Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, попереджає, що впровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може стати серйозною загрозою для українських підприємств. Він вважає, що це зробить їх менш конкурентоспроможними і призведе до захоплення внутрішнього ринку імпортерами. Мироненко наголошує на важливості спільної роботи з урядом для відтермінування впровадження механізму CBAM для України, щоб забезпечити можливість після війни відновити виробництво та модернізувати підприємства. Також він підкреслює, що після запровадження екомита важливо захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може обмежити розвиток українських підприємств. Компанія Метінвест закликає до спільної дії з урядом для збереження галузі та перспектив у післявоєнний період.
Позначка: Метінвест
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала великих втрат, збиток склав $58 млн у порівнянні з прибутком $179 млн у попередньому році. Виручка компанії скоротилася на 13% і становила $3,55 млрд. Основною причиною збитків стало припинення роботи вугільної групи, що позбавило компанію власного коксівного вугілля і послабило її позиції. Також додатковими факторами стали зупинка іншого гірничо-збагачувального комбінату та падіння цін на сталь і руду. В Україні продажі впали на 16%, до $1,13 млрд, через відсутність реалізації коксівного вугілля. На зовнішніх ринках виручка також зменшилася, але зросла в Північній Америці завдяки збільшенню експорту чавуну. Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і зменшенні боргів, але фінансова стійкість компанії залишається під питанням.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння щодо нагальної проблеми відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, війна у країні ускладнює цей процес. Олександр Мироненко висловив вдячність уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни та розпочати процес модернізації. Мироненко також зазначив, що вартість “зеленої” модернізації активів Метінвесту в Україні, разом зі спільними підприємствами, оцінюється в близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію та вдосконалення обладнання. Наразі ведуться роботи з будівництва установки для згущення відходів на Північному ГЗК, а також розглядається проєкт з модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. У Каметсталі вже виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. Метінвест також вірить, що після війни в Україні буде ще більше інвестицій у відновлення інфраструктури. Відомо, що Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку і постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
-
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. -
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії
Український холдинг Метінвест, якому належить британський прокатний завод Spartan UK, отримав контракт на постачання 1600 тонн сталевих листів для будівництва атомної електростанції Sizewell C у Великій Британії. Цей проєкт є одним з найбільших в енергетичній галузі країни за останні десятиліття. Завдяки йому буде забезпечено чисту енергію для майже 6 мільйонів домівок і створено до 10 000 робочих місць під час будівництва. Перша партія сталевих листів буде поставлена в серпні, а решта – у третьому кварталі 2025 року.
-
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков на Українсько-японському форумі в Токіо висловив обурення обмежувальними заходами, проблемами з фінансуванням та загороджувальними митами, які ускладнюють відновлення промисловості України після вторгнення Росії. Він зазначив, що важлива міжнародна співпраця для уникнення негативних наслідків внаслідок впровадження європейського вуглецевого податку. Також Жуков поділився досвідом компанії у залученні фінансування під час війни, вказавши на високі відсоткові ставки через країновий ризик. Міністр Олексій Соболев зазначив про законопроект щодо створення агентства, яке компенсуватиме витрати на страхування воєнних загроз для компаній, що працюють в Україні.