Бразилія скликала на 8 вересня саміт БРІКС, щоб обговорити торговельну політику президента США Дональда Трампа. У заході візьмуть участь лідери РФ і Китаю, але не буде прем’єра Індії. Про це повідомляє Bloomberg.
Китай підтвердив, що глава КНР Сі Цзіньпін братиме участь у віртуальному саміті блоку і виступить із важливою промовою.
Глава Кремля Володимир Путін теж буде на заході, про що раніше повідомив спікер російського диктатора Дмитро Пєсков.
Представник індійського МЗС Рандхір Джайсвал сказав у п’ятницю журналістам, що прем’єр-міністр Нарендра Моді не буде присутній. Замість нього країну представлятиме міністр закордонних справ Індії.
За словами представника уряду Британії, віртуальна зустріч лідерів БРІКС у понеділок триватиме лише кілька годин і розпочнеться о 8 ранку за східним часом.
Виступи будуть закриті для преси, і кожен лідер сам вирішить, чи публікувати свої заяви. Крім того, спільної заяви за підсумками зустрічі не буде.
Як пише Bloomberg, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва скликав зустріч не тільки для обговорення торговельних мит, запроваджених Трампом, а й для об’єднання глав найбільших країн з економікою, що розвивається, на підтримку принципу багатосторонності.
Позначка: Китай
-
Путін і Сі Цзіньпін візьмуть участь у саміті БРІКС без Моді
-
Китай змусив Reuters видалити відео діалогу Путіна і Сі
Інформаційне агентство Reuters видалило 4-хвилинне відео, де російський правитель Володимир Путін і голова КНР Сі Цзіньпін обговорювали можливість життя людини до 150 років. Про це агентство повідомило у суботу, 6 вересня. У Reuters нагадують, що кадри були зняті під час військового параду в Пекіні, коли відзначалась 80 річниця завершення Другої світової війни. Відео містило розмову лідерів РФ і КНР, яку підхопив мікрофон.
Агентство змонтувало ролик і розповсюдило його серед понад тисячі міжнародних медіа, включно з провідними телекомпаніями світу. Такі ж матеріали поширювали й інші агенції, які мають ліцензію CCTV.
Але після письмового запиту від юристів CCTV Reuters видалило відео зі свого сайту та розіслало клієнтам офіційне повідомлення про відкликання матеріалу. У листі йшлося про перевищення умов використання ліцензії та критикувалося “редакційне опрацювання” кадрів, проте деталей не наводилося.
У Reuters заявили, що відкликали відео, бо більше не мали юридичного дозволу публікувати цей контент, захищений авторським правом. Водночас агентство наголосило, що відстоює точність опублікованого і не вбачає порушення своїх стандартів неупередженої журналістики.
У свою чергу китайські державні ЗМІ та посольство КНР у Вашингтоні поки не надали коментарів. Попри це, сюжет із розмовою Путіна й Сі вже встиг широко поширитися у світових ЗМІ та соцмережах.
“Ми гарантуємо точність опублікованих нами матеріалів. Ми ретельно переглянули опубліковані кадри і не знайшли жодних підстав вважати, що зобов’язання Reuters щодо точної та неупередженої журналістики було порушено” – йдеться у повідомлені агентства. -
КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ
До Китаю прибув вже другий за останній час російський танкер, який перевозить скраплений природний газ. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що російський танкер-газовоз “Схід” стояв на якорі біля терміналу ЗПГ у порту Тешань у південно-західній провінції Гуансі в Китаї. Танкер під російським прапором із вантажем 150 000 кубометрів ЗПГ був завантажений на заводі Arctic LNG 2 у Гидані на півночі Сибіру 19 липня.
Це другий вантаж із санкціонованого проекту, доставлений до Китаю після того, як наприкінці серпня на термінал ЗПГ у Бейхаї прибув танкер Arctic Mulan, який також перебуває під санкціями.
Як відомо, видобуток у рамках арктичного проекту розпочався у грудні 2023 року, проте постачання газу відстають від графіка через брак газовозів льодового класу та західні санкції. Arctic LNG 2, 60% акцій якого належать російській компанії “Новатек”, мав стати одним із найбільших у країні заводів ЗПГ із цільовою продуктивністю 19,8 млн тон на рік, але санкції перекреслили його перспективи.
Як повідомляється, наразі ще два танкери з російським газом пришвартовані на півострові Камчатка на Далекому Сході Росії, а третій знаходиться у Південно-Китайському морі між Тайванем та островом Хайнань. -
Україна не розглядає Китай як гаранта безпеки – МЗС
Україна не розглядає Китай гарантом безпеки та закликає Пекін підтвердити на практиці свою заявлену позицію про невтручання у війну і непричетність до підтримки Росії. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий у п’ятницю, 5 вересня.
“Ми не бачимо ці країни потенційними гарантами безпеки для України, тому що Росія – це країна-агресор. Росія атакувала Україну і не може бути гарантом безпеки для України як такою. І Китай ми не розглядаємо гарантом безпеки для України. В першу чергу ми говоримо про Коаліцію охочих”, – наголосив Тихий.
Він додав, що Китаю варто дотримуватися заявленої нейтральної позиції.
“Тому що, кожен раз, коли ми знаходимо компонент у російському дроні, вироблений у Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо розслідування від журналістів, то вірити тому, що ця позиція відповідає реальному стану речей усе складніше і складніше”, – зазначив речник.
Раніше очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
Тим часом представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні.
Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю -
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Трамп заявив про “втрату” Росії та Індії
Росія та Індія відійшли до сфери впливу Китаю. Про це написав президент США Дональд Трамп у у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 5 вересня.
“Схоже, що ми втратили Росію та Індію: вони опинилися у найглибшого, найпохмурішого Китаю. Китаю. Нехай у них буде успішне та тривале спільне майбутнє”, – зазначив він.
Також Трамп під публікацією розмістив фотографію, на якій зображені разом російський правитель Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Фото: скріншот Раніше цього тижня Трамп у саркастичній манері побажав Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80 річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які були присутні на параді у Пекіні, готують змову проти США.
Після цього у Кремлі висловили сподівання, що слова Трампа про “змову” між РФ, КНР і КНДР проти Сполучених Штатів були використані у переносному розумінні, тому що “ніхто не будує жодних змов”.
А в Китаї запевнили, що їхня співпраця з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. При цьому Китай і Росія мають намір будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”, зазначили в Пекіні. -
Путін не переконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки
Проблема платежів через китайські банки для російських компаній після посилення санкцій США зберігається. Про це заявив на Східному економічному форумі віцепрезидент Норнікеля Антон Берлін, повідомляє Reuters.
Хоча Путін двічі за останній рік зустрічався з Сі Цзіньпіном, а російські посадовці запевняли, що труднощі в трансграничних розрахунках усунені, насправді платежі продовжують зависати в банках на тижні.
“Як тільки виходить якийсь новий пакет санкцій, неважливо, навіть якщо він ніяким боком не стосується нашої продукції, нашої компанії, китайські банки беруть паузу на 2-3-4 тижні, їм треба вивчити текст, і платежі просто зависають”, – сказав Берлін (цитується Reuters).
Він додав, що китайські банки також не відкривають акредитив для російського товару.
Берлін пояснив, що юридично обов’язкові санкції відіграють меншу роль, значно більше проблем пов’язано з добровільними обмеженнями, які учасники ринку накладають на себе.
За його словами, вирішення проблеми може зайняти не менше двох років. Для цього потрібно підвищити секретність міжнародних транзакцій Росії або створити міжнародну платіжну систему, незалежну від Заходу.
Раніше повідомляли, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -
Путін непереконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки
Проблема платежів через китайські банки для російських компаній після посилення санкцій США зберігається. Про це заявив на Східному економічному форумі віцепрезидент Норнікеля Антон Берлін, повідомляє Reuters.
Хоча Путін двічі за останній рік зустрічався з Сі Цзіньпіном, а російські посадовці запевняли, що труднощі в трансграничних розрахунках усунені, насправді платежі продовжують зависати в банках на тижні.
“Як тільки виходить якийсь новий пакет санкцій, неважливо, навіть якщо він ніяким боком не стосується нашої продукції, нашої компанії, китайські банки беруть паузу на 2-3-4 тижні, їм треба вивчити текст, і платежі просто зависають”, – сказав Берлін (цитується Reuters).
Він додав, що китайські банки також не відкривають акредитив для російського товару.
Берлін пояснив, що юридично обов’язкові санкції відіграють меншу роль, значно більше проблем пов’язано з добровільними обмеженнями, які учасники ринку накладають на себе.
За його словами, вирішення проблеми може зайняти не менше двох років. Для цього потрібно підвищити секретність міжнародних транзакцій Росії або створити міжнародну платіжну систему, незалежну від Заходу.
Раніше повідомляли, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -
В Китаї обмежили пошук за запитом “150 років” після розмови Сі та Путіна
Популярна китайська соцмережа Weibo зацензурувала пошук за запитом “150 років” після розмови лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна про “життя до 150 років”. Про це повідомляє The Washington Post.
Одночасно пости про життя до цього віку різко зросли на інших китайських платформах соціальних мереж у середу та четвер після розмови лідерів Китаю та РФ в мікрофоні.
Одна з компаній навіть використала популярність теми для просування своїх медичних послуг.
Ідея дожити до 150 років згадувалася в останні роки китайськими державними ЗМІ, які спекулювали на досягненнях в охороні здоров’я та технологіях. -
У Китаї прокоментували заяву Трампа про “змову”
Cпівпраця Китаю з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. Про це на брифінгу у четвер, 4 вересня, сказав речник МЗС КНР Ґо Цзякунь у відповідь на заяву американського президента Дональда Трампа про те, що Китай, Росія і КНДР плетуть змову проти США.
“Китай ніколи не переслідує жодну третю сторону під час розвитку дипломатичних відносин з будь-якою країною”, – зявив він.
За словами речника, Пекін запросив іноземних гостей, щоб “візначити 80 річницю перемоги китайського народу у Війні опору японським загарбникам та у Всесвітній антифашистській війні, а також щоб разом із миролюбними країнами та народами зберігати історію,.. дорожити миром і творити майбутнє”.
Коментуючи окремо візит глави Кремля Володимира Путіна до Китаю, дипломат зазначив, що Пекін і Моска мають намір разом будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”.