У січні-вересні 2025 року материнська компанія гірничо-металургійної групи Метінвест – Metinvest B.V. – зменшила операційний прибуток (EBITDA) на 33% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $565 млн. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на проміжний звіт компанії.
Вказано, що основними причинами зниження показників стали зупинка видобутку коксівного вугілля в Україні через війну, – зупинка шахти у Покровську, а також падіння світових цін на металопродукцію.
Водночас компанії вдалося компенсувати частину негативного впливу за рахунок зростання обсягів продажів сталі та окатишів, зниження транспортних витрат і більш ефективної логістики.
Виторг групи Метінвест за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 7%, до $5,47 млрд. Основну частину доходів забезпечила металургія – 69%, ще 31% припало на гірничодобувний сегмент.
Попри складні фінансові умови, Метінвест продовжив сплачувати свої борги: загальний борг компанії з початку року скоротився на 11%, до $1,51 млрд, а чистий борг – на 16%, до $1,21 млрд. У червні 2025 року група повністю погасила єврооблігації на €300 млн.
У компанії зазначають, що фінансові результати досі залишаються під тиском війни, перебоїв в енергопостачанні, проблем із відшкодуванням ПДВ та складної ринкової кон’юнктури. Втім, Метінвест зберігає ліквідність, скорочує борги та продовжує інвестувати в ключові проєкти, зокрема в екологічні та інфраструктурні рішення.
Позначка: Металургія
-
Метінвест погіршив фінансові показники через зупинку шахти у Покровську
-
Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ
Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей. -
ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії
Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень. -
У Метінвесті розширили лінійку продукції на 11 нових позицій
У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили виробництво 11 нових видів продукції, з них три – на комбінаті Запоріжсталь. Вони випустили нові продукти у сегментах напівфабрикатів, сортового, гарячекатаного та холоднокатаного прокату. Важливою є стратегія збереження промислової спроможності та підготовка до відновлення економіки після війни. Загалом за десятиліття війни Метінвесту вдалося налагодити випуск 433 нових видів продукції.
-
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні
Компанія Метінвест отримала відзнаку національної премії HR Brand Україна за проєкт Steel Force, який спрямований на привертання та повернення молоді до праці в Україні. Їхня програма стажування Steel Force, запущена у 2025 році, надає українським студентам з Великої Британії можливість пройти оплачуване стажування в компанії. Понад 20 студентів вже отримали цю можливість та працювали у різних напрямах, отримуючи менторську підтримку від досвідчених працівників. Крім того, програма розвитку кроскультурних навичок Метінвесту увійшла до фіналу премії в номінації Культурний код компанії. У загальному заході приймали участь 50 компаній, які представили понад 70 HR-проєктів у 15 номінаціях, об’єднаних людиноцентричним підходом.
-
Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
У 2025 році українська металургійна галузь показала змішані результати: виробництво чавуну зросло на 11,2%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За даними GMC Center, зростання виробництва чавуну пов’язане зі збільшеним попитом на сировину на експортних ринках. Проте обсяги виробництва залишаються нижчими, ніж до війни. Прогнозується, що у 2026 році виробництво сталі залишиться на нейтральному рівні, але підвищений попит на чавун може підтримувати його виробництво. Галузь також стикається з ризиками, такими як нові тарифні квоти ЄС та проблеми з енергопостачанням через ракетні атаки.
-
Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля. -
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест розглядає використання воєнного металобрухту як важливого джерела сировини для збільшення виробництва сталі у 2026 році. Вони планують збільшити випуск сталі на 300-500 тисяч тонн, використовуючи зростання споживання металобрухту. Однак компанія підкреслює, що придбати металобрухт готова лише за умови його безпеки та відповідності вимогам охорони праці. Відзначається, що в Україні є дефіцит брухту через обставини війни, яка призвела до скорочення території брухтозаготівлі та втрати контролю над деякими промислово розвинутими областями. Метінвест розглядає військовий металобрухт як перспективний сегмент у сировинному ринку, але підкреслює необхідність дотримання вимог якості та безпеки. Крім того, компанія розглядає будівництво електродугових печей для виплавлення електросталі у перспективі переходу до низьковуглецевої металургії, що також потребуватиме значно більше металобрухту.
-
Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
У січні-листопаді 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2% до 642,8 тис. тонн. Польща забезпечила майже увесь обсяг імпорту – 94%. За цей період також імпортували 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн – із Чехії. Видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85% у 2013-2024 роках. Це сталося через те, що багато шахт і підприємств залишилися на неконтрольованих територіях – 64% від загальної кількості. Для підтримки поточного рівня виробництва Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.