Керівництво Китаю посилює контроль над політичною системою країни через антикорупційну кампанію, яка призводить до усунення нелояльних кадрів і зміцнення влади президента Сі Цзіньпіна. Кампанія, яка має боротися з корупцією, насправді служить забезпеченню політичної лояльності до керівництва. Це стало найбільшим за останні десятиліття розслідуванням, яке охопило понад 983 тисячі осіб у 2025 році. Ця кампанія пов’язана з підготовкою нового п’ятирічного плану розвитку країни і спрямована на забезпечення виконання політичної лінії президента на всіх рівнях влади. Навіть високопосадовці та генерали потрапили під репресії. Державні медіа активно транслюють судові процеси та “зізнання” чиновників, що нагадують політичну пропаганду минулого століття. Внаслідок цього управління державою фактично паралізоване, багато чиновників уникають ухвалення рішень зі страху перед дисциплінарними органами. Також спостерігається масове копіювання політичних пріоритетів президента, що призводить до необґрунтованих інвестицій у деякі галузі. Крім того, в Китаї розробляється аналогічна операція до венесуельської щодо Тайваню.
Позначка: Китай
-
Китай відпрацьовує операцію проти Тайваню за венесуельським зразком – ЗМІ
Китайські військові провели навчання, під час яких відтворювали операцію “обезголовлення” керівництва уявного ворога. Ці навчання відбулися після подібної спецоперації США у Венесуелі, де було захоплено президента Ніколаса Мадуро. Китайські війська використовували безпілотники для розвідки та спецназ для швидкого рейду, використовуючи арбалети, щоб ліквідувати умовних терористів безшумно. Ця операція мала показати можливості Китаю у проведенні подібних спецоперацій, можливо, як демонстрація сил на Тайвані. Китайські війська вже раніше проводили подібні тренування, включаючи імітацію атак на ключові об’єкти. Навчання можуть бути спрямовані на Тайвань, що може бути загрозою для президента острова Лай Чинг-ті.
-
У Китаї втрачено супутник і ракету під час космічних запусків
У Китаї сталися дві аварії під час запуску ракет-носіїв, що призвело до втрати супутника та нової ракети. Під час першого запуску планувалося вивести на орбіту супутник для дослідження космічного простору. Ракета-носій стартувала успішно, але під час польоту виникли технічні проблеми, через які супутник і ракету втрачено. Причину аварії наразі встановлюють. Ракета Long March-3B є однією з найпоширеніших у китайській космічній програмі та може виводити на орбіту до 5,5 тонн корисного навантаження.
-
Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство
Прем’єр-міністр Канади відвідав Китай з офіційним візитом після восьми років. Під час зустрічі з керівниками Китаю він заявив про бажання обох країн перебудувати відносини для досягнення більшого добробуту. Сторони домовились про розширення співпраці у різних галузях, таких як торгівля, енергетика, сільське господарство, фінанси, освіта та боротьба зі зміною клімату. Візит відбувся на фоні тиску від президента США на обидві країни. Раніше відносини між Канадою та Китаєм були напруженими через арешт фінансового директора Huawei у Канаді. Після прибуття до Китаю прем’єр-міністр заявив про роботу над покращенням відносин та спільним майбутнім.
-
Ктай зупинив закупівлю російської електроенрегії
З початку 2026 року Китай припинив повністю імпорт електроенергії з Росії, не купуючи навіть мінімальний обсяг відповідно до контракту. Це сталося через те, що ціна постачання електроенергії з Росії перевищила внутрішні ціни на електроенергію в Китаї, що зробило закупівлі невигідними для китайської сторони. Контракт на постачання електроенергії був укладений у 2012 році і мав діяти до 2037 року. Ціна на електроенергію в Китаї залишається майже незмінною на рівні близько 350 юанів за 1 МВт·год, тоді як на Далекому Сході ціна зросла на 42% у порівнянні з минулим роком. У Міністерстві енергетики Росії заявили, що експорт електроенергії до Китаю може бути відновлений за умови досягнення взаємовигідних умов співпраці.
-
У Китаї продажі нових авто зросли до рекордного рівня
У Китаї минулого року продажі нових автомобілів, включаючи експорт, зросли на 9,4% і досягли рекордних 34,4 мільйона машин. За даними Китайської асоціації автовиробників, продажі автомобілів на новій енергії зросли на 28,2% і становили 16,49 мільйона одиниць, що майже половину всіх продажів. Продажі чисто електричних автомобілів зросли майже на 38%. Усього внутрішні продажі зросли на 6,7%, а експорт збільшився на 21% до 7,09 мільйона одиниць. Китайські автовиробники посилили свої позиції на внутрішньому ринку, підвищивши свою частку майже до 70%, тоді як німецькі та японські бренди втратили свої позиції через уповільнення електрифікації.
-
Данія відповіла Трампу стосовно Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що Гренландія є членом НАТО з 1949 року і підпадає під дію “п’ятої статті”. Він поділився цією інформацією під час зустрічі з віце-президентом США Джей Ді Венсом та державним секретарем США Марко Рубіо. Расмуссен також зазначив, що Данія поділяє побоювання Вашингтона стосовно питань безпеки в Арктиці, але спростував інформацію про наявність китайських військових кораблів у Гренландії. Він підкреслив, що Гренландія залишається частиною Данії і планує у майбутньому продовжити співпрацю зі США, підтверджуючи їхню важливість як союзника.
-
Китай встановив найбільшу у світі морську вітрову турбіну
У Китаї встановили першу у світі морську вітрову турбіну потужністю 20 Мвт. Цей проєкт реалізувала компанія China Three Gorges Co. Турбіну змонтували у водах провінції Фуцзянь на південному сході Китаю на значній відстані від берега. Для встановлення використовували спеціалізоване судно нового покоління, яке піднімало вантажі масою до 2000 тонн на великі висоти. Турбіна складається з трьох лопатей довжиною майже 150 метрів кожна, які закріплені на висоті 174 метри. Після підключення до електромережі турбіна буде виробляти понад 80 млн кВт·год електроенергії на рік, що досить для живлення близько 44 тисяч домогосподарств. Ця нова установка допоможе замінити використання вугілля та значно зменшить викиди вуглекислого газу.
-
Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -
Китай відреагував на плани США контролювати експорт нафти з Венесуели
Країни Латинської Америки і Карибського басейну є суверенними державами і мають право самостійно вибирати торговельних партнерів. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про наміри США контролювати експорт венесуельської нафти.
Проте вона не відповіла на запитання стосовно того, чи продовжується експорт сирої нафти з Венесуели в Китай та чи зазнають економічних втрат унаслідок дій американської сторони у Венесуелі китайські компанії.
Речниця закликала США відмовитися від будь-яких форм примусу проти Куби.
“Китай закликає Сполучені Штати негайно припинити блокаду, зняти санкції та відмовитися від будь-яких форм примусу щодо Куби, а також вжити заходів, що сприятимуть регіональному миру та стабільності”, – наголосила вона.
Китай з 2000 року, за різними даними, вклав у Венесуелу більш як 100 мільярдів доларів, зокрема, інвестицій у нафтовидобуток, і кредитів місцевому режиму.
Каракас постачає Пекіну нафту, щоб розрахуватися за борги.
Як ми вже писали, президент США, Дональд Трамп пообіцяв “відшкодування від нас або через доходи” нафтовим компаніям у разі інвестування у Венесуелу.
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ