Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, попереджає, що впровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може стати серйозною загрозою для українських підприємств. Він вважає, що це зробить їх менш конкурентоспроможними і призведе до захоплення внутрішнього ринку імпортерами. Мироненко наголошує на важливості спільної роботи з урядом для відтермінування впровадження механізму CBAM для України, щоб забезпечити можливість після війни відновити виробництво та модернізувати підприємства. Також він підкреслює, що після запровадження екомита важливо захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може обмежити розвиток українських підприємств. Компанія Метінвест закликає до спільної дії з урядом для збереження галузі та перспектив у післявоєнний період.
Позначка: Металургія
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала великих втрат, збиток склав $58 млн у порівнянні з прибутком $179 млн у попередньому році. Виручка компанії скоротилася на 13% і становила $3,55 млрд. Основною причиною збитків стало припинення роботи вугільної групи, що позбавило компанію власного коксівного вугілля і послабило її позиції. Також додатковими факторами стали зупинка іншого гірничо-збагачувального комбінату та падіння цін на сталь і руду. В Україні продажі впали на 16%, до $1,13 млрд, через відсутність реалізації коксівного вугілля. На зовнішніх ринках виручка також зменшилася, але зросла в Північній Америці завдяки збільшенню експорту чавуну. Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і зменшенні боргів, але фінансова стійкість компанії залишається під питанням.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння щодо нагальної проблеми відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, війна у країні ускладнює цей процес. Олександр Мироненко висловив вдячність уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни та розпочати процес модернізації. Мироненко також зазначив, що вартість “зеленої” модернізації активів Метінвесту в Україні, разом зі спільними підприємствами, оцінюється в близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент робиться на модернізацію та вдосконалення обладнання. Наразі ведуться роботи з будівництва установки для згущення відходів на Північному ГЗК, а також розглядається проєкт з модернізації випалювальних машин для виробництва окатків для зеленої металургії в ЄС. У Каметсталі вже виконано капремонт доменної печі та відновлено обладнання одного з конвертерів. Метінвест також вірить, що після війни в Україні буде ще більше інвестицій у відновлення інфраструктури. Відомо, що Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку і постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті ведеться будівництво нового гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення. Німецький Deutsche Bank видав кредит на цей проект у розмірі 23,6 млн євро. Роботи розпочали ще у березні 2021 року, але через початок війни їх довелося тимчасово призупинити. У липні 2024 року підприємство вирішило відновити будівництво. Наразі будівельники активно працюють над створенням стійкої та надійної конструкції об’єкту. Очікується, що роботи будуть завершені до кінця 2027 року. Цей проєкт дозволить підприємству знизити витрати на транспортування та підвищити ефективність виробництва. Однак, виникає проблема з браком кваліфікованих спеціалістів через обставини воєнного часу.
-
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року. -
Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank
Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.
Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.
“Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.
“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.
Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.
Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.
Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу