Група Метінвест увійшла до п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100 та Delo.ua. Зазначено, що рейтинг формували за діяльність компаній у 2025 році, аналізуючи їх за різними критеріями, такими як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Метінвест посів п’яте місце у рейтингу завдяки сильним корпоративним комунікаціям, прозорим взаєминам з кредиторами та зменшенню боргового навантаження. Крім того, холдинг вже погасив значну суму боргових зобов’язань та спрямував значні кошти на програми допомоги громадам, військовим та працівникам. Поза Метінвестом до першої п’ятірки рейтингу увійшли ще ДТЕК, МакДональдс в Україні, Vodafone Україна та МХП. Також варто відзначити, що Метінвест Ріната Ахметова уп’яте поспіль посів перше місце у рейтингу найбільших приватних компаній України за версією Forbes Ukraine, що свідчить про вплив холдингу на українську економіку та інвестиційні проекти.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
“У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
“Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн. -
Метінвест збудував під Києвом бункер для цивільних
У Бородянці Київської області введено в експлуатацію перше в Україні підземне модульне укриття Цитадель. Про це на власному сайті повідомила група Метінвест, яка створила бункер у співпраці з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури за підтримки Міністерства розвитку громад і територій.
В пресслужбі групи розповіли, що вперше проект Цитадель було показано на конференції Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі.
“Це модульна сталева конструкція, призначена для захисту цивільних у школах, лікарнях, на промислових об’єктах і в житлових районах. Такі укриття можуть встановлюватися в різних конфігураціях, залежно від потреб території або закладу. Перший бункер моделі Цитадель, змонтований у Бородянці, має циліндричну конструкцію діаметром 2,4 метра, встановлену на глибині до п’яти метрів. Укриття розраховане на 48 людей і обладнане двома захищеними виходами, вентиляцією, автономними системами живлення, водопостачання та обігріву, а також санітарними вузлами”, – говориться в повідомленні.
За інформацією розробників, модульність конструкції дозволяє адаптувати подібні укриття для різних об’єктів: секції з’єднуються у блоки, а повний монтаж триває лише кілька днів. Укриття може використовуватися як тимчасове або довготривале рішення.
Коментуючи введення укриття в експлуатацію, операційний директор групи Метінвест Олександр Мироненко зауважив, що досвід компанії у виробництві підземних укриттів довів ефективність таких рішень у бойових умовах.
“Ми в Метінвесті маємо значний досвід виробництва й застосування сталевих підземних укриттів – “криївок” – для поясів оборони та операторів дронів, підземних шпиталів і командних пунктів. Вони вже довели свою ефективність у бойових умовах. Понад 800 таких бункерів вже встановлено в країні. Тепер ми масштабуємо ці рішення для захисту цивільних осіб. Це наша відповідальність як групи Метінвест і принципова позиція нашого акціонера, Ріната Ахметова. Вона є основою нашого бізнесу”, – зазначив він. -
Метінвест увійшов до топу найкращих роботодавців України за версією ЗМІ
Компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до топ-10 найкращих роботодавців України 2025 року за версією видання The Page. Вони посіли восьме місце за свій системний підхід до управління персоналом, обширні програми та підтримку ветеранів у всіх HR-процесах. Крім Метінвесту, до топ-10 також увійшли інші відомі компанії, такі як Kernel, Оператор газотранспортної системи України, Філіп Морріс, SoftServe, Intellias, Wargaming Kyiv, Дарниця, Roche Ukraine та Енергоатом. Метінвест відзначається своєю комплексною системою реінтеграції ветеранів, яка включає психологічну та фізичну підтримку, медичне страхування, навчання, перекваліфікацію та можливість отримання освіти на пільгових умовах. У 2025 році бюджет на програми адаптації ветеранів складатиме $550 тисяч. Компанія також активно підтримує демобілізованих військовослужбовців, забезпечуючи їм можливість працевлаштування та підготовку до роботи.
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну
Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
“Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
“Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад
Україна отримала перший підземний навчальний заклад для військових, який був збудований за концепцією відбудови країни “Сталева мрія” та у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова. Інвестиції у створення цього закладу склали 16 мільйонів гривень. Підземне укриття має площу майже 100 квадратних метрів і складається з готових сталевих модулів, що дозволяє збудувати споруду лише за півтора місяця. Приміщення може легко трансформуватися під різні формати занять, від лекцій до тренінгів. Це укриття може бути використане не лише для військових, а й для цивільних потреб, таких як школи, лікарні чи адміністративні будівлі. Крім того, компанія Метінвест вже розробила чотири концепції відновлених кварталів для різних міст України. Також варто відзначити, що Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту, врахувавши досвід роботи першого шпиталю.
-
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.