Позначка: Метінвест

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.

  • Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
    За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
    “Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
    Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
    “Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
    Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
    Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
    “Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
    Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми.

  • Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад

    Метінвест збудував для військових перший підземний навчальний заклад

    Україна отримала перший підземний навчальний заклад для військових, який був збудований за концепцією відбудови країни “Сталева мрія” та у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова. Інвестиції у створення цього закладу склали 16 мільйонів гривень. Підземне укриття має площу майже 100 квадратних метрів і складається з готових сталевих модулів, що дозволяє збудувати споруду лише за півтора місяця. Приміщення може легко трансформуватися під різні формати занять, від лекцій до тренінгів. Це укриття може бути використане не лише для військових, а й для цивільних потреб, таких як школи, лікарні чи адміністративні будівлі. Крім того, компанія Метінвест вже розробила чотири концепції відновлених кварталів для різних міст України. Також варто відзначити, що Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту, врахувавши досвід роботи першого шпиталю.

  • У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

    Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
    За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
    “Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
    Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
    Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
    “Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
    Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
    Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
    Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.

  • У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості

    У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості

    Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
    За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
    “Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
    Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
    “Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
    Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
    “Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
    Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.

  • Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

    На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що для відродження української промисловості потрібна підтримка великого бізнесу, розвиток кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зауважив, що потрібні великі проєкти, що залучають суміжні галузі та сприяють використанню конкурентних переваг країни. Олександр Водовіз підкреслив, що привабливість промисловості для молоді теж є важливою, а також наголосив на проблемі браку кадрів у промисловості через мобілізацію та виїзд молодих спеціалістів за кордон. Він закликав уряд прийняти заходи, щоб зберегти таланти в Україні, навіть у часи війни. Також було зазначено проблему непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу промислових підприємств.

  • Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків в Україні за версією видання Delo.ua. Вони лідери серед металургійних компаній за обсягом сплачених податків. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перше півріччя 2025-го – 9,3 млрд грн. У загальному, компанії, які увійшли до першої сотні, сплатили понад 503 млрд грн податків за 2024 рік. Це становить близько сьомої частини доходів зведеного бюджету України. Також до першої десятки найбільших платників податків увійшли такі компанії, як Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.

  • Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ

    Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ

    Група Метінвест увійшла до списку 30 найкращих роботодавців для ветеранів і ветеранок в Україні за версією Forbes Ukraine на 2025 рік. У компанії працює майже 1000 демобілізованих співробітників, а бюджет програм підтримки ветеранів становить близько $550 тис. Ветерани можуть навчатися в Метінвест Політехніці, отримувати психологічну допомогу та участь у програмі психофізичної реабілітації “Ветеранський кемпінг”. У компанії також є програми перекваліфікації та професійної адаптації для ветеранів. В Метінвесті піклуються про реінтеграцію ветеранів, забезпечуючи їм підтримку та можливості для освіти та самореалізації.

  • У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
    Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
    “Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
    Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
    “Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
    Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
    За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.

  • У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі

    У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі

    Україна планує створити нову екосистему для добувної галузі, яка буде розглядатися як основа виробництва, залучення інвестицій та створення продуктів із високою доданою вартістю. Начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун вважає, що сильна промисловість є важливим елементом для стійкої економіки та надійної оборони країни. Він зазначив, що промисловість повинна залишатися сильним фундаментом держави, оскільки вона забезпечує ресурси для армії. Метінвест активно підтримує Збройні Сили України, надаючи їм сталеві вироби та інші необхідні матеріали. Сектор добувної промисловості створює значний мультиплікативний ефект для економіки, але потребує системної підтримки держави. Сергій Скорбун також наголосив на необхідності розвитку конкурентних умов, торгової дипломатії, фінансування та підготовці кваліфікованих кадрів у цій галузі.