мобілізацію та виїзд молодих спеціалістів за кордон. Він закликав уряд прийняти заходи, щоб зберегти таланти в Україні, навіть у часи війни. Також було зазначено проблему непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу промислових підприємств.
-
Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ
Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків в Україні за версією видання Delo.ua. Вони лідери серед металургійних компаній за обсягом сплачених податків. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перше півріччя 2025-го – 9,3 млрд грн. У загальному, компанії, які увійшли до першої сотні, сплатили понад 503 млрд грн податків за 2024 рік. Це становить близько сьомої частини доходів зведеного бюджету України. Також до першої десятки найбільших платників податків увійшли такі компанії, як Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.
-
Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ
Група Метінвест увійшла до списку 30 найкращих роботодавців для ветеранів і ветеранок в Україні за версією Forbes Ukraine на 2025 рік. У компанії працює майже 1000 демобілізованих співробітників, а бюджет програм підтримки ветеранів становить близько $550 тис. Ветерани можуть навчатися в Метінвест Політехніці, отримувати психологічну допомогу та участь у програмі психофізичної реабілітації “Ветеранський кемпінг”. У компанії також є програми перекваліфікації та професійної адаптації для ветеранів. В Метінвесті піклуються про реінтеграцію ветеранів, забезпечуючи їм підтримку та можливості для освіти та самореалізації.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі
Україна планує створити нову екосистему для добувної галузі, яка буде розглядатися як основа виробництва, залучення інвестицій та створення продуктів із високою доданою вартістю. Начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун вважає, що сильна промисловість є важливим елементом для стійкої економіки та надійної оборони країни. Він зазначив, що промисловість повинна залишатися сильним фундаментом держави, оскільки вона забезпечує ресурси для армії. Метінвест активно підтримує Збройні Сили України, надаючи їм сталеві вироби та інші необхідні матеріали. Сектор добувної промисловості створює значний мультиплікативний ефект для економіки, але потребує системної підтримки держави. Сергій Скорбун також наголосив на необхідності розвитку конкурентних умов, торгової дипломатії, фінансування та підготовці кваліфікованих кадрів у цій галузі.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, попереджає, що впровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може стати серйозною загрозою для українських підприємств. Він вважає, що це зробить їх менш конкурентоспроможними і призведе до захоплення внутрішнього ринку імпортерами. Мироненко наголошує на важливості спільної роботи з урядом для відтермінування впровадження механізму CBAM для України, щоб забезпечити можливість після війни відновити виробництво та модернізувати підприємства. Також він підкреслює, що після запровадження екомита важливо захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може обмежити розвиток українських підприємств. Компанія Метінвест закликає до спільної дії з урядом для збереження галузі та перспектив у післявоєнний період.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала великих втрат, збиток склав $58 млн у порівнянні з прибутком $179 млн у попередньому році. Виручка компанії скоротилася на 13% і становила $3,55 млрд. Основною причиною збитків стало припинення роботи вугільної групи, що позбавило компанію власного коксівного вугілля і послабило її позиції. Також додатковими факторами стали зупинка іншого гірничо-збагачувального комбінату та падіння цін на сталь і руду. В Україні продажі впали на 16%, до $1,13 млрд, через відсутність реалізації коксівного вугілля. На зовнішніх ринках виручка також зменшилася, але зросла в Північній Америці завдяки збільшенню експорту чавуну. Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і зменшенні боргів, але фінансова стійкість компанії залишається під питанням.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння щодо нагальної проблеми відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, війна у країні ускладнює цей процес. Олександр Мироненко висловив вдячність уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни та розпочати процес модернізації. Мироненко також зазначив, що вартість “зеленої” модернізації активів Метінвесту в Україні, разом зі спільними підприємствами, оцінюється в близько $8 млрд.