Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво.
Позначка: Литва
-
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
-
Науседа: Європа має усвідомити, що погрози РФ – не просто риторика
Союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза. Про це у понеділок, 8 липня, заявив президент Литви Гітанас Науседа на зустрічі із дипломатами країни, пише LRT.lt.
Він закликав Литву продовжувати переконувати партнерів у серйозності ситуації.
“Жодна європейська країна не може почуватися в безпеці, якщо не буде готовою”, – підкреслив Науседа.
Під час зустрічі з керівниками дипломатичних представництв Литви, президент, зокрема, приділив багато уваги підтримці України та ролі Литви в міжнародних організаціях.
“Європі належить узяти на себе велику відповідальність за майбутнє України. Литва готова і далі подавати приклад”, – заявив глава держави.
Раніше президенти Литви і Німеччини Гітанас Науседа та Франк-Вальтер Штайнмаєр на спільній зустрічі обговорили підтримку України та тиск на Росію.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці “ніколи не відмовляться від України”, адже на кону стоїть європейська безпека. -
Президенти Литви і Німеччини обговорили підтримку України та тиск на Росію
Президенти Литви і Німеччини Гітанас Науседа та Франк-Вальтер Штайнмаєр на спільній зустрічі обговорили підтримку України та тиск на Росію.
Науседа зазначив, що обговорив з президентом Штайнмаєром тісну співпрацю Литви та Німеччини в галузі оборони, підтримку України, тиск на Росію та стратегічні інвестиції у військову мобільність.
“Німеччина залишається ключовим союзником у гарантуванні безпеки, стійкості та миру в Європі”, – написав Науседа у соцмережі Х.
Німецький президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, який перебуває з візитом у Вільнюсі, заявив, що рішення про розгортання німецьких бригад є зобов’язанням Берліна щодо безпеки Литви.
“Ця нова бригада підтверджує нашу взаємну відповідальність і відданість Альянсу. Ми знаємо, що той, хто захищає Литву, захищає Європу і європейські цінності. Я пишаюся тим, що моя країна сьогодні стоїть пліч-о-пліч з Литвою, керуючись дружбою, відповідальністю та в ім’я свободи і Європи”, – підкреслив він. Німецький президент також підкреслив, що свобода – це відповідальність, а не щось, що можна вважати самозрозумілим.
“Свобода – це не стан, це завдання. Свобода несе відповідальність, відповідальність один за одного, за мир, за Європу”, – додав він.
Німеччина має війська в Литві, яка межує з російською Калінінградською областю та союзною Москві Білоруссю, з 2017 року в рамках зусиль із забезпечення безпеки східного флангу НАТО, але нова бригада значно поглиблює її участь. -
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
Литва оголосила про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін
Литва офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це у п’ятницю, 27 червня, поінформував міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X.
Він підкреслив, що “це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва “не має ілюзій щодо того, що Росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава “використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Будріс додав, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили Латвія та Фінляндія.
А днями повідомлялося, що Польща також виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін -
Голова МЗС Литви першим з іноземних урядовців відвідав Херсон
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс став першим іноземним міністром, який відвідав Херсон після його деокупації восени 2022 року. Він побував у місті разом з українським колегою Андрієм Сибігою. Про це голова українського МЗС написав в Х.
Під час візиту міністри відвідали об’єкт критичної інфраструктури, підземні школу та пологовий будинок та вшанували пам’ять захисників Херсона.
Посадовці поспілкувалися з жителями Херсона, зустрілися з місцевою владою, обговорили нагальні потреби та зосередилися на конкретних кроках для збільшення міжнародної допомоги місту.
“Руїни, зруйновані міста, школи, лікарні та розбиті життя. “Сафарі на людей”, інтенсивні обстріли та атаки дронів – сотні вбитих і тисячі поранених. Це реальність, з якою сьогодні живуть жителі Херсона”, – зазначив своєю чергою глава МЗС Литви в Х.
За його словами, крім Херсонської області, вони з Сибігою також відвідали Миколаївську область.
“Скрізь, куди ми приїжджали, ми бачили нелюдську жорстокість і злочини російської агресії. І це відбувається у XXI столітті… Усі відповідальні за злочини проти людяності мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом. Безкарність веде лише до ще більшої агресії та жорстокості”, – наголосив Будріс.Together with my Lithuanian colleague and Ukraine’s brave friend @BudrysKestutis we visited Kherson and the region.Kestutis became the first foreign minister to visit the city since its de-occupation in autumn 2022. This is a powerful sign of solidarity with our people amid… pic.twitter.com/ahvK1iKowv— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) June 10, 2025
Devastation, destroyed cities, schools, hospitals and broken lives. #HumanSafary, heavy shelling and drones’ attacks – hundreds killed and thousands injured. This is reality what people of #Kherson live with today.With my colleague and friend 🇺🇦 FM @andrii_sybiha we visited… pic.twitter.com/eb23wk1RER— Kęstutis Budrys (@BudrysKestutis) June 10, 2025 Як ми писали, 5 червня росіяни двічі за день вдарили КАБами по будівлі Херсонської ОДА і повністю її зруйнували. Наразі відомо про трьох постраждалих.
Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти -
Умєров провів зустріч з главою МЗС Литви
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що під час зустрічі в Києві обговорив з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом розбудову оборонно-промислового партнерства та довгострокову підтримку України.
“Був радий зустрітись з міністром закордонних справ Литви Кястутісом Будрісом. Ключовий фокус – довгострокова підтримка України та розбудова оборонно-промислового партнерства”, – зазначив він.
Умєров заявив, що сторони окреслили пріоритети, зокрема спільні проєкти у сферах протиповітряної оборони, далекобійних систем, бронетехніки та виробництва боєприпасів.
“Литва вже долучилася до фінансування українських далекобійних спроможностей. Обговорили подальше розширення співпраці у сфері deep strike”, – додав він.
За словами Умєрова, під час зустрічі говорили про перспективи спільних закупівель, локалізації виробництва та використання інструменту SAFE для масштабних промислових проєктів.
Як зауважив глава Міноборони, представник української розвідки поінформував литовських партнерів про безпекову ситуацію.
“Росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню – навпаки, продовжує ескалацію. Тому важливо посилювати санкційний тиск задля примусу агресора до справедливого миру”, – наголосив він. -
Глава МЗС Литви прибув з візитом до Києва
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва для зустрічей з українськими посадовцями, зокрема з міністром закордонних справ України, віцепрем’єр-міністркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністром стратегічних галузей промисловості та іншими. Під час візиту обговорюватимуться питання безпеки України, підтримка країни у різних сферах, її інтеграція до Євросоюзу та заходи щодо стримування Росії. Це вже третій візит Будріса до України з моменту його призначення на цю посаду. Останній раз він був у Києві у квітні цього року.
-
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Литви та Латвії виступили зі спільним заявленням, в якому закликали підтримати Україну у її боротьбі з російською агресією та підтримати її шлях до вступу до ЄС та НАТО. Вони наголосили, що перемога України та її членство в НАТО сприятимуть миру в Україні та в Європі, а також зміцнять міжнародний порядок. Комітети зобов’язалися підтримати Україну у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних до відповідальності та допомозі в членстві у ЄС та НАТО до 2030 року. Також вони пообіцяли продовжувати ізолювати Росію, розширювати санкції та забезпечувати правову відповідальність за злочини проти України.
-
Зеленський прибув на cаміт у Вільнюсі
Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Литви, міста Вільнюс, для участі у Саміті країн Бухарестської дев’ятки та Нордичних країн. На полях саміту відбудуться двосторонні зустрічі з іншими учасниками. Президент Литви Гітанас Науседа влаштує саміт, на який запросив глав держав східного та північного флангів НАТО. Головними темами обговорення будуть зміцнення безпеки та оборони східного флангу Альянсу, а також підготовка до майбутнього саміту НАТО у Гаазі. У рамках зустрічей планується обговорити підтримку України із президентом Зеленським.