У середу, 6 серпня, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що Китай підтримує переговори між Україною та Росією, вважаючи, що процес врегулювання конфлікту досяг “критичного моменту”. Під час зустрічі з представником президента Бразилії Ван Ї висловив думку, що укладений Китаєм та Бразилією “консенсус” відіграв позитивну роль у зменшенні напруги в “українській кризі”. Китай та Бразилія заявили, що готові сприяти мирним переговорам та припиненню вогню для політичного вирішення конфлікту між Росією та Україною.
Позначка: Китай
-
Чорне золото війни: коли нафта подешевшає так, аби настав мир
У президента США Дональда Трампа є впевненість, що Росія зупинить воєнні дії в Україні, якщо ціни на нафту спадуть. Трамп вважає, що економічні проблеми, зумовлені витратами на війну і санкціями, змусять російського президента Путіна припинити конфлікт, якщо ціни на енергоносії впадуть на 10 доларів за барель. Таким чином, США вказують на можливість впливу економічних чинників на політичні рішення у світі.
-
Китай ігнорує докази щодо їхніх деталей у зброї РФ
Україна вказує на участь китайських компаній у постачанні деталей до російського військово-промислового комплексу, проте Китай не коментує цю ситуацію. Київ підкреслює важливість запобігання постачанню критичних компонентів для російської зброї і вводить санкції проти п’яти китайських виробників. Фахівці виявили, що деякі деталі з Росії, виготовлені на китайському заводі, а китайські двигуни для дронів постачаються до Росії під іншими назвами. Україна висловлює обурення тим, що Китай не реагує на ці факти, а Китай критикує Європейський Союз за санкції проти Росії.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай вирішив обмежити постачання важливих мінералів, які використовуються у виробництві оборонної техніки, до країн Заходу. Це вже призвело до затримок у виробництві та високих цін на ці матеріали. США та їх оборонні підрядники стали шукати альтернативні джерела по всьому світу, але замінити китайські мінерали виявляється складно через вузький ринок. Пентагон планує до 2027 року повністю відмовитися від китайських магнітів, інвестуючи у компанії, які контролюють родовища рідкісних металів. Китай, з свого боку, продовжує використовувати обмеження експорту як геополітичний інструмент, підвищуючи попит на свої мінерали.
-
Китайський кросовер Leapmotor B10 офіційно дебютував в Європі
Компанія Leapmotor з Китаю представила свій новий електричний кросовер B10 з підтримкою від Stellantis. Автомобіль має потужність 218 к.с., може розганятися до 100 км/год за 8 секунд і досягати максимальної швидкості 170 км/год. B10 пропонується у двох версіях з різними батареями: одна забезпечує запас ходу 361 км, а інша – 434 км. Автомобіль може заряджатися швидкісно і має продуманий дизайн салону. Також він оснащений безпечними системами, такими як круговий огляд та адаптивний круїз-контроль. B10 доступний у двох комплектаціях, з панорамним дахом та різними додатковими опціями. Продажі в Європі розпочалися 30 липня, а початкова ціна автомобіля становить €29900.
-
Як вплинуть на хід війни РФ проти України мита Трампа проти Індії та Китаю
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит у розмірі 25% для Індії з 1 серпня через високі тарифи та торговельні бар’єри. Це може вплинути на війну в Україні, оскільки Індія є важливим партнером Росії для закупівлі військової техніки та енергоресурсів. Крім того, Трамп також загрожує введенням високих тарифів для Китаю, якщо він не укладе угоду з США. Ця тарифна політика може послабити фінансову базу Росії і змусити Китай обмежити підтримку Москви. Експерти попереджають, що ці заходи можуть призвести до економічних труднощів для країн та змінити хід геополітичних подій.
-
Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії
Китай побудує в Казахстані дві атомні електростанції. Про це під час повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр, інформуєOrda.kz. Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації, тому називати вартість поки що зарано.
“Усі питання щодо міжурядової угоди та формату співпраці ще узгоджуються, далі документ має пройти ратифікацію в парламенті”, – пояснив Скляр.
Фахівці Агентства з атомної енергетики визначають місця розміщення майбутніх станцій – із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.
Назву китайської компанії посадовець не уточнив, але, ймовірно, мовиться про China National Nuclear Corporation (CNNC). Раніше CNNC спільно із російським Росатомом очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.
У червні 2024 року Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити Росатом. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.
Вже до 2035 року Казахстан планує забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.
Сьогодні найбільший у світі виробник урану – Казахстан – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу. Нині запаси урану у країні становлять близько 15% світових, поступаючись лише Австралії.
Прихильники АЕС запевняли, що будівництво атомної електростанції, яка працюватиме на вітчизняному урані, разом із розвитком відновлюваних джерел енергії дадуть змогу не тільки розв’язати проблему енергодефіциту, а й достроково досягти обіцяної 2021 року президентом Токаєвим із трибуни ООН вуглецевої нейтральності. -
Китай вивів на орбіту супутник Пакистану
Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. Про це повідомляє CGTN у четвер, 31 липня.
Космічний апарат вивела на орбіту ракета-носій Куайчжоу-1A (KZ-1A), що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. PRSS-1 успішно вийшов на задану навколоземну орбіту.
Супутник буде використовуватись переважно для досліджень земельних ресурсів, попередження про стихійні лиха та пом’якшення їх наслідків.
Ракета-носій Куайчжоу-1А має довжину 19,4 м, діаметр 1,4 м та стартову масу 30 тонн. Твердопаливна ракета призначена для запуску на низьку навколоземну орбіту супутників вагою менш як 300 кг.
-
Потужні зливи в Китаї: кількість загиблих перевищила 60 осіб
Унаслідок сильних злив та повеней на півночі Китаю загинули щонайменше 60 людей, більшість – у Пекіні. Про це повідомляє Reuters у четвер, 31 липня.
У столиці Китаю загинули 44 особи, ще дев’ять зникли безвісти. 16 людей загинули в провінції Хебей, зокрема вісім людей загинули в міському окрузі Ченде. Ще з 18 місцевими жителями влада не може встановити контакт. Пошуково-рятувальні операції тривають. Кількість жертв може зрости.Нагадаємо, сильні дощі у регіоні розпочалися тиждень тому. Обсяг опадів у районі Пекіна та його околиць досяг пікових показників 28 липня. У північних районах міста за дві доби випало понад 543 мм опадів, що майже відповідає середньорічній кількості опадів у Пекіні, яка становить близько 600 мм.
Проливні дощі у східних, північних та північно-східних регіонах Китаю викликали повені, що призвели до жертв, у тому числі у провінціях Цзілінь та Шаньдун.
-
Трамп: Очікую на дуже справедливу угоду з Китаєм
Президент США Дональд Трамп заявив, що торговельні переговори між Сполученими Штатами та Китаєм активно просуваються, і висловив сподівання на укладення “дуже справедливої” угоди між сторонами. Інформацію про це в середу, 30 липня, оприлюднило агентство Reuters.
Трамп зазначив, що переговори поступово набирають обертів, і перспективи співпраці виглядають позитивними.
“Ми прогресуємо у переговорах з Китаєм. У нас все добре з Китаєм. Я думаю, що все буде дуже добре. Ми йдемо в ногу. Я думаю, що ми укладемо дуже справедливу угоду з Китаєм”, – зауважив він.
За повідомленням агентства, сторони провели черговий раунд переговорів у Стокгольмі, основною метою яких було врегулювання економічних суперечностей. Ці зустрічі спрямовані на забезпечення продовження тримісячного перемир’я у торговельній війні.
Відповідно до попередніх домовленостей, Китай має до 12 серпня узгодити стабільну угоду щодо мит із адміністрацією Трампа.
Нагадаємо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Ця домовленість стала результатом попередніх переговорів у Женеві на початку травня, після яких обидві сторони погодилися відкласти масове підвищення мит, що загрожувало паралізувати значну частину торгівлі між країнами.