Литва обіцяє виділити 30 мільйонів євро, оскільки деякі європейські країни планують закупити для України американські далекобійні системи ППО Patriot. Про це заявила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне в п’ятницю після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з міністром оборони США Пітом Гегсетом, повідомляє LRT.
“Литва висловила свою позицію, що вона сприятиме закупівлі зброї, виробленої Сполученими Штатами для України, і зокрема закупівлі систем Patriot”, – сказала Шакалієне .
Литва планує внести до 30 мільйонів євро на цю закупівлю і таким чином надіслати стратегічний сигнал про те, що ми справді позитивно сприймаємо це рішення президента Трампа”, – заявила Шакалієне.
Як ми вже писали, Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді.
У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ
Позначка: Литва
-
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України
-
Мера латвійського міста поранено в Україні під час обстрілу росіян
Голова муніципальної ради міста Огре в Латвії, Еґілс Хелманіс, отримав поранення внаслідок російського обстрілу в Україні. Він перебуває у відрядженні разом з іншими муніципальними посадовцями, які доставляють допомогу Збройним силам України. За даними представника муніципалітету, Патрікса Ґріва, Хелманіс часто здійснює такі поїздки з моменту початку війни в 2022 році, а цього разу вони привезли близько 20 автомобілів з гуманітарною допомогою. На щастя, стан здоров’я Гельманіса стабільний. Деталі обстрілу та місце події наразі невідомі, оскільки маршрут вантажівки з допомогою є конфіденційним.
-
Сибіга розпочав візит до Любліна
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прибув до польського Любліна з нагоди п’ятої річниці утворення Люблінського трикутника між Україною, Литвою та Польщею. Він вшанував пам’ять полеглих воїнів УНР разом з українською та польською громадами. Міністр планує провести важливі переговори з польським та литовським колегами з питань зміцнення регіональної безпеки, протидії російській агресії та співпраці в обороні. Андрій Сибіга наголосив на важливості дипломатичного вирішення для досягнення тривалого миру в Україні, в той час як президент Зеленський звинуватив Путіна в відкиданні пропозицій миру та заявив, що Росія несправедливо використовувала пропаганду для своїх цілей.
-
Перша партія БТР уже прибула в Україну – прем’єр Латвії
Україна отримала першу партію бронетранспортерів від Латвії, а ще 42 одиниці такої та іншої техніки вартістю близько 70 млн євро будуть передані незабаром. Прем’єр-міністр Латвії пообіцяла допомогу Україні і підтримку у військовій, політичній та гуманітарній сферах. У свою чергу український прем’єр висловив вдячність за допомогу та підтримку Латвії. Також обговорювали можливості співпраці між виробниками обох країн у галузі виробництва військової техніки. Обговорили також питання санкційної політики проти Росії та можливості співпраці в галузі критичної інфраструктури.
-
У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ
У Литві почалася кампанія Dronaton, яка триватиме два місяці з метою збору коштів на закупівлю дронів для українських захисників. Організація Blue/Yellow планує зібрати 1 мільйон євро на цю мету. Зібрані кошти будуть витрачені на різні типи дронів та необхідне обладнання для їх управління. Ця кампанія є відповіддю на потребу українських захисників у дронах, які допомагають відстоювати міста від атак. З початку конфлікту з Росією, організація Blue/Yellow вже передала Україні понад 5000 дронів різних моделей. Кампанія триватиме до середини вересня.
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Литва не зможе запровадити загальну військову повинність раніше 2030 року. Про це у неділю, 13 липня, заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас, передає LRT.
“Говорити про загальну військову повинність, як основу для резервних структур та загальний інструмент для підготовки призовників, ймовірно, не варто до 2030 року. Нам потрібно до цього підготуватися, включно з інфраструктурною базою, персоналом та інструкторами, і належним чином спрямувати ресурси на ці зусилля”, – сказав Годляускас.
За його словами, з 2026 року в Литві набудуть чинності зміни до закону про військовий призов, що дозволить послідовно збільшити кількість призовників.
Він зауважив, що починаючи з наступного року, до списків призовників будуть включені молоді люди віком від 18 до 22 років, які закінчили школу.
Впровадження нової системи призову має зменшити й звільнення від служби. Зокрема, служба не буде відстрочена для студентів, які вступають до вищих навчальних закладів після того, як їх було включено до списку призовників.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. -
У Польщі відбудеться зустріч глав МЗС Люблінського трикутника
В польському Любліні 16 липня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ України, Польщі та Литви з нагоди п’ятої річниці створення Люблінського трикутника. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє Міністерство закордонних справ Польщі.
Як зазначили у відомстві, участь у заході візьмуть глави зовнішньополітичних відомств України Андрій Сибіга, Польщі Радослав Сікорський та Литви Кястутіс Будріс.
У межах візиту передбачено покладання вінка до пам’ятника Люблінської унії – символу історичної співпраці між народами регіону. Після церемонії глави МЗС проведуть спільну пресконференцію для представників медіа.
Люблінський трикутник створений 28 липня 2020 року у Любліні як тристороння платформа співпраці України, Польщі та Литви. Його мета – посилення політичної, економічної, культурної та соціальної взаємодії між державами та підтримка євроатлантичної інтеграції України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що співпраця між Києвом і Варшавою щодо спільного виробництва БпЛА має бути взаємовигідною, і що вона вже триває “на технічному й організаційному рівнях”.
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. -
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Керівництво Литви спускалося в укриття через невідомий дрон з Білорусі
У Литві в четвер, 10 липня, підняли по тривозі винищувачі через невідомий дрон з Білорусі. Керівництво країни ховалося в укриттях. Про це повідомляє інформагентство країн Балтії BNS та Збройні сили Литви.
Зазначається, що у Литві зафіксували порушення повітряного простору з боку Білорусі. Спочатку припускали, що над країною пролетів дрон типу “шахед”, однак пізніше прикордонники встановили, що це був невеликий саморобний безпілотник, виготовлений із фанери та пінопласту.
Через порушення повітряного простору прем’єр-міністра Гінтавтаутаса Палуцкаса та спікера Сейму Саулюса Скверняліса перевели до укриття за рішенням служби безпеки.
Дрон впав за кілометр від білоруського кордону, біля закритого пункту пропуску Шумськ.
За попередньою інформацією, безпілотник не мав вантажу та не становив прямої загрози. На місце прибули чергові підрозділи литовської армії, які мають забезпечити безпеку території. -
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови
Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.
Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.
“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.
За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.