Латвія відправила Державній службі з надзвичайних ситуацій України 16 пожежних автомобілів, повідомляє пресслужба ДСНС у Telegram.
У рамках Механізму цивільного захисту на Буковину прибула гуманітарна допомога для ДСНС від Латвійської Республіки за підтримки товариства “Таві Драугі”.
16 пожежних автомобілів значно підсилять матеріально-технічну базу підрозділів ДСНС та вже незабаром будуть розподілені по різних куточках України.
В ДСНС висловили щиру подяку латвійським колегам та партнерам за допомогу, яка рятує життя та зміцнює спільну безпеку.
Позначка: Латвія
-
Україна отримала від Латвії 16 пожежних автомобілів
-
Україна одержала від Латвії першу партію БТР Patria
Україна отримала першу партію бронетранспортерів Patria 6х6 від Латвії. Загалом буде передано 42 такі бронемашини. Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль у своєму Telegram після розмови зі своїм латвійським колегою Андрісом Спрудсом.
Міністр не озвучив кількість бронетранспортерів, отриманих у першій партії, але подякував за внесок Латвії у зміцнення обороноздатності України.
За його словами, вони обговорили потреби українських військових та спільне виробництво дронів для України.
“Домовилися про наступні кроки співпраці. Серед них – активізувати наш діалог з країнами Нордично-Балтійської вісімки”, – резюмував Шмигаль. Бронетранспортер Patria 6×6 розроблений у Фінляндії, а його серійне виробництво налагоджене в Латвії, де з 2024 року працює підприємство Defence Partnership Latvia.
Потужності заводу дозволяють виготовляти до 160 одиниць цієї техніки щороку. Patria 6×6 перебуває на озброєнні збройних сил Фінляндії, Швеції та Латвії.
Машина призначена насамперед для транспортування особового складу, проте може адаптуватися для виконання інших завдань. Залежно від комплектації, її можна оснастити Patria 6×6 кулеметами, 25/30-мм бойовими модулями або 120-мм мінометною системою Patria Nemo.
Максимальна швидкість бронетранспортера- до 100 км/год. Загальна маса – близько 24 тонн. -
Латвія відправила в Україну 1300 дронів
Латвія відправила в Україну ще 1300 безпілотників. Про це повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс
“Наступні 1300 дронів, вироблених у Латвії, вже в дорозі до України. Після цієї поставки цього року українцям буде доставлено 12 000 дронів вартістю понад 17 мільйонів євро!”, – написав він у соцмережі Х. Фото: Андріс Спрудс, Х -
Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністеркою Латвії
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з прем’єр-міністркою Латвії Евікою Сілінею у Києві, де обговорили підтримку українських воїнів та шлях України до Європейського Союзу. Зеленський висловив подяку Латвії за допомогу Україні та за постачання бронеавтомобілів. Латвія також зобов’язалася продовжувати підтримувати Україну, в тому числі фінансово. Обговорили ситуацію на фронті, ефективність дронів, забезпечення воїнів та механізми фінансування військової допомоги. Лідери також обговорили шляхи підтримки України на шляху до ЄС та відкриття нових переговорних кластерів.
-
Прем’єр-міністр Латвії приїхала до Києва
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня прибула до України на запрошення президента Володимира Зеленського для участі у церемонії відзначення роковин Української державності. Вона заявила, що Латвія завжди підтримуватиме Україну до досягнення миру. Раніше Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня Державності та Дня хрещення Київської Русі.
-
Латвія анонсувала передачу Україні 42 БТР Patria
Уряд Латвії підтримав передачу Україні 42 бронетранспортерів Patria 6х6 та іншої військової техніки. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляється на сайті Міністерства оборони Латвії.
“Найближчим часом ми поставимо Україні перші з 42 бронетранспортерів Patria, вироблених у Латвії. Я переконаний, що наші бронетранспортери Patria допоможуть Збройним силам України в боротьбі з агресором”, – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Він додав, що цього і наступного року Латвія надасть Україні військову допомогу в розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту.
При цьому у відомстві зазначили, що постачання цих бронетранспортерів в Україну не вплине на потреби та оперативні можливості Національних збройних сил. -
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
У Латвії затримали проросійського депутата Рослікова
У Латвії затримали обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова. За інформацією голови фракції, він перебуває під вартою у відділенні Служби державної безпеки разом із своїм адвокатом. Розслідування стосується підозри у наданні допомоги Росії у шкоді Латвії та розпалюванні ворожнечі. Раніше Рослікова виключили з засідання Сейму через грубі висловлювання та виступ російською мовою. Центр державної мови рішуче засудив його заяви та розпочав адміністративне провадження проти депутата.
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Литви та Латвії виступили зі спільним заявленням, в якому закликали підтримати Україну у її боротьбі з російською агресією та підтримати її шлях до вступу до ЄС та НАТО. Вони наголосили, що перемога України та її членство в НАТО сприятимуть миру в Україні та в Європі, а також зміцнять міжнародний порядок. Комітети зобов’язалися підтримати Україну у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних до відповідальності та допомозі в членстві у ЄС та НАТО до 2030 року. Також вони пообіцяли продовжувати ізолювати Росію, розширювати санкції та забезпечувати правову відповідальність за злочини проти України.