СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Метінвест

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців за версією ЗМІ

    Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців за версією ЗМІ

    Група Метінвест потрапила до рейтингу найкращих роботодавців України 2025 року за версією журналу Фокус. Також компанія посіла перше місце серед підприємств у галузі Промисловість, повідомила пресслужба холдингу у четвер, 18 грудня.
    Вказано, що всього у рейтингу – 45 найкращих роботодавців, які були відібрані на основі оцінок провідних експертів у сфері HR, бізнесу та рекрутингу. Кандидатів оцінювали за рівнем оплати праці, стабільністю зайнятості, можливостями для професійного розвитку, корпоративною культурою та репутацією серед співробітників.
    Як повідомили автори рейтингу, зараз у Метінвесті працює близько 50 тисяч людей. Війна суттєво вплинула на кадровий склад: кількість працівників зменшилась більш ніж на 60%, а кожен шостий співробітник нині служить у ЗСУ.
    “Попри ці виклики, Метінвест залишається одним із найбільших роботодавців країни та відкрив близько 4 тисяч вакансій: їх заповнення ускладнюють міграція населення, мобілізація та недосконала система бронювання працівників”, – йдеться у публікації.
    За даними журналістів, Метінвест забезпечує офіційне працевлаштування, «білу» зарплату, повний соцпакет, страхування та регулярну індексацію: від початку повномасштабної війни зарплати зросли на 50%. Для співробітників і членів їхніх сімей діє програма Метінвест – разом, передбачено розвинену систему премій, захист у разі надзвичайних ситуацій та підтримку мобілізованих працівників. Важливим напрямом залишається робота з ветеранами: цьогоріч на програми реінтеграції компанія виділяє близько $550 тис.
    “Компанія також активно адаптує кадрову політику до нових реалій війни. Метінвест залучає жінок до технічних професій, скорочує терміни навчання робочих спеціальностей, запускає програми для молоді, а також перенавчає працівників для забезпечення виробничої стабільності. Близько 30% персоналу підприємств групи сьогодні становлять жінки”, – пишуть автори рейтингу.
    За їхніми словами, одним із ключових інструментів кадрової стратегії Метінвесту є гірничо-металургійний університет Метінвест Політехніка – це перший в Україні приватний інженерний виш, створений під потреби сучасної промисловості. Він пропонує 19 програм бакалаврату, 21 магістерську програму, аспірантуру, професійні курси та центри підвищення кваліфікації. Студенти проходять практику на підприємствах Метінвесту в Україні та Європі, а найкращі випускники гарантовано отримують роботу в компанії.
    “Компанія формує довгострокове корпоративне замовлення для Політехніки на підготовку фахівців на найближчі п’ять років. Окремі програми орієнтовані на ветеранів, які можуть безплатно навчатися, проходити реабілітацію та отримувати нову професію”, – вказано у публікації.

  • У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом

    У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом

    Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
    За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
    “Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
    Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
    Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
    Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
    Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
    На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
    “Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він.

  • В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес

    В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес

    Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.
    Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.
    Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.
    “Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.
    Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.
    Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.
    “Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк.

  • Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Компанія Метінвест стала одним з найбільших інвесторів в Україні під час війни за версією Європейської бізнес асоціації. За період з 2022 по 2024 роки вони вклали понад $910 млн у виробництво та підвищення енергонезалежності, а також планують інвестувати близько $300 млн у 2025 році. Компанія вважає, що ці інвестиції є ключовим елементом підтримки економіки України під час війни та будуть сприяти відновленню держави у майбутньому. Генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков зазначив, що стійкість бізнесу у воєнний час полягає в готовності підтримувати економіку країни діями, тому їхні інвестиції спрямовані на збереження виробництва, колективів та енергонезалежності. У список інвесторів воєнного часу також увійшли ще 29 компаній з різних секторів економіки.

  • Метінвест отримав головну нагороду конкурсу HR Pro Awards 2025

    Метінвест отримав головну нагороду конкурсу HR Pro Awards 2025

    Група Метінвест отримала головну нагороду престижної премії HR Pro Awards 2025, яка визнає компанії, що впроваджують нові підходи у управлінні персоналом в Україні. Вони представили два проєкти – Синергія ГЗК та Metinvest United. Синергія ГЗК перемогла у номінації HR у бізнес-трансформації за результатами масштабних змін на гірничо-збагачувальних комбінатах компанії. Metinvest United увійшов до фіналу у номінації Різноманіття та інклюзивність, розвиваючи навички кроскультурної взаємодії серед співробітників з різних країн, які працюють у Метінвесті.

  • IT-дочка Метінвесту змінить бізнес-модель

    IT-дочка Метінвесту змінить бізнес-модель

    Дочірня IT-компанія групи Метінвест, Metinvest Digital, оголосила про нову стратегію розвитку. Вони планують активно працювати з зовнішніми клієнтами і зменшити залежність від внутрішніх замовлень холдингу. Наразі близько 90% доходів Metinvest Digital приносить Метінвест, проте через ситуацію з Покровською вугільною групою та скорочення витрат в групі, виторг компанії зменшився. Щоб компенсувати це, Metinvest Digital почала шукати нових клієнтів за межами холдингу. Вони вже співпрацюють з такими компаніями, як Укртелеком, банк ПУМБ та Медичні закупівлі України. Metinvest Digital планує збільшити частку зовнішніх клієнтів у своєму доході до 30% та потроїти цей показник протягом двох-трьох років. Крім того, компанія вже пропонує різні IT-рішення, які можуть бути використані зовнішніми клієнтами. Наразі Metinvest Digital фокусується на українському ринку, але має плани поширити свою діяльність в Італії, Болгарії та Польщі.

  • У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя

    У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя

    У Білій Церкві (Київська область) офіційно запустили пілотний проєкт будівництва житлового комплексу на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
    “Сьогодні у Білій Церкві на Київщині ми дали старт будівництва муніципального житла для родин, які втратили свої домівки в Маріуполі. Це проєкт, який ми реалізуємо спільно з Маріупольською громадою, Київською ОВА, бізнесом, урбаністами та нашими міжнародними партнерами. На ділянці площею майже 11 гектарів буде зведено 16 будинків – це тисяча квартир для понад трьох тисяч людей. Плануємо завершити перший етап до кінця 2026 року”, – повідомив він.
    Віце-прем’єр додав, що квартал буде сформовано як повноцінний житловий простір із доступом до освіти, медицини та сервісів: запланована 6-7-поверхова забудова з вбудованими дитсадками, комерційними приміщеннями та квартирами, адаптованими для людей з інвалідністю. Загальна площа житла – понад 46 тисяч квадратних метрів.
    “Фінансується проєкт із кількох джерел: коштів державного бюджету, бюджету Маріупольської громади, а також підтримки Європейського Союзу.
    Він поєднує два ключові механізми підтримки:
    – створення фонду муніципального орендного житла, яке громада надаватиме внутрішньо переміщеним особам на соціальних умовах через прозору систему розподілу. Квартири здаватимуть у соціальну оренду, дешевшу від ринкової вартості, вже з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
    – пільгове іпотечне кредитування для тих, хто хоче придбати власне житло. Передусім це родини військових, загиблих бійців, це ветерани, багатодітні родини та люди з інвалідністю”, – зауважив Кулеба.
    За інформацією ТСН, збудовані квартири передадуть у власність Маріупольської громади Орендна плата становитиме не більше 30% середнього доходу родини, але не більше 4-6 тис. грн на місяць. Окремі категорії ВПО зможуть проживати безоплатно в рамках державних програм. Також тривають переговори щодо міжнародної підтримки для масштабування проєкту.
    Будівництво відбувається в межах урядової ініціативи Мій дім. Україна, що передбачає формування державної системи доступного житла для соціально вразливих громадян.
    “Пілот для маріупольців реалізується відповідно до постанови уряду №814 Маріупольською міською радою за участю Мінрозвитку, Київської ОВА, Білоцерківської міськради та за підтримки групи Метінвест”, – пише ТСН.
    Видання додає, що будівництво вже пройшло етап землевідведення та основні підготовчі роботи.
    “Після затвердження порядку фінансування розпочнеться отримання дозволів і старт активних робіт. Першу чергу, – вісім будинків для понад 500 родин, – планують звести за технологією сталевого каркаса, що скоротить строки та зменшить витрати. Група Метінвест вже передала державі та Маріупольській міськраді документацію кварталу Сталева мрія для подальшого використання: у компанії кажуть, що проєкт дозволяє розширити використання української сталі в соціальному будівництві та сприяти підсиленню стійкості громад”, – вказують автори публікації, та додають, що у подальшому пілот планують масштабувати на регіони з найбільшою кількістю маріупольців – Львів та Дніпро.

  • У Метінвесті розповіли про кадрові виклики в умовах війни

    У Метінвесті розповіли про кадрові виклики в умовах війни

    Українські компанії, зокрема Група Метінвест, стикаються зі складними умовами через повномасштабну війну. Директорка компанії Тетяна Петрук розповіла, що ключові виклики сьогодні стосуються не технологій, а кадрів. У зв’язку з цим Метінвест втратив майже половину свого персоналу, але завдяки здатності швидко адаптуватися залишається лідером у своїй галузі. Компанія активно переосмислює свої HR-підходи, більшу увагу приділяючи підтримці та підготовці персоналу. Важливе місце в роботі компанії займають жінки, які працюють на технічних посадах. Метінвест також оновив програму підтримки ментального здоров’я співробітників, що включає психологічні консультації та підтримку ветеранів. Компанія також зосереджується на підвищенні безпеки на виробництві, обладнуючи укриттями усі виробничі майданчики.

  • Метінвест оголосив про створення нової компанії

    Метінвест оголосив про створення нової компанії

    У вівторок, 2 грудня, група Метінвест оголосила про створення нової компанії Метінвест Машинері, де були об’єднані всі сервісні активи групи. Нове підприємство об’єднало виробничі потужності та експертизу заводів у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському. Метінвест Машинері спеціалізується на ремонті обладнання, виготовленні запчастин і металоконструкцій, механообробці та сервісному супроводі для підприємств металургійної, коксохімічної і гірничодобувної галузей. Це рішення було узгоджено у межах стратегії підвищення ефективності активів і дозволило зберегти робочі місця для трьох тисяч людей. Усі ремонтні підприємства групи тепер перейшли під управління Метінвест Машинері, проте умови праці та соціальні гарантії залишаються незмінними для працівників.