Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію та вдосконалення обладнання. Наразі ведуться роботи з будівництва установки для згущення відходів на Північному ГЗК, а також розглядається проєкт з модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. У Каметсталі вже виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. Метінвест також вірить, що після війни в Україні буде ще більше інвестицій у відновлення інфраструктури. Відомо, що Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку і постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті ведеться будівництво нового гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення. Німецький Deutsche Bank видав кредит на цей проект у розмірі 23,6 млн євро. Роботи розпочали ще у березні 2021 року, але через початок війни їх довелося тимчасово призупинити. У липні 2024 року підприємство вирішило відновити будівництво. Наразі будівельники активно працюють над створенням стійкої та надійної конструкції об’єкту. Очікується, що роботи будуть завершені до кінця 2027 року. Цей проєкт дозволить підприємству знизити витрати на транспортування та підвищити ефективність виробництва. Однак, виникає проблема з браком кваліфікованих спеціалістів через обставини воєнного часу.
-
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року. -
Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank
Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.
Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.
“Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.
“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.
Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.
Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.
Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу
-
У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України
Комерційний директор групи Метінвест, Дмитро Ніколаєнко, на конференції в Римі висловив думку, що для відновлення промисловості України потрібні безпека, гарантії та страхування інвестицій. Він наголосив на важливості металургійної промисловості, яка має синергетичний ефект і сприяє розвитку інших сфер економіки. Метінвест представив дві ініціативи з відновлення інфраструктури – підземне укриття та модульне рішення для зведення житла та соціальної інфраструктури. При цьому основними перешкодами залишаються питання безпеки, гарантій та страхування інвестицій. Метінвест активно інвестує в українську економіку, зокрема у виробництво “зеленої” сталі з української сировини. Компанія також відзначена як найкращий роботодавець для ветеранів та студентів, з третиною ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу.
-
Метінвест і міськрада Кам’янського підписали меморандум про інвестиції
У групи Метінвест планують вкласти 70 мільйонів гривень у розвиток міста Кам’янське. За Меморандумом, укладеним з міською радою, ці кошти підуть на реконструкцію медичних закладів та придбання нових трамваїв. Представники компанії та міської влади відкрили оновлений третій поверх амбулаторії, а також проводять модернізацію лікарні №9. Метінвест також нагадав, що минулого року вони вклали 50 мільйонів гривень у ремонт медичних закладів міста. Завод Каметсталь залишається основним джерелом доходів для бюджету міста, сплачуючи значну суму податків. У 2024 році планують збільшити сплату податків на 30%, що сприятиме підтримці комунальних служб, лікарень і соціальних програм.
-
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ
-
Стали відомі основні виробничі показники Метінвесту з початку року
Група Метінвест, яка належить Рінату Ахметову, підвищила виробництво сталі на 4% у першому кварталі цього року порівняно з минулим роком, до 488 тисяч тонн. Виплавка чавуну також зросла на 8%, до 436 тисяч тонн. Незважаючи на виклики воєнного часу та зупинку деяких вугільних підприємств, компанія продовжує працювати ефективно, забезпечуючи стабільність у регіонах своєї діяльності та сплачуючи податки до бюджетів різних рівнів України. Виробництво вугільного концентрату зменшилось на 52%, але загальний обсяг прокату сталі збільшився на 41%. У 2024 році Метінвест сплатив до бюджету 20 мільярдів гривень податків, що на 36% більше, ніж у 2023 році. Крім того, компанія витратила понад 30 мільярдів гривень на капітальні інвестиції в Україні з лютого 2022 року, що є другим показником у країні.