Литва планує витратити рекордно велику суму – 5,38% свого ВВП – на оборонні потреби у наступному році. Прем’єрка країни Інга Ругінене зазначила, що це пов’язано з посиленням безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділити рекордну суму – 4,79 млрд євро – на оборону. Литва планує розширювати інфраструктуру для оборонних цілей, зокрема будувати полігони. Країна стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.
Позначка: Литва
-

Литва та Естонія виділили кошти на купівлю зброї для України в рамках PURL
Литва готова виділити 30 мільйонів євро на закупівлю зброї для України за ініціативою PURL. Міністр оборони Литви також очікує формування наступного пакета військової допомоги від союзників. Приєднання до цієї ініціативи також оголосили Естонія та Словенія. Естонія передасть безпілотники на десятки мільйонів євро, а також приєднається до пакета допомоги Північно-Балтійської вісімки. Всього пакети допомоги в рамках ініціативи PURL вже узгоджені на суму близько пів мільярда євро, і новий пакет буде формуватися від Північних і Балтійських країн.
-

Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією спостерігається підозріла активність, яку зафіксували патрулі. Вояки без розпізнавальних знаків пересуваються в районі Саатсе, що викликає обурення та обурення влади. Росія вважає ці дії штатними, але Естонія тимчасово закрила проїзд через цей район для запобігання можливих провокацій. Аналітики вбачають у цьому формування інформаційно-психологічного плацдарму перед можливим конфліктом з НАТО. Експерти наголошують на подібностях з попередніми діями Росії перед вторгненням в Україну. Країни Балтії готуються до можливої війни з Росією та розробляють плани евакуації та укриття для громадян. Єдиний захист в цій ситуації – показати силу.
-

Поляк шокував Литву неймовірним голом з кутового
Півзахисник збірної Польщі Себастьян Шиманські став одним із головних творців перемоги над Литвою. Так, уже на 15-й хвилині він відкрив рахунок у матчі, забивши напряму з кутового. Стандарт став вирішальним: Шиманські підійшов подавати кутовий з правого флангу, закрутив м’яч лівою ногою просто у напрямку воріт – і той, оминувши всіх, залетів під дальню стійку. Відео гола Шиманські – з 1:51 хв:
Після перерви хавбек “Кадрі” відзначився ще й результативною передачею на Роберта Левандовські. Польща здобула важливу перемогу в Каунасі та закріпилася на другому місці групи G з 13 очками. Лідирують Нідерланди – 16 пунктів.
Голанн у грі з Ізраїлем став героєм і антигероєм водночас -

Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс. -

Зеленський зустрівся із прем’єркою Литви
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Литви Інгою Ругінєнє у Києві. Вони обговорили підтримку, яку надає Литва Україні, зокрема військову допомогу. Також говорили про потребу у підвищенні протиповітряної оборони через загрозу ракетно-дронового терору з боку Росії. Литва виявила інтерес до спільного виробництва українських дронів та інших інвестицій в український оборонний сектор. Також обговорювалося повернення українських дітей, яких викрала Росія, та допомога у відбудові шкіл та дитячих садків в Україні. Литва вже допомагає у будівництві шкільних укриттів у шести українських областях.
-

У Литві затримали шестеро людей через метеокулі з контрабандними цигарками
У Литві затримали шістьох осіб, які перетнули кордон метеокулями з контрабандними цигарками з Білорусі. Литовська прикордонна служба повідомила, що вилучила кілька десятків метеокуль та затримала людей, які були причетні до контрабанди. Затримані – громадяни Литви, яких виявили в межах країни. Частина контрабанди з Білорусі тепер перевозиться повітряним шляхом, використовуючи метеокулі та дрони. Литва відзначила, що це новий метод транспортування контрабанди, на який не було готові.
-

Нова прем’єрка Литви прибула з першим візитом до Києва
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругінене відвідала Київ у рамках свого візиту. Вона відзначила, що хотіла б відвідати саме Україну, яка є вільною і міцною. Разом з українським прем’єр-міністром Юлією Свириденко вони вшанували пам’ять загиблих українців, які захищали свою країну. Свириденко висловила подяку Литві за підтримку України у боротьбі за свободу та інтеграцію в Євросоюз. Також було оголошено, що Литва надала майже 1,8 мільярда євро допомоги Україні, з яких половина була спрямована на оборонні потреби. Україна висловила подяку Литві за таку значну підтримку.
-

У Вільнюсі аеропорт припинив роботу через повітряні кулі
У Литві пізно увечері у суботу, 4 жовтня, тимчасово припинив роботу аеропорт Вільнюса через повітряні кулі. Усі рейси спрямували до інших аеропортів. Про це повідомило видання LRT.lt і сервіс Flightradar24.
За словами керівника Національного центру управління кризами (NKVC) Вільмантаса Віткаускаса, літальні об’єкти спостерігалися в районі міста Балтої-Воке. Він зазначив, що перебої в авіасполученні можуть тривати кілька годин.
Представниця державного підприємства Литовські аеропорти (LTOU) зазначила, що рейси наразі перенаправляють до аеропортів Каунаса та Риги.
За даними сайту Flightradar24.com, один рейс із Туреччини було скеровано до Гданського аеропорту. Вільнюський аеропорт наразі з’ясовує причини збоїв, однак припускається, що поблизу летовища могла літати повітряна куля.
Як відомо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії і перебували у ньому близько 12 хвилин.
Після цього Туреччина, як член НАТО, направила до Литви літак далекого радіолокаційного виявлення AWACS. -

Не зміг відповісти, чий Крим – глава Мінкульту Литви подав у відставку
Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс вирішив піти у відставку після заклику прем’єр-міністерки Інги Ругінене через зовнішній тиск, який створює загрозу для його родини. Причиною стало його нечітке відповіді на запитання про Україну та Крим в інтерв’ю, де він звинуватив журналістку у “провокації”. Адомавічюс зазначив, що йде з посади заради безпеки своєї сім’ї та підтримки уряду. Соціал-демократична партія Литви скликала раду для вибору наступника, оскільки кандидатура Адомавічюса викликала невдоволення у культурній спільноті через відсутність фахового досвіду в галузі культури. Нагадаємо, що раніше прем’єр-міністр Литви оголосив про свою відставку.
