Китайська компанія Deep Robotics представила нового людиноподібного робота DR02, створеного для безперервної роботи у складних промислових та зовнішніх умовах, повідомляє Humanoids Daily. За словами розробників, головною перевагою моделі є висока надійність і стійкість до погодних факторів – робот отримав сертифікацію IP66, що гарантує повний захист від пилу та потужних струменів води.
Завдяки робочому діапазону температур від -20°C до +55°C, DR02 може виконувати завдання там, де звичайна електроніка не витримує – наприклад, на відкритих промислових майданчиках, у холодильних складах або гарячих цехах.
Висота робота становить 175 см, кожна рука здатна піднімати до 10 кг, а загальне навантаження – 20 кг. DR02 рухається зі швидкістю 1,5 м/с, долає сходи та нахили до 20 градусів, орієнтуючись за допомогою комплексу сенсорів і обчислювальної системи продуктивністю 275 TOPS. Конструкція робота має модульний дизайн – руки й ноги можна швидко зняти чи замінити, що спрощує технічне обслуговування та скорочує простої.
Deep Robotics відома своєю серією чотириногих роботів Jueying, які використовуються для промислових інспекцій. DR02 став наступним кроком компанії після демонстрації прототипу DR01 у 2024 році, підтверджуючи перехід до розробки двоногих платформ.
Хоча розробники поки не розкрили інформацію про автономність, час роботи чи вартість DR02, новинка вже позиціонується як рішення, здатне забезпечити реальну користь у промислових умовах, а не лише показові демонстрації.
Позначка: Китай
-
У Китаї представили першого людиноподібного робота із захистом від води
-
Іран та Китай увійшли до Ради ООН з прав людини
Диктаторські режими знову потрапили до структур, які мають захищати права людини в Організації Об’єднаних Націй. Цього разу до консультативної ради Ради ООН з прав людини обрали представників Ірану та Китаю. Про це пише Bild.
Рень Ішен (Китай) та Афсане Надіпур (Іран) увійдуть до складу 18 експертів ради, що виконує аналітичну функцію, втім, фактично займається ідеологічною роботою у галузі прав людини.
Критично налаштований до ООН аналітичний центр UN Watch відреагував із сарказмом: диктатор Китаю Сі Цзіньпін і верховний іранський мулла Алі Хаменеї, котрі самі порушують права людини, можуть привітати своїх кандидатів із перемогою, заявив глава організації Гілель Нойєр. За його словами, обрання цих двох представників знову підриває довіру до ООН.
Зокрема Ішен, представник Китаю, відомий як рупор комуністичного режиму. Нещодавно він різко розкритикував доповідь ООН про утиски уйгурів у Китаї, котрі зазнають системних репресій.
Тоді як Надіпур, представниця Ісламської Республіки Іран, раніше виправдовувала жорстоке придушення протестів іранських жінок проти режиму. За оцінками правозахисників, лише цього року в Ірані стратили близько тисячі осіб.
Видання зауважило, що жодна країна-член ООН не виступила проти цих кандидатур. За словами Нойєра, Китай і Іран забезпечили, щоб в азійській регіональній групі не було висунуто альтернативних кандидатів. У результаті їхніх представників включили до ради без голосування. -
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
Китай попвнив власний “чорний список” іноземних компаній
Міністерство торгівлі Китаю додало 14 іноземних компаній до “списку ненадійних суб’єктів”, котрим заборонено здійснювати комерційну діяльність у країні. Відповідне рішення оприлюднила пресслужба відомства у четвер, 9 жовтня.
Відповідно до законів КНР про зовнішню торгівлю, національну безпеку та протидію іноземним санкціям, до списку включено компанії, що займаються технологіями протидії дронам, а також компанію TechInsights та її філії.
“Для захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку… додати іноземні організації та їхні філії до списку ненадійних організацій”, – зазначили у документі.Згідно з рішенням, для компаній запроваджують такі обмеження:
- Заборона на здійснення імпортно-експортної діяльності, пов’язаної з Китаєм;
- Заборона на нові інвестиції на території Китаю;
- Заборона китайським організаціям та фізичним особам вести будь-які операції або співпрацю з цими компаніями, зокрема передавати дані чи надавати чутливу інформацію.
Оголошення набирає чинності з моменту публікації 9 жовтня 2025 року.
Список іноземних компаній, внесених до списку ненадійних суб’єктів:
Dedrone by Axon (технології протидії дронам)
DZYNE Technologies
Elbit Systems of America, LLC
Epirus, Inc.
AeroVironment, Inc.
Exelis Inc.
Alliant Techsystems Operations LLC
BAE Systems, Inc.
Teledyne FLIR, LLC
VSE Corporation
Cubic Global Defense
Recorded Future, Inc.
Halifax International Security Forum
TechInsights Inc. та її філії:
TechInsights Inc.
TechInsights Europe Limited
TechInsights Europe Sp zo.o
TechInsights Japan KK
TechInsights USA Inc
TechInsights Korea Co. Ltd.
TechInsights Market Analysis Limited
SARL Strategy Analytics
Strategy Analytics GmbH Market Research and Management Consulting
SARI Strategy Analytics Private Limited
Раніше Китай запровадив контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією.
Євросоюз посилить санкції проти Китаю та Індії -
Китай поповнив власний “чорний список” іноземних компаній
Міністерство торгівлі Китаю додало 14 іноземних компаній до “списку ненадійних суб’єктів”, котрим заборонено здійснювати комерційну діяльність у країні. Відповідне рішення оприлюднила пресслужба відомства у четвер, 9 жовтня.
Відповідно до законів КНР про зовнішню торгівлю, національну безпеку та протидію іноземним санкціям, до списку включено компанії, що займаються технологіями протидії дронам, а також компанію TechInsights та її філії.
“Для захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку… додати іноземні організації та їхні філії до списку ненадійних організацій”, – зазначили у документі.Згідно з рішенням, для компаній запроваджують такі обмеження:
- Заборона на здійснення імпортно-експортної діяльності, пов’язаної з Китаєм;
- Заборона на нові інвестиції на території Китаю;
- Заборона китайським організаціям та фізичним особам вести будь-які операції або співпрацю з цими компаніями, зокрема передавати дані чи надавати чутливу інформацію.
Оголошення набирає чинності з моменту публікації 9 жовтня 2025 року.
Список іноземних компаній, внесених до списку ненадійних суб’єктів:
Dedrone by Axon (технології протидії дронам)
DZYNE Technologies
Elbit Systems of America, LLC
Epirus, Inc.
AeroVironment, Inc.
Exelis Inc.
Alliant Techsystems Operations LLC
BAE Systems, Inc.
Teledyne FLIR, LLC
VSE Corporation
Cubic Global Defense
Recorded Future, Inc.
Halifax International Security Forum
TechInsights Inc. та її філії:
TechInsights Inc.
TechInsights Europe Limited
TechInsights Europe Sp zo.o
TechInsights Japan KK
TechInsights USA Inc
TechInsights Korea Co. Ltd.
TechInsights Market Analysis Limited
SARL Strategy Analytics
Strategy Analytics GmbH Market Research and Management Consulting
SARI Strategy Analytics Private Limited
Раніше Китай запровадив контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією.
Євросоюз посилить санкції проти Китаю та Індії -
Китай вперше у світі запустив комерційний підводний дата-центр
Китай офіційно ввів у дію перший у світі комерційний підводний дата-центру рамках стратегії країни з розширення своєї “блакитної економіки” та впровадження інновацій у сфері цифрової інфраструктури, повідомляє Interesting Engineering.
Підводна установка розміщує сервери всередині герметичної капсули вагою близько 1433 тонн. Після завершення першої фази будівництва комплекс вже почав роботу, забезпечуючи цифрові сервіси – від туристичних застосунків до систем рекомендацій ресторанів.
На відміну від звичайних дата-центрів, які споживають величезну кількість енергії для охолодження, новий комплекс використовує природне охолодження морською водою. Кожна капсула занурена на глибину близько 35 метрів і вміщує 24 серверні стійки з можливістю розміщення до 500 серверів.
Проєкт став ключовим елементом розвитку вільної економічної зони Хайнань, де планується створити мережу зі 100 таких підводних дата-центрів, які підтримуватимуть галузі морських досліджень, цифрових сервісів і “розумного” виробництва.
Крім того, Пекін дозволив повну іноземну власність дата-центрів і телеком-компаній у Хайнані, Шанхаї, Шеньчжені та Пекіні. За словами аналітиків, це відкриває шлях до нових міжнародних інвестицій у сфері обробки даних. -
Кіченок завершила виступи на парному турнірі WTA 1000 в Ухані
У понеділок, 6 жовтня, Людмила Кіченок та Еллен Перес зустрілися у парному розряді з Терезою Міхаліковою зі Словаччини та британкою Олівією Ніколлс. Дует за участю української тенісистки програв з рахунком 5:7, 6:2, 5-10.
Матч тривав 1 годину 47 хвилин. Кіченок та Перес три рази подавали навиліт, здійснили шість подвійних помилок та реалізували чотири з шести брейк-пойнтів.
Окрім Кіченок, у парному турнірі WTA 1000 в Ухані брала участь Марта Костюк.
Вона разом із сербкою Ольгою Данилович програла Го Ханьюй з Китаю та Олександрі Пановій під нейтральним прапором з рахунком 5:7, 3:6.
-
У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ
Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.
Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.
Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.
Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.
У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.
Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід
-
Китайський привіт: навіщо КНР слідкує через супутники за Україною
Під час ракетно-дронового удару Росії над заходом України 5 жовтня було зафіксовано проліт китайських розвідувальних супутників над регіоном. Супутники серії Yaogan 33 та Yaogan 34 здійснювали оптичну, радіолокаційну та радіоелектронну розвідку. Українська розвідка намагалася отримати інформацію про об’єкти, які могли належати іноземним інвесторам, але Китай заперечує надання даних для ракетних ударів по Україні. Експерти вважають, що Китай має власні інтереси у регіоні та сприяє росіянам, але робить це переважно з меркантильних мотивів. Китайські супутники допомагають росіянам отримувати прибутки від продажу нафти, але вважаються в першу чергу сировинним придатком для Китаю.
-
Китай розширює стратегічні запаси нафти
Китай планує додати одинадцять нових родовищ нафти впродовж цього та наступного року. Це дозволить збільшити ємність зберігання нафти на майже 170 мільйонів барелів. Родовища будуть розташовані по всій території Китаю, включаючи провінції Шеньсі та Юньнань. Національні нафтові компанії будують резервуари для зберігання нафти, які будуть використовуватися як урядові резерви у надзвичайних ситуаціях. Очікується, що топові нафтові компанії Китаю збільшать свої потужності зі зберігання нафти на 170 мільйонів барелів.