У Латвії затримали обраного депутата Ризької думи та колишнього парламентаря Олексія Рослікова. За інформацією голови фракції, він перебуває під вартою у відділенні Служби державної безпеки разом із своїм адвокатом. Розслідування стосується підозри у наданні допомоги Росії у шкоді Латвії та розпалюванні ворожнечі. Раніше Рослікова виключили з засідання Сейму через грубі висловлювання та виступ російською мовою. Центр державної мови рішуче засудив його заяви та розпочав адміністративне провадження проти депутата.
Позначка: Латвія
-
У Латвії державним службовцям заборонили відвідувати Росію та Білорусь
У Латвії ухвалили закон, що забороняє державним службовцям та депутатам Сейму відвідувати Росію та Білорусь. Таке рішення прийняв Сейм країни у третьому читанні, у четвер, 12 червня, повідомляє Delfi.
“Заборона покликана зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, які можуть походити з боку обох держав”, – пояснюэ видання.
Обмеження стосуються не лише посадовців органів державного управління, а й осіб, які мають доступ до державної таємниці, а також працівників міністерств оборони, внутрішніх справ і юстиції, митної та податкової міліції, дипломатичної та консульської служби, прокуратури, судових установ й інших структур.
Голова Комісії з національної безпеки Сейму Айнарс Латковскіс пояснив, що Росія і Білорусь дедалі активніше займаються розвідувальною діяльністю проти Латвії, і для цього можуть використати будь-якого латвійського громадянина, який перетинає кордон. Він додав, що, незважаючи на рекомендації Міністерства закордонних справ і Служби державної безпеки утриматися від поїздок до цих країн, кількість поїздок продовжує зростати.
Латковскіс також наголосив, що мета таких дій із боку Росії та Білорусі полягає не лише у зборі розвідувальної інформації, а й у можливому вербуванні громадян Латвії для участі в діях, які можуть завдати шкоди державі.
Заборона охоплює також транзитні поїздки через територію Росії та Білорусі. У разі порушення закону це може стати підставою для припинення трудових відносин із відповідною особою.
Поки світова увага зосереджена на війні в Україні, Росія активно нарощує військову присутність біля кордонів Фінляндії та країн Балтії. За даними західної розвідки, Кремль готується до можливого військового протистояння з НАТО. -
Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС
Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Литви та Латвії виступили зі спільним заявленням, в якому закликали підтримати Україну у її боротьбі з російською агресією та підтримати її шлях до вступу до ЄС та НАТО. Вони наголосили, що перемога України та її членство в НАТО сприятимуть миру в Україні та в Європі, а також зміцнять міжнародний порядок. Комітети зобов’язалися підтримати Україну у звільненні окупованих територій, притягненні відповідальних до відповідальності та допомозі в членстві у ЄС та НАТО до 2030 року. Також вони пообіцяли продовжувати ізолювати Росію, розширювати санкції та забезпечувати правову відповідальність за злочини проти України.
-
Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами. -
Туреччина та Бельгія доєднаються до коаліції дронів
Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної “коаліції дронів”, яка допомагає Україні в українсько-російській війні. Цю інформацію оголосило Міністерство оборони Латвії. Країни-члени коаліції вже внесли 180 млн євро до спільного фонду для закупівлі безпілотників, керівником якого є Велика Британія. Латвія також планує виділити 20 млн євро на закупівлю дронів та 10 млн євро на співпрацю між латвійською та українською промисловістю. Коаліція дронів уже складається з 18 держав, а з приєднанням Бельгії та Туреччини кількість держав-учасниць збільшиться до 20.
-
Латвія передала ЗСУ 1500 дронів
Україна отримала ще одну партію ударних безпілотників від Латвії в рамках міжнародної ініціативи “Коаліція дронів”. Цього разу було доставлено 1500 таких дронів. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про це у соцмережі. Зазначено, що це вже не перша передача техніки від Латвії до України в рамках цієї ініціативи. Користувачі у коментарях виразили критику міністра за вважаний ними недостатній обсяг допомоги.
-
Міноборони Латвії передало ЗСУ 1500 дронів: латвійці незадоволені
У Латвії передали Україні ще 1500 бойових безпілотників в рамках ініціативи “Коаліція дронів”. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про це в соцмережі. Загалом, дві латвійські компанії поставлять до 12 тисяч безпілотників у першій половині цього року. Користувачі у коментарях висловили критику міністру за невеликий обсяг допомоги. Це вже не перший раз, коли Латвія передає техніку Україні в рамках ініціативи “Коаліція дронів”. Наприкінці квітня була передача аналогічної партії безпілотників.
-
На війні в Україні загинув доброволець з Латвії
У боях на фронті в Україні загинув доброволець з Латвії Микита Таренов, відомий під позивним “Латвієць”. Цю інформацію підтвердили джерела, близькі до бійця. Поки що посольство Латвії в Україні не отримало офіційного підтвердження про його загибель. Таренов не мав досвіду служби у Національних збройних силах Латвії. За інформацією української організації Центурія, 14 травня 2025 року він був поранений під час бою на Харківському напрямку і пізніше загинув під час евакуації через атаку ворожого безпілотника. Це вже третій латвійський доброволець, який загинув під час бойових дій в Україні з початку війни.
-
На війні в Україні загинув доброволець з Латвії – ЗМІ
Україна втратила ще одного добровольця з Латвії на фронті – Микиту Таренова, відомого під позивним “Латвієць”. Загибель підтвердило джерело, близьке до бійця. Посольство Латвії в Україні поки не отримало офіційного підтвердження цієї події. Інформацію від української влади також очікують у Міністерстві оборони Латвії. За даними української організації Центурія, Таренов був поранений у бою на Харківському напрямку та пізніше загинув під час евакуації через удар безпілотника. Це вже третій латвійський доброволець, який втратив життя в боях за Україну з початку війни.
-
Три країни не пускають літаки Фіцо та Вучича в Росію
Литва та Латвія відмовили президенту Сербії Александару Вучичу у проліті через їхню територію до Москви. Усе це сталося через “технічну та дипломатичну чутливість” й “політичну чутливість мети польоту” сербського літака. Раніше Польща та Литва також відмовили прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо у польотах у їхньому небі.