Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів
Позначка: Китай
-
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
-
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів. -
Продажі Tesla в Китаї впали до найнижчого рівня за три роки
Продажі Tesla в Китаї у жовтні різко скоротилися, досягнувши найнижчого рівня за останні три роки. Як повідомляє Reuters із посиланням на дані China Passenger Car Association, компанія продала лише 26006 автомобілів, що на 35,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Для порівняння, у вересні Tesla реалізувала 71525 машин, коли в Китаї стартували поставки оновленої Model Y L – подовженої шестимісної версії найпопулярнішого кросовера компанії.
Попри падіння внутрішніх продажів, експорт китайських Tesla зріс до 35 491 автомобіля – найвищого показника за останні два роки. Однак частка компанії на китайському ринку електромобілів знизилася до 3,2%, порівняно з 8,7% у вересні, що стало найгіршим результатом більш ніж за три роки.
Слабкі результати в Китаї збігаються з падінням продажів у Європі, зокрема в Німеччині, Іспанії, Нідерландах і країнах Північної Європи. Незважаючи на це, у останньому кварталі Tesla мала найкращий продажі в історії завдяки успіху на ринку США, де покупці активно купували електромобілі перед завершенням федерального податкового кредиту на електрокари у розмірі $7500.
На внутрішньому ринку Китаю Tesla стикається з посиленням конкуренції, особливо з боку китайських виробників. Так, Xiaomi встановила новий рекорд, продавши у жовтні 48654 автомобілі моделей SU7 та YU7, попри занепокоєння щодо безпеки електрокарів після кількох інцидентів із седаном SU7.
Загалом продажі автомобілів у Китаї також знизилися в жовтні, що пов’язано зі слабшим споживчим попитом і скороченням державних субсидій та податкових пільг на електротранспорт. -
Китайський дипломат пригрозив відрізати голову премʼєрці Японії
Нова премʼєрка Японії, Санае Такаїчі, висловила обурення щодо можливого нападу Китаю на Тайвань, називаючи цю ситуацію загрозою для виживання її країни. У відповідь на це китайський дипломат у Південному Осаці погрожував їй, що “відріже їй голову” за такі заяви. Також дипломат критикував попереднього премʼєра Японії Сіндзо Абе за втручання у внутрішні справи Китаю. Японія висловила протест проти таких висловлювань, але Китай стверджує, що дії дипломата були особистими. Експерти вважають, що можливе китайське вторгнення на Тайвань може відбутися вже у листопаді 2026 року.
-
Білий дім зараз не підходить для прийому лідера Китаю – Трамп
Президент США Дональд Трамп заявив, що Білий дім у його поточному вигляді не підходить для проведення великих державних заходів, таких як прийом голови КНР Сі Цзіньпіна. Тому він планує збудувати нову велику бальну залу у Східному крилі будівлі. Трамп вважає, що потреба у такій залі виникає для проведення важливих заходів з численними гостями. Він заявив, що цей проект буде реалізовано за рахунок коштів приватних донорів, а не за рахунок бюджету. Нова зала буде однією з найбільших у світі і дозволить зручно розмістити гостей під час важливих подій.
-
КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ
Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути їхнього використання у військових цілях американськими оборонними компаніями. План передбачає полегшення постачання цих металів китайським компаніям для цивільних потреб у США. Китай впроваджує схему, схожу на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Ця програма дозволяє китайським компаніям отримувати загальний дозвіл на купівлю спеціальних товарів для експорту без необхідності окремих ліцензій на кожну покупку. Таким чином, Китай хоче відповісти на вимоги США щодо експорту рідкісноземельних ресурсів, проте плани можуть бути змінені у майбутньому.
-
Китай зупинив на рік портові збори для суден США
Китай прийняв рішення призупинити на один рік дію спеціальних портових зборів для американських суден, у відповідь на паузу, яку ввели в США щодо зборів, спрямованих на китайські судна. Ця ініціатива спрямована на послаблення торговельних суперечок між двома країнами. Також Китай вирішив призупинити санкції проти американських компаній, які є дочірніми структурами відомого південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean. Це рішення пов’язане зі скасуванням портових зборів у США, які стягувались з китайських суден. Раніше США та Китай увели велику кількість торговельних обмежень та мит, але після зустрічі лідерів двох країн вони домовилися послабити частину цих обмежень. Наприклад, США знизили мита на китайські товари на 10%, а Китай призупинив додаткові 24% мита на американські товари на рік, залишивши 10% мита.
-
Новий китайський кросовер встановив рекорд з пробігу серед плагін-гібридів
Китайська автомобільна компанія FAW представила свій новий гібридний кросовер Hongqi HS6 PHEV, який встановив світовий рекорд за найдовшу дистанцію, пройдену без дозаправки та підзарядки. Маршрут рекордного заїзду пролягав через декілька міст, після чого автомобіль прибув до міста Гуанчжоу, подолавши загальну відстань 2327,343 км. Продажі Hongqi HS6 PHEV в Китаї розпочнуться 15 листопада. Автомобіль має вражаючий дизайн з закритою решіткою радіатора, яка прикрашена хромованими смугами та червоним логотипом Hongqi. Під капотом авто розміщений турбодвигун об’ємом 1,5 літра з потужністю 148 к.с. та електромотором, загальна потужність гібридної системи становить 225 або 495 к.с. Модель доступна у версіях з переднім або повним приводом, з максимальною швидкістю 205 км/год. Акумулятори забезпечують електричний пробіг від 152 до 250 км, а загальний запас ходу – до 1650 км. Усередині автомобіля є подвійна інтегрована панель з екранами, цифрова панель приладів, трифункційне кермо та розширений набір опцій, включаючи безпровідну зарядку, холодильник, вентильовані та підігрівані сидіння, а також пасажирське крісло з функцією масажу. Багажник авто має об’єм 503 літри, який можна збільшити до 1977 літрів після складання задніх сидінь.