Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
Позначка: Металургія
-
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
На Київському міжнародному економічному форумі керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив думку, що для відродження української промисловості потрібна підтримка великого бізнесу, розвиток кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зауважив, що потрібні великі проєкти, що залучають суміжні галузі та сприяють використанню конкурентних переваг країни. Олександр Водовіз підкреслив, що привабливість промисловості для молоді теж є важливою, а також наголосив на проблемі браку кадрів у промисловості через мобілізацію та виїзд молодих спеціалістів за кордон. Він закликав уряд прийняти заходи, щоб зберегти таланти в Україні, навіть у часи війни. Також було зазначено проблему непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу промислових підприємств.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. -
Українські металурги розповіли про найбільші виклики для галузі
Генеральний директор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення щодо можливого зростання тарифів на залізничні перевезення та передачу електроенергії, яке може серйозно підірвати конкурентоспроможність української металургії. Він зауважив, що такі дії державних монополій, зокрема Укрзалізниці, є неприйнятними для галузі, оскільки вже зараз тарифи на перевезення вантажів в Україні вищі, ніж у деяких країнах Європи. Третьяков також висловив обурення щодо стрімкого зростання експорту металобрухту, який масово вивозиться за кордон і реекспортується, що ускладнює ситуацію на внутрішньому ринку. Він закликав уряд розробити захисні заходи, щоб уникнути втрат національної металургійної галузі.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Операційний директор компанії Метінвест, Олександр Мироненко, попереджає, що впровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може стати серйозною загрозою для українських підприємств. Він вважає, що це зробить їх менш конкурентоспроможними і призведе до захоплення внутрішнього ринку імпортерами. Мироненко наголошує на важливості спільної роботи з урядом для відтермінування впровадження механізму CBAM для України, щоб забезпечити можливість після війни відновити виробництво та модернізувати підприємства. Також він підкреслює, що після запровадження екомита важливо захищати внутрішній ринок від імпорту, особливо від продукції з Туреччини, яка може обмежити розвиток українських підприємств. Компанія Метінвест закликає до спільної дії з урядом для збереження галузі та перспектив у післявоєнний період.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала великих втрат, збиток склав $58 млн у порівнянні з прибутком $179 млн у попередньому році. Виручка компанії скоротилася на 13% і становила $3,55 млрд. Основною причиною збитків стало припинення роботи вугільної групи, що позбавило компанію власного коксівного вугілля і послабило її позиції. Також додатковими факторами стали зупинка іншого гірничо-збагачувального комбінату та падіння цін на сталь і руду. В Україні продажі впали на 16%, до $1,13 млрд, через відсутність реалізації коксівного вугілля. На зовнішніх ринках виручка також зменшилася, але зросла в Північній Америці завдяки збільшенню експорту чавуну. Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і зменшенні боргів, але фінансова стійкість компанії залишається під питанням.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна висловив занепокоєння щодо нагальної проблеми відтермінування європейського вуглецевого мита СВАМ для української економіки. Він зазначив, що хоча компанія розуміє необхідність модернізації обладнання для переходу до зеленої металургії, війна у країні ускладнює цей процес. Олександр Мироненко висловив вдячність уряду за включення до програми євроінтеграції пункту про відтермінування вимог CBAM для українських виробників. Він закликав відтермінувати ці вимоги на час воєнного стану плюс 3-4 роки, щоб українські компанії могли відновитися після війни та розпочати процес модернізації. Мироненко також зазначив, що вартість “зеленої” модернізації активів Метінвесту в Україні, разом зі спільними підприємствами, оцінюється в близько $8 млрд.